ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ Статья

Актуальність теми. Важливою умовою ефективного розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств є пошук результативних методів управлінського впливу на персонал. Одним із важливих інструментів такого впливу є формування та розвиток корпоративної культури, про що свідчать успіхи машинобудівних підприємств різних країн світу, які декларують основні норми, принципи, постулати та правила корпоративної культури, визнаючи її ключовим фактором розвитку та конкурентоспроможності. В Україні корпоративна культура найчастіше залишається поза увагою керівників підприємств.

Фактично відсутні фахівці з питань формування та розвитку корпоративної культури, не здійснюється їх підготовка, відсутні механізми розповсюдження передового досвіду у цій сфері. Один з найменш витратних і в той же час достатньо ефективних інструментів управлінського впливу використовується на дуже низькому рівні. Впровадження та застосування на вітчизняних підприємствах ефективних систем корпоративної культури дозволить вирішувати існуючі проблеми управління людськими ресурсами підприємства та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Проблемам формування, оцінювання та розвитку корпоративної культури значна увага приділена у працях вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як Діл T.E., Кеннеді A.A., Геллегер Р.С., Карлоф Б., Кевин М. Томпсон, Виханский О. С., Наумов А. І., Камерон К.С., Куінн Р.І., Хофштеде Г., Спивак В. А., Воронкова А.Е., Тивончук І.О., Баб’як М. М., Коренєв Е. Н., Мажура І. В., Кузьмін О.Є., Павлов В.І., Чухрай Н.І., Ландіна Т.В., Алєксєєв І.В., Хаєт Г.Л. та інші. У дослідженнях цих авторів розкрито сутність корпоративної культури, підходи до оцінювання (з позиції типології), фактори впливу на корпоративну культуру (їх особливості), досліджено окремі складові корпоративної культури тощо.

Однак, незважаючи на значну кількість публікацій як в теорії, так і в практиці господарювання, немає однозначного трактувавання категорії „корпоративна культура”, не виокремлено її принципи. Існує потреба у розробленні моделі розвитку та здійсненні оцінювання економічної ефективності корпоративної культури. Все це зумовлює необхідність наукового вирішення описаних проблем та доводить актуальність і вагомість завдань, поставлених в дисертаційному дослідженні.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає науковому напрямку кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” – “Проблеми корпоративного управління в машинобудуванні і приладобудуванні“ (номер державної реєстрації №0107U009521).

Матеріали наукового дослідження використані при розробленні держбюджетної теми Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/ТЕОР “Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади”, номер державної реєстрації № 0107U000837, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 732 від 27.10.2006 р., зокрема при написанні розділу 2, підрозділу 2.1 “Розроблення положень про використання систем індикаторів підприємств в управлінні виробничо-господарською діяльністю” (Акт впровадження від 20 грудня 2008 р.).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень і прикладних засад оцінювання та розвитку корпоративної культури машинобудівних підприємств.

Для досягнення мети у роботі були поставлені такі завдання:

- уточнити сутність категорії “корпоративна культура“; проаналізувати її стан, систематизувати чинники її формування і розвитку;

- систематизувати та уточнити принципи корпоративної культури підприємств;

- удосконалити методичні положення щодо детермінування видів корпоративної культури;

- удосконалити методичні рекомендації з рейтингування корпоративної культури на засадах її структуризації;

- розробити методичні положення з економічного оцінювання рівня корпоративної культури на основі визначення економічної ефективності її застосування;

- сформувати модель розвитку корпоративної культури підприємств.

Об’єктом дослідження є процес формування та розвитку корпоративної культури машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні положення з економічного оцінювання та розвитку корпоративної культури на машинобудівних підприємствах.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та досягнення поставленої в роботі мети у роботі використано такі методи дослідження: індукції, систематизації та узагальнення (для уточнення категорії корпоративна культура – розділ 1, підр. 1.1, класифікації факторів корпоративної культури – розділ 1, підр. 1.2 та систематизації принципів корпоративної культури – розділ 1, підр. 1.3 тощо); експертних оцінок (при розробленні методу детермінування видів корпоративної культури – розділ 2, підр. 2.2); статистичного та порівняльного аналізу (при дослідженні стану корпоративної культури на вітчизняних машинобудівних підприємствах – розділ 2, підр. 2.3); економіко-математичного моделювання (для удосконалення методичних рекомендацій з рейтингування корпоративної культури – розділ 3, підр. 3.1 та розроблення методичних положень з економічного оцінювання рівня корпоративної культури – розділ 3, підр. 3.2); кореляційний аналіз (при визначенні залежності між цільовими показниками та рівнем корпоративної культури – розділ 3, підр. 3.2); системного підходу (при формуванні моделі розвитку корпоративної культури – розділ 3, підр. 3.3).

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних науковців, що досліджують питання корпоративної культури, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Львівського обласного управління статистики, національні законодавчі та нормативно-правові акти та матеріали, отримані в результаті досліджень, проведених автором.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо оцінювання та розвитку корпоративної культури машинобудівних підприємств.

Результати виконаного дослідження, що визначають його наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- виокремлено п’ять груп показників оцінювання корпоративної культури (засновницько-управлінського впливу, соціально-психологічного клімату, фінансово - економічного забезпечення корпоративної культури, екстеріоризації та розвитку), що дає можливість обґрунтовано установлювати економічну ефективність корпоративної культури машинобудівних підприємств і на цій основі забезпечувати їх розвиток;

удосконалено:

- метод детермінування видів корпоративної культури, згідно з яким виокремлено нормативну, ціннісно - орієнтовану, креативну, фінансово-орієнтовану, інвестиційно-орієнтовану „прозору” корпоративну культуру, культуру створення образу, соціального та інтелектуального розвитку. Запропонований метод, на відміну від існуючих, дозволяє підприємству встановити систематизований тип корпоративної культури та визначити пріоритетні напрями її розвитку;

- методичні рекомендації з рейтингування корпоративної культури, що різняться від існуючих тим, що передбачають дворівневу її структуризацію та дозволяють здійснити ранжування машинобудівних підприємств за присвоєним рейтингом;

дістали подальшого розвитку:

- тлумачення категорії „корпоративна культура” як правил і норм поведінки, базованих на матеріальних і духовних цінностях, культурних, етичних та соціальних потребах працівників для досягнення цілей підприємства; систематизація чинників формування й розвитку корпоративної культури за характером впливу (на противагу існуючим підходам чинники зведено у такі групи: документального забезпечення копоративної культури; управлінського впливу; ціннісні; забезпечення умовами і засобами праці; забезпечення екстеріоризації; розвитку та фінансово-економічні чинники);

- принципи корпоративної культури підприємств на засадах виокремлення загальних та спеціальних принципів з метою забезпечення базових важелів формування корпоративної культури;

- модель розвитку корпоративної культури, яка передбачає перелік типових дій з удосконалення корпоративної культури (виокремлення відповідального підрозділу розвитку корпоративної культури, залучення усіх працівників до процесу розвитку; розроблення елементів розвитку, їх обґрунтування та затвердження; впровадження моделі розвитку та послідовна її реалізація; оцінювання результатів впровадження цієї моделі) та призначена для забезпечення і координації дій з розвитку корпоративної культури.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробленні методичних положень з економічного оцінювання корпоративної культури підприємств, удосконаленні методичних рекомендацій з рейтингування корпоративної культури, удосконаленні методичних рекомендацій щодо детермінування видів корпоративної культури. Результати проведених автором досліджень впроваджені у діяльність таких підприємств: ВАТ “Львівський локомотиворемонтний завод” (довідка впровадження № 3938 від 31.12.2008 р.), ЗАТ “Автонавантажувач” (довідка впровадження № 23 від 25.12.2008 р.), що засвідчило їх прикладну цінність та можливість використання на підприємствах.

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” при викладанні дисциплін “Основи менеджменту” (для студентів базових напрямів “Економіка та підприємництво” та “Менеджмент”), “Корпоративне управління” (для студентів базового напряму “Менеджмент”), у курсовому та дипломному проектуванні студентів економічних спеціальностей (Довідка № 65-14-791 від 11.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи було розглянуло та схвалено на таких всеукраїнських і міжнародних науково-практичних та науково-методичних конференціях: „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2006 р.), „Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (Львів, 2006 р.), „Перший крок у науку” (Луганськ, 2006 р.), „Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці” (Хмельницький, 2006 р.), „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2006 р.), „Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід” (Тернопіль, 2007 р.), „Тенденції розвитку економіки і формування сучасної системи управління зовнішньоекономічними зв’язками підприємства” (Сімферополь, 2007 р.), „Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності” (Сімферополь, 2007 р.), „Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту” (Львів, 2007 р.), „Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (Львів, 2008 р.), а також на наукових семінарах кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” (“01” лютого 2007 р., “28” червня 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових праць (наукові статті, тези доповідей на конференціях), з них 9 одноосібно. Загальний обсяг публікацій становить 3,91 др. ар., з яких особисто автору належить 3,56 др. ар. У фахових виданнях опубліковано 7 праць.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 224 сторінки. Основний її зміст викладено на 173 сторінках. Робота містить 50 таблиць та 26 рисунків на 47 сторінках, список використаних джерел із 287 найменувань, 9 додатків.