ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ НАСІННИЦТВА

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Наукові засади формування та розвитку галузі насінництва”  обґрунтовані організаційно-економічні та інституційні основи організації галузі, виявлені особливості агротехнологічних прийомів у насінництві, визначено нормативне та методичне забезпечення її ефективного функціонування.

Насінництво належить до особливих галузей сільського господарства. Його завданням є розмноження, збереження і поліпшення насіння високопродуктивних сортів рослин, реалізація та використання насіннєвого і садивного матеріалу. При цьому виробництво концентрується в спеціалізованих агроформуваннях, або насінницьких підрозділах великих господарств, здійснюється сучасними агротехнологічними методами. Умовою конкурентоспроможного насінницького виробництва є віддаленість від виробництва  товарних сільськогосподарських культур.

          Особливості організації насінництва пов'язані з функціонуванням науково-виробничих систем як інтеграційних структур науково-дослідних установ з виробниками насіннєвої продукції. У їх складі повинні бути ланки первинного, елітного і репродуктивного насінництва, страхових фондів та держаних насіннєвих ресурсів. У сучасних умовах у структурі галузі функціонує понад 100 таких формувань. Організаційної регламентації потребує порядок реєстрації нових сортів рослин та прав на них (рис.1).

Атестація виробників оригінального, елітного, репродукційного насіння і садивного матеріалу дозволяє сформувати Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу. Проте для організації сортової сертифікації насіння в Україні є недостатньою кількість акредитованих лабораторій. Це не дозволяє вийти на світовий ринок насіння. Серед недоліків, що негативно впливають на галузь, визначені також недосконалі цінова, митна політика, інституційне забезпечення.