ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

summary

реальні світові тенденції та трансформаційні перетворення в економіці України, необхідно відмітити зростання актуальності проблем, пов’язаних із забезпеченням обороноздатності та національної безпеки держави.

Актуальність теми. Принципи, способи, сутність, завдання та шляхи реформування оборонної сфери держави вже неодноразово визначалися в законодавчих та нормативно-правових актах, але реалізація їх на конструктивні реформи йде дуже повільно.

Для забезпечення обороноздатності держави, та її економічного зростання необхідно розробити і задіяти такі інноваційні механізми, що дозволять найефективніше використати наявний потенціал оборонно-промислового комплексу (ОПК) України.

Виходячи з нагальної необхідності спрямування розвитку ОПК України на інноваційний шлях, особливу увагу необхідно зосередити на розробленні науково-методичних підходів до аналізу стану, визначення пріоритетів та напрямів розвитку ОПК України в сучасних умовах на основі впровадження інвестиційно-інноваційних процесів.

Дослідженню проблем розвитку інвестиційно-інноваційних процесів та оборонно-економічної проблематики в Україні присвячено значну кількість праць вітчизняних учених, таких як: Ю. Бажал, В. Бегма, Л. Безчасний, Р. Боднарчук, О. Бодрук, В. Борохвостов, О. Власюк, В. Геєць, О. Гончаренко, В. Горбулін, І. Єгоров, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, О. Їжак, Б. Кваснюк, В. Кириленко, В. Кузьменко, О. Лапко, О. Маначинський, В. Мунтіян, Б. Парахонський, Г. Перепелиця, В. Семиноженко, П. Скурський, А. Шевцов. Також ці проблем досліджували і зарубіжні вчені: В. Андрієвський, І. Антоні, К. Атезоглу, С. Бартєнєв, Е. Бенуа, А. Бєлов, М. Вейденбаум, Д. Веллейс, С. Вікулов, Д. Гелбрейт, О. Грузков, Л. Думас, Е. Капштейн, Дж. Кейнс, П. Кеннеді, В. Леонтьєв, М. Маклін, А. Маркузен, В. Мартиненко, С. Мелмен, А. Мінтс, М. Мюллер, Д. Палм’єрі, Ф. Пірсон, А. Пожаров, У. Ростоу, П. Самуельсон, Р. Солоу, Р. Стевенсон, В. Ткачов, Р. Фарамазян, К. Хейвард, Ч. Хітч, Й. Шумпетер, І. Юдін та інші.

Високо оцінюючи дослідження інвестиційно-інноваційних процесів у національній економіці вітчизняних та зарубіжних учених, слід зазначити, що низка теоретичних та практичних протиріч розвитку ОПК України залишається малодослідженою. Не повною мірою розкриті закономірності та взаємозв’язки між розвитком ОПК та національною економікою, використання інноваційного потенціалу, зосередженого в ОПК України; не сформовано модель сучасного ОПК, яка б відповідала потребам інноваційного розвитку національної економіки; відсутня стратегія інвестиційно-інноваційного розвитку ОПК та методика її формування тощо. Ступінь теоретико-методичної розробки даної проблематики не в змозі задовольнити потреби галузей ОПК України.

Тому важливою передумовою для забезпечення безпеки та сталого розвитку економіки України є вирішення наукового завдання, що полягає в науково-методичному та практичному забезпеченні формування та реалізації стратегії розвитку ОПК України на основі інвестиційно-інноваційних процесів. Основна суть цієї стратегії полягає у розв’язанні проблеми оптимального поєднання двох секторів економіки (цивільного та військового) та вирішенні двоєдиного, вкрай важливого для України завдання щодо забезпечення на оптимальному рівні обороноздатності держави, у першу чергу через розвиток вітчизняного ОПК, а також через використання інноваційного потенціалу ОПК як базового ядра для переходу національної економіки на інвестиційно-інноваційну модель розвитку з метою забезпечення її конкурентоспроможності. Таким чином, розгляд вищезазначеної проблематики є об’єктивно зумовленим і актуальним, що й визначило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за темою "Реальний сектор економіки в структурі відтворення ВВП" (№ ДР 0107U003204) – автором досліджено інноваційний потенціал ОПК України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних та практичних пропозицій щодо ефективного функціонування ОПК України на основі формування та реалізації інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку.

Для досягнення мети дисертаційної роботи необхідно вирішити такі завдання:

–       узагальнити позитивний досвід реформування та розвитку ОПК країн світу, який можна застосувати в Україні;

–       провести комплексний аналіз сучасного стану ОПК України, системи управління ним та виявити "точки прориву" його інвестиційно-інноваційного розвитку;

–       виявити фактори, що найбільше впливають на розвиток та ефективність функціонування ОПК України;

–       розробити методичні підходи до формування та реалізації інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України на короткострокову і довгострокову перспективу із застосуванням методології стратегічного планування;

–             розробити практичні рекомендації щодо реалізації інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України.

Об’єкт дослідження – процес функціонування оборонно-промислового комплексу України в сучасних умовах.

Предмет дослідження – формування інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувалися як загальнонаукові, так і емпіричні методи наукового дослідження. При дослідженні впливу інвестиційно-інноваційних процесів на розвиток ОПК України використано методи аналізу та синтезу. Індуктивним методом та методом системного аналізу досліджено сучасні наукові роботи з питань реформування та розвитку ОПК країн світу. Під час дослідження сучасного стану та ефективності системи управління ОПК України використано метод системного аналізу. Аналіз інноваційного потенціалу ОПК України та факторів впливу на ефективність його зростання здійснювалося із застосуванням методів факторного аналізу і експертних оцінок ранжирування. При формуванні та реалізації інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України та при розробці пропозицій і практичних рекомендацій щодо альтернативних сценаріїв інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України застосовано метод моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше:

·        розроблено нові методичні підходи до виявлення факторів, що визначають розвиток потенціалу ОПК України на інвестиційно-інноваційних засадах та впливають на систему його функціонування. На відміну від існуючих методик, де досліджується лише наявний потенціал ОПК, який не відповідає вимогам часу (що призводить до розриву між реальними та потенційними загрозами, стратегічними програмами, у відповідності до яких здійснюється реформування ОПК України), це дасть реальну можливість зробити систему функціонування ОПК України адаптованою до швидкоплинної динаміки змін загроз та небезпек, передбачити гнучку та більш ефективну, побудовану на нових принципах модель стратегічного планування, що сприятиме швидкій розробці та впровадженню новацій;

удосконалено:

·        структуру управління ОПК України. На відміну від існуючої, де управління ОПК здійснюється децентралізовано на рівні центральних органів виконавчої влади України, які часто дублюють один одного і не дають можливості сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах розвитку, запропонована структура управління є трирівневою та направленою на централізацію управління з чітким розподілом функцій та завдань між відповідними рівнями. Вона створить конкурентне середовище в ОПК України для залучення інвестицій та інновацій з метою забезпечення конкурентоспроможності галузей ОПК України в цілому та їх продукції зокрема;

·        структурно-логічну схему формування та реалізації інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України. Запропонована схема містить загальні етапи: аналіз та прогноз воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки; уточнення мети, цілей та завдань розвитку ОПК України; системний аналіз факторів впливу та інноваційного потенціалу ОПК України; формування сценаріїв інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України; реалізація інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України; оцінка ефективності реалізації інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України. Схема може бути використана для будь-якого промислового підприємства і сприятиме структуруванню процесу розробки інвестиційно-інноваційної стратегії його розвитку;

·        теоретичні основи стратегічного управління ОПК України. Визначено сутність поняття "стратегія" в сучасних умовах, яке, на відміну від існуючого, включає комплекс системних заходів, спрямованих на успішне досягнення стратегічних цілей політики Уряду щодо забезпечення розвитку держави на середньострокову та довгострокову перспективу. Стратегія повинна розроблятися за єдиним задумом та планом, бути узгодженою та збалансованою за системою цілей, часом, ресурсами і виконавцями між макроекономічною, галузевою, регіональною та зовнішньою і внутрішньою політиками;

дістало подальший розвиток:

·        додаткове обґрунтування доцільність застосування змішаного підходу до визначення мінімально необхідних обсягів ресурсів для потреб оборони держави, який базується на поєднанні програмно-цільового методу, що застосовується сьогодні Україною та країнами-членами НАТО при бюджетному плануванні, та функціонально-ресурсного. Змішаний підхід до фінансового обґрунтування оборонних програм передбачає застосування матриці у відповідності до логічної схеми: прогнозування → планування → програмування → бюджетування.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані підходи, принципи, засоби та отримані результати становлять методичну основу формування інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України в умовах переорієнтації національної економіки на інноваційний шлях розвитку. Реалізація пропозицій щодо інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК дозволить надати об’єктивну характеристику потенційних можливостей галузей та підприємств ОПК України, виявити "вузькі місця", ліквідація яких забезпечить оптимальні умови для підвищення обсягів виробництва якісної та конкурентоспроможної продукції, товарів та послуг на основі активізації інноваційної діяльності. Запропонована система мотивації й економічного стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності сприятиме прискоренню реалізації обраної стратегії розвитку ОПК України.

Результати дисертаційного дослідження апробовано і впроваджено під час проведення командно-штабного навчання в Національній академії оборони України (акт впровадження № 3749 від 04.10.07), де автором запропоновано методику розрахунку вартості застосування Збройних Сил України (ЗСУ) у бойових діях. Основні положення дисертаційної роботи використовуються автором при розробці матеріалів лекцій кафедри економіки та фінансового забезпечення Національної академії оборони України та навчального посібника "Економіка Збройних Сил України", розділу "Концептуальні основи функціонування виробничого сектора оборонної економіки" (акт впровадження № 3731 від 03.10.07).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій представлено авторський підхід і особисто одержані теоретичні, методичні та практичні результати щодо формування інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях "Nastoleni mode
i vedy – 2007" (м. Прага, 2007 р.); "Vedecky prumysl evropskeho kontinentu – 2007" (м. Прага, 2007 р.); науково-практичному семінарі "Удосконалення процесу оборонного та бюджетного планування" (м. Київ, 2007 р.); науково-практичній конференції "Розгляд матеріалів проекту Концепції Державної програми розвитку Воєнної організації держави" (м. Київ, 2007 р.) та щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Національної академії оборони України у 2005–2008 рр.

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 6 наукових праць, з яких 4 одноосібні, 5 статей – у наукових фахових виданнях ВАК України. Додатково результати дисертації опубліковано в матеріалах 4 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів. Загальний обсяг друкованих праць становить 2,8 друк. арк., у тому числі 2,4 друк. арк. належить особисто автору.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 197 сторінок та містить 9 рисунків на 6 сторінках, 12 таблиць на 11 сторінках, список використаних джерел із 158 найменувань на 14 сторінках, 6 додатків на 9 сторінках.