ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД ТЕОРІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ

Актуальність теми. Підприємництво є важливою складовою розвитку економіки ринкового типу, ефективність функціонування якого суттєво впливає на темпи економічного зростання, структуру та якість ВВП. У країнах з ринковою економікою розвиток підприємництва сприяє підвищенню рівня добробуту населення, створенню нових робочих місць, є основою для існування стабільної економіки та суспільства в цілому. Воно допомагає підтримувати конкурентний тонус в економіці, створює природну соціальну опору для суспільного устрою, заснованого на ринкових засадах, та формує новий соціальний прошарок суспільства – клас підприємців.

За умов становлення та розвитку ринкових відносин в Україні постає об’єктивна необхідність теоретичної розробки проблем функціонування підприємницької діяльності. На цій хвилі в 90-х роках ХХ ст. була зроблена спроба використати іноземні моделі підприємництва, зокрема монетаристську, але запровадження іноземних моделей, як відомо, не дало успішних результатів. Тому наразі постала необхідність розробки власної національної моделі підприємницької діяльності, яка б враховувала особливості ринкової трансформації економіки України. З метою ефективного розв’язання цієї проблеми надзвичайно важливим є аналіз та творче осмислення вітчизняного підприємницького досвіду, що враховує українську специфіку, менталітет та національні традиції, в тому числі досвіду, напрацьованого в Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Висновки вчених другої половини ХІХ ст. можуть стати підґрунтям для кращого розуміння сучасного економічного розвитку та окреслити шляхи його поступу.

У дисертаційній роботі досліджується процес становлення та розвитку підприємництва в Україні в територіальних межах, що входили до складу Російської імперії. Увага зосереджується на розгляді закономірностей і особливостей становлення в основному промислового підприємництва, його основних форм та специфіки функціонування, оскільки сільськогосподарське підприємництво, маючи свої особливості, потребує, на нашу думку, окремих наукових розвідок для цілісного та глибокого вивчення цього феномену. Окрім цього, слід наголосити, що в Україні найбільш високими темпами розвивалося саме промислове підприємництво в порівнянні з його розвитком в Російській імперії в цілому, а саме в таких його галузях як металургійна, машинобудівна, гірнича та інші. Саме в ці галузі промисловості інвестувався національний та іноземний капітал, зростали обсяги виробництва, набували широкого розвитку нові організаційні форми, запроваджувалися заходи державної підтримки підприємництва тощо.

Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми підприємництва були закладені ще у ХVІІІ ст. у працях таких відомих західних економістів як Р. Кантільйон, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей та розвинуті А. Маршаллом, М. Вебером, В. Зомбартом, Й. Шумпетером, Ф. Хайєком, П. Друкером, М. Алле, Л. Мізесом та іншими.

В українській економічній думці наукова зацікавленість проблемою підприємництва виникла в другій половині ХІХ ст., в період становлення ринкових відносин на теренах України. Головну увагу українські вчені-економісти А. Антонович, М. Бунге, І. Вернадський, К. Воблий, В. Вольф, М. Гольдштейн, С. Гольдельман, І. Дашковський, М. Довнар-Запольський, В. Желєзнов, В. Левитський, П. Мігулін, М. Соболєв, П. Струве, Д. Піхно, М. Туган-Барановський, І. Тарасов, Ф. Тернер, М. Цитович, П. Фомін, О. Фінн-Єнотаєвський, Л. Федорович, І. Янжул зосередили на таких питаннях, як сутність, організація підприємницької діяльності, значення підприємця у виробництві, стосунки з державними та громадськими інститутами, законодавче забезпечення підприємництва, можливості реалізації управлінських здібностей підприємця тощо. Їх праці вагомо увійшли до скарбниці світової економічної думки, проте в економічній практиці сучасної України використані далеко не повною мірою.

Про актуальність теми дослідження свідчить той факт, що курс “Підприємництво” останнім часом вивчається у вищих навчальних закладах України. Оскільки вітчизняні вчені другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у своїх працях заклали засадничі принципи теорії підприємництва (економічна природа підприємництва, розвиток організаційних форм, формування класу підприємців, вплив держави на розвиток підприємницьких відносин тощо), було б корисним, на наш погляд, включити до навчального курсу „Підприємництво” найважливіші положення теоретичних розробок українських економістів зазначеного періоду.

Отже, дослідження сутності та трансформації феномену підприємництва у процесі суспільно-історичного розвитку є актуальною проблемою для українського сьогодення. У наш час окремі аспекти історико-економічного аналізу підприємництва досліджено у наукових працях українських учених В. Базилевича, О. Бєляєва, В. Бодрова, З. Варналія, О. Вербової, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Злупка, А. Кредісова, В. Кредісова, Т. Лазанської, П. Леоненка, Е. Лортікяна, С. Мочерного, В. Савчука, О. Сайкевича, В. Сизоненка, Н. Супрун, Т. Сьомкіної, Р. Толстова, В. Фещенко, А. Філіпенка, А. Чухна та інших.

Проте цілісного ґрунтовного висвітлення у сучасній історико-економічній літературі проблема підприємництва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. ще не знайшла, що й обумовило вибір автором теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках планової теми науково-дослідницьких робіт кафедри історії економічних вчень та економічної історії Державного вищого навчального закладу „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Дисертаційне дослідження є частиною наукової теми „Генезис інститутів ринкової економічної системи”, що розробляє колектив кафедри (номер державної реєстрації 0105U002255). В межах цієї теми особисто автором підготовлено окремий підрозділ „Відображення сутності підприємництва та його організаційних форм в українській економічній літературі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.”, в якому розкривається проблема генезису підприємництва на українських землях у пореформений період та внесок вітчизняних економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у дослідження цієї проблеми, обґрунтовується необхідність використання наукової спадщини українських вчених у господарській практиці сучасної України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексний науково-теоретичний аналіз формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлені такі завдання:

· обґрунтувати методологічні засади дослідження проблеми підприємництва та проаналізувати стан сучасного вивчення проблеми підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст.;

· розкрити закономірності та особливості становлення національного підприємництва у пореформений період;

· проаналізувати ступінь науковості теоретичних розробок підприємництва в українській економічній думці пореформеного періоду та їх значення для осмислення проблем сучасного господарського розвитку України;

· розкрити особливості формування вітчизняного класу підприємців;

· показати еволюцію підприємницької думки та розкрити процес становлення концептуальних засад теорії підприємництва в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

· розкрити роль держави у становленні та розвитку вітчизняного підприємництва пореформеного періоду;

· визначити роль і місце доробку українських вчених другої половини ХІХ – початку ХХ ст. з проблеми підприємництва в світовій економічній теорії;

· обґрунтувати можливість практичного застосування висновків представників української економічної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст. щодо розвитку підприємництва в господарській практиці сучасної України.

Об’єктом дослідження є розвиток ринкового господарства в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., зокрема процес формування підприємницьких відносин, його закономірностей та особливостей, а також праці представників української економічної думки, в яких знайшли відображення зазначені процеси.

Предметом дослідження є відображення концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці пореформеного періоду.

Методи дослідження: загальнонаукові та спеціальні методи пізнання.

У процесі наукового дослідження дисертант виходила з методологічних засад цивілізаційної парадигми, які дозволяють дослідити проблему підприємництва через вивчення його генезису, сутності та структури, врахувати вплив на становлення та розвиток підприємництва інституціональних чинників (національних, правових, ментальних, культурних та інших).

У ході дисертаційного дослідження автор використовує системний підхід як загальнонаукову методологічну концепцію.

При розробці проблеми підприємництва використовувався також метод компаративістики, що дозволив співставити розвиток вітчизняного підприємництва та його відображення у вітчизняних наукових джерелах з його аналізом у світовій економічній теорії.

Крім того, в дисертаційному дослідженні використовувався історико-генетичний підхід, що дозволив розкрити становлення підприємництва як соціо-економічного феномену, його основні етапи, особливості розвитку в українській економічній думці пореформеного періоду та дослідити генезис поняття „підприємництво”.

Інформаційною базою дослідження стали статистичні дані, наукові праці сучасних українських та зарубіжних учених з проблеми підприємництва, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження отримано наукові результати, які розкривають особистий внесок здобувача у розробку проблеми і конкретизують наукову новизну роботи, зокрема:

вперше:

· проблема формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. стала предметом цілісного самостійного дослідження;

· розкрито природу підприємництва як персоніфікованого явища, визначено національно-етнічні, станові особливості формування вітчизняного класу підприємців, показано роль і місце іноземних підприємців у національному промисловому виробництві й дано оцінку цього явища в українській економічній думці;

· на основі порівняльного аналізу наукових розробок проблеми підприємництва у світовій та національній економічній думці розкрито значний внесок вітчизняних вчених-економістів у дослідження проблеми підприємництва пореформеного періоду, зокрема показана роль підприємця у виробництві та можливості реалізації його управлінських здібностей, практична участь українських дослідників у розробці фабричного та антимонопольного законодавства, робочого договору та ін.;

удосконалено:

· розуміння особливостей становлення вітчизняного підприємництва у пореформений період та відображення цих процесів в українській економічній літературі, зокрема більш пізній вступ на шлях капіталістичного розвитку, недостатній рівень первісного нагромадження капіталу, залежність підприємництва від державної політики та іноземного інвестування, існування представницьких організацій підприємців тощо;

· поняття організаційних форм підприємництва, зокрема одноосібних та багатоосібних підприємств, а також акціонерних товариств, повних товариств, товариств на вірі тощо;

· бачення ролі держави як важливого чинника впливу на розвиток підприємницьких відносин шляхом законодавчого забезпечення їх функціонування, протекціоністської політики, цінового, антимонопольного та фабричного регулювання тощо;

отримали подальший розвиток:

· розуміння важливості ролі національного прошарку підприємців у благодійницькій діяльності, зокрема просвітництві та меценатстві;

· положення про необхідність створення відповідного інституційного середовища для розвитку підприємництва (організаційно-законодавче забезпечення, цінова, податкова політика тощо.)

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати та основні положення дисертації розкривають малодосліджені питання становлення та розвитку вітчизняного підприємництва. Основні теоретичні й практичні висновки, викладені в дисертаційному дослідженні, можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень історико-економічної спадщини українських вчених-економістів з зазначеної проблематики. Наукові результати дисертаційного дослідження використовуються при розробці та викладанні студентам ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” лекційних курсів та проведенні семінарських занять з дисципліни „Історія економіки та економічної думки”, зокрема у висвітленні питань особливостей розвитку ринкового господарства та основних напрямків економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.), а також при викладанні студентам лекційних курсів з дисципліни „Історія економіки та економічної думки України” (Довідка ДВНЗ „КНЕУ імені Вадима Гетьмана” від 03.10. 2007).

Отримані наукові рекомендації дисертанта щодо удосконалення організаційних підприємницьких форм, соціально-економічної діяльності підприємців, питань державного регулювання підприємницької діяльності, зокрема законодавчого забезпечення останньої, проблем митної, цінової політики, антимонопольного регулювання прийняті до використання і впровадження в діяльності АТ „Українська фінансова група” (Довідка № 880-10/1 від 02.10. 2007).

Положення дисертаційної роботи щодо удосконалення організаційних форм підприємництва, ролі держави у розвитку національного підприємництва використані у нормативній та практичній діяльності Українського союзу промисловців і підприємців (Довідка № 06-2-1248 від 25.12. 2007).

Особистий внесок пошукача. Всі відображені в дисертації висновки і положення наукової новизни отримані дисертантом самостійно та відповідно відображені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки проведеного дослідження апробовані на методичних та методологічних семінарах кафедри історії економічних вчень та економічної історії ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, а також на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (23 – 24 лютого 2006 р., м. Тернопіль); Сьома Міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (19 – 21 травня 2006 р., м. Донецьк); ІХ Міжнародна науково-практична конференція „Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти” (30 травня 2006 р., м. Київ); Науково-методична конференція „Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку” (6 – 8 лютого 2007 р., м. Київ).

Публікації. За підсумками дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,87 др. аркуші, з них – 4 у фахових виданнях, 4 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 204 найменувань і містить 165 сторінок комп’ютерного тексту, 4 додатки на 9 сторінках.