ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ САМООЦІНКИ ТА РІВНЯ ДОМАГАНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; сформульовано мету, об’єкт, предмет і завдання; окреслено теоретико-методологічну та експериментальну базу, розкрито методи дослідження, визначено наукову новизну та практичну цінність роботи; представлено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні засади вивчення проблеми становлення самооцінки й рівня домагань старшокласників як психологічних детермінант їх професійного самовизначення” - представлено теоретичний аналіз наукових праць з теми дослідження; проаналізовано сучасні дослідження формування і розвитку в особистості самооцінки та рівня домагань; визначено стан проблеми дослідження самооцінки, рівня домагань і професійного самовизначення особистості у ранньому юнацькому віці; уточнено зміст понять “самооцінка”, “рівень домагань” і “професійне самовизначення старшокласника”.

Теоретичний аналіз проблеми дав змогу дійти висновку щодо взаємозв’язку самооцінки, рівня домагань особистості та її досягнень у діяльності, які в дослідженнях схематично представлені як “циркулярна реакція” (С. Рубінштейн), “афект неадекватності” (Л. Божович, Л. Славіна), “тріада ризику” (Н. Білкіна-Михеєва, Б. Братусь, Л. Бороздіна, І. Альошина, Г. Меднікова, Е. Залученова, К. Сидоров та ін.), “захист самооцінки” (А. Петровський, М. Ярошевський, А. Брушлінський), “особистісна значущість” (В. Шадриков, В. Аверин та ін.), “самоповага, успіх, домагання” (В. Магун) та “мотивація дефіциту, мотивація зростання” (Є. Ільїн). Психологічними особливостями такого взаємозв’язку є варіативність, гнучкість та значущість сформованого на основі самооцінки рівня домагань, які забезпечують людині можливість легко розмежувати ідеальну, загальну та актуальну цілі з метою захисту своєї самооцінки. Співвідношення між ними, які задані й особистісно прийняті з пристрасним бажанням досягнути результату, виступають у якості детермінанти цілепокладання, а протиріччя між ними необхідною умовою, рушійною силою, джерелом розвитку особистості.

Визначено, що в сучасних умовах самооцінка та рівень домагань, їх взаємозв’язок та значущість для розвитку особистості набули нового змісту завдяки результатам досліджень психологічних механізмів та особливостей функціонування процесів не лише свідомості, а й самосвідомості (І. Бех, М. Боришевський, І. Булах, Ж. Вірна, Л. Долинська, С. Максименко, А. Новохатько, Р. Павелків, Н. Побірченко, В. Рибалка, М. Савчин та ін.) Ці результати уможливили висновок щодо значущості самосвідомості та її таких провідних конструктів як самооцінка та домагання в професійному самовизначенні особистості, які забезпечують репрезентацію суб’єктивної картини бажаного професійного майбутнього (Е. Зеєр, Є. Климов, Д. Леонтьєв, А. Маркова, Л. Мітіна, Н. Побірченко, М. Пряжніков, В. Рибалка, В. Сафін, В. Синявський, Н. Татенко, Т. Титаренко, Н. Федоришина, Б. Федоришин, А. Фонарьов та ін.). Процес їхнього розвитку тривалий і складний, він набуває на різних вікових етапах своїх особливостей, збагачуючись новим психологічним змістом.

Доведено, що самооцінка старшокласника є компонентом самосвідомості, яка містить у собі знання про власну самоцінність, оцінку самої себе через ієрархію значущих цінностей. Це цінність, значущість, якою індивід наділяє себе в цілому та окремі аспекти своєї особистості, діяльності та поведінки. Рівень домагань особистості – це її прагнення досягнути цілей тієї складності, на яку людина вважає себе здатною. В її основі лежить така оцінка своїх можливостей, збереження якої стало для людини потребою.

Теоретично узагальнено результати сучасних дисертаційних досліджень і розподілено на три групи: перша група – дослідження що мали на меті виявити структурні, функціональні та індивідуально-типові взаємозв’язки (розбіжності) розвитку загальної і часткової самооцінки та рівня домагань впродовж окремих вікових періодів (молодший шкільний, підлітковий і юнацький вік) (Л. Бороздіна, А. Єрофеєва, Г. Меднікова, Н. Резанова, К. Сидоров та ін.); другу групу складають дисертаційні дослідження, спрямовані на виявлення співвідношення рівня домагань, мотивації досягнення та самооцінки на етапі професійного становлення особистості (І. Альошина, Л. Бабанін, Л. Бороздіна, С. Воронова, Е. Григорян, Є. Залученова, Є. Зинько, В. Магун, Т. Титаренко, А. Федяєв та ін.); третя група досліджень спрямована на розробку методів дослідження самооцінки та рівня домагань за параметрами їх узгодженості та дивергенції. (О. Арестова, Є. Зинько та ін.).

На основі аналізу праць сучасних вчених (Г. Балл, Є. Климов, А. Маркова, К. Платонов, П. Перепелиця, К. Платонов, Н. Побірченко, М. Пряжніков, В. Рибалка, О. Туриніна, Б. Федоришин та ін.) доведено й уточнено сутність професійного самовизначення старшокласників, виявлено місце і значущість у його структурі таких особистісних конструктів як самооцінка і рівень домагань. Результатом професійного самовизначення у вік ранньої юності є психологічна готовність до професійного самовизначення, яка свідчить про уточнення майбутнього соціально-професійного статусу особистості в старшому шкільному віці й початок формування необхідних в майбутньому професійно-важливих якостей в умовах профільного навчання. Зміст навчального профілю, тісно пов’язаного з відповідною сферою професійної діяльності людини, чітко задає комплекс особистісно-професійних вимог, які необхідні для досягнення в майбутньому професійної майстерності на конкретному робочому місці.

Виявлено, що сучасні дослідження (А. Бобровська, С. Богомаз, І. Бушай, М. Валітов, О. Вернік, Л. Долгих, Ю. Котенко, Н. Матяш, Р. Пасічняк, В. Сафіна, В. Сметаняк та ін.) зосереджені передусім на вивченні значущості самооцінки в структурі професійного розвитку особистості. А особливості становлення самооцінки і рівня домагань на етапі професійного самовизначення особистості в ранній юності в якості спеціального предмету дослідження не виступали. Недостатньо вивченими є також особливості та специфіка становлення рівня домагань та самооцінки учнів у середовищі профільного навчання, зміст якого визначає провідну діяльність, соціальне середовище розвитку та сутність і зміст професійного самовизначення сучасних старшокласників, що й стало предметом нашого експериментального дослідження.

У другому розділі – “Емпіричне вивчення становлення самооцінки та рівня домагань старшокласників як психологічних детермінант їх професійного самовизначення” - обґрунтовано методику констатувального експерименту; охарактеризовано методи дослідження; розкрито етапи та процедуру емпіричного вивчення становлення самооцінки, рівня домагань старшокласників і їх готовності до професійного самовизначення; представлено результати проведеного констатувального експерименту.

Теоретичну основу обґрунтування методики констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи склали положення, сформульовані у працях К. Абульханової-Славської та Д. Леонтьєва щодо психологічного проектування особистості в найближче і далеке майбутнє, та дослідженнях І. Булах, С. Максименка та Р. Павелківа щодо зони найближчого розвитку як особливого і реального соціопсихологічного простору прогнозування становлення особистості у дитячому віці. Згідно з цими положеннями визначено, що рівень домагань старшокласника в структурі професійного самовизначення складає мотиваційну основу цього процесу, перспективу власного професійного майбутнього, а самооцінка - когнітивну здатність передбачати майбутнє, прогнозувати його, уявляти себе в ньому. Ці особистісні конструкти формують у структурі згаданої вище готовності практичну складову, яка задає зміст предметно-практичної діяльності старшокласника професійної спрямованості в середовищі профільного навчання. Значущість цього процесу (за В. М’ясищевим) актуалізується та розкривається через вплив суб’єктивно-особистісних факторів (соціальна ситуація розвитку та новоутворення особистості юнацького віку) й об’єктивно-принципових умов ставлення старшокласників до власного професійного майбутнього (професійно орієнтоване навчання як провідна діяльність старшокласників).

З метою експериментальної перевірки гіпотез, що були сформульовані в ході наукового пошуку, на базі загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступеня № 24, 28 м. Рівне та у міжшкільному навчально-виробничому комбінаті м. Рівне нами було проведено констатувальний експеримент. Експеримент складався з двох етапів: 1) дослідження динаміки становлення самооцінки та рівня домагань учнів 10–11-х класів впродовж їх навчання в сучасній старшій профільній школі; 2) визначення типології професійного самовизначення старшокласників, в основі якої лежить узгодженість (неузгодженість) таких особистісних конструктів як самооцінка, рівень домагань і їхня готовність до професійного самовизначення. Загальна кількість досліджуваних на етапі пошукового дослідження становила 254 старшокласники (перший етап – 115 учнів 10–11 класів, другий етап – 139 учнів 11 класу).

Для досягнення мети першого етапу констатувального експерименту критерієм визначення психологічних особливостей становлення самооцінки та рівня домагань було обрано рівень їхньої диференційованості та узгодженості в учнів 10–11-х класів впродовж їх навчання в сучасній старшій профільній школі, а показниками - шкали методики Дембо-Рубінштейн у модифікації Г. Прихожан. Для визначення вікової динаміки розвитку самооцінки та рівня домагань старшокласників було проведено загалом три діагностичні зрізи: на початку навчання учнів 10 класу (39 осіб), на початку навчання юнаків і дівчат у 11 класі (38 юнаків і дівчат) та завершальний зріз на етапі закінчення старшокласниками загальноосвітньої школи (38 осіб).