ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У КРАЇНАХ З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Активний розвиток регіональних організацій в країнах, різних за рівнем розвитку і суспільно-політичним устроєм впродовж відносно невеликого історичного періоду свідчить про поглиблення нового явища в світовій економіці – міжнародної економічної інтеграції. Тенденція взаємодоповнення і складної взаємодії економік європейських країн ще більше посилилась у ХХ ст. і на цій основі відбулося “визрівання” регіональної економічної інтеграції. Взаємопереплетіння економік і формування спільного економічного простору для переміщення між державами ресурсів, товарів та капіталів сприяють досягненню макроекономічної стабільності та економічному зростанню країн. Усі посткомуністичні країни – західні сусіди України – вже вступили до Європейського Союзу. Міжнародний досвід багатьох країн, зокрема Центральної та Східної Європи свідчить, що ті з них, які спромоглися ефективно розв’язати задачі неекономічного змісту, найбільш успішно розв’язують завдання економічного розвитку та здійснюють ринкові реформи. Саме тому теоретичне обґрунтування і подальше втілення на практиці заходів оптимізації інтеграційних процесів за участю України є логічним продовженням політики структурних перетворень економіки і може відіграти важливу стабілізаційну роль.

Належне місце в розробці проблем визначення сутності та механізмів функціонування міжнародних інтеграційних процесів займають праці українських економістів: О.Білоруса, М.Долішнього, І.Іринчиної, Г.Климка, П.Леоненка, Д.Лук’яненка, Ю.Пахомова, А.Румянцева, А.Філіпенка, Н.Мікули, А.Чухна, П.Юхименка, О.Шнирко та інших.

Вагомий внесок у дослідження сутності, ефектів та теорій міжнародної економічної інтеграції здійснено західними економістами Б. Балассою, Дж. Вайнером, Е. Гекшером, Х. Джонсоном, Р. Ліпсі, К. Ланкастером, Дж. Міллем, Б. Оліном, Г. Павельцигом, Д. Рікардо, А. Смітом та іншими.

В той же час проблема вибору вектору інтеграційної стратегії у період геоекономічного визначення України в сучасній світогоспо­дарській системі є однією з основних проблем її національного розвитку, але висвітлена ще недостатньо. Вона є багатоаспектною з яскраво вираженими не тільки економічними, а й політичними, історичними, соціокультурними і цивілізаційними факторами впливу. Тривала внутрішня ринкова неспроможність України при порівняно слабких міжнародних позиціях її економіки спонукає активно шукати нестандартні шляхи подальшого розвитку, засоби формування по-справжньому ефективної інтеграційної стратегії. Актуальність, теоретична і практична значимість цих проблем, недостатній рівень їх вивчення і теоретичної розробленості в Україні обумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, об’єкт та предмет дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на тему “Інституціональний механізм сталого розвитку України в умовах відкритої економіки” (номер державної реєстрації 0106 U 003614). Особистий внесок здобувача полягає у розробці теоретико-методологічних засад взаємовпливу трансформації національної економіки та її інтеграційної стратегії, у з’ясуванні проблемних питань, вирішення яких необхідно прискорити для формування зони вільної торгівлі з Європейським союзом і розробці відповідних практичних механізмів їх реалізації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження, які виносяться автором на захист, одержані самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Мета і завдання дисертації полягають у дослідженні теоретико-методологічних аспектів міжнародної економічної інтеграції у співвідно­шенні з тенденціями глобалізації, виявленні впливу інтеграційних процесів на динаміку цілеспрямування трансформації економічних систем країн з перехідною економікою, а також у формулюванні практичних рекомендацій щодо розробки інтеграційної політики. Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлено наступні завдання:

- проаналізувати теоретичні підходи щодо впливу інтеграційних процесів на ринкову трансформацію національних економік;

- дослідити еволюцію поглядів представників різних напрямків економічної думки та їх вплив на розвиток міжнародної економічної інтеграції;

- розробити методологічні засади взаємовпливу трансформації національної економіки та її інтеграційної стратегії;

- провести компаративний аналіз трансформаційних умов розвитку України та інших країн-членів ЄС;

- обґрунтувати передумови розвитку транскордонної співпраці в Україні як одного з можливих шляхів прискорення інтеграційних процесів;

- охарактеризувати європейський вектор інтеграційної політики України;

- дослідити напрями подальшого розвитку економічних відносин України та ЄС.

Об’єктом дослідження є становлення і функціонування сукупності економічних відносин, які виникають в процесі поглиблення інтеграційних процесів у країнах з перехідною економікою.

Предметом дослідження виступають інтеграційні процеси у країнах з перехідною економікою, їх зміст, особливості формування і механізми реалізації.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. В першому розділі з використанням методів наукової абстракції та діалектичного здійснено дослідження теоретичних основ інтеграційних процесів у системі світового господарства, їх форм та структури, на основі методів індукції, функціонального та системного аналізу досліджено підходи до класифікації форм міжнародної економічної інтеграції, а також здійснено комплексний аналіз еволюції теоретичних поглядів представників різних шкіл економічної теорії на міжнародну економічну інтеграцію. У другому розділі на базі методів статистичного аналізу, якісного і кількісного порівняння проведено компаративний аналіз умов вступу до Європейського союзу країн ЄС, нових країн-членів ЄС та України, за допомогою використання діалектичного методу, метод експертних оцінок, факторного та структурного аналізу досліджено транскордонне співробітництво як форма інтеграції. У третьому розділі на основі застосування методів наукової абстракції, статистичного та порівняльного аналізу розроблено основні теоретичні підходи та практичні рекомендації щодо удосконалення окремих шляхів подальшої інтеграції України у світовий економічний простір.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному дослідженні особливостей інтеграційних процесів у країнах з перехідною економікою. Найбільш вагомі результати, які становлять особистий здобуток дисертанта і характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, полягають у наступному:

вперше

- обґрунтовано теоретичне визначення взаємозв’язку ендогенних та екзогенних факторів ринкової трансформації економіки України, їх взаємо­обумовленості в процесі визначення міжнародної економічної інтеграції, яку представлено як єдність економічних і політико-правових елементів і виникає в результаті укладення не однієї угоди, а проходить тривалий шлях розвитку, коли в результаті дії принципу синергізму інтегроване ціле одержує нову якість. Період інтеграції наступає тоді, коли нормальний перебіг розширеного відтворення забезпечується тісними зв’язками з іншими країнами, це процес зближення і поступового об’єд­нання національних економічних систем, сучасна найрозвинутіша форму інтер­націоналізації господарського життя. У вітчизняній літературі інтег­рація визначається як процес інтернаціоналізації господарського життя, збли­ження економік ряду країн і проведення погодженої державної політики;

- доведено, що наслідки від вступу до Європейського Союзу як для економічно потужних країн, так і для країн із значно нижчим рівнем розвитку є позитивними (на основі використання методу статистичного аналізу здійснено компаративний аналіз результатів членства в Європейському Союзі країн – членів ЄС з країнами – новими учасницями);

- здійснено аналіз ефектів, які можуть виникнути від інтеграції у світову господарську систему і показано результативність таких ефектів для економіки України. До можливих ефектів, які отримає наша держава, можна віднести: зменшення адміністративних видатків, пов’язаних із здійсненням торговельних операцій (внаслідок усунення торговельних бар’єрів, спрощення процедур митного оформлення зменшується або зникає потреба в складній системі контролю за рухом товарів і послуг, що перетинають взаємні кордони членів об’єднання); поліпшення сукупних умов торгівлі у відносинах із третіми країнами порівняно з умовами торгівлі окремих країн; кожен учасник інтеграційного об'єднання завдяки членству в ньому може посилити свої ринкові позиції у світовому господарстві, в тому числі у відносинах із третіми країнами; розширення ринку для виробників країн-учасниць внаслідок зняття обмежень щодо доступу на ринки країн-партнерів (як наслідок – розширення виробництва, збільшення кількості робочих місць); посилення конкуренції, що стимулює підвищення якості товарів, розробку нових видів продукції, зменшення витрат виробництва, трансакційних витрат та цін, скорочення неефективних виробництв; зростання інвестицій в нове технологічне устаткування та перспективні наукові дослідження; розвиток відповідної інфраструктури (транспорт, енергетика, телекомунікації тощо);

удосконалено

- концепції міжнародної економічної інтеграції та їх впливу на розвиток країн з різним рівнем економічного потенціалу. В процесі дослі­дження поглядів представників різних економічних шкіл доведено, що в результаті ефективного використання вигод від міжнародної економічної інтеграції країна може отримати позитивні наслідки в усіх сферах;

- систему рекомендацій щодо шляхів вдосконалення співпраці країн з перехідною економікою з Європейським Союзом. Серед можливих напрямків виділено: стратегічні (підвищення ефективності системи державного управління; досягнення макроекономічної стабільності; поліпшення якості бюджетного процесу та забезпечення фінансової стійкості; реструктуризація і приватизація державних підприємств, запро­ва­дження регулювання галузей інфраструктури; земельна реформа; ство­рення законодавчої бази для розвитку приватної власності і підприєм­ництва) і тактичні (забезпечення економічної та політичної безпеки);

дістали подальший розвиток

- теоретичні погляди представників світової та вітчизняної економічної думки на засади міжнародної економічної інтеграції та її роль у системі світового господарства (Б.Баласси, Дж.Вінера, Х.Джонсона, Р.Ліпсі, КЛанкастера, П. і. Р.Уоннакотов, П.Леоненка, Н.Мікули, А.Румянцева, А.Філіпенка, А.Чухна, І.Іринчиної);

- методика економічного компаративного аналізу результатів інтеграції у світовий економічний простір на прикладі країн-членів Європейського Союзу і доведено, що наша держава має достатньо потужний виробничий потенціал для того, щоб ефективно експортувати продукцію вітчизняного виробництва на зовнішні ринки, передусім країн-нових учасниць ЄС, з метою чого необхідно прискорити процес створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретична значимість дослідження полягає у поглибленні наукового аналізу інтеграційних процесів у країнах з перехідною економікою. Практичне значення отриманих в дисертації результатів полягає у можливості їхнього прикладного застосування у навчальному процесі, при розробці і вдосконаленні окремих законодавчих актів України, а також для обґрунтування спеціальних заходів державних органів, спрямованих на вирішення проблем, пов’язаних з інтеграцією України у світовий економічний простір. Результати дисертації використані при розробці Програм економічного та соціального розвитку Чернівецької області на 2006 та 2007 рр. (довідка Головного управління економіки Чернівецької обласної державної адміністрації № 07/1963 від 05.07.2007р.), а також на кафедрі економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в процесі розробки методичних посібників та читання лекцій і проведення семінарських занять з курсів „Економічна теорія”, „Макроекономіка”, „Політична економія”, „Економічна політика” (довідка № 15-38/1803 від 25.06.2007р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і методологічні положення, висновки та результати дисертації знайшли відображення в доповідях автора на 7 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України”, м. Чернівці, 2003р., “Социально-экономические аспекты промышленной политики”, м. Донецьк, 2003р.; “Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління”, м. Одеса, 2004р.; “Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації”, м. Чернівці, 2005р.; “Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою”, м. Чернівці, 2005р.; “Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону”, м. Чернівці, 2007р.; “Генезис інституційної системи сучасної економіки України”, м. Чернівці, 2007р. Вони також були представлені та обговорені на засіданнях кафедри економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2003-2007 рр.

Основні результати дисертації опубліковані у 19 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій загальним обсягом авторського матеріалу 7,7 друкованих аркушів, в тому числі, у провідних наукових фахових виданнях, затверджених переліками ВАК України, - 12 публікацій загальним обсягом 5,65 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, бібліографічного списку. Загальний обсяг роботи становить 175 сторінок і включає 38 таблиць, 5 рисунків та схем, 8 додатків. Список використаних джерел налічує 154 найменування.