ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено суть проблеми та стан її вивчення, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічну основу, розкрито новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію роботи, її структуру й обсяг.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження професійної деформації особистості працівників органів внутрішніх справ» проаналізовано основні теоретичні підходи науковців щодо вивчення професійної деформації особистості правоохоронців як психологічного феномену, їх концепції.

Визначено, що переважна більшість дослідників пропонує розглядати професійну деформацію як сукупність переважно негативних особистісних змін внаслідок тривалого виконання людиною професійної діяльності.

Встановлені рівні прояву професійної деформації: інтелектуальний, моральний, емоційний, професійний (А.В. Буданов); мотиваційний, функціональний, комунікативний (В.А. Лазарєва); загально-професійний; спеціально-професійний; професійно-типологічний; індивідуалізований (Е.Ф. Зеєр). Автором запропоновано розглядати наступні рівні прояву професійної деформації: професійна діяльність, особистість, міжособистісні відносини.

Констатовано, що у існуючих дослідженнях немає єдиної точки зору з приводу чинників, що обумовлюють професійну деформацію: 1) дія специфіки професійної діяльності при тривалому професійному стажі внаслідок частого повторення типових ситуацій професійної діяльності (С.П. Безносов, Д.П. Котов, Г.Г. Шиханцов, В.А.Лазарєва); 2) невідповідність індивідуально-психологічних характеристик особи рівню вимог, які пред'являє до неї професійна діяльність (В.Л. Васильев); 3) взаємний вплив професійної діяльності і індивідуальних особливостей особистості (Ю.В. Александров, А.В. Буданов, В.С. Медведєв, І.В. Пахомов, О.М. Роша, І.І. Соколов та ін.).

Окреслені типові симптомокомплекси проявів професійної деформації правоохоронців: 1) жорсткі професійні стереотипи й установки («обвинувальний нахил», упевненість у власній професійній непогрішності та доцільності монополізації інформації); 2) перенесення службової ролі, професійних установок і стереотипів у позаслужбові відносини; 3) правовий нігілізм (службова бездіяльність, псевдоактивність й імітація діяльності, довільне тлумачення закону, маніпуляція правовими категоріями); 4) прояви, обумовлені неадаптивними захисними механізмами (наприклад, звуження кола спілкування, орієнтація на жорсткість покарання як універсального способу протидії злочинності, та ін.); 5) особистісні зміни і окремі риси деформованої особистості працівника органів внутрішніх справ.

Проведений аналіз наукових праць та нормативно-правових документів щодо визначення гендерної специфіки службової діяльності працівників ОВС.

У другому розділі «Гендерні особливості професійної деформації особистості працівників органів внутрішніх справ» описано етапи, обґрунтовано вибір методів емпіричного дослідження, дана характеристика груп досліджуваних, автором представлені основні результати емпіричного дослідження.

Вибірку дослідження склали 820 працівників (450 чоловіків та 370 жінок) різних підрозділів органів внутрішніх справ з Дніпропетровської, Одеської, Полтавської, Харківської областей. Усі досліджувані, віком 24-45 років, на момент дослідження перебували на офіцерських посадах і мали повну вищу освіту. Групи порівняння були сформовані відповідно до статі та рівня професійної деформації особистості, встановленого за допомогою опитувальника ОПД В.С. Медведєва: початкового (1 група), середнього (2 група) та глибинного (3 група).