ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ Автореферат

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, показано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження регіональної банківської системи. У розділі розкрито роль і місце регіональної банківської системи у соціально-економічній системі регіону, систематизовано інструментарій оцінки ефективності функціонування регіональної банківської системи, узагальнено досвід територіальної організації банківських систем країн світу.

Визначення ролі та місця регіональної банківської системи було розглянуто у структурі соціально-економічної системи регіону, яка охоплює виробництво, обмін і розподіл товарів (благ) у суспільстві, доведення їх до кінцевого споживача, та визначено, що без фінансових ресурсів її функціонування не можливо. Узагальнення наукових точок зору щодо розуміння регіональної банківської системи дозволило визначити, що під нею слід розуміти сукупність суб’єктів банківської діяльності, які розташовані на території регіону і виконують відповідні функції. Для визначення впливу регіональної банківської системи на розвиток економіки регіону у роботі проаналізовано її функції (фінансове посередництво, управління системою платежів, кредитування, надання депозитів, проведення фінансової політики держави, тощо) та з’ясовано, що функціонування регіональної банківської системи також має соціальний аспект. У роботі досліджено взаємозв’язок регіональної банківської системи із зовнішнім середовищем з виділенням трьох блоків: загальноекономічної законодавчої бази, інструментів впливу НБУ на комерційні банки і органів регіональної влади, визначено основні напрями коригування регіональними органами влади діяльності банківських установ у напрямі стимулювання розвитку регіону.

Узагальнення визначень поняття «ефективність банківської діяльності» дозволило зробити висновок, що в теорії досі не сформовано єдиного тлумачення та загальноприйнятого підходу до оцінки ефективності функціонування банківської системи. Стан та ефективність функціонування регіональної банківської системи розглянуто з позиції наявних обсягів фінансових ресурсів, необхідних для задоволення потреб відтворювального процесу у регіоні. У зв’язку з цим, у роботі здійснено класифікацію станів регіональної банківської системи у просторі «стабільність – ефективність» та залежно від суспільної ефективності й стабільності визначено чотири її види: ефективна нерівновага, неефективна нерівновага, ефективна рівновага, неефективна рівновага. Також у роботі встановлено, що сучасний стан розвитку будь-якої банківської системи умовно має назву селективного, при цьому цільова її орієнтація направлена на комплексне управління прибутком, рентабельністю, ризиками і вартістю бізнесу.

Визначено, що для оцінки ефективності функціонування регіональної банківської системи слід використовувати систему показників, яка об’єднує традиційний, економетричний та вартісний підходи і три види методів аналізу: аналітичний, рейтингову систему і економетричні моделі. Їх було використано для проведення емпіричних досліджень. Уточнено, що оцінка рівня розвитку регіональної банківської системи неможлива у відриві від загальної оцінки функціонування банківської системи України. У роботі сформована система індикаторів та показників для аналізу стану регіональної банківської системи, яка це враховує. Для оцінки ефективності функціонування регіональної банківської системи у роботі розглянуто відповідні критерії, що запропоновані Міжнародним валютним фондом і доповнені автором, а також індикатори стану банківської системи згідно з методикою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Визначено основні індикатори-провісники банківських криз. Узагальнюючи розглянуті підходи, критерії, методи і показники оцінки ефективності функціонування регіональної банківської системи у роботі здійснено їх композицію, яка відображає їх структурно-логічний взаємозв’язок (рис. 1).

Узагальнення світового досвіду територіальної організації та функціонування регіональної банківської системи показало, що у Франції кількість відділень і контор Банку Франції неодноразово змінювалася відповідно до змін економічних вимог та завдань Банку. Достатньо специфічною є організація філій Центрального банку в Німеччині, на формування якої вплинули історичні та національні особливості країни. У Швейцарії регіональні банки створювались історично для обслуговування клієнтів, які живуть на території відповідних кантонів. У США банкам забороняється розміщати філії поза своїм місцем розташуванням. У Японії існують локальні банки, які ведуть діяльність у певних регіонах (префектурах), обслуговуючи в основному дрібні і середні підприємства, комунальні служби.