ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

summary

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується значними трансформаціями в усіх сферах: поглиблюється міжнародний поділ праці, зростають обсяги світової торгівлі товарами і послугами, прискорюються темпи науково-технічного розвитку, зростає багатство народів, вирішуються проблеми підвищення якості життя. У той же час, поряд із підвищенням вимог до якості життя людини в розвинутих країнах світу, у багатьох регіонах і навіть континентах збільшується кількість бідних, що становить загрозу для стабільності світового суспільства та сталого економічного зростання. За даними Світового банку, загальна кількість абсолютно бідних у 2006 р. досягла 1,4 млрд. осіб, причому добове споживання половини населення світу не перевищує 2 дол. США, що є помірною формою бідності. Ця глобальна проблема знаходиться у центрі уваги таких міжнародних організацій, як Світовий банк, Організація Об’єднаних Націй, Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров’я тощо. Згідно з Цілями розвитку тисячоліття, сформульованих у Декларації ООН у 2000 р., заплановано скорочення вдвічі масштабів абсолютної бідності у світі до 2015 р., проте станом на 2007 р. запланованих показників скорочення рівня бідності у деяких регіонах світу не досягнуто.

Подібна ситуація зумовлює необхідність розробки принципово нових підходів до аналізу, оцінки та формування механізмів подолання глобальної бідності в системі сучасних міжнародних економічних відносин.

Основні положення, що визначають загальні теоретико-методологічні основи щодо подолання бідності, базуються на концепціях провідних представників економічної думки XVIII–XX ст.: Ч. Бута, О. Льюїса, Т. Мальтуса, К. Маркса, Р. Нурксе, Ж. Прудона, Е. Реклю, Д. Рікардо, С. Раунтрі, А. Сміта, Р. Солоу, Г. Спенсера, П. Таунсенда, Ф. Хайєка.

Проблема бідності перебуває у центрі уваги провідних вітчизняних та зарубіжних дослідників: Ю. Архангельського, А. Вайдьянатхана, О. Бородіної, К. Верфа, І. Гнибіденка, В. Куценко, Е. Лібанової, Р. Нурєєва, М. Папієва, І. Прибиткової, Т. Репіної, А. Сена, Л. Черенько. Питанням бідності в умовах глобалізації присвячені праці таких науковців, як Т. Кальченко, Гж. Колодко, Дж. Корес, Д. Лук’яненко, Ю. Макогон, Д. Норт, А. Пападаскалопулос, А. Румянцев, О. Рум’янцева, А. Сидорова, Дж. Стиглиц, Дж. Сорос, Н. Стерн, І. Чекан, О. Чернега та ін.

Проте недостатньо дослідженими залишаються теоретичні питання щодо засобів подолання бідності в умовах глобалізації, що потребує удосконалення методики оцінювання рівня бідності, обґрунтування механізму координації діяльності міжнародних організацій із проблем скорочення глобальної бідності та формування системи глобального соціального партнерства, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її мету, задачі та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в рамках держбюджетних тем: Д-2004-13 “Удосконалення механізму інтеграції України в систему міжнародного поділу праці” (2004-2006 рр., номер державної реєстрації 0105U006246) – запропоновано коефіцієнт густоти бідного населення, здійснено аналіз глобальної бідності та розроблено напрями удосконалення механізму подолання бідності; Д-2007-2 “Підвищення конкурентоспроможності національної економіки” (2007-2009 рр., номер державної реєстрації 0107U003876) – запропоновано методику рейтингового оцінювання рівня бідності й обґрунтовано напрями скорочення бідності в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методичних засад та розробка науково-практичних рекомендацій щодо подолання бідності як глобальної проблеми світового господарства.

Для досягнення мети дослідження поставлено і вирішено такі задачі:

визначити сутність бідності як глобальної проблеми світового господарства;

дослідити еволюцію теоретичних поглядів щодо скорочення бідності;

обґрунтувати міжнародні та національні підходи до вимірювання бідності;

здійснити оцінку рівня глобальної бідності в умовах активізації розвитку світогосподарських зв’язків;

проаналізувати особливості програм скорочення бідності в розвинутих країнах світу;

здійснити аналіз динаміки рівня бідності в Україні;

обґрунтувати заходи щодо підвищення ефективності діяльності міжнародних організацій у сфері скорочення рівня глобальної бідності;

обґрунтувати напрями формування і розвитку системи глобального соціального партнерства;

розробити імперативи макроекономічного регулювання процесу скорочення рівня бідності в Україні.

Об’єктом дослідження є процес подолання бідності в системі світового господарства.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та науково-практичні засади регулювання процесу подолання бідності в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо дослідження бідності у світовому господарстві. Дослідження базується на використанні діалектичного методу наукового пізнання, а також загальнонаукових методів дослідження: теоретичного узагальнення, системного аналізу і синтезу (для розробки комплексної характеристики глобальної бідності); групування і класифікації (для визначення причин бідності та класифікації основних показників рівня бідності); компаративного аналізу (для виявлення відмінностей та ідентифікації особливостей соціальної політики і механізмів подолання бідності у державах із різними типами соціальних моделей); логіко-історичного методу (для вивчення базових теорій бідності та виокремлення основних напрямів скорочення бідності); методів статистичного та математичного аналізу, графічного методу (для оцінки факторів ризику бідності; визначення динаміки рівня бідності у світі та Україні); кластерного аналізу (для класи­фікації країн за рівнем бідності); методи економічного моделювання (для розробки сис­теми глобального соціального партнерства); метод експертних оцінок та прогнозування (для обґрунтування прогнозу скорочення рівня бідності в Україні); абстрагування та формалізації (для обґрунтування імперативів подолання бідності в Україні).

Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, нормативно-правові акти інших держав світу, статистична інформація Державного комітету статистики України, офіційні статистичні матеріали ООН, Світового банку, звіти й аналітичні публікації міжнародних економічних організацій, довідково-інформаційні видання, періодичні видання, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні існуючих теоретичних положень щодо дослідження бідності в умовах глобалізації та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму подолання бідності в системі світового господарства:

уперше:

запропоновано класифікацію країн світу щодо рівня концентрації бідності (країни з низьким, помірним і високим рівнем густоти бідності) за рахунок введення коефіцієнта густоти бідного населення, який розраховується як відношення густоти розповсюдження бідних до середньої густоти населення у тому регіоні, де розташована досліджувана країна;

удосконалено:

науково-методичний підхід до рейтингової оцінки рівня бідності, що передбачає комплексне оцінювання бідності на основі системи таких показників: національний рівень бідності, міжнародна межа бідності добового споживання, коефіцієнт Джині й індекс бідності населення, використання якого дозволяє провести порівняльний аналіз рівня бідності в різних країнах світу;

класифікацію глобальних проблем людства за сферами їх виникнення на підставі виокремлення таких глобальних проблем: геополітичних (загроза світової ядерної війни, міжнародний тероризм, територіальні претензії, цивілізаційні та релігійні протиріччя); природних (деградація навколишнього середовища, енергетична та сировинна кризи, ресурсне виснаження); соціально-економічних (зростання народонаселення, урбанізація, втрата духовних цінностей, глобальна бідність, умови гідного існування людини), що дозволяє оптимізувати напрями скорочення бідності;

визначення поняття „глобальне соціальне партнерство”, яке, на відміну від існу­ючих, трактується як механізм, що сприяє подоланню соціальних конфліктів та підви­щенню ефективності міжнародної економіки; базується на сукупності принципів (уні­версальності, соціальної справедливості, трипартизму, поетапного фінансування цілей розвитку); передбачає використання методів: відкритості, узгодженості та взаємодії;

дістали подальшого розвитку:

концептуальні засади подолання бідності у системі світового господарства, за рахунок обґрунтування необхідності узгодження діяльності міжнародних організацій, формування і розвитку системи глобального соціального партнерства та реалізації заходів макроекономічного регулювання на рівні національних економік, що дозволяє підвищити результативність міжнародного соціально-економічного співробітництва щодо скорочення бідності;

ідентифікація особливостей соціальної політики розвинутих країн світу щодо подолання бідності, яка, на відміну від існуючих, базується на оцінці системи соціального страхування і соціальної допомоги та використанні соціальних моделей (консервативної, соціал-демократичної, ліберальної, змішаної, Беверіджа), що є основою для вибору оптимальних компонентів програми подолання бідності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці положень і рекомендацій щодо удосконалення механізму подолання бідності в Україні на засадах глобального партнерства, заходів щодо запобігання бідності на макроекономічному рівні в умовах розвитку світогосподарських зв’язків.

Рекомендації та пропозиції, розроблені й викладені у дисертації, упроваджено у практичну діяльність: Міністерства праці та соціальної політики (довідка № 967/0/039/98-08 від 08.07.2008 р.) – методичні рекомендації щодо проведення комплексної рейтинг-оцінки й удосконалення заходів реалізації Стратегії подолання бідності в Україні; Управління зовнішніх зносин та європейської інтеграції Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 416 від 07.07.2008 р.) – заходи організаційно-інституціонального забезпечення подолання бідності в умовах поглиблення міжнародного співробітництва та формування партнерства із глобальними інституціями; Черкаської торгово-промислової палати (довідка № 248/01/5-9 від 01.07 2007 р.) – практичні рекомендації щодо підвищення добробуту населення на основі виконання принципів глобального соціального партнерства; Відділу розвитку підприємництва та з питань регуляторної політики Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 103 від 09.07.2007 р.) – рекомендації щодо мікрокредитування підприємницької діяльності, соціального кредитування, реалізації підприємницької ініціативи серед малозабезпеченого населення на засадах соціального партнерства.

Основні теоретичні положення, результати, розробки та висновки автора використано у навчальному процесі кафедри економічної теорії та міжнародної економіки економічного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького МОН України при підготовці науково-методичних комплексів і викладанні дисциплін: “Міжнародна економіка”, “Економіка зарубіжних країн”, “Міжнародні контракти” (довідка № 512/03-а від 21.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації доповідались і отримали схвалення на 11 науково-практичних конференціях і семінарах: ІІІ Міжнародній науковій конференції „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, 2007 р.); VІІІ Всеукраїнській науково-дискусійній конференції “Інвестиційні ресурси відтворювальних процесів в умовах глобалізації економіки” (м. Феодосія, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (м. Черкаси 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Тернопіль, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „М.І. Туган-Барановський – вчений-економіст. Спадщина та інновації” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки „2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, 2005 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації: проблеми і шляхи її підвищення” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (м. Мелітополь, 2004 р.); Науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2004 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 21 наукову роботу загальним обсягом 29,30 д. а., з яких особисто автору належить 8,73 д. а., у тому числі у наукових фахових виданнях 13 публікацій загальним обсягом 7,08 д.а., з яких особисто автору належить 6,47 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 345 найменувань. Зміст роботи викладено на 185 сторінках друкованого тексту, включаючи 30 таблиць на 14 сторінках і 32 рисунки на 10 сторінках.