ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВНУТРІШНІХ ІНВЕСТИЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ)

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначена мета роботи та основні напрямки її досягнення, відображено наукову новизну, практичне й теоретичне значення отриманих результатів.

В першому розділі «Теоретичні та прикладні засади інвестиційної діяльності промислових підприємств» досліджено економічну сутність інвестицій як об’єкта аналізу їх ефективності, проведено аналіз можливих джерел формування інвестицій з метою вибору найефективніших, визначено суть і завдання інвестиційної діяльності та розглянуто інструментарій його проведення.

Критичний аналіз визначення сутності внутрішніх інвестицій на основі дослідження різних інформаційних джерел: наукової і навчальної літератури, нормативно-правових актів України та зарубіжних держав дозволив уточнити визначення «внутрішні інвестиції» як економічної категорії. А саме: внутрішні інвестиції – це процес вкладання майнових та інтелектуальних цінностей, грошових коштів та фінансових інструментів у необоротні активи, в межах об’єднання підприємств (кластера), використання яких, повинно призвести до отримання економічних вигод у майбутньому суб’єктам даного кластеру.

У роботі розкрито структуру ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності підприємств, яка повинна формуватися виходячи з наявних фінансових ресурсів та їх інформаційного відображення у фінансовому обліку та фінансовій звітності. Важливе значення на етапі формування інвестиційних ресурсів займає аналіз співвідношення зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування інвестицій, а також оцінка вартості залучення капіталу за рахунок різних джерел та власних інвестиційних ресурсів.

Структура джерел фінансування залежить від багатьох факторів:

-        оподаткування доходів підприємств;

-        темпи зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності;

-        структура активів підприємства;

-        стан ринку капіталу;

-        відсоткова політика банків;

-        рівень управління фінансовими ресурсами підприємства, тощо.

В залежності від рівня їх здійснення інвестицій, джерела формування інвестиційних ресурсів поділяються на внутрішні й зовнішні (рис. 1), та виділяють такі методи фінансування інвестиційної діяльності, як самофінансування, акціонування, боргове фінансування, інвестиційне кредитування, фінансування за рахунок дотацій та змішане фінансування.

Проведено аналіз існуючих методик для оцінювання ефективності інвестицій та розглянуто інструментарій в контексті визначених його завдань, що включає: прийоми оцінки ефективності інвестицій статичні, за допомогою яких можна розрахувати рентабельність інвестицій, термін їх окупності, середню ставку прибутковості інвестицій; прийоми ефективності інвестицій з врахуванням концепції дисконтування (чиста теперішня вартість проекту, індекс прибутковості інвестиційного проекту, дисконтний термін окупності інвестицій, внутрішня ставка прибутковості, модифікована внутрішня ставка прибутковості); способи прогнозування показників (екстраполяція тренду, рівень споживання, еластичність попиту за доходом, ціною, регресійні моделі, експертні методи); методи аналізу ризиків інвестиційних проектів (статистичний, аналогій, ставки процента з поправкою на ризик, критичних значень, «дерева рішень», чутливості, беззбитковості проекту, аналіз сценаріїв, імітаційне моделювання).