ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, головні завдання, визначені об’єкт, предмет і методологічні засади дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі «Теоретичні основи забезпечення якості послуг на транспорті» уточнені теоретичні підходи щодо визначення та інтерпретації філософського та прикладного поняття «якість»; із врахуванням сучасних теоретичних підходів досліджено особливості якості транспортних послуг та удосконалена системно-інноваційна модель забезпечення якості.

Еволюція наукових підходів до управління якістю характеризується чотирма історичними етапами від індивідуального контролю якості продукції до концепції загального управління якістю. Аналіз теоретичних засад еволюційного розвитку методичного інструментарію управління якістю дозволив запропонувати шість науково-концептуальних періодів в управлінні якістю: філософських трактувань (теорія діалектичного матеріалізму), індивідуального і цехового контролю якості продукції, статистичного контролю якості, комплексного управління якістю продукції і послуг, загального управління якістю (TQM), інноваційного управління якістю.

Удосконалена модель інноваційного формування поняття «якість», яка на відміну від існуючої враховує не тільки якість ресурсів, якість праці виконавців та якість готової продукції, а й якість процесів управління, якість взаємодії, якість виробництва, якість реалізації, якість споживання, що дозволяє збалансувати інтереси виробників, постачальників необхідних ресурсів, споживачів і інших зацікавлених сторін.

Доведено, що якість транспортних послуг як економічна категорія – це сукупність характеристик транспортного обслуговування, що обумовлюють його здатність задовольняти потреби споживачів шляхом належного і ефективного виконання транспортних послуг, а також відповідати встановленим стандартам і нормативам, умовам договору (при безумовному забезпеченні безпеки надання послуг), що у сукупності підвищує ефективність обслуговування та забезпечує отримання додаткового ефекту транспортними організаціями й споживачами.

Обґрунтовано, що управління якістю транспортних послуг має специфічні особливості, пов’язані з тим, що споживачі розглядають якість наданих послуг не тільки як результат перевезення, але і як сам процес надання цієї послуги і характер взаємодії, що відбувається при цьому. Запропоновано визначати сутність поняття «управління якістю транспортних послуг», як процес цілеспрямованого формування ключових характеристик та очікуваного рівня задоволення вимог до транспортної послуги за рахунок направленого впливу на складові транспортного процесу шляхом поєднання технічних, інформаційних та організаційних методів управління підприємством із економічними. Ключовою метою є нарощування рівня якості транспортної послуги і підвищення ефективності системи з використанням інноваційних інструментів управління.

Проведене у роботі дослідження інструментарію управління якістю продукції і послуг на вітчизняних та закордонних підприємствах показало широке використання статистичних методів, спрямованих на контроль та аналіз рівня якості. Більшість моделей управління дозволяють вирішити технічні проблеми підвищення якості (визначення рівня браку, технічної та документальної відповідності стандартам). Лише незначна частина методів спрямована на управління економічними аспектами забезпечення якості (управління витратами або запитами споживачів), проте вони ґрунтуються переважно на інструментарії експертних методів, що не забезпечує підвищення рівня якості в масштабах всього підприємства.

Таким чином, постає проблема пошуку нових методів та обґрунтування застосування інноваційних інструментів управління якістю для активізації всіх сфер діяльності підприємства при забезпеченні якості. Поєднання технічних, економічних та організаційних методів управління дозволить перейти до задоволення індивідуальних потреб споживачів, максимально використовувати технічні можливості як підприємства, так і його партнерів, управляти вартістю та ефективністю товару або послуги при формуванні потрібного рівня її якості.

У другому розділі «Діагностика стану управління якістю послуг на транспорті України» виявлені сучасні тенденції розвитку транспортної галузі України та досліджені фактори забезпечення якості транспортних послуг.

Динаміка приведеного вантажообігу (рис. 1) та рентабельності діяльності транспортної галузі (рис. 2) свідчить, що в сучасних умовах господарювання падіння обсягів перевезень призводить до значного зменшення рентабельності діяльності транспортних підприємств, тому джерелом отримання додаткових прибутків виступає якість транспортних послуг. Тенденція до підвищення вимог до якості транспортного обслуговування формує потребу у дослідженні якості транспортних послуг з метою максимізації доходів та зниження витрат.