РЕГІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Статья

Актуальність теми. Сучасні виклики європейської інтеграції, зокрема спричинені розширенням Європейського Союзу на схід, вимагають максимального врахування всієї сукупності факторів транскордонного співробітництва і відповідних адекватних форм та методів транскордонної співпраці України з її сусідами – новими членами ЄС.

З огляду на це, найголовнішим завданням зовнішньоекономічної політики України на сучасному етапі є створення та підтримка конкурентоспроможних на світовому рівні галузей національного господарства та економік регіонів, забезпечення найбільш сприятливих умов для розвитку їх експортного потенціалу, підтримка зовнішньоекономічної діяльності такими інструментами, які дозволяють нівелювати суперечності між суб’єктами економічної діяльності, дають найбільший економічний ефект.

Розв’язання окресленого кола завдань вимагає формування ефективних регіональних механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, адаптованих до практики реалізації регіональної політики країн Європейського Союзу. Складність зазначеної проблеми посилюється насамперед тим, що процес транскордонного співробітництва перебуває лише на початковому етапі свого становлення. До того ж, в умовах посилення глобалізації прикордонне співробітництво є не лише інструментом розвитку економічних контактів між прилеглими територіями, але й формою та засобом активізації євроінтеграційних процесів.

Отже, формування механізму активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону є важливою прикладною і науковою проблемою, дослідження якої значно актуалізується у зв’язку зі зміною вектору зовнішньополітичного курсу України в площину євроінтеграційних процесів. Основними науковими здобутками на цьому шляху стало формування відповідних концепцій та теоретичних положень, які частково знайшли практичну реалізацію у виробленні і прийнятті законів та інших нормативно-правових актів, формуванні та реалізації стратегій і програм соціально-економічного розвитку регіонів України, невід’ємним елементом яких є програми розвитку транскордонного співробітництва.

Розроблені концепції та теоретичні положення спираються на вагомий науковий доробок з теорії і практики сучасної міжнародної економіки на глобальному та регіональному рівнях, аналіз особливостей механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на прикладі країн з розвинутими ринковими відносинами, що представлені в працях відомих зарубіжних учених, зокрема таких, як Дж.Даніельсон, І.Іванов, Я.Корнаї, В.Колонтай, В.Кузнецов, П.Ліндерт, Е.Обмінський, С.Овчинников, М.Портер, М.Портной, І.Фамінський, Г.Хаберлер, Дж.Хікс, Д.Черников, П.Хвойник, М.Шмельов, Л.Ерхард та ін.

Щодо України, то тема державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності почала активно досліджуватися вітчизняними вченими в 90-і роки. В працях В.Андрійчука, П.Бєлєнького, В.Будкіна, О.Білоруса, І.Бураківського, М.Долішнього, М.Дудченка, Б.Губського, Г.Климко, А.Кредісова, В.Клочка, В.Новицького, Д.Лук'яненка, В.Мікловди, Н.Мікули, С.Мочерного, Ю.Макогона, В.Онищенка, Ю.Пахомова, С.Писаренка, М.Пітюлича, О.Плотнікова, А.Поручника, В.Савчука, В.Сіденка, А.Філіпенко та багатьох інших вчених розглядаються загальнотеоретичні аспекти міжнародної економічної діяльності, поглиблення інтеграційних процесів на етапі глобалізації, аналізуються основні форми економічної співпраці між країнами, інвестиційна діяльність, тарифне регулювання і т.д.

Разом з тим, дослідження цієї проблематики знаходиться на початковій стадії, багато методичних та організаційних аспектів формування регіонального механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності належним чином не розкриті, а науковий доробок, напрацьований на етапі поглиблення інтеграційних процесів транскордонних територій, не доведено до рівня практичного використання, у ньому не враховано всієї мінливості і динамізму ринкових ситуацій.

Ці та інші обставини зумовили актуальність і вибір теми дослідження, спрямованого на формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності транскордонного регіону, з метою його включення в міжнародний поділ праці, нарощення обсягів експорту, інтеграції територіального господарства у світогосподарські зв’язки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з науковими темами, які виконувалися в Ужгородському національному університеті, зокрема «Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України» (номер державної реєстрації 0103U007900), а також в Інституті регіональних досліджень НАН України «Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0104U005507). У рамках названих тем дисертантом досліджувались проблеми формування механізмів зовнішньоекономічної діяльності регіонів та їх місця в системі заходів державної регіональної політики.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування суті механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, з’ясування його структуроутворюючих компонентів, функціональних параметрів та інструментів і важелів впливу на ефективність транскордонного співробітництва.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- здійснити аналіз існуючих теорій та концепцій зовнішньоекономічної діяльності;

- сформулювати концептуальні підходи до формування механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності регіону;

- на основі узагальнення вітчизняного досвіду обґрунтувати принципи та специфіку зовнішньоекономічної діяльності регіону, визначити його місце в системі зовнішньоекономічної політики держави;

- здійснити економічний аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області, дослідити її місце в євроінтеграційному поділі праці і транскордонному співробітництві;

- з’ясувати роль області у системі транспортних коридорів України;

- внести пропозиції щодо вдосконалення регіонального механізму транскордонної співпраці у зв’язку зі вступом України в СОТ;

- обґрунтувати стратегічні напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності Закарпаття на перспективний період.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процеси регулювання зовнішньоекономічної діяльності транскордонного регіону. Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні підходи до формування регіонального механізму зовнішньоекономічної діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою роботи є фундаментальні положення економічної теорії, теорії міжнародної інтеграції та зовнішньоекономічної діяльності, регіональної економіки і транскордонного співробітництва.

Методологічну основу дослідження становить діалектичний метод пізнання економічних процесів та їх елементів у поєднанні з системним аналізом. У процесі проведення наукового дослідження для розкриття змісту основних понять і категорій автором використані методи теоретичного узагальнення і порівняння, систематизації; для розкриття суті процесів активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону – системного підходу; для проведення аналізу стану зовнішньоекономічної діяльності у досліджуваному регіоні – економіко-математичні та статистичні методи. Крім того, в процесі дослідження автором застосовувались не тільки загальнонаукові, але й специфічні методи, насамперед це структурно-функціональний та порівняльний аналіз, який було застосовано при дослідженні пріоритетних форм зовнішньоекономічної діяльності регіону у глобальному економічному середовищі.

Інформаційною базою для проведення дослідження слугували нормативно-правові акти, які прямо чи опосередковано регулюють зовнішньоекономічну діяльність, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, головного управління Державного комітету статистики України у Закарпатській області, звітність відповідних підрозділів обласної державної адміністрації, дані про стан розвитку зовнішньоекономічної діяльності відповідних установ суміжних із Закарпатською областю територій Угорщини та Словаччини.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені автором дослідження дозволили сформулювати концептуальні напрями формування організаційно-економічного механізму активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону та отримати такі наукові результати:

вперше:

- розроблено науково-методичні засади формування регіональної політики розвитку зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону, що включає сукупність форм і методів, організаційно-економічних важелів, спрямованих на стимулювання зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів господарювання на закордонних ринках товарів та послуг, стимулювання спільної підприємницької діяльності та інтенсифікацію інвестиційно-інноваційних процесів на території регіону;

- обґрунтовано концептуальні підходи до формування механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності в прикордонному регіоні, субстанцію якого формують передумови розвитку останнього, нормативно-правова база, суб’єкти та об’єкти регулювання, принципи функціонування, сукупність економічних та організаційних інструментів, митно-тарифна політика, спрямована на стимулювання, координацію та регламентацію зовнішньоекономічної діяльності;

удосконалено:

- підходи до оптимізації форм зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону, що дозволяє сформувати сукупність організаційно-економічних заходів з її активізації з урахуванням специфіки розвитку економіки регіону;

набули подальшого розвитку:

- понятійно-категоріальний апарат теорії зовнішньоекономічної діяльності, що поглиблює сутність і механізми регулювання діяльності суб’єктів господарювання, включених у сферу зовнішньоекономічних зв’язків, та їх взаємодію з органами влади різних ієрархічних рівнів управління;

- методичні підходи щодо формування стратегічних цілей соціально-економічного розвитку прикордонного регіону, що включає оцінку наявних та потенційних можливостей інтенсифікації зовнішньоекономічних зв’язків як важливого інструменту інтеграції економіки регіону в світогосподарські економічні зв’язки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні концептуальних основ функціонування організаційно-економічного механізму активізації зовнішньоекономічної діяльності регіону та методичних рекомендацій щодо оптимізації його складових, які можуть слугувати підставою для прийняття управлінських рішень органами регіональної влади щодо вирішення проблем зовнішньоекономічної діяльності на прикордонних територіях та удосконалення методів управління нею в умовах розгортання процесів європейської інтеграції, а також використовуватися для координації транскордонного співробітництва відповідними структурами у єврорегіонах.

Наукові розробки здобувача використані Закарпатською обласною держадміністрацією при підготовці Програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2008 рік (довідка Закарпатської обласної державної адміністрації від 3.11.2008 р. № 06-20/2456); результати наукових досліджень використані у навчальному процесі при викладанні курсів для студентів економічних спеціальностей (довідка ДВНЗ «Ужгородський національний університет» від 02.12.2008 року номер 01-10/2116).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих автором дисертаційної роботи у співавторстві, використані лише ті положення, які є особистим науковим доробком здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовані на міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема: І-й Міжнародній науково-практичний конференції «Інтеграція України у європейський та світовий фінансовий простір» (Львів, 26-27 червня 2006 р.); ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки» (Сімферополь-Севастополь, 30 травня-1 червня 2008 р.), а також наукових семінарах економічного факультету Ужгородського національного університету, Інституту регіональних досліджень НАН України.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 наукових праць, з них 4 – у фахових виданнях загальним обсягом 4,2 д.а., з них особисто автору належить 3,8 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (189 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 261 сторінок тексту, включає 12 таблиць і 18 рисунків.