БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ



title:
БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
Тип: article
summary:

 

Загальна характеристика роботи

 

Актуальність теми. В останні десятиріччя в Україні спостерігається стрімкий розвиток відносин банківського кредитування. Банківське система стає провідним сектором економіки. Загальний інвестиційний потенціал країни характеризується низькою економічною ефективністю, що приводить до уповільнення інноваційного розвитку економіки. За умов, коли ступінь розвитку й динамізму науково-технічної сфери визначає конкурентоспроможність країни на міжнародних ринках в довгостроковій перспективі, значно актуалізується потреба в активному використанні існуючих сьогодні переваг банківського кредиту для часткового вирішення проблеми фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки.

Дана проблема актуальна для всіх країн світу, включаючи Україну, оскільки саме інноваційний шлях розвитку економіки дозволяє країні не лише зберегти або ефективно використати наявний науково-технічний потенціал, а й через його примноження забезпечити соціально-економічне процвітання нації в довгостроковій перспективі. Процес переходу до інноваційного розвитку економіки в Україні є надзвичайно суперечливим і складним, зважаючи на незавершеність ринкової трансформації та відсутність ефективного ринкового механізму. Одним з основних шляхів подолання існуючих суперечностей є своєчасна теоретична розробка та практична реалізація господарських схем, орієнтованих на генерування та спрямування в систему економічного відтворення додаткових інвестиційно-інноваційних ресурсів.

Надзвичайна важливість цих питань зумовила появу наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Теоретичну основу дослідження кредитування і з’ясування його ролі в економічному житті суспільства було закладено в працях таких представників світової економічної думки, як А. Сміт, К. Маркс, А. Маршалл, Й. Шумпетер, Дж. М. Кейнс, Г. Гросман, Е. Денісон, Р. Ландау, І. Фішер, Д. Норт та інші.

Різноманітні аспекти зазначеної проблематики, зокрема питання впливу інноваційних чинників на економічний розвиток, роль держави в трансформаційних процесах і фінансове забезпечення інноваційного розвитку економіки, висвітлено у працях вітчизняних вчених економістів: М. І. Туган-Барановського, Ю. М. Бажала, В. Д. Базилевича, Л. К. Безчасного, В. М. Гейця, М. П. Денисенка, П. С. Єщенка, Б. А. Маліцького, В. І. Кондрашової-Діденко, О. В. Красовської, М. І. Крупка, А. Я. Кузнєцової, Т. В. Майорової, С. В. Онишко, В. Л. Осецького, Ю. М. Уманціва, Л. І. Федулової, С. А. Циганова, А. А. Чухна та інших. Серед російських вчених варто відзначити напрацювання з цієї тематики Л. К. Гурієвої, І. Б. Гуркова, Х. Б. Дусаєва, В. Л. Іноземцева, Ю. П. Морозова та інших.

Водночас, стрімкий розвиток економічних відносин в останні десятиріччя породив нові виклики на шляху становлення конкурентоспроможної національної економіки. Це ставить перед науковим співтовариством нові запитання, відповіді на які мають бути адекватні потребам сьогодення та найближчого майбутнього.

Особливої ваги набуває проблема комплексного вивчення ресурсної ролі банківського кредитування в інвестиційно-інноваційній сфері. Нагальна потреба прискорення інноваційного розвитку економіки формує попит на нові механізми залучення банківського кредиту в інноваційні процеси. Дослідження в цьому напрямі відкривають додаткові можливості для розробки і побудови ефективного механізму кредитування інноваційного розвитку економіки, а також розширення участі фінансово-кредитних інститутів у процесах суспільного відтворення в Україні. Важливість зазначених наукових проблем, їх теоретична та практична значимість, і при цьому недостатній рівень теоретичної розробленості в Україні, обумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, об’єкт і предмет дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною тематики науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною держбюджетною темою №06 БФ 040-01 «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя». Особистий внесок автора полягає у проведенні комплексного дослідження ролі банківського кредитування в забезпеченні інноваційного розвитку економіки України.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розкритті сутності банківського кредитування інноваційного розвитку економіки, визначенні особливостей його здійснення в Україні, а також розробці комплексу теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо посилення ролі банківського кредиту в інноваційних процесах вітчизняної економіки.

Зазначена мета визначила постановку та розв’язання наступних завдань дослідження:

-  проаналізувати еволюцію сутності банківського кредитування та інноваційного розвитку економіки;

-  узагальнити і систематизувати теоретичні та практичні засади банківського кредитування для повнішого розуміння економічної природи цього поняття в сучасних умовах;

-  виявити й охарактеризувати особливості банківського кредитування інноваційного розвитку економіки;

-  проаналізувати стан фінансового забезпечення інноваційного процесу в Україні та оцінити існуючу практику банківського інноваційного кредитування;

-  дослідити основні мотиви активізації участі банків у кредитуванні інноваційного сектору економіки;

-  визначити роль держави в регулюванні банківського механізму фінансування інноваційного розвитку;

-  запропонувати шляхи активізації банківського кредитування інноваційного розвитку економіки України.

Об’єктом дослідження є економічні відносини між суб’єктами господарювання у процесі фінансування розвитку економіки.

Предметом дослідження визначено сукупність теоретичних, методологічних та організаційних засад банківського кредитування інноваційного розвитку економіки.

Методи дослідження. Головними методами дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи. Для осмислення сучасної економічної сутності категорій банківського кредиту та інноваційного розвитку економіки в першому розділі використано системний, загальнотеоретичний та еволюційний підходи наукового пізнання (п. 1.1, 1.2). У цьому ж розділі застосовано метод системного аналізу для дослідження особливості взаємозв’язку відносин банківського кредитування та інноваційного розвитку (п. 1.3). У другому розділі, за допомогою економіко-статистичних методів проведено аналіз сучасної практики банківського кредитування інноваційних процесів та функціонування системи фінансово-кредитної підтримки економічного розвитку (п. 2.1). Механізми державного впливу на процеси банківського кредитування інноваційного розвитку економіки та мотиви активізації забезпечення інноваційного розвитку фінансово-кредитними установами досліджено за допомогою системного та структурного підходів, а також із застосуванням елементів ретроспективного аналізу інформації та статистичних методів (п. 2.2, 2.3). Для дослідження ролі банківського кредиту в інноваційному розвитку економіки в третьому розділі застосовано методи абстрагування, аналітично-графічної формалізації, групування, порівняння статистичних даних, математичного аналізу та ймовірнісний підхід (п. 3.1, 3.2). При цьому всі явища розглянуто в процесі постійної взаємодії та динаміки. Всі розрахунки, а також економетричне оцінювання рівнянь моделі було виконане на базі програмних пакетів MS Excel та Eviews 4.0.

Інформаційна база дослідження. У дисертаційній роботі були використані результати досліджень вітчизняних та іноземних авторів, викладені в монографічних працях і періодичних виданнях, економічні звіти науково-дослідницьких центрів, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України та відповідних міжнародних і закордонних організації, а також законодавчі та нормативні акти України та іноземних держав.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено комплексне дослідження процесу банківського кредитування інноваційного розвитку економіки й отримано практичні результати щодо вирішення питань, пов’язаних з активізацією діяльності банків в інноваційній сфері. Найвагоміші результати, які становлять особистий здобуток автора, характеризують наукову новизну дисертаційної роботи і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

-  визначено сутність банківського кредитування як системи економіко-культурних відносин між кредитором та позичальником, до якої належать не лише економічні, але й правові, етичні, організаційні та інші відносини. Доведення доцільності такого визначення базовано на тому, що сучасне банківське кредитування як процес є комплексом взаємопов'язаних організаційно-культурних, техніко-технологічних, інформаційних, фінансових, юридичних та інших операцій, які становлять цілісну систему дій спеціалізованого підрозділу банківської інституції щодо надання фінансової послуги як засобу задоволення потреби клієнта в досягненні ним економічного ефекту, в тому числі через реалізацію інноваційних проектів;

-  розроблено економіко-математичну модель, що описує залежність обсягів потенційних кредитних ресурсів банківського сектору від таких показників, як грошовий дохід населення, результат фінансової діяльності підприємств, індекс споживчих цін і відсоткова ставка по депозитах, та аргументовано доцільність її  використання для виявлення тенденцій розвитку грошово-кредитних відносин в національній економіці. Доведено, що дана модель уможливлює визначення тих сфер і/або секторів економіки України, державна підтримка яких спроможна активізувати банківське кредитування інноваційного розвитку;

удосконалено:

-  зміст категорії «інноваційний розвиток економіки» через поєднання інституційного підходу та підходу, де інноваційний розвиток звужено до сукупності заходів у межах стратегічного управління. Нове розуміння інноваційного розвитку дає можливість вибудовувати ефективнішу національну інноваційну стратегію економічного розвитку;

-  підходи до державного регулювання банківського кредитування інноваційно-орієнтованої економіки відповідно до загальнодержавної інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Запропоновано реформування гарантійного механізму для створення повноцінної системи пільгового рефінансування комерційних банків, а також рекомендовано внести зміни у податкове законодавство в частині диференціації ставки податку на прибуток комерційних банків залежно від напрямів використання ресурсів фінансовою установою;

-  методику застосування в Україні європейської системи оцінки показників інноваційної сфери шляхом виокремлення восьми основних показників з урахуванням особливостей національного статистичного обліку. Дана система уможливлює міжнародні порівняння за важливими позиціями, які є вагомими у визначенні конкурентоспроможності економіки в сучасних умовах;

дістало подальший розвиток:

-  гіпотеза, що була теоретично обґрунтована Б. А. Маліцьким, І. О. Булкіним, О. С. Поповичем та Т. В. Шокун (щодо зміни ролі науки у суспільному розвитку залежно від рівня її фінансового забезпечення). З використанням математичного аналізу положення гіпотези підтверджено практично, а також виявлено, що за рівня фінансування наукової сфери, нижчого критичної межі (дану межу визначають емпірично для кожної країни), економічна функція інвестування не просто не виконується, але й відбуваються дестимулювання економічного розвитку. Хронічне недофінансування призводить до руйнування інноваційного потенціалу, науковий сектор повністю виключається з економічного життя країни, не здійснюючи на нього жодного впливу;

-  методика використання коефіцієнтів монетизації економіки (коефіцієнтів Маршалла), шляхом адаптації її для визначення основних параметрів динаміки забезпеченості інноваційного розвитку живими грошима на прикладі економіки України, що дозволяє за допомогою статистичних методів оцінити рівень задоволення поточної потреби економіки в кредитних коштах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у проведенні комплексного аналізу взаємозв’язку банківського кредитування та інноваційного розвитку економіки, а також у розробці рекомендацій з активізації банківського кредитування інноваційного розвитку економіки. Одержані наукові результати можуть бути використані в наукових установ і навчальних закладах при виконанні наукових досліджень та при викладанні низки наукових дисциплін, а також державними інституціями в процесі здійснення інноваційної політики держави.

Основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертації знайшли практичне застосування у роботі структурних підрозділів ВАТ «Кредитпромбанк» (довідка № 7306/39.1.3-2018-39 від 29.03.2007 р.), а також були використані в роботі Українського інституту науково-технічної і економічної інформації при виконанні науково-дослідницьких робіт у 2007 р. (довідка № 96 від 06.04.2007 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження були апробовані при викладанні таких навчальних дисциплін, як «Економічна теорія» та «Мікроекономіка» для студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 013/560 від 28.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у виявленні та обґрунтуванні теоретичних аспектів взаємозв’язку банківського кредитування та інноваційного розвитку економіки, а також в дослідженні практики банківського кредитування. Наукові положення, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску здобувача наведено в списку наукових праць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у доповідях автора на 14 науково-практичних конференціях та круглих столах. Серед них: Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна-2005. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку» (Київ, 10-12 березня 2005 року); Міжнародна наукова конференція «Парадигма економічної теорії: суть та протиріччя» (Київ, 17 березня 2005 року); Наукова конференція «Структурна перебудова економіки України» (Київ, 15-16 квітня 2005 року); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (Київ, 27-28 вересня 2005 року); Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна-2006» (Київ, 2-3 березня 2006 року); Міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених по фундаментальних науках «Ломоносов-2006» (Москва, 12-15 квітня 2006 року); XV Міжнародна науково-практична конференція «Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція» (Чернівці, 11-12 травня 2006 року); V Міжнародна науково-теоретична конференція «ХХІ Столетие: альтернативные модели развития общества» (Київ, 26 травня 2006 року); V Науково-практична конференція «Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління» (Київ, 1-2 червня 2006 року).

Публікації. Результати дисертаційної роботи знайшли відображення в 14 наукових статтях, матеріалах і тезах конференцій, загальний обсяг яких становить 5,36 д.а., з них 9 статей у фахових виданнях обсягом 4,5 д.а. (обсяг авторського тексту 4,15 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертаційна робота містить 14 таблиць і 13 рисунків, 10 додатків на 16 сторінках та список джерел з 222 найменувань на 20 сторінках. Загальний обсяг роботи – 229 сторінок комп’ютерного тексту, з яких основний текст становить 186 сторінок.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины