НФОРМАЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА КОМПОНЕНТА У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЗМІВ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Початок нового століття характери­зується принципово новою ситуацією у сфері міжнародної торгівлі: можна казати про нову роль міжнародної торгівлі як у системі міжнародних еконо­мічних відносин загалом, так і з точки зору ефективності макроекономічних та комерційних систем, параметрів їх конкурентоспроможності за умов відкритої економіки. Завдання ефективної інтеграції національних економік до системи світового господарства примусили майже всі країни переорієнтувати стратегію національного економічного розвитку, і зокрема – змінити механізм регулю­вання зовнішньоторговельних зв’язків у відповідності до загальноприйнятих принципів міжнародної торгівлі, адже умовою економічної інтеграції постає зняття бар’єрів, які захищають національні економіки від конкуренції ззовні. Здійснення зовнішньоторговельної діяльності, еволюція місця країни в системі світового поділу праці повинні сприяти економічному зростанню, захисту як загальнонаціональних інтересів, так і інтересів окремих господарських агентів, збалансованому розвиткові економіки, досягненню рівноваги внутрішнього ринку, а також стимулювати прогресивні структурні зміни.

Проблематиці сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів, роз­витку системи міжнародної спеціалізації, міжнародного обміну товарами, питанням регуляторної політики, методологічним аспектам формування міжнародної конкуренто­спроможності країн тощо присвячено багато праць вітчизняних вчених, передусім, О.Бородіної, В.Будкіна, І.Бураковського, Т.Вах­ненко, Я.Жаліла, Б.Кваснюка, І.Крючкової, Д.Лук’яненка, А.Мазаракі, Ю.Мако­гона, М.Меламеда, В.Онищенка, С.Осики, В.Пятницького, Р.Москалика, В.То­чиліна, А.Філіпенка, Т.Циганкової, І.Школи та зарубіжних А.Ілларіонова, М.Мойсеєва, О.Кирєєва, М. Кондратьєва П.Кругмана, П.Ліндерта, М.Обс­фельда, Дж.Сороса, Дж.Стігліца, Р.Хасбулатова, Ю.Шишкова, Ю.Яковця.

Проте сучасні зміни, що відбуваються в зовнішньоекономічних зв’язках держав та їх господарських суб’єктів, диктують необхідність перегляду й доповнення низки теоретичних положень. Окрім того, високий ступінь мінливості, який притаманний системі світової торгівлі, динамізм кон’юнктури світових ринків, наявність великої кількості диверсифікованих чинників регулювання економік країн – учасниць міжнародного товарного обміну та їхніх міжнародно-торговельних сегментів спричиняють до необхідності проведення дослідження цієї сфери на кожному етапі її розвитку, особливо зважаючи на те, що інформаційні реалії зумовлюють особливо швидкі зміни моделей відкритих економік, умов міжнародного співробітництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема в процесі роботи над НДР за темою «Конку­рентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світо­вого досвіду інституційної політики» (державний реєстраційний № 0106U010980). Особистий внесок дисертанта представлений підрозділом «Інформатизація ме­ханізмів міжнародної торгівлі як фактор спеціалізації національних економік».

Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні теоретичних засад та виробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму зовнішньої торгівлі України у відповідності до завдань підвищення інформа­ційної компоненти у структурі національного відтворювального комплексу та сприяння інноваційним тенденціям його розвитку з урахуванням світового досвіду забезпечення міжнародної конкурентоспроможності та особливостей міжнародної торгівлі нашої країни.

Відповідно до поставленої мети в дисертації поставлено та розв’язано наступні завдання дослідження:

• обґрунтування природи, змісту та функціональної ролі тенденцій інформатизації системи міжнародного співробітництва та поділу праці в умовах глобалізації;

• визначення ролі та функціонального значення міжнародної торгівлі як сфери економічної діяльності на сучасному етапі розвитку глобальної економіки;

• аналіз сутності світових товарних ринків інформаційно місткої продукції та їх значущості у структурі світового господарства, а також особливостей сучасної міжнародної торгівлі інноваційними товарами;

• виявлення особливостей розвитку торговельних потенціалів країн у контексті сучасного інноваційного розвитку;

• визначення тенденцій інституційного регулювання та напрямів еволюції інституційної інфраструктури міжнародної торгівлі;

• визначення принципових рис та складових механізмів регулювання національних та світових товарних ринків з урахуванням особливостей торгових відносин на національному та комерційному рівнях; t;/span>

• розкриття змісту зовнішньої торгівлі України як суб’єкта світової економіки в контексті геоекономічних реалій та глобальних комерційних стратегій та виявлення динаміки міжнародної торгівлі України на світових товарних ринках та ринках інноваційної продукції зокрема;

• обґрунтування напрямів оптимізації регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах відкритої економіки України та уточнення компетенції державних органів управління сферою міжнародної торгівлі, з урахуванням завдань підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, а також глобальних і регіональних імперативів розвитку відтворювальних систем за умов інформатизації.

Об’єктом дослідження є система міжнародних економічних відносин, які виникають у зв’язку із сучасними тенденціями у сфері торгівлі інноваційними товарами та інформатизацією механізмів міжнародної спеціалізації відкритих економік в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є інформаційно-інноваційні складові механізму міжнародної торгівлі України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасні економічні теорії та концепції дослідження товарних ринків у контексті становлення інформаційних економік, з урахуванням інституційних тенденцій регулювання сфери міжнародної торгівлі та інструментів інноваційного розвитку.

У роботі використано комплекс загальнонаукових методів пізнання, зокрема при дослідженні методологічних засад інформатизації системи міжнародної торгівлі використовувалися інструменти діалектичного методу, зокрема історичний та логічний підходи, кількісно-якісний, компаративний аналіз. При дослідженні концептуальних поглядів на міжнародну торгівлю в контексті тенденцій спеціалізації та динамізму міжнародного поділу праці (МПП) здійснювався комплексний аналіз економічних теорій та підходів, що лежать в основі інформатизації та інноватизації міжнародної торгівлі, застосовувалися методи індукції та дедукції. Виявлення сучасних особливостей торгівлі інформаційними товарами та послугами здійснювалося на основі аналізу та узагальнення емпіричного матеріалу, насамперед, релевантного міжнародного досвіду стимулювання інформатизації експортних виробництв.

При дослідженні інформаційних тенденцій у системі міжнародної торгівлі, науково-технічного розвитку застосовувався системно-структурний підхід. До­слідження макроекономічних впливів на тенденції інформатизації міжнародного співробітництва здійснювалося за допомогою економіко-статистичних методів дослідження.

Дослідження особливостей та перспектив формування інноваційної моделі спеціалізації в Україні, завдань макроекономічної політики, інституційного ре­гулювання проводилося на базі вивчення та творчого переосмислення досяг­нень зарубіжної й вітчизняної економічної науки щодо регулювання міжнарод­ної торгівлі, з використанням методів функціонального та галузево-сектораль­ного аналізу, на основі уточнення глобальних та регіональних імперативів регу­лювання міжнародної торгівлі. Виявлення перспективних напрямів комер­ційних стратегій в ході торгівлі інформаційно місткою продукцією проводився за допомогою аналізу емпіричного матеріалу та методів екстраполяції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисер­тації на базі комплексного дослідження інформаційно-інноваційних складових сучасних національних механізмів міжнародної торгівлі обґрунтовано напрями регулювання зовнішньоторговельної сфери та визначено систему принципів та критеріїв формування перспективної моделі спеціалізації відкритої економіки України. До основних наукових результатів, які становлять особистий внесок автора у розробку дослідженої проблеми, належить те, що в дисертації було:

вперше:

- розкрито природу інформатизації соціально-економічних механізмів та міжнародної торгівлі, зокрема доведено, що інформатизація не тільки виступає універсальним елементом технологічного прогресу, а й набуває рис дихотомічної інформаційно-інноваційної компоненти у формуванні стратегій міжнародної конкурентоспроможності; показано, що в цьому контексті державна стратегія регулювання сфери міжнародної торгівлі в умовах сучасних міжнародних економічних відносин та глобальної конкуренції повинна базу­ватися на концепції прискореної інформатизації, яка є складовою та фактором структурної оптимізації економіки, а комерційні стратегії, враховуючи функціональні особливості використання інформаційних продуктів (а саме те, що цикл їх життя є значно коротшим за традиційні цикли життя технологій індустріального суспільства), – прагнути до конкурентної успішності і для цього набувати контроль за технологіями первинного порядку, мета-технологіями;

- доведено наявність подвійного зв’язку між діяльністю на ринку інформа­ційних продуктів та технологій, з одного боку, та піднесенням соціальних стандартів, з іншого; зокрема показано, що вдосконалення міжнародної спеціалізації країни слід розглядати в контексті стратегії формування економіки знань, створення високотехнологічних виробництв та осередків господарської діяльності, а розвиток національного експорту, проникнення на зарубіжні ринки високих технологій, у тому числі й інформаційні, їх завоювання – для сучасних країн світу входить до числа основних напрямів розв’язання завдань соціального характеру завдяки створенню робочих місць в секторі інформаційно містких виробництв, збільшенню валютних надходжень;

удосконалено:

- підходи щодо формування нових окремих елементів інституціональної системи в Україні, які можуть застосовуватися на початковому етапі формування інформаційно місткого експортоорієнтованого виробництва; зокрема показано механізм інтеграції потенціалу саморозвитку бізнес-гравців із владою на основі ефекту поєднання інтересів бізнесу з регулюючими функціями держави через систему контрактних закупівель, держзамовлень та реалізацію стратегічних довготермінових проектів;

- систему інституційних заходів щодо оптимізації інформаційного забезпечення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах глобальної конкуренції; зокрема показано напрями формування сучасної системи інформаційного стимулювання розвитку експорту, оптимізації діяльності центрів інформації про умови та способи реалізації міжнародної торгівлі, організації доступу до інформаційних ресурсів учасників міжнародної економічної взаємодії за допомогою мережі Інтернет і новітніх засобів зв’язку, що повинно забезпечити підвищення конкурентоспроможності як національної економіки, так і суб’єктів господарювання на зовнішніх ринках;

- системний підхід до подальшого аналізу проблем участі України в багатосторонній торговельній системі; зокрема показано, що участь у СОТ та інших міжнародних структурах, що регулюють міжнародну торгівлю, а також в інтеграційних просторах не означає автоматичної реалізації потенційно пов’язаних із цим переваг; натомість має значення чітка оцінка власних економічних можливостей щодо конкуренції на світовому ринку та ефективне застосування порівняльних переваг національної економіки;

отримали подальший розвиток:

- концепція формування інформаційного профілю в системі міжнародної спеціалізації як ключового фактора оптимізації інвестиційного процесу, що відбиває еволюційну та циклічну природу інноваційного розвитку в сучасному відтворювальному процесі; зокрема виявлено специфіку та ключові характе­ристики процесу міжнародної торгівлі інформаційними товарами, які вплива­ють на форми їх реалізації в міжнародному товарообігу, зокрема показано, що становлення інформаційного профілю передбачає випереджаюче накопичення інтелектуального капіталу як чинника підвищення капіталізації національної економіки та інструмента структурної оптимізації відтворювального механізму;

- підходи щодо удосконалення захисту національних економічних інтересів України за умов членства у СОТ, зокрема за допомогою системи контролю якості, встановлення системи сертифікатів, нормативів, здійснення відповідних формально-контрольних функцій, які є можливими з точки зору відсутності суперечностей з міжнародними зобов’язаннями держави, а також з використанням режимів доступу до ринків товарів та послуг, використанням формальних та процедур врегулювання суперечок тощо;

- системний аналіз методів і засобів державного регулювання зовнішньо­торговельних відносин, на основі чого було запропоновано авторський варіант класифікації інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відкритій економіці, в якому, окрім тарифного і нетарифного, виокремлюється також інституційне та валютне регулювання, а у складі нетарифного увага приділяється організаційним та фінансовим інструментам, зокрема створенню та підтримці інститутів позитивного впливу та податкам; показано необхідність запровадження більш гнучкого та обґрунтованого обмінного курсу гривні за умов вразливості України до зовнішніх шоків при використанні бівалютного кошика (долар – євро).

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому положення можуть бути використані для оптимізації сфери міжнародної торгівлі в сучасних умовах, з урахуванням міжнародного досвіду функціонування відкритої економіки та експортно-імпортного регулювання. Зокрема були обґрунтовані напрями структурної модернізації українських експортоорієнтованих виробництв та оптимізації імпорту, що може стати важливим кроком з удосконалення зовнішньоекономічної політики держави на макро- та мікрорівні.

Матеріали дисертації щодо обґрунтування напрямів оптимізації сфери міжнародної торгівлі України та інституційних підходів до її регулювання були використані фахівцями секретаріату депутатської фракції «Блок Литвина» у Верховній Раді України при підготовці проектів законів та нормативних актів з питань оптимізації зовнішньої торгівлі України (лист №04-05/8-1702). Основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертації запропоновані для практичного застосування в діяльності Міністерства економіки України.

Матеріали дисертації також використано в навчальному процесі Київського університету туризму, економіки і права, зокрема при підготовці навчально-методичних матеріалів та викладанні наступних дисциплін: „Логістика”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Маркетинг”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації було апробовано автором у виступах на наступних наукових конференціях що пройшли в НДІ Міжнародних відносин Національного авіаційного університету (м.Київ): „Питання інвестиційно-інноваційних стратегій у військовому та цивільному секторах” (25 грудня 2007року) „Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі”(16 січня 2008 року); „Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв’язку” (5 лютого 2008 року).

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, зокрема 3 статті у провідних наукових фахових виданнях (усі в наукових журналах), а також 2 наукові статті в інших виданнях та 2 публікації тез виступів на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів (дев’яти параграфів), висновків, списку використаних джерел і 7 додатків на 24 стор. Основний зміст дисертації викладено на 173 стор., він містить 12 аналітичних таблиць на 12 стор., 5 рисунків на 5 стор. Список використаних джерел налічує 163 найменування та обіймає 15 стор.