РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ ПОДАТКОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

summary

Актуальність теми. Розвиток міжнародних економічних, зокрема фінансових, відносин в умовах глобалізації протягом останніх десятиліть зумовив інтенсифікацію конкурентної боротьби між країнами на світових ринках товарів, послуг і факторів виробництва та її поширення на ті сфери, які раніше практично не розглядалися в якості середовища конкурентної боротьби. Так, створення більш сприятливого податкового середовища, як свідчать приклади Ірландії, Китаю, країн Південно-Східної Азії, дає можливість більш ефективно залучати іноземні інвестиції та забезпечувати більш стрімке економічне зростання. З огляду на це, виникає необхідність як у теоретичному переосмисленні впливу податкової конкуренції на національний та світогосподарський розвиток, так і в практичній розробці напрямків використання податкових інструментів для забезпечення тих або інших конкурентних переваг.

Наукове опрацювання проблеми міжнародної податкової конкуренції є сьогодні особливо актуальним для України з огляду на поглиблення інтеграції її господарства до глобальної економіки та необхідність використання потенціалу міжнародної кооперації для вирішення проблем власного розвитку. За цих обставин, наукове обґрунтування та практичне впровадження таких заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування ВЕЗ та оптимізації податкової системи в цілому з метою забезпечення конкурентоспроможності України на світових ринках, виступає невід’ємною передумовою забезпечення її економічного зростання у довгостроковій перспективі.

Важливу роль у теоретичному дослідженні явища податкової конкуренції та її впливу на національний економічний розвиток відіграють праці таких зарубіжних учених, як Дж.Бартолом’ю, Р.Болдвін, Г.Бреннан, Дж.Буканан, Дж.Едвардс, І.Ілмаз, Д.Мітчелл, Г.Ліч, Дж.Уілсон та ін. Науковому аналізу практичних аспектів податкової конкуренції присвячено роботи зарубіжних дослідників Х.Амірахмаді, К.Ванга, Д.Мадані та українських науковців Л.Бакаєва, М.Левицького, Л.Руденко-Сударєвої, І.Сіваченко, О.Сльозко, Ю.Уманціва, І.Школи та ін.

Водночас, у працях вітчизняних та іноземних учених певні аспекти податкової конкуренції залишаються недостатньо висвітленими. Зокрема, більшість досліджень із цієї проблематики присвячено або суто теоретичному аналізу впливу податкової конкуренції на національну економіку, або розробці практичних заходів щодо подолання відмінностей між різними країнами у сфері оподаткування. При цьому залишаються поза увагою наступні питання: сутнісних взаємозв’язків між сучасними тенденціями розвитку світового госпо­дарства та загостренням податкової конкуренції і диверсифікацією її форм; істотні протиріччя між країнами ЄС, США та країнами, що розвиваються, щодо використання методів податкової конкуренції та впровадження заходів, спрямо­ваних на міжнародну гармонізацію оподаткування; можливості цілеспрямова­ного використання інструментів податкової конкуренції для забезпечення економічного розвитку з використанням досвіду Китаю, Ірландії. Окрім того, залишаються недостатньо висвітленими механізми впливу податкової конкуренції на міжнародну міграцію виробництва, алокацію фінансового капіталу та принципи управління міжнародним бізнесом. Праці вітчизняних учених за даною тематикою присвячені здебільшого досить вузьким питанням пільгового оподаткування, таким, як ВЕЗ чи офшорне підприємництво, проте цілісне бачення України як суб’єкта податкової конкуренції в рамках вітчизняної економічної думки на сьогодні відсутнє. Це й зумовило вибір теми дослідження, а також його мету, структуру та ідейне спрямування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах тематики наукової роботи кафедри міжнародної економіки Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ, зокрема у безпосередньому зв’язку з підготовкою НДР «Фактори сталого розвитку національної економічної системи в умовах євроінтеграції та глобалізації» (2007 р.; державний реєстраційний № 0107U001382; особисто автором розроблено рекомендації щодо впливу міжнародної податкової конкуренції на міжнародний рух капіталу та використання ефектів міжнародної податкової конкуренції в управлінні міжнародним бізнесом).

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення впливу міжнародної податкової конкуренції на національний і світогосподарський розвиток, міжнародний рух капіталу та управління міжнародним бізнесом в умовах глобалізації в контексті формування національної політики України щодо підвищення конкурентоспроможності в податковій сфері для забезпечення якісного економічного розвитку.

Досягнення поставленої мети дослідження зумовило розв’язання низки завдань, що визначили структуру наукової роботи:

-        визначити глобальні передумови виникнення та розвитку міжнародної податкової конкуренції;

-        розкрити сутність явища міжнародної податкової конкуренції та її вплив на економічну діяльність;

-        систематизувати інструменти та принципи регулювання податкової конкуренції на національному та міжнародному рівнях;

-        виявити вплив міжнародної податкової конкуренції на міжнародну міграцію виробництва, міжнародний рух фінансового капіталу та структуру світової фінансової системи;

-        проаналізувати зміни в підходах до управління міжнародним бізнесом в умовах загострення міжнародної податкової конкуренції;

-        охарактеризувати умови господарювання в Україні в контексті їх конкурентоспроможності в податковому аспекті;

-        обґрунтувати комплекс заходів для підвищення конкурентоспроможності України в податковій сфері з метою забезпечення національного економічного розвитку.

Об’єктом дослідження є процеси виникнення та розвитку міжнародної конкуренції у податковій сфері в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є міжнародна податкова конкуренція як основа забезпечення національного економічного розвитку.

Методи дослідження. Загальнотеоретичну методологічну основу дисертаційного дослідження становив синтез історико-логічного та системно-структурного підходів до аналізу економічних явищ і процесів. Дослідження проведене з використанням наступних спеціальних економічних методів: статистичного, порівняльного, якісного та кількісного аналізів (відповідно для дослідження особливостей міжнародного регулювання податкової конкуренції та встановлення взаємозв’язків між обсягами прямих іноземних інвестицій і рівнем оподаткування); експертних оцінок (для оцінки привабливості України як місця розташування міжнародного бізнесу).

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати дослідження, що характеризуються науковою новизною, полягають у тому, що в дисертації:

вперше:

-        виявлені якісні зміни у використанні національними урядами інструментів податкової конкуренції, зокрема встановлено, що у період до 1970–1980-х років податкова конкуренція являла собою побічний ефект, що мав витоки з природних розбіжностей між законодавствами різних країн, які визначалися внутрішніми цілями; натомість сьогодні міжнародна податкова конкуренція перетворюється на інструмент, який цілеспрямовано використовується урядами для створення конкурентних переваг власної країни як засіб скорочення податкового навантаження, залучення до країни інвестицій і ділової активності та ін. Доведено, що причиною трансформації ролі податкової конкуренції є те, що конкурентні переваги країни у класичному розумінні (як похідні від ступеня розвитку національної економіки, забезпеченості природними ресурсами та факторами виробництва) або взагалі не можуть бути штучно створені, або потребують для формування значного часу й великих капіталовкладень, тому альтернативним підходом стало активне використання тих чинників конкурентоздатності, що належать до категорії «умов ведення бізнесу» та можуть бути створені в стислі терміни виключно за рішенням національного уряду на правах державного суверенітету;

-        визначено причини неефективності функціонування ВЕЗ як найбільш перспективної форми податкової конкуренції в Україні (неконкурентоспромож­ність запропонованих податкових пільг порівняно з аналогічними утвореннями в сусідніх країнах Східної Європи; значні вади законодавства в аспектах процедур допуску інвесторів до ВЕЗ і системи їх управління, невизначеність митного статусу ВЕЗ), у відповідності до чого запропоновано заходи щодо підвищення ефективності їх діяльності: реформування умов і цілей створення ВЕЗ (перехід від універсальних ВЕЗ обласного масштабу до відносно компактних ВЕЗ із чітко визначеним цільовим спрямуванням, обґрунтованим місцем розміщення та виваженою галузевою структурою); реформування системи пільг у ВЕЗ (загальне спрощення режиму оподаткування та забезпечення більшої тривалості податкових канікул за податком на прибуток, чітке встановлення критеріїв надання пільг для інвесторів); реформування системи управління ВЕЗ;

отримали подальший розвиток:

-    оцінка впливу міжнародної податкової конкуренції на національний та світогосподарський економічний розвиток, зокрема встановлено, що міжнародна податкова конкуренція сприяла реформуванню національних податкових систем протягом останніх десятиліть та їх переорієнтації із суто фіскальних завдань на забезпечення національного економічного розвитку, в тому числі й шляхом створення сприятливих умов для залучення зовнішніх інвестицій, а також підвищила ефективність функціонування глобальних ринків в умовах диверсифікованості національних систем оподаткування та нерозвиненості механізмів уникнення подвійного оподаткування міжнародних економічних операцій;

-    теоретичне обґрунтування ролі міжнародної податкової конкуренції у формуванні сучасної структури світової фінансової системи, зокрема встановлено, що загострення міжнародної податкової конкуренції у фінансовій сфері було зумовлене протиріччям між бурхливим розвитком міжнародних трансакцій внаслідок глобалізації фінансових ринків і численними обмеженнями з боку національних законодавств, їх непристосованістю до глобальних умов ведення бізнесу, в т.ч. й у податковому аспекті; в результаті виник офшорний сектор глобального фінансового ринку, який відіграє у сучасній фінансовій архітектурі світу роль посередника у фінансових трансакціях, дозволяючи мінімізувати вплив тих вад національних законодавств, що гальмують їх розвиток;

-    визначення ключових проблем та протиріч розвитку міжнародного регулювання податкової конкуренції, що зумовлені відсутністю єдиної позиції щодо необхідності та шляхів регулювання міжнародної податкової конкуренції з-поміж розвинутих країн світу, принципового протиріччя між, з одного боку, прагненням частини розвинутих країн активно використовувати податкову конкуренцію для забезпечення національного економічного розвитку та, з іншого боку, бажанням іншої їх частини остаточно ліквідувати це явище з метою збереження в незмінному стані власних соціально-орієнтованих економік, що ґрунтуються, не в останню чергу, на високому рівні оподаткування; в результаті аргументовано, що будь-які спроби здійснення глобального регулятивного впливу в податковій сфері у довгостроковій перспективі можуть бути успішними лише за умов залучення до них всіх розвинених країн, розробки та впровадження певних глобальних стандартів і правил, створення відповідних контролюючих міжнародних інститутів;

удосконалено:

-        характеристику причинно-наслідкових зв’язків економічної глобалізації та міжнародної податкової конкуренції на основі виявлення масштабного кількісного збільшення та якісного ускладнення міжнародної ділової активності під впливом економічної глобалізації поряд з послабленням національних систем регулювання та відсутністю відповідних міжнародних інституцій, зростанням відкритості національних економік і стрімким розвитком комунікаційних систем, що об’єднують локальні ринки в єдиний глобальний економічний простір. Показано, що ліквідація бар’єрів на шляху виходу національного бізнесу на міжнародний рівень і певна стандартизація економічних операцій через відсутність уніфікації умов господарювання на рівні окремих країн (зокрема щодо оподаткування) створила можливості для використання міжнародним бізнесом відмінностей у податковому законодавстві різних країн, що сприяло підвищенню ефективності господарсь-кої та фінансової діяльності міжнародних корпорацій завдяки оптимізації розташування власних виробничих, збутових і фінансових підрозділів;

-        теоретичні підходи до визначення ролі вільних економічних зон у національному та світовому господарстві, зокрема обґрунтовано, що ВЕЗ набувають рис важливого елементу міжнародної податкової конкуренції внаслідок зростаючого впливу на міжнародну міграцію виробництва та сервісу, розміщення збутових і логістичних структур міжнародного бізнесу. Доведено, що саме локація ВЕЗ дозволяє глобальним компаніям оптимізувати свої виробничі та транспортні витрати, способи входження на ринки інтеграційних об’єднань, які захищенні тарифними та нетарифними інструментами від конкуренції з боку зовнішніх товаровиробників.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в результаті дисертаційного дослідження теоретичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі розробки та реалізації державної політики України щодо реформування податкової системи, забезпечення регіонального економічного розвитку, залучення прямих іноземних інвестицій, а також для оцінки й аналізу конкурентних переваг при організації та реалізації проектів із міжнародного бізнесу.

Результати дисертації впроваджено в практичній діяльності відділу міжнародних відносин та зв’язків з громадськістю Чернівецької міської ради (довідка № 108/5-03 від 12.09.2008 р.), ЗАТ «Трембіта» (довідка № 155 від 19.09.2008 р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертації також використовуються при викладанні навчальних дисциплін «Податковий менеджмент», «Податкова система», «Міжнародні фінанси» в Чернівецькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ (довідка № 1031/01-30 від 22.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Положення даного дослідження пройшли апробацію у виступах на III Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Українська наука ХХІ століття» (червень 2007 р., Київ), XVII Міжнародній науково-практичній конференції «Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів» (травень 2008 р., Чернівці), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіч-на політика України в умовах євроінтеграції» (вересень 2008 р., Кривий Ріг).

Публікації. Основні положення роботи опубліковано автором у 8 одноосібних працях, у тому числі в 5 статтях у провідних наукових фахових виданнях і 3 публікаціях за матеріалами конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків додатків і списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 156 стор. Дисертація містить 19 таблиць на 19 стор., 12 рисунків на 12 стор., 6 додатків на 12 стор. Список використаних джерел налічує 174 найменування та представлено на 17 стор.