| summary: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання, наведено відомості щодо апробації та публікації результатів дисертаційного дослідження.
Розділ 1 «Загальні засади діяльності щодо боротьби з корупцією та її інформаційне забезпечення в органах державної податкової служби України» містить три підрозділи, в яких аналізуються сутність і зміст основних категорій – «корупція», «інформаційне забезпечення», «принцип», «форма», враховуючи предметну спрямованість дослідження.
У підрозділі 1.1 «Сутність боротьби з корупцією та її місце серед інших видів діяльності органів державної податкової служби» здійснено систематизацію функцій ДПС шляхом їх групування на забезпечувальні та зовнішні (основні). Забезпечувальні функції органів ДПС спрямовані на здійснення забезпечувальної діяльності, серед яких виділено функції запобігання корупції та іншим службовим порушенням працівників державної податкової служби; модернізацію діяльності органів державної податкової служби. До зовнішніх (основних) функцій ДПС віднесено: контрольні, реєстраційно-облікові, надання управлінських послуг у сфері оподаткування, нормотворчі, інформаційно-консультативні, правоохоронні. Поділ функцій органів ДПС на зовнішні (основні) і забезпечувальні відповідає двом напрямкам діяльності цих органів – зовнішньому і внутрішньому. Зовнішній напрямок відображає упорядковуючий вплив діяльності органів ДПС на відносини поза межами системи зазначених органів, а внутрішній – відповідно спрямований на упорядкування відносин усередині системи цих органів. Такий упорядковуючий вплив (зовнішній і внутрішній) здійснюється засобами і заходами переважно адміністративно-правового, кримінально-правового, фінансово-правового характеру. Функція запобігання і протидії корупції здійснюється, в основному, у межах внутрішнього напрямку діяльності органів ДПС, але її результат безпосередньо стосується реалізації органами ДПС зовнішніх (основних) функцій. Одним із основних напрямів у сфері запобігання корупції та іншим службовим порушенням працівників ДПС є виявлення корупційних ризиків, які можуть виникнути в діяльності службовців органів державної податкової служби, а також усунення умов та причин виникнення цих ризиків. Основними корупційними ризиками в діяльності державних службовців ДПС виділено: недоброчесність; виникнення конфлікту інтересів; безконтрольність з боку керівництва; наявність дискреційних повноважень.
У підрозділі 1.2 «Поняття інформаційного забезпечення боротьби з корупцією в органах державної податкової служби» з метою визначення поняття проведене дослідження семантики термінів «інформація», «забезпечення», «корупція». Обґрунтовано необхідність включення до поняття «інформаційне забезпечення» організаційного аспекту, що дозволило виділити наступні функції: інформативну, організаційну, управлінську, комунікативну. Інформативна функція забезпечує поінформованість (рівень об’єктивних знань) суб’єктів боротьби з корупцією відповідно до їх завдань, функцій, повноважень, інтересів. Організаційна функція зумовлює узгодженість та координацію дій всіх учасників здійснення процесу боротьби з корупцією. Зміст управлінської функції полягає у регулюванні відносин, що виникають в процесі діяльності органів ДПС, визначенні підстав підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень, контролю за їх виконанням тощо. Комунікативна функція – встановлення зв’язків «взаємозалежності» у здійсненні завдань і функцій органів державної податкової служби, поєднання інтересів усіх його суб’єктів щодо боротьби з корупцією. Виділено п’ять етапів інформаційного забезпечення боротьби з корупцією в органах ДПС – від постановки завдань існування інформаційних зв’язків до поширення отриманої інформації.
У підрозділі 1.3 «Принципи та форми інформаційного забезпечення боротьби з корупцією в органах державної податкової служби» використано підхід «від загального до конкретного», завдяки чому формулювання базових понять дослідження здійснено як похідне від загальних категорій «принципи права», «принципи інформатизації ДПС», «форми управління» та здійснено класифікацію принципів та форм інформаційного забезпечення боротьби з корупцією в органах ДПС. Серед кола принципів інформаційного забезпечення боротьби з корупцією особлива увага надана розкриттю сутності змісту принципів формування інформаційних підсистем. Так, принцип функціонального призначення інформаційних підсистем відтворює основи спрямованості формування баз даних інформації: оперативно-розшукового призначення; оперативно-довідкового призначення; кримінальної статистики; організаційно-управлінського призначення. Дотримання принципу нормативно-правового забезпечення інформаційних обліків дозволяє узгоджувати засади формування інформаційних обліків із чинним законодавством, особливо у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина, права на комерційну таємницю. Принцип вірогідності та об’єктивності даних є основою якісного функціонування інформаційних систем та отримання належної інформації щодо результатів господарської та фінансової діяльності певного суб’єкта. Принцип доцільності запровадження передбачає попереднє опрацювання питання щодо ресурсного забезпечення функціонування відповідної інформаційної системи та фактичної необхідності запровадження, виходячи з потреби здійснення ефективного управління. Принцип модернізації полягає у забезпеченні можливості модернізації, інтеграції в систему інформаційного забезпечення, припускати включення до свого складу нових об’єктів обліку. Реалізація принципу гармонізації інформаційного законодавства України із європейським дозволяє сформувати інформаційні системи, адаптовані до систем Європейського Союзу, чим оптимізувати обмін інформацією між державами, забезпечити найбільш повне та всебічне з’ясування обставин справи щодо результатів діяльності певного суб’єкта (фізичної чи юридичної особи). При цьому інформація, яка використовується при здійсненні інформаційного забезпечення боротьби з корупцією в органах ДПС має відповідати наступним принципам: якості даних; захисту особливих категорій даних; безпеки даних; додаткових гарантій для суб’єкта даних. Ці принципи були виділені М. Швецем, В. Дурдинцем, які зазначали про доцільності їх застосування у національному законодавстві. Положення, сформульовані вченими, застосовані для уточнення сутності і змісту принципів інформаційного забезпечення боротьби з корупцією в органах ДПС.
Виходячи з предмету наукового аналізу, зазначено про форми інформаційної взаємодії органів ДПС із іншими суб’єктами у сфері боротьби із корупцією, а також про форми обміну інформацією. Особливістю інформаційної взаємодії між правоохоронними органи щодо боротьби з корупцією полягає у тому, що правоохоронний орган у разі отримання інформації, крім інформації, яка надійшла в процесі оперативно-розшукової діяльності, про корупційні діяння, що готуються або вчинені посадовою особою іншого правоохоронного органу, передає її тому уповноваженому підрозділу, до компетенції якого належить проведення відповідної перевірки та вжиття заходів щодо документування таких протиправних дій, або надає допомогу в перевірці такої інформації, інформує вказаний підрозділ про прийняте рішення, з метою організації та проведення спільних оперативно-профілактичних заходів інформує уповноважений підрозділ правоохоронного органу щодо перевірки і документування корупційних діянь. У процесі взаємодії правоохоронних органів обмін інформацією здійснюється з питань: проведення на основі аналізу оперативної обстановки спільних оперативно-профілактичних заходів щодо протидії корупції в правоохоронних органах за напрямами службової діяльності; узагальнення результатів спільних заходів, а також розроблення нових форм взаємодії та обміну інформацією у сфері боротьби з корупцією в правоохоронних органах.
Розділ 2 «Державна податкова служба України як суб’єкт інформаційного забезпечення боротьби з корупцією» складається з двох підрозділів, в яких досліджується суб’єктний склад правовідносин у сфері боротьби з корупцією та її інформаційного забезпечення, а також проблеми, пов’язані із інформаційним забезпеченням прийняття та виконання рішень у цій сфері.
У підрозділі 2.1 «Система суб`єктів боротьби з корупцією та місце у ній органів державної податкової служби як суб’єктів інформаційного забезпечення» зазначено наступне. Виходячи із змісту діяльності щодо протидії корупції, функціонального призначення та кола повноважень суб’єкти боротьби з корупцією поділені на такі основні групи: 1) суб’єкти, які визначають і забезпечують реалізацію антикорупційної політики держави; 2) суб’єкти, які утворюють і вдосконалюють нормативно-правову базу протидії корупції; 3) суб’єкти безпосередньої правоохоронної діяльності в сфері протидії корупції; 4) суб’єкти, які здійснюють судовий розгляд справ про корупційні правопорушення (суд); 5) суб’єкти, діяльність яких спрямована на запобігання корупції; 6) суб’єкти, які здійснюють координацію антикорупційної діяльності; 7) суб’єкти, які здійснюють контроль та нагляд за діяльністю суб’єктів безпосередньої правоохоронної діяльності в сфері протидії корупції; 8) суб’єкти, які здійснюють поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь; 9) суб’єкти, які здійснюють фінансове, матеріально-технічне, інформаційне, науково-методичне та інше забезпечення протидії корупції; 10) об’єднання громадян, установи, підприємства, організації незалежно від форми власності; 11) засоби масової інформації; 12) окремі громадяни. Основними суб’єктами боротьби з корупцією в органах ДПС є підрозділи внутрішньої безпеки, податкової міліції. Податкова міліція по відношенню до інформаційних процесів виконує подвійну роль: є суб’єктом інформаційного забезпечення та одержувачем відомостей як від органів податкової служби, так і від зовнішніх джерел інформації.
На підставі аналізу діяльності правоохоронних структур інших країн, було виділено два основні напрями побудови ефективної системи суб’єктів боротьби з корупцією: створення єдиного правоохоронного органу (Литва, Польща); формування окремого координуючого центру (Італія, Словаччина). Встановлено ефективність залучення різних форм участі громадськості з метою протидії корупції (Швеція).
У підрозділі 2.2 «Інформаційне забезпечення підготовки та видання державною податковою службою України управлінських рішень у сфері боротьби з корупцією» обґрунтовано поняття інформаційного забезпечення підготовки та видання рішень, прийнятих у сфері боротьби з корупцією. Воно визначено як форма управління в органах державної податкової служби, яка реалізується через процедуру підготовки та видання правових актів управління, що є складовою частиною управлінського процесу. Управлінський процес доцільно розуміти як сукупність управлінських процедур, в межах яких відбувається реалізація встановлених в матеріальних нормах права повноважень керівників, спеціалістів зазначених органів, спрямованих на вирішення практичних завдань управління.
Процедура підготовки та видання рішень у сфері боротьби з корупцією в органах ДПС характеризується рядом ознак, серед яких основними названо: а) властивий як позитивний, так і юрисдикційній характер; б) здійснюється з метою створення відомчих підзаконних норм, спрямованих на забезпечення належної функціональної структури органів ДПС, виконання останніми покладених на них функцій та запобігання проявам корупційних дій; в) даний вид юридичної діяльності здійснюється виключно відповідними керівниками органів ДПС, перелік яких закріплено у нормативних актах; г) регулюється відповідним процедурними нормами, які містяться переважно у відомчих підзаконних нормативних актах; д) результатом процедури є прийняття відповідного нормативно-правового акта як позитивного, так і юрисдикційного характеру; е) здійснюється з метою попередження, припинення корупційних правопорушень, притягнення винних до відповідальності. Доведено, що органи ДПС мають у своєму розпорядженні значні інформаційні ресурси, але не увесь їх обсяг використовується при підготовці актів управління. Обсяг і характер інформації, який буде використано у процедурі підготовки і видання управлінського рішення, залежить від типу майбутнього акта управління та цілей його прийняття. Оскільки правові акти управління ДПС різноманітні, то вибір інформації для їх підготовки повинен носити цільовий характер. При цьому з метою належної реалізації функції щодо запобігання і протидії корупції мають бути застосовані форми інформаційної взаємодії та обміну інформацією ДПС з іншими правоохоронними органами.
Розділ 3 «Інформаційне забезпечення адміністративної діяльності органів державної податкової служби у сфері боротьби з корупцією» складається з трьох підрозділів, в яких досліджуються проблемні питання інформаційного забезпечення окремих напрямків адміністративної діяльності органів державної податкової служби у сфері боротьби з корупцією та визначаються шляхи їх вирішення.
У підрозділі 3.1 «Інформаційне забезпечення контрольної діяльності за додержанням антикорупційного законодавства» зазначено, що складовим елементом комплексного контролю поведінки посадової особи органів ДПС буде контроль дотримання приписів законодавства, який полягає у реалізації обов`язку щодо відповідальності за неналежне виконання або невиконання приписів (правовий контроль) та соціальний контроль. У межах правового контролю виділено внутрішній та зовнішній контроль за додержанням антикорупційного законодавства. Складовими інформаційного забезпечення внутрішнього контролю в органах ДПС названо: а) інформаційне забезпечення контролю при прийнятті кандидата на службу в органи державної податкової служби; б) інформаційне забезпечення контролю за додержанням службовцями державної податкової служби антикорупційного законодавства; в) інформаційне забезпечення контролю за ротацією кадрів. Складові інформаційного забезпечення зовнішнього контролю за дотриманням антикорупційного законодавства виділено залежно від «корупціогенних» факторів в діяльності органів ДПС. Ними названо: а) інформаційне забезпечення контролю за дискреційними повноваженням посадових осіб ДПС; б) інформаційне забезпечення контролю за наданням адміністративних послуг органами ДПС.
Другим складовим елементом комплексного контролю поведінки посадової особи органів ДПС названо соціальний контроль. Особливого значення у межах соціального контролю набуває перевірка наявності у посадової особи ДПС конфлікту інтересів, пов’язаних з його родиною, близькими родичами, друзями, особами та організаціями, з якими він має або мав спільні ділові чи політичні інтереси, що не узгоджуються з інтересами служби, впливають або можуть впливати на неупереджене та об’єктивне виконання службових обов’язків. Будь-який з таких конфліктів має бути вирішений до прийняття на державну службу чи призначення на нову посаду.
Питання встановлення специфіки інформаційного забезпечення контролю реалізації дискреційних повноважень передбачає, насамперед, аналіз сутності і змісту категорії «дискреційні повноваження». У цьому контексті слід зазначити, що сама ця категорія, а також проблема меж застосування цих повноважень вкрай недостатньо вивчена. Проте у межах предмету виконуваного дослідження доцільна класифікація соціальних факторів, які впливають на реалізацію дискреційних повноважень, зважаючи на потребу вирішення проблеми їх врахування при розробці інформаційних баз в органах ДПС. Такі фактори, залежно від їх зв’язку з правом, поділено на правові та поза правові (мораль, громадська думка тощо). На ефективність адміністративно-правової протидії корупції значною мірою впливають і такі його складові, як правосвідомість та правова культура посадових осіб ДПС.
У підрозділі 3.2 «Інформаційне забезпечення юрисдикційної діяльності державної податкової служби України у сфері боротьби з корупцією» надано визначення загального поняття адміністративної юрисдикційної діяльності як урегульованої нормами адміністративного права специфічної, державно-владної, підзаконної, виконавчо-розпорядчої діяльності, яка реалізується шляхом визначення в законодавстві обсягу повноважень щодо вирішення індивідуальних адміністративних справ і застосування санкцій до правопорушників на підставі та у порядку, передбаченому адміністративним законодавством. Врахування суб’єктної складової такої діяльності дає можливість конкретизувати зазначене визначення, враховуючи, що адміністративно-юрисдикційна діяльність органів ДПС здійснюється у чітко окресленій сфері суспільних відносин – сфері оподаткування. Вказано на види адміністративно-юрисдикційної діяльності, здійснюваної органами (посадовими особами) ДПС у сфері боротьби з корупцією: 1) щодо проведення спеціальної перевірки; 2) щодо проведення службового розслідування; 3) щодо притягнення до адміністративної відповідальності; 4) щодо розгляду скарг громадян або юридичних осіб стосовно корупційних проявів в діях працівників органів ДПС. Підкреслено, що органи ДПС при притягненні до адміністративної відповідальності за порушення антикорупційного законодавства реалізують юрисдикційні повноваження у частині, яка стосується складання протоколу про корупційне адміністративне правопорушення (ст.ст.172-2 – 172-9 КУпАП). Види адміністративно-юрисдикційної діяльності органів ДПС виділені, спираючись на положення доктрини адміністративного права і процесу щодо видів адміністративних юрисдикційних проваджень (Н.Г. Саліщева, В.К. Колпаков, М.М. Тищенко, В.Ю.Шильник та інші), а також приписів Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окреслення межі адміністративно-юрисдикційної діяльності органів (посадових осіб) ДПС як об’єкта інформаційного забезпечення дозволило визначити складові інформаційного забезпечення такої діяльності у сфері боротьби з корупцією: 1) інформаційне забезпечення проведення спеціальної перевірки; 2) інформаційне забезпечення службового розслідування; 3) інформаційне забезпечення вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) інформаційне забезпечення розгляду скарг громадян або юридичних осіб щодо корупційних проявів в діях працівників органів ДПС. Робота зі зверненнями громадян і їх особистий прийом є важливим напрямком діяльності ДПС, засобом отримання інформації щодо боротьби із корупцією, і містить в собі такі складові елементи: 1) приймання, реєстрація і первинний розгляд звернень громадян; 2) вирішення звернень та надання відповідей авторам; 3) контроль за станом роботи зі зверненнями; 4) узагальнення та аналіз звернень громадян; 5) використання результатів аналізу в практичній діяльності. |
