ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету і задачі, розкрито теоретико-методологічну основу та представлено методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, подано інформацію про апробацію роботи та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи вивчення професійної ідентичності в психологічній науці» розглянуто теоретичні підходи до вивчення ідентичності в психології, представлено результати аналізу та узагальнення напрямів наукових досліджень професійної ідентичності, її становлення в контексті життєвого шляху особистості.

Поняття ідентичності вперше було розроблено Е. Еріксоном з точки зору якого, ідентичність передбачає сприйняття власної цілісності, часової єдності власного існування, усвідомлення ступеню схожості з іншими людьми при одночасному баченні своєї унікальності й неповторності. Значний внесок у розробку проблеми ідентичності було здійснено у межах психоаналітичного (Дж. Марсіа, З. Фрейд та ін.), інтеракціоністського (Е. Гофман, У. Джеймс, Р. Дженкінс, Дж. Мід, та ін.), когнітивного (Г. Брейкуелл, Г. Теджфел, Дж. Тернер та ін.) підходів.

У роботах сучасних вітчизняних дослідників і вчених близького зарубіжжя ідентичність визначається як постійне Я; внутрішнє, суб’єктивне поняття про себе як про індивідуума; як складова Я-концепції, усвідомлене самовизначення суб'єкта; як збереження та підтримка особистістю власної цілісності, нерозривності історії свого життя; як стійкий образ «Я», усвідомлення в собі певних особистісних рис, індивідуально-типологічних особливостей, характеристик удачі, поведінки; як відповідність образу Я його життєвому втіленню; як динамічна система, що розвивається нелінійно протягом всього життя людини, має складну ієрархічну структуру та передбачає усвідомлення і оцінювання особистістю своєї приналежності до соціальної групи (Н. В. Антонова, О. М. Васильченко, П. П. Горностай, І. С. Кон, К. В. Коростеліна, П. В. Румянцева, В. І. Павленко,
А. А. Чекаліна, В. О. Ядов та ін.). Всі різноманітні підходи до дослідження феномена ідентичності мають наступні загальні положення, на яких базуються більшість дослідників. Це, з одного боку, уявлення про динамічний характер ідентичності, з іншого – розуміння стійкості уявлень про себе як однієї з фундаментальних характеристик особистості.

Дослідниками виділяються та описуються різноманітні типи та види ідентичності. Особливо значна увага приділяється особистісному та соціальному видам ідентичності (Н. С. Аринушкіна, С. О. Баклушинський, Р. Брейкуелл, Р. Дженкінс, У. Дойс, Н. Л. Іванова, К. В. Коростеліна, А. Г. Костинська, С. Московичі, П. В. Румянцева, Х. Теджфел, Дж. Тернер, Ю. Хабермас, М. Яромовіц, та інші). Серед видів соціальної ідентичності представлені статева, гендерна, етнічна, культурна, національна, релігійна, регіональна, професійна тощо.

Роль професійної ідентичності в процесі професіоналізації особистості, професійної самореалізації, формування життєвого та професійного шляху, професійного «Я», її місце в структурі особистості професіонала, співвідношення з іншими компонентами, рисами й властивостями особистості, необхідними для розвитку професійного «Я» представників різних професій досліджували Т. М. Буякас, І. М. Грига, Н. Р. Гуліна, І. А. Дружиніна, О. П. Єрмолаєва, Н. Д. Завалішина, Н. Л. Іванова, О .В. Конєва, Н. В. Копилова, Н. В. Молчанова, Н. Л. Петрова, М. І. Попіль, В.О. Толочек, К. С. Тороп, Л. Б. Шнейдер та ін. У роботах вчених зазначається, що професійна ідентичність передбачає функціональне, емоційне, мотиваційне й ціннісне входження людини в професію, що включає прийняття та розуміння своєї професії, ціннісних позицій, що існують у певному професійному просторі, надбання образу-Я професіонала, виявлення власних життєвих і професійних цілій, стилю діяльності, визначення свого професійного майбутнього. Становлення професійної ідентичності – складний процес, який не завжди усвідомлюється людиною і недостатньою мірою підтримується соціальними інститутами.

Студентський вік з точки зору становлення професіонала можна віднести до етапу допрофесіоналізму (А. К. Маркова, О. Р. Фонарьов), етапу цілеспрямованої підготовки до обраної професійної діяльності (Т. В. Кудрявцев), адаптації до професії (М. С. Пряжников, О. Ю. Пряжникова), оптації або адаптації (на старших курсах) (Є. О. Клімов). Успішність проходження даних етапів багато в чому визначає подальший професійний розвиток майбутнього фахівця. Саме в студентському віці відбувається вибір головних життєвих цілей, серед яких одне з провідних місць посідають цілі професійні.

Професійний розвиток особистості відбувається протягом усього життєвого шляху. Важливими компонентами вивчення життєвого шляху особистості є співвідношення в уявленнях індивідів минулого, сьогодення й майбутнього та місце в них професійного становлення. Вибір визначальних напрямів життєвого шляху й основних ліній самореалізації особистості – це, перш за все, вибір головних життєвих цілей, серед яких значущу роль відіграють цілі, пов'язані з вибором і отриманням професії, досягненням певного рівня професіоналізму, побудовою кар'єри, усвідомленням себе як професіонала.

Отже, постановка задачі аналізу особливостей формування професійної ідентичності в період навчання у ВНЗ цілком виправдана, оскільки саме в юнацькому віці, в умовах спеціально організованої учбово-професійної діяльності формуються професійні цілі та цінності, уявлення про себе як про майбутнього професіонала, бачення свого майбутнього в контексті професійної діяльності, орієнтація на певний тип кар'єри.

У другому розділі «Структура й методи дослідження особливостей становлення професійної ідентичності студентів гуманітарного профілю» описано зміст і етапи емпіричного дослідження, обґрунтовано й охарактеризовано вибірку досліджуваних, подано опис методик дослідження.

Вибір методик дослідження ґрунтувався на теоретичних положеннях, розроблених у роботах Л. А. Головей, П. Ю. Поваренкова, В. О. Толочека, О. Р. Фонарьова та інших. Згідно даних положень професійна ідентичність виступає у якості складової «Я-концепції» особистості, яка включає широкий спектр об'єктивних і суб'єктивних характеристик. Особливості становлення професійної ідентичності досліджуваних можуть бути визначенні за представленістю у їхніх самоописах характеристик, які мають відношення до професійної сфери. Уявлення про життєвий шлях і успіх дозволяють визначити особливості становлення професійної ідентичності студентів через вивчення того, чи бачать вони себе у теперішньому та майбутньому представниками певних професій, чи пов'язують свій життєвий успіх із самореалізацією в професії. Показовими для аналізу становлення професійної ідентичності є й кар'єрні орієнтації особистості, оскільки вони дозволяють побачити цінність для студентів розвитку себе як професіонала. Для успішного виконання професійних обов'язків необхідна також наявність комплексу професійно важливих рис, специфічних для представників певної професії. Порівняння уявлень студентів про «ідеального фахівця» в певній сфері професійної діяльності з професіограмами відповідних професій дозволить визначити рівень сформованості цих уявлень, а визначення змістовних розбіжностей між ними дозволить виділити напрямки вдосконалення процесу професіоналізації студентів у вищому навчальному закладі.

Виходячи з вищезазначеного, діагностування особливостей становлення професійної ідентичності студентів проводилося із застосуванням методики М. Куна й Т. Макпартленда «Хто Я?», спрямованої на аналіз змістовних характеристик «образу Я» студентів; проективної методики «Символ життєвого успіху», розробленої на кафедрі соціального управління Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України; проективної методики «Дослідження життєвого шляху особистості» О.О. Кроніка та Є.І. Головахи; опитувальника Е. Шейна «Якорі кар'єри» в адаптації В.Е. Винокурової та В.О. Чікер, спрямованого на вивчення структури кар'єрних орієнтацій особистості; статево-рольового опитувальника С. Бем, модифікованого нами відповідно до цілей дослідження, за допомогою якого з’ясовувалися уявлення студентів про особистісні характеристики представників їхньої майбутньої професії.

Вибірку досліджуваних склали студенти 3-4 курсів, які навчаються за трьома напрямами підготовки: філологія, психологія, фармація. Згідно діючих нормативних документам напрям підготовки «філологія» відповідає галузі знань «гуманітарні науки», напрям підготовки «психологія» - галузі знань «соціально-політичні науки», а напрям підготовки «фармація» - галузі знань «фармація». Але у вітчизняній науковій традиції прийнято вважати суміжним або навіть тотожним предмет вивчення в гуманітарних і соціальних науках (Б.Г. Юдин). Окрім того, ряд дослідників об'єднує соціально-гуманітарні науки й протиставляє їх природничо-науковим, вбачаючи відмінність у специфіці наочної сфери та методів дослідження (В.С. Стьопін). Фармація визначається як наука, що вивчає проблеми створення, безпеки, дослідження, зберігання, виготовлення, відпускання й маркетингу лікарських засобів, а також пошуку природних джерел лікарських субстанцій, тобто є одночасно природничо-науковим та економічним напрямом підготовки. Таким чином, гуманітарний профіль навчання був представлений у нашому дослідженні спеціальностями «філологія» і «психологія», а в якості контрольної групи до дослідження були залучені студенти напряму підготовки «фармація», у програмі навчання яких ґрунтовно представлені дисципліни природничо-наукового і економічного циклів.

Вибір у якості досліджуваних студентів 3-4 курсів (19-21 рік) зумовлений тим, що первинна адаптація до вищого навчального закладу, студентської спільноти вже відбулася й почався процес усвідомленої ідентифікації з майбутньою спеціальністю, тобто період активного становлення професійної ідентичності, як невід’ємної частини новоутворень юнацького віку.

У третьому розділі «Дослідження психологічних особливостей становлення професійної ідентичності студентів гуманітарного профілю»

Дослідження проводилося на базі Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», Харківського національного університету внутрішніх справ і Національного фармацевтичного університету (м. Харків). У дослідженні взяли участь студенти 3-4 курсів, які навчаються за напрямами підготовки: «філологія» (спеціальність «Переклад») - 209 чол. (134 жінок і 75 чоловіків), «психологія» - 261 чол. (181 жінка і 80 чоловіків) і «фармація» - 220 чол. (155 жінок і 65 чоловіків). Усього в дослідженні взяли участь 690 осіб (470 жінок та 220 чоловіків) віком 19-21 рік.

Вивчення особливостей «образу Я» студентів передбачало визначення особливостей співвідношення об’єктивних і суб’єктивних характеристик в «образі Я» та аналіз представленості відповідей різних категорій у самоописах досліджуваних. Виявилося, що в самоописах студентів-філологів і студентів-фармацевтів спостерігається істотне переважання суб'єктивних характеристик над об’єктивними (показник співвідношення 0,25±0,07 і 0,35±0,04 відповідно). По групі студентів-психологів «образ Я» виявився найбільш збалансованим з незначним переважанням суб'єктивних характеристик над об’єктивними (показник співвідношення 0,9±0,15). Переважання у структурі «образу Я» випробовуваних всіх груп суб'єктивних характеристик особистості відображає активність студентів у плані самопізнання, самоусвідомлення власної індивідуальності.

Аналіз представленості відповідей різних категорій у самоописах досліджуваних показав, що відповіді категорії «Я як фізичний об'єкт» зустрічаються у самоописах 83% студентів-психологів, 57% студентів-філологів і 68% студентів-фармацевтів. Проте їхня частка в структурі «образу Я» невелика – від 6% до 8% у різних груп випробовуваних.

В відповідях категорії «Я як член соціальної спільноти» найбільший інтерес викликає ідентифікація респондентів із соціальною групою «студентство», що було виявлено у 78% студентів-психологів, 61% студентів-фармацевтів, 51% студентів-філологів. Студенти-філологи меншою мірою позиціонують себе як члени даної спільноти. У 42% відповідей респондентів-психологів є вказівки на майбутню професійну діяльність (Я – майбутній психолог). Але лише 12% студентів-філологів і 11% студентів-фармацевтів у самоописах ідентифікували себе з майбутньою професією.

Відповіді категорії «Я як індивідуальність» присутні в самоописах 84% студентів-філологів, 92,5% студентів-психологів і 100% студентів-фармацевтів. Самоописи за цією категорією включають як позитивні, так і негативні характеристики, але зі значною перевагою позитивних характеристик, що свідчить у цілому про позитивну оцінку студентами себе. Більшість позитивних характеристик пов'язані з рисами особистості, що виявляються в процесі комунікації. Ця тенденція виявляється в усіх групах випробовуваних, незалежно від статі та отримуваної спеціальності, й відображає значущість міжособистісної комунікації в студентському віці. Значна частка відповідей даної категорії в структурі «образу Я» (у студентів-філологів 62%, у студентів-психологів 67%, у студентів-фармацевтів 70%) може бути пояснена особливостями юнацького віку, коли триває пошук себе, свого місця в різних соціальних групах, відбувається формування професійно важливих рис тощо.

Відповіді трансцендентальної категорії, що включає асоціації студентами себе з об'єктами природи, абстрактними поняттями, квітами й тваринами, емоціями та відчуттями, різними предметами тощо, присутні у самоописах 43% студентів-філологів, 9% студентів-психологів і 11% студентів-фармацевтів. Частка відповідей даної категорії в структурі «образу Я» складає у студентів фармацевтів – 3%; у студентів-психологів – 7%; у студентів-філологів – 16%, у тому числі у 21% дівчат цієї спеціальності. Найбільша частка трансцендентальних відповідей у студентів-філологів може бути обумовлена особливостями їхньої фахової підготовки, у ході якої вивчаються різні прийоми та методи творчого самовираження письменників, які часто реалізовуються саме в асоціативній формі. Найбільш низькі показники за цією категорією у самоописах студентів-фармацевтів пов'язані з особливостями їхньої майбутньої професійної діяльності, яка вимагає точності, конкретності, дотримання вимог і правил, порушення яких може призвести до серйозних наслідків для життя людей.

Аналіз особливостей самоописів студентів різних спеціальностей показав, що «образ Я» студентів-психологів характеризується більшою збалансованістю і виразнішою ідентифікацією зі студентською та професійною спільнотою порівняно з філологами та фармацевтами. Самоописи студентів-філологів відображають яскраво виражену здатність до творчого самовираження, що є запорукою подальшої професійної самореалізації в обраній сфері. У самоописах студентів-фармацевтів переважають індивідуальні характеристики, вказівки на власні особистісні особливості. Студенти даної спеціальності розглядають освіту, що здобувається, перш за все, як певний етап їхнього особистісного розвитку.

За результатами проективної методики О.О. Кроніка та Є.І. Головахи виявилося, що студенти всіх спеціальностей достатньо різноманітно зобразили свій життєвий шлях. Але можна виділити певні відмінності в представників різних груп випробовуваних. У студентів гуманітарного профілю (психологів і філологів) етапи життєвого шляху промальовані або прописані чіткіше, порівняно зі студентами-фармацевтами. Проте можна виявити і відмінності всередині гуманітарного профілю: зображення студентів-психологів докладніші, більш об'ємні, з великою кількістю деталей. У студентів-філологів мають місце чіткіші, конкретніші зображення, без додаткових описів, уточнень.

У зображеннях свого життєвого шляху студентів-фармацевтів більшою мірою, ніж у психологів і філологів, присутня вказівка на невизначеність майбутнього (50% юнаків і 67% дівчат), більшість малюнків має нейтральний або негативний характер. Студентами-фармацевтами значно рідше описуються етапи життя, пов'язані із минулим і сьогоденням, ніж психологами та філологами. Для більшості студентів, незалежно від спеціальності та статі, життєвий шлях за своєю спрямованістю зміщений у майбутнє, що є типовим для юнацького віку, але у проекції психологів і філологів докладно виділенні всі етапи життя, що свідчить про наявність уявлень про чіткий зв'язок між минулим, сьогоденням і майбутнім. Увага ж студентів-фармацевтів переважно зосереджена на майбутньому. Така особливість уявлення про свій життєвий шлях може вказувати на незадоволеність своїм теперішнім положенням внаслідок вибору майбутньої професії не за власними схильностями, а під дією різних зовнішніх соціальних впливів (поради батьків, друзів, престижність спеціальності тощо). Професійна ідентичність цих студентів може бути «нав'язаною».

У більшості студенток-філологів (90%) події майбутнього прописані або промальовані в такій послідовності: кар'єра, самовдосконалення, щасливе сімейне життя. 87% студенток-психологів і 88% студенток-фармацевтів уявляють майбутнє як успішне заміжжя, народження дітей і матеріальний добробут. Причому матеріальний добробут є для дівчат не наслідком власної професійної активності, а результатом успішного заміжжя, що є віддзеркаленням традиційних стереотипних уявлень про успішність жінки. У малюнках юнаків всіх трьох груп ознаки невизначеності відносно свого майбутнього присутні вдвічі частіше, ніж в малюнках дівчат, що може бути пояснено вкоріненим стереотипом чоловічої соціальної ролі, яка передбачає активну життєву позицію до виконання якої студенти не відчувають себе готовими.

Для конкретизації уявлень про життєвий шлях випробовуваних була застосована методика «Символ життєвого успіху». Позитивний емоційний тон у ставленні до професійного життя, активне Я-налаштування на професію, пов'язаність життєвого шляху й успіху із майбутньою професійною діяльністю визначено у 30% студентів-філологів, 23% студентів-психологів і 17% студентів-фармацевтів. У малюнках 66% студентів-філологів, 44% студентів-психологів і 56% студентів-фармацевтів акцентується матеріальна складова успіху та налаштування на створення родини, тобто бачення майбутнього та успіх дані студенти не пов'язують конкретно з професією, яку вони отримують. Інфантильне, нечітке уявлення про себе як професіонала репрезентоване 4% студентів-філологів, 33% психологів і 27% фармацевтів, що можна пояснити дифузністю професійної ідентичності студентів, яка характеризується несформованістю цілей, цінностей і переконань щодо своєї майбутньої професії. Отримані результати свідчать про наявність проблем у становленні професійної ідентичності студентів різних напрямків подготовки.

У зв'язку із гендерною стереотипізованістю професій психолога, філолога та фармацевта нами був проведений аналіз розподілу показників маскулінності, фемінності та андрогінності в ідеальному та професійному «образах Я» студентів. Виявилося, що в усіх групах випробовуваних (незалежно від спеціальності та статі) значущо переважають студенти, у яких образ ідеального себе і себе як професіонала певного фаху можна охарактеризувати як андрогінний, з перевагою цих характеристик у ідеальному «образі Я» по всіх групах, окрім групи студентів-фармацевтів чоловічої статі, у якій спостерігається збалансованість андрогінних характеристик у ідеальному та професійному «образі Я».

Серед досліджуваних з переважанням в «Я-ідеальному» маскулінних характеристик більшою мірою представлені студенти-психологи (χ²_емп = 6,279, р<0,05), а серед досліджуваних з переважанням в «Я-ідеальному» фемінних характеристик - студенти-філологи, але це переважання не досягає рівня статистичної значущості. Професійний же «образ Я» більшості студентів,
«Я-ідеальне» яких характеризується маскулінністю та фемінністю, можна визначити як андрогінний.

Серед досліджуваних дівчат з переважанням в «Я-ідеальному» фемінних характеристик більшою мірою представлені студентки-філологи (χ²_емп=11,284, р<0,01); серед юнаків з переважанням в «Я-ідеальному» маскулінних характеристик - студенти-психологи (χ²_емп=32,062, р<0,01), а з переважанням фемінних характеристик - студенти-фармацевти (χ²_емп=21,139, р<0,01). Слід зазначити, що більша збалансованість ідеального та професійного «образу Я» спостерігається в групах дівчат-психологів і студентів-фармацевтів обох статей.

Переважання осіб з андрогінними характеристиками в ідеальному та професійному «образі Я» по групах студентів всіх трьох спеціальностей дозволить їм у майбутньому гнучкіше реагувати на вимоги працедавців і ринку праці. У той же час, викликає занепокоєння неузгодженість у ідеальному та професійному «образі Я», що особливо стосується дівчат-філологів, в ідеальному образі яких фемінні якості представлені значно більш широко, ніж в образі себе як професіонала, та юнаків-психологів, у яких в ідеальному образі превалюють маскулінні, а в професійному – фемінні та андрогінні характеристики. Така неузгодженість ідеального та професійного «образу Я» в подальшому може стати підґрунтям виникнення рольового конфлікту.