ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ НАДІЙНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ НА БУДІВЕЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, відображено зв'язок роботи з науковими темами, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, методи та методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну, визначено практичну роль одержаних результатів та проведена їх апробація.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади економічного обґрунтування надійності інвестування в умовах невизначеності зовнішнього середовища» досліджено теоретичні підходи до визначення надійності інвестування; виконано аналіз існуючих теоретико-методичних досліджень у галузі економічного обґрунтування надійності інвестування та доведено необхідність подальших розробок у цій сфері; здійснено аналіз існуючих підходів до розрахунку періоду окупності та встановлено його вплив на надійність інвестування.

Проаналізувавши сутність і зміст поняття надійності, автор виявив, що існуючі визначення зосереджують увагу на організаційно-технологічній складовій. Спільний розгляд визначень організаційно-технологічної надійності, які концентрують увагу на властивості системи зберігати працездатний стан упродовж певного відрізку часу, та визначень економічного ризику як факту негативної події, дозволив сформулювати поняття надійності інвестування як результату системного впливу на процеси, що відбуваються в об’єкті управління і мають на меті забезпечити отримання значень показників економічної ефективності від результатів процесу інвестування не нижче встановленого рівня імовірності.

Установлено, що тривалість інвестування впливає на достовірність прогнозу, тому при проведенні аналізу економічної ефективності інвестицій необхідно знати не лише значення відповідних показників, але і час, коли вони будуть досягнуті. Очевидно, що за інших рівних умов, перевагу матиме той варіант інвестування, у якого цей проміжок часу є мінімальним. В інвестиційному аналізі як таким показником виступає період окупності. Було проаналізовано різні методики розрахунку цього показника. Обґрунтовано, що розрахунок періоду окупності повинен виконуватися відносно часу його настання, а не початкового періоду, як приймалось традиційно. Це виключає застосування процесу дисконтування грошового потоку.

З’ясовано, що для будівельних підприємств проблема невизначеності має особливу актуальність. Аналіз сучасного стану теорії та практики прогнозування вартості та тривалості будівництва показав низьку надійність і достовірність цих планів та прогнозів. Так, фактичні величини істотно (в 1,5 – 2 рази) перевищують відповідні показники на стадії планування. Це пов'язано з тривалим періодом зведення об'єкта будівництва, з великою кількістю виконавців та різноманітних ресурсів, і тому показники економічної ефективності, на які розраховували учасники інвестиційного процесу, можуть фактично знаходитися далеко за межами допустимого запланованого рівня.

Розглянуто різні способи формалізованого опису невизначеності, за допомогою яких установлюється розподіл ймовірностей аналізованої величини. У роботі запропоновано оцінювати сценарій реалізації інвестування, використовуючи базові правила теорії імовірності для нормального закону розподілу. Цей підхід дозволяє розраховувати значення показника ефективності, що відповідає заданому рівню надійності, використовуючи функцію надійності.

Установлено, що для економічних процесів, у тому числі й інвестиційних, може бути властива параметрична відмова, коли система функціонує, але один або декілька параметрів, що характеризують результати роботи, перебувають нижче допустимого рівня, і за рахунок мобілізації додаткових ресурсів система намагається повернути контрольовані параметри в задані межі ефективності. Тому у роботі категорії «економічна ефективність» та «надійність» розглядаються як взаємопов’язані поняття, що стало поштовхом до розгляду та встановлення економічно обґрунтованого рівня надійності, який, з одного боку є суб’єктивним, що визначається бажанням інвестора отримати певний рівень доходу при прийнятному рівні ризику від реалізації інвестицій. З іншого боку, він залежить від властивостей самої економічної системи, що визначається достатнім рівнем резерву ресурсів для компенсації негативного впливу зовнішнього середовища.

Аналіз існуючих теоретико-методичних досліджень у галузі економічного обґрунтування надійності інвестування показав, що існуючі методи зосереджені переважно на детермінованих розрахунках, які не враховують або частково враховують невизначеність зовнішнього середовища, що впливає на кінцеву ефективність інвестицій. Це, у свою чергу, породжує певні ризики у процесі інвестування, які у своїй сукупності можуть як компенсувати негативний вплив зовнішнього середовища, так і посилювати його на кінцевий результат.

Аналіз літературних джерел, присвячених оцінці та підвищенню надійності, дозволив визначити, що термін «надійність» повинен застосовуватися тільки до кінцевого результату інвестування на будівельному підприємстві. Традиційно під кінцевим результатом розуміється реалізація програми з будівництва об'єкта, економічна ефективність якого оцінюється стандартними показниками: чиста приведена вартість (NPV), внутрішня норма рентабельності (IRR), рентабельність інвестицій (RI), період окупності (T_ок).

У результаті дослідження теоретичних і практичних аспектів було виявлено, що проблема надійності інвестування, позначена ще декілька десятиліть тому, залишається актуальною і сьогодні.

У другому розділі «Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності та розробка методичного інструментарію економічного обґрунтування надійності інвестування» проаналізовано сучасний стан інвестиційної діяльності підприємств будівельної галузі; розглянуто вплив інвестицій на ефективність роботи підприємств; обґрунтовано врахування вмінених витрат для розрахунку періоду окупності; запропоновано методичний підхід до економічного обґрунтування надійності інвестування, а саме метод дискретних станів та метод послідовних підстановок.

Проаналізовано інвестиційну діяльність будівельних підприємств за низку років. Виявлено, що між моментом упровадження інвестицій та реакцією в діяльності підприємства, яка відображається у підвищенні кількісних та якісних показників, існує часовий лаг запізнювання. Ця тенденція підкреслює важливість дослідження періоду окупності під час аналізу ефективності інвестицій.