ВИКОРИСТАННЯ КОМПЕТЕНТНІСТНОГО ПІДХОДУ У МЕНЕДЖМЕНТІ ЗНАНЬ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні засади менеджменту знань працівників підприємства в контексті компетентністного підходу. В економіку знань людство вступило з величезним запасом знання, що створює передумови для довгострокових соціальних, економічних, політичних трансформацій. Дослідження перспектив інтеграції України до якісно нової світової економічної системи засвідчило, що незважаючи на руйнівні процеси, які відбуваються в промисловості, освіті й науці, держава має значні людські, технологічні, виробничі та природні ресурси. Належна ресурсна забезпеченість може послуговувати стартовим майданчиком для розбудови економіки знань, розвитку інноваційності, перш за все, підприємств машинобудування, де основною рушійною силою має стати висококваліфікована, інтелектуальна людина та її інноваційна праця, що ґрунтується на знаннях. Такі знання послужать основою для формування компетенцій працівника, які в роботі розглядаються як сукупність його знань, умінь і навичок, способів спілкування та досвіду в процесі професійної діяльності. Ефективним механізмом формування, оцінювання та розвитку компетенцій працівників підприємства має стати використання компетентністного підходу до менеджменту їхніх знань, згідно з яким компетенції складають підґрунтя професійної діяльності та є основою конкурентоспроможності персоналу підприємств.

Підґрунтя для формування концептуальних засад менеджменту знань працівників підприємства в контексті компетентністного підходу склали результати уточнення системи понять і категорій предметної області дослідження. Зокрема, за результатами змістово-логічного аналізу визначення поняття "знання" в межах фундаментального (філософського), загальнонаукового, ресурсного, інформаційного, фінансового, економіко-виробничого, соціального та гуманістичного підходів виявлено сутнісні ознаки знання як соціально-економічної категорії (рис. 1).

Знання в роботі пропонується розглядати як категорію, що відбиває соціально-економічні відносини на підприємстві, є продуктом освіти, навчання й досвіду, специфічним товаром, невіддільним від носія – людини, який має форму компетенцій та економічної цінності, комерціалізується в ринковому обігу й завдяки цьому впливає на зростання доходів носія та підприємства в цілому.