ТРАНСКОРДОННІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ У ПРОЦЕСІ КОРПОРАТИВНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ




  • скачать файл:
title:
ТРАНСКОРДОННІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ У ПРОЦЕСІ КОРПОРАТИВНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ
Тип: article
summary:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. Однією з іманентних властивостей капіталу є прагнення до підвищення ефективності його використання, зокрема шляхом його концентрації. Цьому в умовах глобалізації сприяють об’єктивні процеси транснаціоналізації виробництва, адже вони висувають на перший план необхідність концентрації капіталу в міжнародних масштабах. У сучасних умовах найбільш поширеною формою такої концентрації виступають транскордонні злиття та поглинання (ЗіП), особливо ті, які передбачають укладення масштабних угод і реструктуризацію виробництва.

Транскордонна корпоративна консолідація являє собою якісно нове явище порівняно з національними угодами із ЗіП. У цьому випадку ЗіП переходять на найвищий рівень – глобальний. Показовою у цьому контексті є стала тенденція до зростання загальної вартості транскордонних ЗіП, що зумовлює глобальну багатогалузеву концентрацію капіталу, на основі якої відбувається технологічний прогрес, у тому числі завдяки інтернаціоналізації НДДКР. Цьому значною мірою сприяє попереднє підвищення концентрації капіталу в галузях та домінуючі позиції компаній на національних ринках. Усе це пояснює актуальність дослідження концентрації та консолідації капіталу ТНК шляхом аналізу природи транскордонних ЗіП і глобалізації НДДКР ТНК, їх впливу на трансформацію економік країн, особливо тих, що розвиваються.

Лише в середині 1960-х років почала формуватися сучасна теоретична база, що пояснює природу транскордонної концентрації з паростками консолі­дації і, відповідно, тих прямих іноземних інвестицій (ПІІ), які формуються під впливом ЗіП у межах транскордонного руху капіталу. Серед наукових праць, в яких розглядаються різні аспекти проблеми транскордонного ЗіП або суміжної проблематики, можна назвати дослідження наступних зарубіжних учених: П.Ашег’ян, П.Баклі, Дж.Данінга, М.Дженсена, В.Ебрахімі, М.Кесона, Ч.Кіндлебергера, Г.Манне, К.Мерфі, Х.Перлмуттера, М.Портера, Д.Равенскрафта, Дж.Стіглера, С.Хаймера, Ф.Шерера. Транскордонні ЗіП як форма ПІІ та концентрації капіталу, з погляду корпоративного контролю, досліджуються також у працях українських та російських вчених: С.Голубєвої, А.Єфименка, О.Зав’ялової, Ю.Іванова, А.Кияка, Д.Лук’яненка, Ю.Макoгона, О.Мендрула, О.Мозгового, В.Морозова, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Радигіна, О.Рогача, В.Рокочої, Ю.Руденка, Н.Рудика, А.Румянцевої, С. Сіденко, О.Сльозко, О.Терещенка, А.Філіпенка, О.Шниркова, Р.Шуляра, С.Якубовського.

Водночас, недостатньо дослідженими залишаються питання специфіки та потенціалу впливу ЗіП на розвиток світогосподарської системи.
З інституціональних позицій транскордонні ЗіП характеризуються як перехід частини власності на національні активи до іноземців, що може негативно вплинути на поточний стан національних господарств та на перспективи їх розвитку, проте не виключає подекуди позитивного впливу ЗіП. Актуальним науковим завданням є визначення характеру та наслідків впливу процесів ЗіП на економічний розвиток як розвинутих країн, так і країн, що розвиваються. Наведені вище міркування зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, її мету та загальну спрямованість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової тематики відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема наступних планових НДР: “Цивілізаційна структура сучасного світу: дискретність та універсалізм” (державний реєстраційний № 0103U006309); “Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі” (державний реєстраційний № 0105U002586). Внесок здобувача полягає в комплексному дослідженні процесу транскордонних ЗіП, їх впливу на економічне зростання і визначенні сприятливих умов для ЗіП капіталу інноваційного характеру та створення зовнішньої економіки України з метою забезпечення конкурентоспроможного розвитку.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення впливу транскордонних ЗіП як форми концентрації та консолідації капіталу, зокрема глобалізації сегментів НДДКР у ТНК, на розвиток нової (постіндустріальної) економіки в умовах глобалізації. Для досягнення зазначеної мети було поставлено й вирішено такі завдання:

  • визначити теоретичні засади транскордонних ЗіП як форми консолідації капіталу ТНК;

  • систематизувати мотиви та форми угод щодо транскордонного ЗіП залежно від рівня розвитку економіки країни;

  • встановити причини та закономірності циклічності транскордонних ЗіП у процесі економічної глобалізації;

  • виявити секторальні та регіональні особливості транснаціональної консолідації та концентрації капіталу в контексті посилення диспропорцій в економічному розвитку розвинених країн і країн, що розвиваються;

  • визначити вплив ТНК країн, що розвиваються, на конкурентоспроможність національних економік у процесі транснаціональної консолідації та концентрації капіталу;

  • розкрити специфіку транскордонних ЗіП інноваційного характеру в умовах глобалізації НДДКР ТНК та потенціал їх впливу на конкуренто­спроможний розвиток країн, що приймають;

  • виявити вплив транскордонних ЗіП на розвиток національних господарств у процесі глобальної консолідації капіталу;

  • обґрунтувати можливості та перспективи створення паралельної –зовнішньої, або “другої” – економіки України шляхом транскордонних ЗіП у процесі транснаціоналізації економіки;

  • здійснити порівняльну оцінку внутрішнього господарського середовища України для нарощування національного капіталу шляхом транскордон­них ЗіП у контексті інноваційного й інвестиційного розвитку вітчизняної економіки.

Об’єктом дослідження є процес транснаціональної консолідації та кон­центрації капіталу в умовах загострення міжнародної конкурентної боротьби.

Предметом дослідження є транскордонні ЗіП як основна форма консолідації й концентрації капіталу ТНК.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань дисертації було використано широку палітру загальнонаукових методів дослідження (для систематизації теоретичних підходів ЗіП у підрозділі 1.1; для виявлення впливу транскордонних ЗіП у підрозділі 3.1; характеристики ПІІ в НДДКР та їх потенційного впливу в підрозділі 2.3), а також наступні спеціальні економічні методи: динамічних рядів (для характеристики циклів ЗіП у підрозділі 1.3); метод регресійно-кореляційного аналізу (для визначення залежності між приростом транскордонних ЗіП, ВВП та витрат на НДДКР у підрозділі 3.1); метод економіко-математичного моделювання (для визначення ефекту від ЗіП в підрозділі 1.2, впливу транскордонних ЗіП на економічний розвиток країни в підрозділі 3.1); метод кількісного та якісного порівняння (зокрема, при дослідженні ролі ТНК країн, що розвиваються, в умовах подальшої індустріалізації); методи структурного аналізу (для аналізу регіональних та секторальних особливостей консолідації та концентрації капіталу ТНК у підрозділі 2.1).

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в наступному:

вперше:

  • встановлено, що тенденція до нарощування транснаціональних ЗіП зумовлена не тільки ефектом масштабу та синергії, а й необхідністю досягнення стійкості в умовах нестабільності фінансової системи, зокрема виявлено, що наростання кризових явищ у розвинених країнах породжує відплив капіталу та подальшу географічну диверсифікацію корпоративного капіталу, яка відрізняється від попередньої спрямованістю в бік відносно ізольованих країн з новими ринковими економіками (нерозвинений фондовий ринок тощо), які є привабливими (з урахуванням конкретних переваг) для консолідації та концентрації транснаціонального капіталу з позицій сталого розвитку й можливостей реалізації довгострокових інноваційних проектів;

  • доведено, що процеси ЗіП, з якими пов’язано інтенсивне зростання обсягів ПІІ, справляють суперечливий вплив на країни нових ринкових економік, а саме: з одного боку, вони прискорюють зростання виробничого, фінансового та науково-технологічного потенціалу; з іншого – створюють загрозу для економічного суверенітету й національної безпеки і, особливо, є небезпечними з позицій розширення зони спекулятивних угод; на відміну від попередніх, ці процеси розглядаються крізь призму їх інституційного забезпечення на основі факторного аналізу (рівня конкуренції, трансферту технологій, рівня зайнятості, ефективності ЗіП), в зв’язку з чим у зазначених економіках визначена необхідність повноцінного інституційного забезпечення господарського механізму їх функціонування;

  • обґрунтовано необхідність прискореного створення зовнішньої або “другої”, економіки, сформованої мережею міжнародного виробництва, яка є складовою національної і сприяє не тільки наростанню динамізму в економічному розвитку, а й послабленню негативних наслідків циклічних коливань для економіки, дає змогу раціоналізувати структуру економіки; запропоновані підходи до реалізації політики зовнішньої експансії відрізняються від існуючих обґрунтуванням необхідності нарощування транскордонних ЗіП, що потребує формування системи інституційних перетворень (створення спеціалізованого агентства з інвестицій за кордоном або державної інвестиційної компанії) та блоку інвестиційних заходів (удосконалення податкової політики, механізмів трансформації заощаджень у інвестиції, диверсифікація фондового ринку та його трансформація в реальний інструмент перерозподілу капіталу);

удосконалено:

  • концепцію циклічності транскордонних ЗіП, зокрема виявлено, що процеси корпоративної консолідації проходили в рамках трьох етапів розгортання економічної глобалізації, де динаміка та масштаби цих угод залежали від факторів конкурентоспроможності, що містяться не тільки в економіці, а й у системах цивілізаційних цінностей; у цьому контексті також висунуто гіпотезу щодо початку нової хвилі транскордонних ЗіП, мотивованої прагненням ринкової влади та ефекту масштабу, основною особливістю якої є значна частка мегаугод (45% припливу ПІІ);

  • положення щодо диференційованого впливу транснаціональних ЗіП на економічний розвиток країн із новою ринковою економікою, що виявляється в зростанні кількісних показників традиційного індустріального потенціалу та нехтуванні високотехнологічним розвитком, а саме в тому, що в умовах несприятливого інвестиційного середовища ЗіП та ПІІ “притягуються” переважно до економік, які орієнтовані на збільшення поточного споживання, і “відштовхуються” від сегментів країн, які реалізують довгострокові проекти, орієнтовані на збільшення споживання в майбутньому, – така ситуація навіть за високих темпів зростання економік країн, які приймають, створює ефект нерівного обміну;

дістали подальшого розвитку:

  • концепція транснаціональної консолідації та концентрації капіталу, зокрема “модель життєвого циклу продукту”, де обґрунтовано положення щодо втрат і ризиків (особливо на хвилі ЗіП) внаслідок ефекту нерівного обміну через перерозподіл доданої вартості, пов’язаний з ресурсним використанням нових ринкових економік, а також розкрито характер глобальної галузевої консолідації із визначенням чотирьох стадій динаміки транскордонних ЗіП шляхом трактування глобальної консолідації як прогнозованого явища, де галузі рухаються вздовж кривої, тоді як показники концентрації ринку за індексом Хіршмана – Херфіндаля та CR3 збільшуються, наближаючись до теоретичних 100%;

  • підходи до визначення впливу факторів ЗіП на інноваційні перетворення в нових ринкових економіках, а саме: зазначено, що включення ЗіП та ПІІ в процеси формування високотехнологічних кластерів на основі запозичення та впровадження кластерної моделі створює умови для вільного трансферту інформації, наукових знань і технологій, зокрема, враховуючи низький рівень технологічного розсіювання в країнах – реципієнтах ПІІ через відсутність зв’язку з місцевою економікою, визначена необхідність динамічного розвитку національної інноваційної системи на основі взаємодії іноземних корпорацій з національними (особливо із середнім та малим бізнесом), інститутів спільного інвестування, агентства з інвестиції та інновації, Банку розвитку та науково-дослідних інститутів через взаємопереплетіння вертикальних і горизонтальних зв’язків, що сприяє створенню виробництв з високою доданою вартістю і включенню країни в інноваційну мережу ТНК.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані органами державної влади, підприємствами та навчальними закладами для створення сприятливих умов при формуванні зовнішньої економіки України шляхом нарощування ЗіП з метою посилення динамізму в економічному зростанні. Основні положення та висновки дисертації використано в роботі Запорізької торгово-промислової палати при підготовці аналітичних доповідей на Міжнародний інвестиційний форум (довідка № 2683 від 30.10.2007 р.) та Запорізькою обласною державною адміністрацією при розробці Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 р. (довідка № 19/08-01 від 22.01.2008 р.). Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчальному процесі Класичного приватного університету при підготовці навчально-методичних матеріалів і викладанні дисциплін “Міжнародні фінанси”, “Міжнародна економіка” та “Транснаціональні корпорації” (довідка № 204 від 01.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дослідження доповідались та обговорювались на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 18–19 березня 2004 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Економічний та соціальний розвиток України в ХХІ сторіччі: національна ідентичність і тенденції глобалізації” (Тернопіль; 24–25 лютого 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії підприємств на міжнародних товарних та фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 3–4 лютого 2006 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (Дніпропетровськ, 12 травня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 18–19 травня 2006 р.); V Міжнародній науково-теоретичній конференції “ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія”, (Київ,
26–27 травня 2006 р.); Международной научно-практической конференции “Теория и практика предпринимательства” (Алушта, 10–12 травня 2007 р.,); Міжнародній науково-практичній конференції Дні науки–2006 “Особливості соціально-економічного розвитку України” (Запоріжжя, жовтень 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи відображено в 15 публікаціях, з яких 6 статей у провідних наукових фахових виданнях (зокрема, 1 в збірнику наукових праць та 5 в наукових журналах), 9 тез виступів на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного змісту дисертаційної роботи становить 178 сторінок. Дисертація містить 15 рисунків на 15 стор., 20 таблиць на 21 стор., 9 додатків на 11 стор. та список використаних джерел (181 найменування) на 17 стор.

 

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)