АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ Автореферат

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь наукової розробки проблеми, вказано на зв’язок роботи з напрямами наукових досліджень, визначено мету і задачі дослідження, його об’єкт, предмет, охарактеризовано використані методи, висвітлено наукову новизну роботи, її значення у практичній, науково-дослідній та навчально-науковій діяльності, наведено дані про апробацію і публікацію результатів дослідження, відображено структуру дисертації.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади формування позитивного іміджу органів прокуратури України» складається з чотирьох підрозділів і присвячений висвітленню теоретичних аспектів адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури, поняття, сутності та ознак позитивного іміджу органів прокуратуру, засобів та принципів його формування, а також визначенню позитивного іміджу органів прокуратури як адміністративно-управлінської категорії.

У підрозділі 1.1 «Соціальне призначення органів прокуратури за умов формування в Україні громадського суспільства» проаналізовано сучасний стан формування в Україні громадянського суспільства та визначено соціальне призначення органів прокуратури на цьому етапі. На підставі аналізу науково-правових джерел дано визначення таким категоріям, як «громадянське суспільство», «соціальне призначення». Визначено, що соціальне призначення органів прокуратури – це форма впливу системи даного органу на властивості та особливості суспільних відносин в Україні, заснована на принципах рівності, свободи, справедливості, при якій відбувається взаємний вплив різних суспільних інститутів та органів прокуратури один на одного.

Дисертант звертає увагу, що на шляху становлення громадянського суспільства в Україні існують такі проблеми як: 1) низький рівень довіри суспільства різним державним органам та їх посадовим особам; 2) низький рівень правосвідомості та правової культури, що включає юридичну обізнаність, громадян; 3) пасивність більшості громадян, їх не бажання приймати участь у розбудові демократичної держави; 4) високий рівень корупції в державних органах, особливо правоохоронних; 5) неврахування при прийняті важливих державних рішень, в тому числі законів, думки громадськості. Вирішенню цих проблем в значній мірі сприятиме правове виховання громадян, проведення правоосвітньої роботи з населенням, підвищення рівня довіри суспільства до органів державної влади, підвищення відповідальності державних службовців за порушення режиму законності, корупційні прояви тощо.

Підрозділ 1.2 «Сутність, поняття та ознаки позитивного іміджу органів прокуратури» на підставі огляду та аналізу наукових джерел визначено такі категорії «імідж», «імідж органів прокуратури», «позитивний імідж органів прокуратури». При цьому під іміджем органів прокуратури запропоновано розуміти їх внутрішній та зовнішній образ, який сформувався у свідомості суспільства або окремих його представників під впливом інформації про рівень, динаміку злочинності та питому вагу розкритих злочинів або в результаті індивідуального сприйняття, та який відображає ставлення громадськості до ефективності та надійності правоохоронної системи в державі, визначає спокій стосовно власної безпеки кожного у суспільстві та особливо сприяє підвищенню та зміцненню громадської правосвідомості та правової культури.

Дисертантом дано визначення «позитивний імідж органів прокуратури» як сформований в свідомості громадського суспільства або окремих його представників образ цих органів, який відображає позитивне ставлення суспільства до якості, ефективності, професійності та компетентності діяльності органів прокуратури, а також до професійності, морально-етичних, комунікативних та інших якостей службовців органів прокуратури, які здійснюють реальне забезпечення та охорону правопорядку, законності в державі та суспільстві, а також забезпечують захист прав та законних інтересів громадян.

Обґрунтовано структуру іміджу органів прокуратури, яка складається з внутрішнього та зовнішнього іміджу органів прокуратури. Внутрішній імідж органів прокуратури представлений іміджем керівника органу прокуратури, іміджем персоналу органів прокуратури та іміджем компетентності. Зовнішній імідж органів прокуратури включає в себе: соціальний імідж органів прокуратури та професійний імідж органів прокуратури.

На підставі проведеного аналізу аргументовано, що ознаками позитивного іміджу органів прокуратури є наявність в громадській свідомості уявлення: 1) про орган прокуратури як високоефективний, не корумпований, професійний, компетентний, надійний орган; 2) про службовців органів прокуратури як висококласних спеціалістів, які мають відповідні професійні, морально-етичні, комунікативні та інші якості, які характеризують їх як відданих своїй справі, сповнених патріотизму, готових прийти на допомогу в межах своєї компетенції осіб; 3) про місце та роль, які займають органи прокуратури в системі державних органів, зокрема, що ці органи здійснюють реальне забезпечення та охорону правопорядку, законності в державі та суспільстві, а також забезпечують захист прав та законних інтересів громадян.

У підрозділі 1.3 «Засоби та принципи формування позитивного іміджу органів прокуратури» автор дійшов до висновку про те, що проблема формування позитивного іміджу органів прокуратури є однією з найбільш актуальних у контексті реформування державної системи влади, зокрема правоохоронних органів, а також взаємодії органів державної влади з громадянським суспільством.

Визначено позитивні характеристики, які, на думку громадськості, повинні бути притаманні органам прокуратури та їх службовцям і які мають безпосередній вплив на рівень довіри до цих органів: 1) панування режиму законності (відсутність корупції, дотримання Конституції та законів України); 2) компетентність та ефективність діяльності органів прокуратури (підвищення рівня розкритих злочинів, зниження рівня злочинності тощо); 3) задовільна організація діяльності в органах прокуратури (зменшення бюрократичної тяганини, читка організаційна структура, взаємодія між різними структурними підрозділами); 4) політична та економічна незалежність органів прокуратури; 5) наявність кваліфікованих кадрів, які відповідають таким характеристикам як професійність, компетентність, ввічливість, комунікабельність тощо.

Дисертант звертає увагу, що однією з причин низького рівня довіри суспільства до органів прокуратури є низький професіоналізм службовців органів прокуратури. Це, в свою чергу, викликано рядом причин, серед яких: 1) відсутність належного рівня підготовки саме працівників прокуратури; 2) відсутність акцентування на морально-етичних якостях майбутніх службовців; 3) відсутність механізму підбору висококласних кадрів до органів прокуратури; 4) низький рівень управлінської культури тощо. Усунення таких недоліків, зокрема, причин та умов, які сприяють їх виникненню, було запропоновано розпочати з належного правового забезпечення та законодавчого закріплення таких питань: 1) контроль в системі органів прокуратури; 2) заяви та скарги, розгляд та вирішення яких входить до компетенції органів прокуратури; 3) засади професійної етики службовців органів прокуратури; 4) відповідальність за порушення службової дисципліни та режиму законності в органах прокуратури.

Визначено, що принципи формування позитивного іміджу органів прокуратури – це необхідні керівні засади, які лежать в основі цього процесу та сприяють більш ефективному застосуванню засобів формування позитивного іміджу. Аргументовано, що до принципів формування позитивного іміджу органів прокуратури відносяться: принцип пластичності, відповідності дійсності, принцип постійного вдосконалення, принцип гармонії позитивного образу, принцип комунікативності.

Доведено, що процес формування позитивного іміджу органів прокуратури включає в себе декілька етапів, на кожному з яких застосовується свій набір соціально-психологічних та правових засобів. В основі формування позитивного іміджу лежать принципи, дотримання яких в поєднанні з вдало підібраними засобами, сприяє досягненню кінцевої мети формування позитивного іміджу.

В підрозділі 1.4 «Імідж органів прокуратури як адміністративно-управлінська категорія» було надано визначення таких категорія як «соціальне управління іміджем органів прокуратури» та «публічне управління іміджем органів прокуратури», а також встановлено основні характерні відмінності цих категорій. Встановлено, що соціальне управління іміджем органів прокуратури - це комплекс організаційно-управлінських заходів, заснований на вивченні структури, функцій іміджу органів прокуратури, потреб та інтересів населення, спрямований на досягнення позитивного іміджу органів прокуратури.

Визначено, що публічне управління формуванням позитивного іміджу органів прокуратури – це організаційно-координаційна діяльність суб’єктів публічного управління, яка регламентується нормами законодавства, по підвищенню рівня довіри населення до органів прокуратури з метою утвердження в суспільстві верховенства Конституції та законів України, формування високого рівня правосвідомості та правової культури та укріплення пріоритету прав та інтересів громадян.

Обґрунтовано, що імідж органів прокуратури виступає адміністративно-управлінською категорією, оскільки він впливає на рівень довіри суспільства до органів прокуратури, який в свою чергу, визначає перспективні напрямки діяльності по реформуванню інституту правоохоронних органів в цілому, та органів прокуратури зокрема. При цьому в широкому сенсі об’єктом управління в процесі формування позитивного іміджу органів прокуратури виступають суспільні інтереси, в більш вузькому об’єктом є сам імідж органів прокуратури.

Розділ 2 «Особливості адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури України» складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню специфіки забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури України за допомогою адміністративно-правових засобів.

У підрозділі 2.1 «Сучасний стан адміністративно-правового регулювання у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури України» дисертантом було проаналізовано адміністративне законодавство у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Встановлено, що метою адміністративно-правового регулювання є упорядкування тих відносин, на регулювання яких спрямована дія відповідних нормативно-правових актів, а саме щодо публічного управління. Оцінку сучасного стану адміністративно-правового регулювання відносин у сфері формування позитивного іміджу системи органів прокуратури слід здійснювати, виходячи з ефективного упорядкування цих відносин, а також з точки зору того, наскільки повно охоплено всі сторони такого регулювання.

Аргументовано, що характерним для сучасного етапу є прагнення законодавця до врегулювання всіх сторін процесу формування позитивного іміджу, зокрема, діяльності органів прокуратури в цьому напрямку, діяльності засобів масової інформації, взаємодії з різними громадськими інститутами, а також визначення правового статусу всіх суб’єктів цього процесу. Особливою позитивною тенденцією є оновлення більшості галузевих наказів Генерального прокурора, які стосуються різних аспектів діяльності органів прокуратури, а також приділення значної уваги процесу інформатизації суспільства та прийняття, спрямованих на прискорення цього процесу, чисельних нормативних актів, які датуються 2010-2012 рр. і враховують сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій.

До суттєвих недоліків адміністративно-правового регулювання у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури належить недостатність уваги, що приділяється процесу формування зовнішнього іміджу органів прокуратури (зовнішній вигляд працівників, приміщень, будівель тощо), а також морально-етичним засадам роботи працівників прокуратури з громадянами, що зумовлено, перш за все, застарілістю положень Дисциплінарного статуту прокуратури. Крім того, суттєвим недоліком є відсутність Загальнодержавної програми формування позитивного іміджу органів прокуратури.

В підрозділі 2.2 «Адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури України» на підставі аналізу науково-правових джерел сформульовано поняття «адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури», визначено їх структуру та форму. Відзначено, що адміністративно-правові відносини в сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури – це врегульовані адміністративно-правовими нормами управлінсько-розпорядчі відносини, які виникають у зв’язку з діяльністю суб’єктів цих відносин по визначенню рівня довіри суспільства до органів прокуратури, встановленню проблемних аспектів функціонування цих органів, а також розробкою та втіленням заходів по їх усуненню, налагодженню зв’язків з громадськими інститутами та здійсненню інших заходів, спрямованих на підвищення рівня довіри громадськості до органів прокуратури.

Адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури мають складну структуру, яка включає в себе суб’єкт, об’єкт, зміст та юридичні факти. Конкретний зміст структури таких правовідносин зумовлюється їх видом та формою вираження. Адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури можуть бути різних видів: горизонтальні, вертикальні, субординаційні, координаційні, реординаційні, регулятивні та охоронні.

Доведено, що адміністративні відносини в означеній сфері можуть приймати такі форми: планування, організаційне забезпечення, інформаційне забезпечення, контроль та оцінку ефективності досягнення планових цілей. Значного вдосконалення потребують адміністративно-правові відносини у формі планування, інформаційного забезпечення, контролю та оцінки.

Підрозділ 2.3 «Вплив кадрового забезпечення органів прокуратури на їх позитивний імідж» присвячений аналізу змісту кадрової роботи в органах прокуратури, який був виявлений в наступних етапах: 1) аналіз потреби в кадрах, встановлення їх кількості та кваліфікаційних вимог; 2) підбір та розстановка кадрів та робота з кадровим резервом; 3) підготовка новоприйнятих працівників на основі проведення стажування; 4) поточна та систематична робота з кадрами: виховання, підвищення кваліфікації, службове підвищення тощо; 5) проведення атестації працівників; 6) ведення кадрового обліку і звітності, проведення моніторингу та виявлення відповідних проблем, розробка заходів по їх подоланню.

На підставі проведеного аналізу впливу кадрового забезпечення на формування позитивного іміджу органів прокуратури встановлено, що кожна із стадій роботи з кадрами відіграє значну роль у забезпеченні високої ефективності діяльності системи органів прокуратури, тому не можна віддавати перевагу одній стадії перед іншою.

Аргументовано, що в цілому нормативне забезпечення кадрової діяльності в органах прокуратури знаходиться на належному рівні. Однак, існують певні проблемні аспекти в сфері практичної реалізації цих нормативних актів, які, зокрема, стосуються відсутності дієвого механізму перевірки у претендентів на вакантні посади в органах прокуратури наявності належних ділових та моральних якостей, а також відсутність чіткого визначення цих якостей; відсутність спеціалізації при навчанні майбутніх працівників органів прокуратури в навчальних закладах; недостатня увага в процесі підготовки та підвищення кваліфікації працівників прокуратури приділяється підвищенню рівня комунікативних здібностей. Обґрунтовується вплив кадрового забезпечення на формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Розділ 3 «Шляхи оптимізації адміністративно-правового забезпечення підвищення довіри громадян до органів прокуратури» складається з двох підрозділів та присвячений визначенню шляхів вдосконалення та оптимізації адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури.

У підрозділі 3.1 «Підвищення ефективності взаємодії органів прокуратури з інститутами громадського суспільства» визначено, що взаємодія органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства – це цілеспрямована взаємообумовлена діяльність органів прокуратури по налагодженню та підтриманню зв’язків з інститутами громадянського суспільства з метою узгодження спільних та приватних інтересів, досягненню спільних цілей, яка відбувається на постійній основі та зумовлюється суспільною або публічною необхідністю. До основних елементів взаємодії органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства щодо формування позитивного іміджу прокуратури належать суб’єкти взаємодії та об’єкт (або мета) взаємодії. Визначення суб’єктного складу взаємодії залежить від конкретного інституту громадянського суспільства, з яким органи прокуратури вступають у взаємодію. Обов’язковим же суб’єктом є органи прокуратури, які можуть бути представлені конкретним структурним підрозділом органу прокуратури, прокурором, його помічником, координаційним дорадчим органом прокуратури тощо. Об’єктом взаємодії при цьому виступають суспільні відносини, на які спрямована така взаємодія. Загальною метою (об’єктом) взаємодії органів прокуратури з будь-яким інститутом громадянського суспільства є підвищення рівня довіри населення до діяльності цього органу, утвердження режиму законності в державі та суспільстві, демократизація суспільства та встановлення загального суспільного добробуту.

Підрозділ 3.2 «Впровадження етичних стандартів у діяльність органів прокуратури» присвячений аналізу впровадження етичних стандартів в діяльність органів прокуратури, що є одним з найважливіших заходів, необхідних для формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Встановлено, що основним актом, який сприятиме процесу впровадження етичних стандартів в діяльність органів прокуратури, є Наказ Генерального прокурора України «Про затвердження Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури». В цілому положення цього Наказу є добре продуманими, реально виконуваними, пристосованими до вимог міжнародних документів. Недоліком є відсутність в ньому механізму впровадження етичних стандартів, а також неврахування деяких важливих марально-етичних засад діяльності прокурора. Виправлення даних недоліків можливе шляхом внесення в зазначений Наказ відповідних доповнень, зокрема, стосовно морально-етичних якостей в професійній діяльності, в межах кримінального процесу, у процесі взаємодії з різними суспільно-державними інститутами.

Сформульовано поняття «етика працівника органу прокуратури» та «етичні стандарти в діяльності органів прокуратури». На підставі аналізу функцій впровадження етичних стандартів в діяльність органів прокуратури обґрунтовано, що вони сприяють досягненню його основної мети. Проте, для ефективності реалізації зазначених функцій, процес впровадження повинен бути заснований на відповідних правових принципах.