РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародного туризму у світовій економічній системі» проаналізовано теоретичні основи розвитку світового ринку послуг в світовій економічній системі; досліджено концептуальні засади впливу глобалізації на розвиток світового ринку послуг і ринку туристичних послуг; визначено місце міжнародного туризму в світовій економічній системі.

Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується прискореним розвитком сфери послуг в структурі економічних систем країн світу. В результаті аналізу методологічних підходів до аналізу економічних систем (С. Злупко, Б. Гаврилишин, В. Базилевич, І. Грабинський, Г. Башнянин, С. Мочерний, Б. Кульчицький, К. Макконнелл, С. Брю, П. Грегорі, Р. Стюарт та ін.) економічну систему визначено як важливу детермінанту функціонування суспільства, яка перебуває в постійному русі, охоплює певний спосіб виробництва (продуктивні сили і виробничі відносини) і в ході історичної еволюції розвивається в напрямку цілісності; світову економічну систему – як сукупність пов’язаних і певним чином упорядкованих елементів економічних систем країн, що утворюють певну цілісність економічної системи у світовому масштабі і визначають структуру світової економіки.

Встановлено, що одночасно з формуванням цілісності світової економічної системи існують різні підходи до формування концептуальних засад регулювання світової економічної системи (предметом розбіжності на концептуальному рівні є проблема збереження національного суверенітету в міжнародних відносинах). Визначено чинники, що протидіють становленню глобального механізму регулювання світової економічної системи: особливості соціально-економічної організації в різних секторах світової економіки; протистояння пануванню Заходу, яке створює загрози для інших країн, в міжнародних інституціях; цивілізаційні відмінності.

Обґрунтовано, що роль національної держави в умовах становлення світової економічної системи зводиться до такого: забезпечення умов для безперешкодного функціонування глобальних ринків; створення умов для формування уніфікованого відкритого суспільства; виконання функцій локального адміністрування глобальної системи управління світовою економікою.

Визначено, що становлення міжнародного ринку послуг як елементу світової економічної системи відбувається під впливом таких чинників: зростання мобільності виробників і споживачів послуг (розвиток транспорту, супутникового зв’язку, Інтернет тощо); поява нових форм торгівлі послугами (телекомунікація, інформатизація); збільшення попиту на певні види послуг (фінансові, банківські, страхові та ін.).

Доведено, що за вищевикладених умов спеціалізація країн на тих чи інших видах послуг залежить від рівня розвитку національних економік (для розвинутих країн характерною є спеціалізація на фінансових, інформаційно-комунікаційних і ділових послуг), для країн, що розвиваються – на транспортних, туристичних).

В результаті дослідження концептуальних засад впливу глобалізації на розвиток світового ринку послуг встановлено, що зростання взаємозалежності і відкритості економік країн світу багато в чому ліквідує кордони між внутрішньокраїновими і зовнішнім ринком послуг внаслідок прогресу в сфері транспорту і комунікаційних систем, що визначає роль сфери послуг як центрального компоненту постіндустріальної економіки.

Стосовно багатьох видів послуг (перш за все, наукоємних) глобального характеру набуває конкуренція. За даних умов на світовому ринку послуг спостерігається конкуренція якості як найважливіший елемент нецінової конкуренції, що на ринку послуг витісняє цінову конкуренцію. Доведено, що конкуренція на світовому ринку послуг, на відміну від ринку товарів, не уповільнює розвиток національних ринків послуг, не призводить до відмови від розвитку певних видів послуг, до зростання безробіття тощо. Одночасно для підтримання конкурентоспроможності на ринку послуг у глобальному масштабі важливого значення набуває система підготовки фахівців різного рівня як фундаменту розвитку галузі, що дозволило висунути гіпотезу щодо виникнення нового фактору виробництва послуг – ресурсу знання, значення якого в сучасних умовах постійно зростає.

Підкреслено, що в процесі глобалізації, внаслідок негативного впливу надмірної стандартизації характеристик споживання туристських послуг на місцеву культуру, тенденціям інтернаціоналізації і уніфікації протистоять тенденції збереження унікальності й національної самобутності

В результаті визначення місця міжнародного туризму у світовій економічній системі через дослідження особливостей міжнародного туристичного продукту (продукту за задумом; продукту у реальному виконанні; продукту із підкріпленням; конкурентного продукту), характеристик міжнародних туристичних послуг (невідчутність, невід’ємність, непостійність, недовговічність, відсутність власності, відсутність кордонів), життєвого циклу міжнародного туристичного продукту (стадія впровадження, фаза розробки, фаза «запуску», стадія реалізації продукту, стадія зростання, стадія зрілості, стадія вторинного поширення, стадія спаду) надано авторські визначення понять: міжнародний туристичний продукт – комплекс туристичних послуг, який реалізується або пропонується до реалізації одночасно на території декількох країн, до складу якого входять послуги з перевезення, розміщення та інші послуги, пов’язані з міжкраїновим характером обслуговування споживачів (туристів); міжнародна туристична послуга – економічне благо, спожите туристом при переміщенні за кордон і пов’язане зі споживанням послуг з перевезення, розміщення, харчування, екскурсійного та іншого обслуговування.

Визначено напрямки впливу міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн та регіонів: первинний вплив (збільшення доходів турфірм, збільшення зайнятості в туристичному секторі); вторинний вплив (опосередкований, вимушений).