ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Статья

Актуальність теми. Ефективне використання земельних ресурсів має винятково важливе значення для сталого розвитку аграрного сектора України. Цьому має бути підпорядковане реформування земельних відносин, на основі якого здійснено перехід до різних форм власності на землю, запроваджено платне землекористування тощо. Проте в державі поки що не вирішено проблему забезпечення раціонального та екологобезпечного використання земельних ресурсів. Протягом останніх років значно зменшилась кількість внесення мінеральних та органічних добрив, що негативно впливає на якість ґрунтів, а зрештою, на ефективність господарювання сільськогосподарських підприємств.

Теоретичні і практичні аспекти збереження, відтворення та ефективного використання земельних ресурсів висвітлено в наукових працях: Д.С. Добряка,

Л.Я. Новаковського, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, М.М. Федорова та інших. Проблемі підвищення ефективності господарювання в аграрному секторі країни присвячені дослідження В.Г. Андрійчука, В.П. Галушко, О.Д. Гудзинського, О.Ю. Єрмакова, М.В. Калінчика, С.М. Кваші, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, В.А. Романової, П.Т.Саблука, В.К. Терещенка, О.В. Шкільова, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина та інших. Вони розглядають земельні ресурси як одну із складових ресурсного потенціалу, що забезпечує функціонування сільськогосподарських підприємств. Але постійні зміни, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни і зокрема, в сільському господарстві, вимагають поглиблених досліджень щодо ефективного використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах в умовах ринкових трансформацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету з тем: «Розробити пропозиції щодо удосконалення орендних відносин в сільськогосподарському виробництві» (номер державної реєстрації 0106U004246) та «Вдосконалення організаційно-економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві» (номер державної реєстрації 0106U007383).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування практичних засад ефективного використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами в ринкових умовах господарювання.

Для досягнення зазначеної мети в роботі ставилися і вирішувалися такі завдання:

– узагальнити теоретичні засади ефективного використання земельних ресурсів і виявити особливості формування та використання сільськогосподарських угідь в аграрних формуваннях;

– опрацювати методичні підходи щодо виконання теми дослідження;

– дослідити організаційно-економічні зміни у землекористуванні аграрних формувань в умовах ринкових трансформацій;

– здійснити оцінювання земель сільськогосподарського призначення за їх грошовою оцінкою;

– визначити рівень економічної ефективності використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах;

– обґрунтувати стратегічні напрями ефективного використання земельних ресурсів в аграрних формуваннях;

– розробити пропозиції щодо формування і розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення;

– розробити модель оптимізації структури посівних площ в сільськогосподарському підприємстві.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами Черкаської області.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів проблеми розвитку земельних відносин та організації ефективного використання земельних угідь в аграрній сфері регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, а також фундаментальні положення економічної теорії та наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем використання земельних ресурсів.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися економічні методи – монографічний і системного аналізу (вивчення та аналіз наукових підходів до організації ефективного використання земельних ресурсів; аналіз правових і соціально-економічних процесів в ході реформування земельних відносин), групування (групування районів за обсягом виробництва зерна, соняшнику, цукрових буряків, валової і товарної продукції, прибутку, рівнем рентабельності, коефіцієнтом економічної оцінки землі), розрахунково-конструктивний, рядів динаміки та порівняння (аналіз соціально-економічних показників користування землею за роками та порівняння фактичних і прогнозованих показників землекористування), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків).

Основними джерелами інформації в процесі дослідження були: Закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України та постанови Кабінету Міністрів України, звіти й оперативні дані Черкаського обласного управління земельних ресурсів, статистичні збірники Головного управління статистики в Черкаській області, дані Золотоніського районного управління земельних ресурсів, дані періодичної звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали наукових конференцій, семінарів, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному та методичному обґрунтуванні основних напрямів удосконалення та підвищення ефективного використання земельних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах регіону.

Її суть така:

вперше:

– розроблена стратегія ефективного використання земельних ресурсів регіону, суть якої полягає в упорядкованій системі організаційно-економічних та агротехнологічних заходів щодо раціонального і екологобезпечного використання земельно–ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств (С. 12-13);

– запропоновано авторське визначення поняття «ринок оренди сільськогосподарських угідь», як сукупність організаційних, економічних і правових взаємовідносин орендарів та орендодавців з питань володіння, користування, розпоряджання земельними ділянками сільськогосподарського призначення з метою одержання стабільного прибутку та за умов ефективного використання земельних ресурсів (С. 14);

удосконалено:

– методику розрахунків ефективності використання земельних ресурсів шляхом введення коефіцієнта економічної оцінки землі, який відображає рівень інтенсивності використання сільськогосподарських угідь в аграрних формуваннях (С. 11-12);

– економіко-математичну модель оптимізації структури посівних площ у сільськогосподарському підприємстві, яку визнано організаційною основою інтенсивного господарювання, ефективного використання наявних земельних ресурсів та сталої і прибуткової діяльності аграрних формувань (С. 15);

набули подальшого розвитку:

– комплексна оцінка ефективності використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах, на основі якої визначено основні фактори, що обумовлюють рівень прибуткового господарювання та розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу в аграрній сфері регіону (С. 7-10);

– науково обґрунтовані пропозиції, згідно з якими грошова оцінка земель в сучасних умовах повинна відображати ринкову вартість землі з урахуванням таких факторів, як конкретні обставини угоди з приватизації, попит та пропозиція на земельні ділянки, умови інвестування тощо (С. 8);

– положення щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму земельних орендних відносин, що забезпечують стале та ефективне ведення сільського господарства, раціоналізацію структури землекористування з врахуванням екологічних вимог та економічних інтересів орендарів і орендодавців сільськогосподарських земель (С. 13-14).

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень щодо обґрунтування стратегії ефективного використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами області прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 11- 27/ 03 від 10.01.08р.); пропозиції щодо оптимізації розмірів землекористування прийняті до впровадження управлінням агропромислового розвитку Золотоніської районної державної адміністрації (довідка № 657 від 12.12.07р.); оптимізація структури посівних площ на основі економіко-математичної моделі прийнята до впровадження в СТОВ "Прогрес" (довідка № 186 від 25.12.07р.).

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертаційній роботі результати досліджень отримані автором особисто. Вони полягають у науковому обґрунтуванні стратегії ефективного використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами та розробці практичних рекомендацій щодо оптимізації розмірів землекористування аграрних формувань.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Інфраструктура аграрного ринку. Системність, ефективність, прозорість ” (м. Київ, 28 жовтня 2005р.); “Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України ” (м. Київ, НАУ, 8-9 квітня 2005р.), “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, НАУ, 4-5 жовтня 2007р.) та міжнародних науково-практичних конференціях - “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України ” (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006р.), “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю ” (м. Черкаси, ЧДТУ, 11-13 квітня 2007р.), “Україна – сільське господарство СОТ: теорія і практика ” (м. Миколаїв, МДАУ, 26-28 вересня 2007р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 2,05 друк. арк., в тому числі 5 (з них 4 одноосібні) – у фахових виданнях обсягом 1,8 друк. арк., 1 –матеріали конференції обсягом 0,25 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 170 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 188 найменувань. Дисертація містить 38 таблиць, 18 рисунків і 18 додатків.