БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВ АПК Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, наведено мету, задачі, об’єкт і предмет, методи та інформаційну базу дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробацію та наведено кількість публікацій за темою дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи бухгалтерського обліку витрат на охорону навколишнього середовища» розглянуто місце витрат на охорону навколишнього середовища у системі управління стійким розвитком підприємства АПК, обґрунтовано підхід до класифікації витрат на охорону навколишнього середовища з метою їх облікового відображення, досліджено специфіку витрат на охорону навколишнього середовища як об’єкта екологічного менеджменту підприємств АПК.

Сучасний стан розвитку суспільства перебуває на стадії зниження економічної, соціальної та екологічної безпеки. Збільшення темпів економічного зростання як у окремо взятій країні, так у світі загалом, прямо впливають на навколишнє середовище. Безвідповідальне використання чинників виробництва призводить до знищення природних багатств, кризового стану екосистеми тощо. Формування концепції стійкого розвитку зумовлено рядом соціальних, економічних і екологічних чинників. З метою визначення сутності стійкого розвитку в сучасних умовах господарювання проаналізовано погляди вчених на згадану економічну категорію, внаслідок чого обґрунтовано два підходи до сутності стійкого розвитку – з позиції системи управління та системи бухгалтерського обліку (трансформаційний і статичний).

Визначення специфіки підходів до тлумачення сутності стійкого розвитку як економічної категорії дало змогу встановити об’єкти господарської діяльності (для потреб бухгалтерського обліку) відповідно до економічної, соціальної та екологічної складових стійкого розвитку, а також дало змогу обґрунтувати пріоритетні з них – витрати на охорону навколишнього середовища. Від ефективності управління окресленими об’єктами господарської діяльності залежить гармонізація складових стійкого розвитку.

Відсутність єдиного підходу до визначення сутності поняття «витрати на охорону навколишнього середовища», паралельне існування й ототожнення таких термінів як «екологічні витрати», «природоохоронні витрати» зумовлюють неточності в обліковому розумінні вищезазначених понять, спричиняють неконвенційність понятійно-категоріального апарату бухгалтерського обліку, унеможливлюють повне та достовірне облікове відображення витрат на охорону навколишнього середовища. Внаслідок проведеного аналізу визначено, що природоохоронні витрати є частиною екологічних витрат, які також містять екологічний збиток. У свою чергу природоохоронні витрати об’єднують як витрати на охорону навколишнього середовища, так і екологічні платежі. Остаточне розмежування вищенавединих понять дало змогу ідентифікувати витрати на охорону навколишнього середовища підприємства АПК як сукупність витрат на проведення заходів для попередження та зниження негативного впливу наслідків господарської діяльності підприємства на навколишнє середовище, що містять витрати: на управління та забезпечення природоохоронної діяльності, виробничого характеру (у сфері охорони навколишнього середовища), використання природних ресурсів, витрати на управління відходами.