ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ ТА МІЖНАРОДНИХ СУДОВИХ ОРГАНІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Автореферат

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв’язок із науковими планами та програмами, мету і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказано відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ «Теоретико-методологічна характеристика визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів у кримінальному процесі» складається із трьох підрозділів, в яких розглянуто питання історичного розвитку інституту визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів, а також теоретичні аспекти, пов’язані із становленням та функціонуванням цього інституту, визнання та виконання іноземних судових рішень та рішень міжнародних судових органів у кримінальному процесі як предмета правового регулювання, а також сутність та правову природу визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів у кримінальному процесі.

У підрозділі 1.1. «Історико-теоретичний аспект визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів у системі міжнародного співробітництва у кримінальному процесі» проаналізовано історичний шлях зародження та розвитку інституту визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів у межах певних історичних періодів у загальному руслі розвитку міжнародного співробітництва у сфері боротьби із злочинністю та в кримінальному судочинстві, разом з іншими його формами. Зазначено, що рішення іноземного суду або міжнародного судового органу - це правовий акт судового органу (або іншого органу з аналогічними повноваженнями), винесений у межах його компетенції у встановленій формі, відповідно до норм міжнародного права та кримінально-процесуального законодавства іноземної держави, який виражає владне волевиявлення щодо вирішення процесуальних та інших питань, які виникають під час кримінального провадження, відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, з метою реалізації завдань кримінального провадження.

У підрозділі зазначено, що інститут визнання та виконання рішень іноземних судів належить до підгалузі транснаціонального міжнародного
права, оскільки містить міжнародно-правові, а також внутрішньодержавні матеріально-правові (ст.ст. 6, 7, 9, 10 КК України та норми Особливої частини КК України) та процесуальні норми, які на національному рівні регламентують процедуру, строки та інші питання визнання рішень іноземних судів на території України. Визнання рішень міжнародних судових органів зачіпає сферу міжнародного кримінального права - stricto sensu,-оскільки саме воно регулює підстави та порядок притягнення індивідів до кримінальної відповідальності міжнародними судовими органами, визначає процесуальний порядок тощо відповідно до транснаціонального міжнародного права у межах національної кримінальної юрисдикції.

Запропоновано класифікувати рішення Міжнародного кримінального суду на види залежно від різних підстав: від характеру питань, які вирішуються (рішення з основоположних питань та рішення щодо всіх інших питань, що виникають у процесі провадження); від ролі та завдань у процесі здійснення: (початкові, проміжні та остаточні (підсумкові); від стадій, на яких було винесено рішення (досудові та судові); від суб’єкта винесення процесуального рішення (рішення, що приймаються Палатами Попереднього провадження, Судовою палатою, Апеляційною палатою, Прокурором тощо); сфери та характеру застосування (рішення, що мають внутрішній та зовнішній характер). Визначення процедури та суб’єктів виконання зазначених рішень залежать від виду конкретного процесуального рішення.

У підрозділі 1.2. «Визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів у кримінальному процесі як предмет кримінально-процесуального регулювання» проаналізовано існування у межах міжнародного співробітництва у сфері кримінального судочинства правових відносин різного виду: міжнародно-правових, кримінально-правових, адміністративно-правових та кримінально-процесуальних. Встановлено предмет, об’єкт та зміст правовідносин, пов’язаних із визнанням та виконанням рішень іноземних судів та міжнародних судових органів.

Об'єктом правовідносин, які пов’язані з визнанням та виконанням рішень іноземних судів або міжнародних судових органів, є поведінка суб’єктів, які залучені до цього процесу. Така поведінка регламентована нормами міжнародних договорів та національного законодавства.

Суб’єктами правовідносин, відповідно до норм міжнародних договорів та національного законодавства, є центральні органи держав (в Україні - Генеральна прокуратура України та Мін’юст України), через які безпосередньо відбуваються міжнародно-правові зносини у конкретній сфері, у складі яких діють спеціальні підрозділи з питань міжнародного співробітництва (Міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України та Департамент міжнародного приватного права та міжнародної правової допомоги Мін’юсту України). Допоміжну функцію у зносинах з питань провадження в кримінальних справах можуть відігравати Міністерство закордонних справ України, консульські та дипломатичні представництва (у зв’язку з наданням

та отриманням міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва без договору - на засадах взаємності). Суб’єктами є також компетентні органи держав (судові або інші, яким законодавством надаються повноваження щодо здійснення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень). Крім того, якщо мова йде про визнання та виконання рішення міжнародного судового органу, то суб’єктом виступатиме з однієї сторони центральний орган держави, а з іншої - відповідний міжнародний судовий орган. Зміст правовідносин, пов’язаних із визнанням та виконанням іноземних процесуальних рішень, як і інших кримінально-процесуальних правовідносин, розглядається в двох аспектах: формальному (юридичному) та фактичному.

Визначено та проаналізовано джерела правової регламентації досліджуваного інституту, серед яких національне законодавство держав та чинні міжнародні договори. З урахуванням доктринальних розробок сформульовано систему принципів, які впливають на міжнародне співробітництво у сфері кримінального процесу

У підрозділі 1.3. «Сутність та правова природа визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів у кримінальному процесі» розглянуто питання про особливості правової природи визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів. Зазначається, що визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів може бути принципом міжнародного співробітництва, способом реалізації інших форм міжнародного співробітництва та самостійною формою міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, а також - правовим інститутом. Обґрунтовано положення про те, що досліджуваний інститут має «наскрізний характер», оскільки пронизує інші форми співробітництва.

Сформульовано систему специфічних принципів, які є характерними для інституту визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів, серед яких: 1) принцип остаточності рішення; 2) принцип виконуваності рішення компетентного органу іноземної держави; 3) принцип поступки частиною суверенітету; 4) принцип виконання рішення іноземного компетентного органу відповідно до законодавства Запитуваної держави; 5) принцип дотримання прав і свобод учасників кримінального провадження під час визнання й виконання рішення іноземного компетентного органу; 6) принцип «подвійної кримінальності та караності» діяння; 7) принцип надання інформації про виконання рішення компетентному органу іноземної держави; 8) принцип урахування висновків щодо факту та доказів, отриманих компетентними органами іноземної держави. Принципами визнання та виконання вироку є: принцип дотримання характеру та тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку (у разі використання процедури продовження вироку); принцип зарахування до строку покарання всього терміну позбавлення волі особою; принцип неможливості підсилення кримінального покарання; принцип перегляду вироку виключно державою його винесення.

Другий розділ «Особливості визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів у кримінальному процесі»

складається з трьох підрозділів і присвячений розгляду процесуального порядку визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів (установ), а також особливостям визнання та виконання рішень іноземних судів при проведенні окремих процесуальних дій, перейнятті кримінального провадження, в екстрадиційному процесі та у зв’язку з передачею засуджених осіб та здійсненням нагляду за ними.

У підрозділі 2.1. «Процесуальний порядок визнання та виконання рішень (вироків) іноземних судів та міжнародних судових органів (установ) у кримінальному процесі України» розглянуто та проаналізовано підстави, процедуру визнання та виконання рішень (вироків) іноземних судів та міжнародних судових органів (установ), умови, строки, правовий статус та роль суб’єктів, які беруть участь у досліджуваному провадженні, відповідно до норм міжнародно-правових договорів та КПК України 2012 р. Визначено коло процесуальних рішень, які можна визнавати та виконувати відповідно до законодавства України, до яких віднесено: обвинувальні вироки, які набули законної сили (щодо санкцій, які включають позбавлення волі, штрафи та конфіскації, позбавлення прав; нагляд за умовно засудженими та умовно звільненими особами); інші рішення іноземних судів (постанови про утримання осіб під вартою; рішення про тимчасовий арешт для послідуючої видачі; рішення про транзит територією третьої держави; рішення про застосування примусових заходів медичного характеру, яке набуло законної сили).

У КПК 2012 р. виявлено ряд недоліків щодо регламентації визнання та виконання вироків іноземних судів та міжнародних судових установ: не визначено терміни «визнання та виконання рішень іноземних судів», «міжнародна судова установа», не окреслено коло рішень, які можуть визнаватись і виконуватись на території України. Крім того, викликає стурбованість можливість практичної реалізації ст. 614 КПК України, яка передбачає визнання та виконання рішень міжнародних судових установ і на теперішній час, на нашу думку, має перспективний характер.

У підрозділі 2.2. «Визнання та виконання рішень іноземних судів при проведенні окремих процесуальних дій, перейнятті кримінального провадження та в екстрадиційному процесі» досліджено питання, пов’язані з визнанням та виконанням процесуальних рішень у межах вищевказаних проваджень. Зазначено, що при проведенні окремих процесуальних дій у рамках міжнародної допомоги, при перейнятті кримінального провадження та у процесі екстрадиції, визнання іноземних процесуальних рішень відбувається без застосування спеціальних юридичних процедур, тобто таке визнання є фактичним. Виконання, у свою чергу, відбувається за законодавством Запитуваної держави (якщо не було домовленостей про інше). Такий елемент як виконання іноземних процесуальних рішень при перейнятті кримінального
провадження може з’являтися фрагментарно і бути пов’язаним із вжиттям так званих тимчасових заходів. Здійснюючи екстрадицію особи, Запитувана держава здійснює фактичне визнання процесуального рішення іноземного компетентного органу і виконує його шляхом прийняття рішення про видачу.

Виконання рішення про видачу відбувається відповідно до кримінально- процесуального законодавства Запитуваної держави, а, якщо йдеться про видачу з метою виконання вироку, - здійснюється Запитуючою державою відповідно до вимог власного законодавства.

У підрозділі 2.3. «Визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів у зв’язку з передачею засуджених осіб та здійсненням нагляду за ними» проаналізовано теоретичні та практичні аспекти реалізації в Україні інституту передачі засуджених осіб, в якому визнання та виконання рішень іноземних судів та міжнародних судових органів є складовою частиною та способом реалізації.

Для досягнення цілей передачі засуджених рішенням іноземного або міжнародного суду осіб, уповноваженим (центральним) органом та судом Запитуваної держави здійснюється певна юридична процедура, спрямована на визначення допустимості визнання та подальшого виконання зазначеного рішення відповідно до власного кримінально-процесуального законодавства - юридичне визнання. У разі позитивного вирішення питання про визнання рішення (вироку) іноземного суду або міжнародного судового органу (установи), вирішенню підлягають питання, пов’язані з приведенням такого рішення у відповідність до законодавства Запитуваної держави та його виконанням ( у тому числі і про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, звільнення від покарання за хворобою тощо).

Повноваженнями щодо вирішення питання про допустимість визнання й виконання в Україні вироку іноземного суду або міжнародного судового органу та розгляду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку іноземного або міжнародного суду у відповідність до законодавства України наділено суд першої інстанції.

Зазначено, що при вирішенні питання про приведення вироку іноземного суду або міжнародної судової установи у відповідність до законодавства України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачено відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави, за клопотанням Мін’юсту - вирішує питання щодо виконання додаткового покарання, а також про виконання іноземного вироку в частині цивільного позову і процесуальних витрат. При визначенні строку покарання у вигляді позбавлення волі суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, якщо це дозволено національним законодавством. Зазначено, що у судовому засіданні доцільним є вирішення питання про допустимість визнання
та виконання рішення іноземного суду та приведення вироку іноземного суду у відповідність до національного законодавства.