ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН У СИСТЕМІ МІСЦЕВИХ ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ УКРАЇНИ




  • скачать файл:
title:
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН У СИСТЕМІ МІСЦЕВИХ ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ УКРАЇНИ
Тип: synopsis
summary:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, окреслено його мету, завдання, предмет й об’єкт, визначено зв’язок із науковими програмами, планами, темами, розкрито ступінь розробленості теми, методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість результатів дослідження, наведено дані про їх публікацію, апробацію та впровадження.

У розділі 1 «Місцеві загальні суди в інформаційних відносинах: наукові дослідження і зарубіжний досвід» виокремлено основні етапи розвитку наукової думки щодо предмета дослідження, а також проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання відповідних відносин.

У підрозділі 1.1 «Дослідження інформаційних правовідносин за участю місцевих загальних судів у науковій літературі» всебічно проаналізовано роботи дослідників правової науки за суміжними напрямами. Із цією метою звертається увага на роботи таких дослідників інформаційного права, як І. В. Арістова, К. І. Бєляков, В. М. Брижко, Ю. О. Гелич, Д. О. Гетманцев, Т. А. Костецька, О. О. Лисенко, А. І. Марущак, О. Г. Марценюк, О. С. Рождественська, Д. В. Сулацький, В. С. Цимбалюк та ін.

Опрацьовано роботи представників галузевих наук кримінального, цивільного, адміністративного права: А. Г. Дідук, В. Г. Лісогора, С. М. Логінової, Д. Ю. Кондратова, Т. В. Михальчук, С. Т. Мішуровської, В. В. Назарова, Н. А. Савінової, І. Б. Тацишина, А. О. Шаповалової, О. В. Шепети, С. В. Ясечко, у яких частково розкриваються питання інформаційних відносин.

Для визначення ще невирішених у юридичній науці питань, які необхідно залучити до предмета дослідження, проаналізовано наукові праці, що безпосередньо стосуються правового статусу судів і їх суддів. Зокрема проаналізовано роботи І. М. Винокурової, О. О. Гаркуші, І. І. Діткевич, В. С. Єгорова, М. П. Запорожця, О. В. Колісник, В. Я. Корсун, В. В. Кривенка, Р. О. Куйбіди, Л. М. Москвича, С. В. Нечипорука, С. Ю. Обрусної, О. О. Овсяннікової, Г. Б. Супрун, І. Б. Факас, Л. І. Фесенко, С. В. Шевчука, І. Б. Шицького, С. Г. Штогуна й інших щодо прав та обов’язків судів і їх суддів, зокрема в інформаційних відносинах.

Значної уваги приділено аналізу наукових пошуків порівняльно-правового характеру, у яких частково розкриваються питання правового регулювання інформаційних відносин у зарубіжних країнах, зокрема С. С. Аскерова, І. В. Назарова, А. В. Савченка, В. А. Савченко, Т. В. Садової, Ю. В. Скрипіної, О. В. Соловйова, Ю. Б. Хім’яка та ін.

На основі аналізу праць провідних дослідників юридичної науки визначено, що предметом їх досліджень були переважно питання: розкриття загальнотеоретичних питань інформаційного права; наукові пошуки щодо визначення режимів ІзОД; дослідження правового статусу судових органів і суддів; з’ясування питань доступності правосуддя і судових рішень; вивчення зарубіжних судових відносин; аналіз правових, зокрема інформаційних, відносин у сфері правосуддя.

У підрозділі 1.2 «Регулювання інформаційних відносин за участю судових органів в іноземних державах» на основі порівняльного аналізу позицій науковців і положень інформаційного законодавства визначено, що прийнятними для України напрямами поліпшення правового регулювання інформаційних відносин за участю судових органів в іноземних державах є удосконалення регулювання: відносин щодо наповнення загальнодержавних баз судових рішень; відносин за участю судових органів, що стосуються доступу до публічної інформації; процесу висвітлення діяльності місцевих загальних судів засобами масової інформації; інформаційних відносин, що виникають у процесі здійснення судочинства; використання інформаційних технологій для належної реалізації судами своїх повноважень.

З’ясовано, що не розв’язаними залишилися питання, пов’язані з роллю місцевих загальних судів в інформаційних відносинах, питання інформаційної правосуб’єктності місцевих загальних судів і їх суддів, права суду санкціонувати розкриття ІзОД, обов’язку забезпечувати доступ до публічної інформації, а також практичні питання поліпшення інформування громадян і громадськості про діяльність місцевих загальних судів в Україні, ухвалення рішень місцевих загальних судів про розкриття ІзОД тощо, які й стали напрямами наукового пошуку в дисертації.

У розділі 2 «Правове регулювання інформаційних відносин за участю місцевих загальних судів в Україні», який складається із чотирьох підрозділів, розкрито методику дослідження і висвітлено питання інформаційно-правового статусу місцевих загальних судів та їх суддів в Україні.

У підрозділі 2.1 «Методика дослідження інформаційних відносин у місцевих загальних судах» основою методики дослідження питань регулювання інформаційних відносин у системі місцевих загальних судів визначено ґрунтовне розкриття інформаційної правосуб’єктності місцевих загальних судів і їх суддів як основних учасників таких відносин.

У підрозділі 2.2 «Інформаційна правосуб’єктність місцевих загальних судів та їх суддів» доведено, що обсяг інформаційної дієздатності суддів суттєво відрізняється від обсягу інформаційної дієздатності інших фізичних осіб з огляду на те, що лише судді можуть використовувати особливі процесуальні засоби отримання, створення інформації, санкціонувати певні дії щодо ІзОД тощо. А деліктоздатність суддів місцевих загальних судів має зумовлюватися особливістю їх професійної діяльності, ширшими порівняно з іншими суб’єктами інформаційних відносин правами щодо отримання інформації, необхідністю забезпечення нерозголошення інформації, отриманої в судовому процесі.

У розділі запропоновано класифікацію інформаційної дієздатності місцевих загальних судів України та їх суддів за різноманітними критеріями:

– залежно від сфери її виникнення: у цивільних справах; у кримінальних справах; в адміністративних справах; у справах про адміністративні правопорушення; позасудова;

– за суб’єктами: інформаційна дієздатність місцевого загального суду України; судді місцевого загального суду України;

– за статусом суб’єкта в інформаційних відносинах: інформаційна дієздатність суб’єкта, наділеного правом; зобов’язаного суб’єкта.

У підрозділі 2.3 «Права місцевих загальних судів та їх суддів в Україні в інформаційних відносинах» шляхом порівняльно-правового аналізу положень Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення сформовано групи прав місцевих загальних судів і їх суддів в Україні в інформаційних відносинах: отримання місцевими загальними судами та їх суддями інформації для здійснення судочинства; застосування відеоконференцій у кримінальному, цивільному й адміністративному процесах; право суду на вибір форм фіксації інформації судового процесу; право отримувати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи; право санкціонувати розкриття ІзОД.

Визначено, що використання такого механізму отримання доказової інформації у кримінальних, цивільних, адміністративних справах як відеоконференції сприяє пришвидшенню провадження у справах (не витрачається час на очікування безпосередньої участі певних осіб у провадженні, які за станом здоров’я або з інших поважних причин не можуть прибути до суду), оперативності отримання судом доказової інформації.

На основі аналізу практики діяльності місцевих загальних судів зроблено висновок, що переважно суди санкціонують розкриття таємної ІзОД, зокрема банківської таємниці. Критично досліджено типові рішення Солом’янського районного суду м. Києва щодо розкриття банківської таємниці в цивільному і кримінальному процесах.

У підрозділі 2.4 «Обов’язки місцевих загальних судів та їх суддів в Україні в інформаційних відносинах» на основі всебічного аналізу процесуальних кодексів і законодавства про судоустрій запропоновано класифікацію груп обов’язків місцевих загальних судів і їх суддів в Україні в інформаційних відносинах: інформування учасників процесу, надання інформації органам суддівського нагляду і самоврядування, органам державної влади; обов’язки проводити відкритий або закритий судовий розгляд; фіксувати інформацію судового процесу; зберігати ІзОД; забезпечувати доступ до рішень місцевих загальних судів; надавати доступ до публічної інформації; зберігати судову інформацію.

На основі розроблених теоретичних положень у розділі сформульовано пропозиції до зміни законодавства України:

1) у Кодифікаторі відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу через офіційний веб-портал судової влади України в Інтернет з метою його спрощення, а також приведення у відповідність до вимог Законів України «Про доступ до судових рішень» і «Про захист персональних даних» запропоновано закріпити положення: «не можуть бути розголошені у тексті судового рішення, відкритого для загального доступу відомості про будь-яких фізичних осіб, крім прізвища й ініціали суддів, що ухвалили судове рішення; імена посадових чи службових осіб, які, виконуючи свої повноваження, беруть участь у цивільній, господарській, адміністративній чи кримінальній справах, справах про адміністративні правопорушення (проступки); імена сторін у справі, що розглядалася міжнародною судовою чи іншою міжнародною установою, на рішення якої міститься посилання в тексті судового рішення»;

2) скорегувати редакцію ст. 162 КПК України з метою врахування класифікації, закріпленої в інформаційному праві України, для опису видів ІзОД, до яких може бути надано доступ.

У розділі 3 «Удосконалення інформаційно-правового статусу місцевих загальних судів», який складається із трьох підрозділів, запропоновано основні напрями удосконалення інформаційно-правового статусу місцевих загальних судів в Україні.

У підрозділі 3.1 «Покращення інформування громадян і громадськості про діяльність місцевих загальних судів в Україні» з урахуванням положень чинного інформаційного законодавства України обґрунтовано основні вимоги до правового регулювання відносин, що виникають із приводу доступу до публічної інформації у місцевому загальному суді України. Відповідний нормативно-правовий акт не має поширюватися на надання інформації при здійсненні місцевим загальним судом судочинства, а також на відносини у сфері звернень громадян, ним повинні бути передбачені форми забезпечення доступу до публічної інформації про діяльність суду, а саме: оприлюднення або опублікування публічної інформації в засобах масової інформації; розміщення публічної інформації на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет; розміщення публічної інформації на інформаційних стендах у приміщенні суду; надання інформації за запитами про публічну інформацію.

На основі всебічного аналізу поглядів провідних науковців та з урахуванням попередньо отриманих результатів визначено, що внесення до переліку форм забезпечення доступу до публічної інформації про діяльність суду такої форми як присутність запитувачів інформації на відкритих судових засіданнях у суді є недоречним, оскільки вона є суто процесуальною і стосується здійснення місцевим загальним судом судочинства. Висловлено позицію, що рішення з приводу оприлюднення інформації про будь-який судовий процес приймається судом (суддею) з урахуванням обставин справи, правового статусу сторін, тому неможливо визначити будь-яку інформацію із судового засідання автоматично публічною, а зафіксована технічними засобами інформація також не є публічною апріорі, оскільки практично завжди належить особам – учасникам процесу, а в деяких випадках є іншим видом ІзОД.

У підрозділі 3.2 «Інформатизація діяльності місцевих загальних судів в Україні» розкрито питання інформатизації окремих інформаційних відносин у судах, зокрема й у місцевих загальних. Охарактеризовано позитивні характеристики автоматизованої системи документообігу суду (зокрема визначення судді для конкретного судового процесу).

Крім того, виокремлено недоліки у функціонуванні електронних архівів судів: не визначені загальні правила формування, обліку, використання, зберігання та знищення електронних архівів (документів), створених у процесі діяльності судів.

У зазначеному підрозділі запропоновано основні вимоги до порядку формування електронних архівів з окремих електронних документів, що утворюються у процесі діяльності місцевих загальних судів. Нами зроблено висновок про те, що висунуті вимоги до формування і функціонування електронних архівів місцевих загальних судів дозволять: забезпечити надання фізичним і юридичним особам у будь-який час протягом періоду зберігання в архівах інформації про розглянуті справи (матеріали кримінального провадження); зменшити обсяги паперових документів; використовувати архівні матеріали для підготовки статистичних даних, наукової діяльності тощо.

Автором наголошено, що нині важливим є об’єднання інформаційних масивів, які створюються у процесі діяльності місцевого загального суду, на єдиній програмно-технічній основі. Проаналізовано пілотні проекти і погляди науковців на створення та функціонування системи «Електронний суд».

Зазначено, що найбільшої ефективності така інформаційна система досягне при впровадженні альтернативності вибору учасниками процесу паперового чи електронного документообігу. А надання права вибору форми подання до місцевого загального суду процесуальних документів саме учасникам процесу дає змогу використати сучасні інформаційно-комунікаційні засоби тим, хто має відповідну технічну можливість, насамперед, – власний електронний цифровий підпис, а іншим учасникам – застосовувати класичні процедури подання процесуальних документів.

У підрозділі 3.3 «Удосконалення процесуальних інформаційних прав і обов’язків місцевих загальних судів в Україні» обґрунтовано, що удосконалення процесуальних інформаційних прав й обов’язків місцевих загальних судів в Україні має розглядатися у таких основних напрямах: регламентація процедур ухвалення рішень місцевих загальних судів про розкриття ІзОД; удосконалення процедур прийняття інших рішень інформаційного характеру; поліпшення інформаційної діяльності місцевого загального суду та його підрозділів; розвиток інформаційно-правового статусу слідчого судді місцевого загального суду.

Перехід із паперових на електронні носії інформації і, відповідно, ведення електронних архівів визначено найактуальнішим завданням поліпшення діяльності архівного підрозділу місцевого загального суду.

На основі розроблених теоретичних положень у розділі сформульовано пропозиції до зміни законодавства України:

1) запропоновано прийняти Положення про забезпечення доступу до публічної інформації у місцевому загальному суді України і затвердити його наказом ДСА України задля розмежування публічної інформації від службової та іншої ІзОД; закріплення особливого інформаційно-правового статусу місцевого загального суду у відносинах, пов’язаних із доступом до публічної інформації; розмежування засобів отримання інформації, передбачених законодавством про цивільні, кримінальні й інші процеси, від засобів отримання інформації, закріплених інформаційним законодавством; розробки конкретних алгоритмів дій працівників місцевого загального суду, відповідальних за надання доступу до публічної інформації. Проект положення викладено в додатках дисертації;

2) висловлено пропозицію розробити і затвердити Державною судовою адміністрацією України Положення про порядок формування, зберігання та знищення електронних архівів для визначені термінів зберігання електронних документів, способів їх формування, зберігання, отримання доступу до них тощо;

 

3) обґрунтовано необхідність регламентації у КПК України процедури розкриття банківської таємниці для цілей кримінального процесу, зокрема підстави розкриття, уніфікованих вимог до запиту слідчого, терміну розгляду подання слідчого, оскарження відповідного рішення місцевого загального суду.

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)