ВПЛИВ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ Статья

Актуальність теми. У другій половині минулого століття в економічному розвитку країн світу почали спостерігатися значні відмінності. Різні форми інвестування, урядові режими, розбіжності в інфраструктурі, галузевій структурі виробництва, освіті і науці, науково-дослідному секторі – статистичне підтвердження нерівномірності науково-технічного прогресу. Починаючи з 90-х рр. також і для країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) особливої актуальності набули питання технологічних і структурних змін, у зв’язку з трансформаційними процесами, які відбувалися в їхніх економіках. Велике значення при цьому має залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та їх вплив на науково-технічний розвиток як економіки загалом, так і кожної окремої галузі, визначення ролі ПІІ у технологічних змінах у структурі виробництва і процесі дифузії технологій, що спричиняє додаткові темпи економічного зростання країни.

Водночас постає необхідність ґрунтовного дослідження технологічних зрушень через експортно-імпортні операції країн ЦСЄ, особливо з розвиненими країнами світу, країнами – членами ЄС-15, зокрема, оскільки останнім часом ЦСЄ стрімко інтегрується передусім у європейську економіку, що виявляється у переорієнтації зовнішньої торгівлі ЦСЄ на країни ЄС-15, зростанні частки високотехнологічної продукції у внутрішньогалузевій торгівлі з цими країнами, збільшенні обсягів іноземних надходжень з цих та інших країн у формі ПІІ тощо.

Різним аспектам вивчення технологічних змін і впливу ПІІ, ролі галузей –рушіїв технологічних зрушень та галузей – акцептантів нових технологій, явищу дифузії технологій були присвячені праці Р. Солоу, П. Ромера, Р. Лукаса, К. Арроу, Р. Евенсона, П. Кругмана, Р. Барро, Т. Бреснегена, Е. Гелпмана, З. Гріліча, Ж. Гросмана, П. Кругмана, М. Трайтенберга та інших; методи дослідження і обчислення темпів технологічних та структурних змін країни, аналіз галузевої та інвестиційної структури виробництва розглядають у своїх працях Б. Гекман, П. Гер’єрі, Е. Вольф, С. Джанков, Д. Джоргенсон, А. Інотаї, М. Ляндесман.

Проблематику інвестиційного, науково-технічного та економічного розвитку країни висвітлюють у своїх працях такі вітчизняні науковці, як В. Александрова, Л. Антонюк, Ю. Бажал, Л. Безчасний, Ю. Біленко, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Денисюк, І. Лукінов, Ю. Пахомов, О. Плотніков, А. Поручник, О. Рогач, В. Сіденко, О. Сльозко, І. Тивончук, А. Філіпенко та ін.

Водночас слід наголосити на недостатності теоретичних напрацювань та безпосередньо аналітичних досліджень у сфері розкриття особливостей впливу ПІІ на технологічні зміни у країнах ЦСЄ. Зокрема, подальших вивчень потребують питання розроблення методології визначення рівня технологічних зрушень для ЦСЄ; формулювання основних характеристик дифузії технологій; класифікації галузей обробної промисловості відповідно до рівня їхнього технологічного розвитку; аналізу і стимулювання ефективності використання ПІІ у технологічних і структурних змінах країн ЦСЄ.

Необхідність наукового розв’язання окреслених проблем з урахуванням рівня розвитку вітчизняної економіки та економік країн ЦСЄ зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає напряму науково-дослідної роботи кафедри міжнародного економічного аналізу та фінансів Львівського національного університету імені Івана Франка „Дослідження валютно-фінансових та інституційних механізмів економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи” (державний реєстраційний номер 0104U009559, тривала з січня 2004 року по грудень 2006 року).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень, методів дослідження і прикладних рекомендацій щодо вдосконалення процесу технологічних змін у країнах ЦСЄ під впливом ПІІ.

Для досягнення мети у роботі були поставлені такі завдання:

– розкрити сутність ролі ПІІ в економічному та галузевому розвитку країн ЦСЄ, систематизувати і детермінувати основні цілі, мотивацію їх залучення;

– узагальнити теоретичні підходи до визначення впливу ПІІ на зростання ефективності виробництва, темпів технологічних змін, виражених через процес дифузії технологій між галузями, на підставі чого розробити оптимальний для ЦСЄ метод дослідження;

– розробити класифікацію основних виробництв обробної промисловості країн ЦСЄ відповідно до рівня технологічних та інвестиційних процесів, які в них відбуваються;

– дослідити особливості зростання продуктивності, темпів технологічних зрушень під впливом ПІІ, виявити роль кожної галузі у науково-технічному прогресі регіону ЦСЄ та України;

– провести оцінювання ефективності використання ПІІ в економічному зростанні країн ЦСЄ;

– здійснити порівняльний аналіз науково-технічного розвитку ЦСЄ та України і розробити рекомендації щодо досягнення українською економікою технологічного рівня країн ЦСЄ.

Об’єктом дослідження є взаємозв’язок ПІІ і технологічних змін у країнах ЦСЄ.

Предметом дослідження є процес впливу ПІІ на технологічні зміни у країнах регіону.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у роботі мети використано такі методи дослідження: систематизації та узагальнення (для групування основних детермінантів залучення ПІІ в економіки країн ЦСЄ – підрозділ 1.1, класифікації і структуризації економічних теорій технологічних змін – підрозділ 1.2, визначення методології дослідження технологічних зрушень у ЦСЄ – підрозділ 1.3); економіко-математичного моделювання та регресійно-кореляційного аналізу (при визначенні коефіцієнта технологічного розвитку галузей – підрозділ 2.1, при визначенні впливу ПІІ на зростання темпів технологічних змін у структурі виробництва країн регіону і дифузії технологій – підрозділ 2.2, для виявлення ролі ПІІ у технологічних зрушеннях, виражених через зовнішню торгівлю і структуру експорту зазначених країн – підрозділ 2.3, для аналогічних досліджень по Україні – підрозділ 3.2); порівняльного аналізу (при оцінюванні технологічних змін та впливу на них ПІІ в Україні і країнах ЦСЄ – підрозділ 3.2); структурно-логічний (для удосконалення методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності впливу ПІІ на технологічні зрушення у країнах ЦСЄ та Україні – підрозділи 3.1 і 3.3); графічний і табличний (для подання результатів дослідження).

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали періодичних видань, національні законодавчі і нормативно-правові акти. Статистичним та фактологічним підгрунтям послужили дані річних та квартальних звітів Державного комітету статистики України, статистична база даних офіційних інтернет-сторінок міжнародних економічних організацій і спеціальних комітетів, а саме: СОТ, ОЕСР, ЄБРР, ЮНКТАД, а також національних банків та статистичних комітетів і відомств країн ЦСЄ.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні теоретичних положень, методів дослідження і прикладних рекомендацій щодо вдосконалення ефективності використання ПІІ у процесі технологічних змін у країнах ЦСЄ. Найвагомішими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження та особистий внесок автора, є такі:

уперше:

– здійснено класифікацію основних складових обробної промисловості країн ЦСЄ на три категорії: високо-, середньо- і низькотехнологічний сектор при використанні двох головних критеріїв, тобто ПІІ як вагомого індикатора розвитку високотехнологічних виробництв та темпів економічного зростання. За показник технологічного рівня галузі було взято результати дослідження зростання частки експорту галузі у загальному експорті країни під впливом ПІІ, які надійшли в економіки країн регіону. Це дало змогу виявити виробництва, які на сучасному етапі розвитку цих країн можна визнати високотехнологічними, тобто такими, що здатні спричинити явище дифузії технологій;

– розроблено економіко-математичні моделі, що визначають взаємозв’язок ПІІ, отриманих галуззю, високотехнологічних ПІІ та продуктивності галузі і показують зростання ефективності виробництва всіх видів економічної діяльності країн ЦСЄ під впливом ПІІ у поточному і попередніх періодах, що відбуваються у високотехнологічному секторі, торгівлі, фінансовій діяльності, у сфері операцій з нерухомістю, транспорті та зв’язку; роль ПІІ в зростанні темпів технологічних змін у структурі виробництва в економіках цих країн, що спостерігаються у всіх галузях крім середньотехнологічного сектора; виявлено ознаки процесу дифузії технологій між галузями. Україна демонструє значно нижчий рівень економічного зростання, аніж ЦСЄ;

удосконалено:

– методику дослідження технологічних змін під впливом ПІІ через зовнішню торгівлю і структуру експорту, зокрема, країн ЦСЄ та України за допомогою показників: динаміки і структури експорту (особливо високотехнологічної продукції) у відсотках до світових обсягів; індексу внутрішньогалузевої торгівлі з країнами ЄС-15 (зростання у ній частки технологічно насичених товарів); коефіцієнта спеціалізації ЦСЄ у світовій торгівлі. Побудовано економетричну модель, яка показує зростання темпів високотехнологічного експорту під впливом ПІІ;

– шляхи забезпечення вищого рівня економічного зростання у країнах досліджуваного регіону, що полягають у раціональнішому розподілі ПІІ між галузями у країнах ЦСЄ; подоланні проблеми спадної ефективності ПІІ; створенні механізму забезпечення розвитку виробництв вищого технологічного укладу зі сфери високотехнологічних (передових технологічних груп);

– пріоритети науково-технічного розвитку України для досягнення її економікою технологічного рівня країн ЦСЄ, обґрунтувавши потребу розв’язання проблем низьких обсягів розробки нових технологій при використанні отриманих ПІІ, переміщення центру їх виробництва в напрямі до середньотехнологічних галузей, технологічного оновлення виробництва через розвиток продуктових інновацій в низькотехнологічному секторі;

дістали подальшого розвитку:

– систематизація існуючих підходів до визначення поняття технологічних змін відповідно до розвитку основних теорій технологічних змін, класифікація методів визначення ролі ПІІ в економічному зростанні країни, найвагомішими серед яких є економетричний метод досліджень, що ґрунтується на побудові виробничих функцій; метод статистичного аналізу визначення кількості та вартості патентів, залучення ПІІ у фінансування науково-технічних програм різного характеру, створення та впровадження у виробництво нових технологій, дослідження технологічних зрушень через зовнішню торгівлю та структуру експорту економік країн ЦСЄ; симуляційний метод відображення явища дифузії технологій між галузями; методологія визначення ролі ПІІ у зростанні темпів технологічних зрушень в ЦСЄ і Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка при викладанні дисциплін „Міжнародні валютно-кредитні відносини”, „Теорія інвестицій”, „Інвестиційний менеджмент” (на кваліфікаційному рівні бакалавра і магістра з міжнародних економічних відносин (Довідка №4024–H від 10.10.2007 р.). Результати проведеного автором аналізу зростання темпів технологічних змін використано у роботі Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (Довідка №2/53–73 від 16.10.07). Отримані результати також впроваджено у діяльність іноземного підприємства „Західна індустріальна компанія” (Довідка №130а від 22.10.07).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною роботою, всі результати якої отримані безпосередньо автором і знайшли своє відображення у друкованих роботах.

Апробація результатів дисертації. Найвагоміші наукові результати і висновки дисертаційної роботи було розглянуто та схвалено на таких всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: „Звітна наукова конференція ЛНУ імені Івана Франка” (Львів, 2006), „Освіта і наука без кордонів” (Дніпропетровськ, 2005), „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2005); „Звітна наукова конференція ЛНУ імені Івана Франка” (Львів, 2004), науковий семінар кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів факультету міжнародних відносин ЛНУ імені Івана Франка (Львів, 2004), „Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 2003), „Звітна наукова конференція ЛНУ імені Івана Франка ” (Львів, 2003).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені автором у 8 наукових працях, опублікованих у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 2,7 д. а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Обсяг її основного тексту викладено на 182 сторінках. Робота містить 14 таблиць на 14 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках, список використаних джерел із 181 найменувань, 3 додатки на 16 сторінках.