УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ НА ОСНОВІ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СЕРВІСНИХ ПІДРОЗДІЛІВ Статья

Актуальність теми. В умовах інтеграційних процесів, глобалізації економіки і, як слідство, усе більш загостреної конкуренції одним із основних завдань вітчизняних підприємств гірничорудної промисловості є розробка механізму забезпечення конкурентоспроможності. Цей механізм полягає у виборі найбільш раціональної організації виробництва, яка сприятиме підвищенню ефективності як основного, так і допоміжного виробництва.

Істотний розрив у рівнях розвитку цих видів виробництв обумовлений недооцінкою вагомості допоміжного виробництва (сервісних підрозділів). Слабка технічна база, низький рівень механізації та автоматизації робіт, незадовільне використання прогресивних форм і методів організації цих господарств, високі затрати та низька якість робіт, недоліки в плануванні, нормуванні, оплаті праці, – характеризують сьогоднішнє становище сервісних підрозділів вітчизняних ГЗК. Світова ж практика організації сервісних підрозділів ставить під сумнів доцільність їх існування всередині підприємства. Саме тому набувають такої актуальності питання розробки механізму управління гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК) для ефективного здійснення реорганізації сервісних підрозділів з урахуванням фактора економічності виробництва за критерієм мінімальних витрат на обслуговування шляхом адаптації існуючої системи збалансованих показників.

Проблемами організації сервісних підрозділів у структурі промислового підприємства займалися українські та російські вчені: Амоша О.І., Галушко О.С., Павленко І.І., Варава Л. М., Кучер В. А., Тишков І.Є., Золотогоров В.Г. та ін. Переваги та недоліки аутсорсингу для промислових підприємств розглядаються у працях Калдвелл Дж., Данн С., Зехлер Р., над проблематикою сервісних підрозділів працюють Таннері Ф., Хаскетт Дж., А. Члесинджер, Дж. Квінн та ін., система збалансованих показників розроблена американськими науковцями Нортон Н. та Каплан Р.

Проте деякі питання реорганізації сервісних підрозділів вітчизняних ГЗК з метою удосконалення управління діяльністю підприємства залишаються не вирішеними. Необхідність розробки організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів обумовила вибір теми, визначила мету, завдання дисертаційної роботи та позначила коло розглянутих в ній питань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації знайшли своє відображення у планах держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри менеджменту організацій Національного гірничого університету: тема № ГП-361 «Розробка та обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розширеного відтворення гірничих підприємств» (номер держреєстрації 0105U000514), при виконані якої автором підготовлено науково-практичні рекомендації щодо обчислення ринкової вартості гірничих підприємств та методів її підвищення; тема № ГП-401 «Закономірності визначення економічного потенціалу вугільних шахт України» (номер держреєстрації 0107U000381), у рамках якої автором визначено тісноту зв’язку факторів внутрішнього середовища підприємств, що впливають на ефективність їх діяльності.

Мета дослідження і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення і удосконалення науково-методичних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо створення ефективної системи управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних та практичних задач:

– визначено сутність поняття «сервісні підрозділи», які відображають комплекс господарств допоміжного виробництва;

– систематизовано і теоретично узагальнено існуючі методичні підходи до вибору найефективнішої форми організації системи сервісних підрозділів;

– структуровано та уточнено складові проекцій системи збалансованих показників діяльності підприємства;

– розроблено науково обґрунтовану концепцію оцінки учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг;

– розроблено науково-методичні засади визначення рейтингу підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку;

– розроблено організаційно-економічний механізм реорганізації сервісних підрозділів, який передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників;

– експериментально перевірено і впроваджено методику оцінки діяльності підприємства на основі модифікованої системи збалансованих показників.

Об’єкт дослідження – процес управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.

Предмет дослідження – теоретико-методичні засади та практичні питання управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основи дисертаційної роботи склали системний аналіз, порівняння та узагальнення (уточнення поняття «допоміжне виробництво», визначення поля проблематики сервісних підрозділів ГЗК, удосконалення системи збалансованих показників); методи статистичного, економічного, логічного аналізу (обробка та аналітична оцінка первинних фактичних даних); економіко-математичне моделювання (побудова моделі системи сервісних підрозділів ГЗК методами теорії масового обслуговування, кореляційної моделі для модифікованої системи збалансованих показників).

Інформаційною базою роботи стали законодавчі та нормативні акти України, дані держкомстату України, матеріали первинної звітності гірничо-збагачувальних комбінатів, звітна документація ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».

Обробка інформації, побудова таблиць, графіків, реалізація економіко-математичних моделей здійснена за допомогою ПЕОМ з використанням апарату математичних і статистичних функцій прикладного пакету MS Excel.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у систематизованому вирішенні теоретичних та практичних питань реорганізації сервісних підрозділів як ефективного напряму вдосконалення управління підприємств гірничорудної промисловості.

До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну, відносяться:

уперше обґрунтовано теоретичні та методичні положення щодо формування та функціонування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів, що передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників, склад яких відображає специфіку процесу такої реорганізації (структура пропозиції послуг, інтегральний показник конкурентоспроможності, рейтинг стратегічності, імовірність безвідмовної роботи, швидкість обслуговування, індекс задоволеності працівників); при цьому базовим показником виступає економічна додана вартість, для розрахунку якої доведено доцільність використання методу середньозваженої вартості капіталу;

удосконалено:

методичний підхід до вибору найбільш ефективної форми організації сервісних підрозділів ГЗК, що, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання при моделюванні: одноканальної замкнутої системи масового обслуговування (самостійне виконання функцій сервісних підрозділів), багатоканальної системи з очікуванням (підрядна форма), багатоканальної системи з очікуванням і рівномірною взаємодопомогою між каналами (аутсорсинг), а також враховує встановлені (інтенсивність потоку надходження заявок дорівнює коефіцієнту технічного використання та залежить від строку та умов експлуатації основних фондів) та існуючі залежності характеристик систем;

теоретико-методичний підхід до визначення умов реорганізації сервісних підрозділів ГЗК, згідно з яким оцінка учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг, здійснюється за кількісними (ціна, строки виконання послуг) та якісними (якість послуг, репутація та ресурсна база постачальника) критеріями, що ранжовані за їх вагомістю та дорівнюють у загальній сумі максимальному числовому значенню – одиниці;

методичний підхід до визначення проекцій системи збалансованих показників який, на відміну від існуючих, передбачає застосування проекції «Зовнішнє середовище» замість проекції «Клієнти», що дозволяє врахувати більше коло чинників зовнішнього середовища прямого впливу (споживачі, постачальники, конкуренти) та цілеспрямування проекції «Внутрішні процеси» на якість та строки виконання робіт; у проекції «Навчання та зростання», згідно з цим підходом, зроблено акцент на соціальні фактори (рівень плинності кадрів, індекс задоволеності працівників, професійний рівень персоналу) через існуючу залежність продуктивності праці від задоволеності працівників;

дістали подальшого розвитку:

обґрунтування та трактування сутності поняття «допоміжне виробництво» як системи сервісних підрозділів, яка являє собою сукупність взаємопов’язаних підсистем, що об’єднані однією метою, та функціонують на базі єдиної організаційної структури управління;

теоретичні основи визначення рейтингу підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку шляхом його оцінки за критеріями: наявність системи цілевизначення, ресурсної бази, технології реалізації управлінських рішень та використання уточнених складових категорії «можливості підприємства», які охоплюють поряд із матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами людський капітал, що дозволяє розглядати трудові ресурси як активи підприємства, які потребують інвестування для підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведено до рівня конкретних методик і пропозицій щодо удосконалення управління діяльністю ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів. Розроблений організаційно-економічний механізм організаційної перебудови системи сервісних підрозділів, який передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників, дозволяє підприємствам адекватно та більш стрімко реагувати на зміни у навколишньому середовищі, тобто надає йому більшої гнучкості. Запропонована концепція оцінки учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг, дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо вибору ауторсера. Розроблені науково-методичні засади визначення рейтингу підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку сприяють не лише посиленню системи цілевизначення та збільшенню можливостей підприємства, вони також дозволяють отримати додаткові конкурентні переваги у результаті проведення заходів з реорганізації сервісних підрозділів.

Методичні рекомендації з оцінки діяльності підприємства на основі модифікованої системи збалансованих показників впроваджені на підприємстві ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (акт № 732 від 19.06.2007р.).

Теоретичні положення, рекомендації та методичні розробки дисертації знайшли своє використання у навчальному процесі Національного гірничого університету МОН України при викладанні лекційних курсів та практичних занять з дисциплін: «Управління витратами», «Контроллінг» (довідка № 02-27/83 від 21.02.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій обґрунтовано авторський підхід до формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів, що передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників. Внесок автора в опубліковані колективні праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та одержали схвалення на ІI Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективні розробки науки та техніки» (м. Прземисл, 2007); ІI Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова індустрія європейського континенту» (м. Прага, 2007); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки» (м. Софія, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 2,9 д.а., з яких особисто автору належать 1,2 д.а., у тому числі: 7 статей у фахових виданнях (наукових журналах і збірниках наукових праць) та 4 тези доповідей наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи – 192 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить 59 таблиць, з них 4 на повних сторінках, 35 рисунків, список використаних джерел із 172 найменувань на 14 сторінках, 3 додатка на 10 сторінках.