УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ КАПІТАЛУ ВИНОРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виноробство є стратегічною галуззю АПК Півдня України. Однак, ситуація, що склалася на вітчизняному ринку вина, далека від наявних можливостей. База вітчизняного виноробства продовжує стрімко скорочуватися, темпи старіння і розкорчування лози значно перевищують темпи посадки, у результаті чого площі виноградників за останні п'ять років в Україні значно зменшилися. Сьогодні загальна площа виноградників складає 75,8 тис. га (для порівняння, у 1966р. ця цифра дорівнювала 323,4 тис. га). Крім того, виноробні підприємства мають значну зношеність технологічного обладнання, не завжди наявність і склад певних видів активів відповідає обсягам і асортименту виробництва винопродукції. Тому перед кожним виноробним підприємством стоїть задача вміло використовувати всі елементи механізму управління і створити такі умови, які дозволяють усунути небажані відхилення від стійкого розвитку. Принциповим для української виноробної галузі є застосування такого організаційно - економічного механізму, в якому поєднується управління вирощуванням винограду та управління виробництвом вина, де контролюється все – від моменту посадки виноградної лози до розливу в пляшки і наклеювання етикеток. Звичайно, все це вимагає залучення значних обсягів капіталу у цю галузь.

Слід відзначити, що проблемам вивчення складу та структури, а також ефективності формування капіталу присвячено багато робіт зарубіжних вчених-економістів: А. Гропеллі, Дж.К. Ван Хорна, Дж.М. Ваховича, Е. Нікбахта, М. Міллера, Ф. Модільяні, Є.Ф. Брігхема; в російській літературі можна виділити роботи Балабанової І.Т., Бєлоліпецького В.Г., Ковальова В.В., Стоянової О.С. Теоретичні і методичні підходи до розкриття аспектів управління структурою капіталу представлені в роботах вітчизняних фахівців: І.О.Бланка, М.Д. Білик, В.Г. Андрійчука, Г.Г. Кірейцева, А.М. Поддєрьогіна, Л.М. Ремньової, В.П. Савчука, В.М. Суторміної. Питанням створення сприятливих умов для формування оптимальної структури капіталу у виноградарсько-виноробному підкомплексі АПК України присвячені дослідження А.М.Авидзби, О.М.Гаркуші, О.П.Дикань, О.Ю.Єрмакова, Л.О.Мармуль, М.В.Мелконян, Ю.М.Новікова, М.О.Пелях, П.Т.Саблука, М.С.Сачаво, Д.Ф. Харківського, І.І.Червеня та інші.

Проте дана проблема потребує подальшої розробки, так як не всі сторони управління формуванням капіталу отримали в наукових працях однаково повне висвітлення. Крім того, деякі думки мають протиріччя, а більшість питань носить дискусійний характер. Складність дослідження полягає у тому, що воно охоплює широке коло економічних питань, які не можна розглядати у відриві від історично сформованого процесу виноробства. А відтак, виникла необхідність розробки збалансованої концепції розвитку та впровадження нової стратегії ефективного управління формуванням капіталу підприємств виноробної галузі. Наукова і практична значущість вирішення цих проблем обумовлюють актуальність обраної теми, цілі та напрями її дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи відділу інвестицій Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН „Розробити пропозиції щодо інвестиційного забезпечення АПК в ринкових умовах” (ДР №0101U000242), кафедри менеджменту та фінансів Одеської національної академії харчових технологій „Удосконалення фінансово-кредитних відносин в АПК” (ДР №0110U005102).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій з удосконалення механізму управління формуванням капіталу виноробних підприємств Південного регіону України.

Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені і вирішені завдання:

• дослідити економічні умови формування капіталу виноробних підприємств та систематизувати існуючі концепції його управління;

• визначити специфічні особливості і фактори формування структури капіталу виноробних підприємств та вдосконалити його класифікацію;

• обґрунтувати систему критеріїв оцінки фінансової стійкості та проаналізувати її стан на виноробних підприємствах;

• визначити сукупність критеріїв оцінки ефективності використання методів управління капіталом та обґрунтувати його оборотність і рентабельність на виноробних підприємствах;

• розробити економіко-математичну модель оптимізації структури управління капіталом виноробного підприємства та визначити її ефективність в цій галузі;

• обґрунтувати практичні рекомендації щодо пріоритетних напрямів використання капіталу виноробними підприємствами.

Об’єктом дослідження визначено процес управління формуванням капіталу виноробних підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань щодо управління формуванням капіталу виноробних підприємств з метою оптимізації його структури та ефективного використання на сучасному етапі господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною базою дослідження є фундаментальні положення наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених з досліджуваної проблеми.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі акти та державні нормативні документи, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики Миколаївської та Одеської областей, статистична, виробнича та фінансова звітність виноробних підприємств регіону.

У процесі дослідження були використані такі методи:

- спостереження, порівняння, аналіз і узагальнення – для постановки проблеми і з'ясування внутрішньої суті та природи об’єкта дослідження; вивчення його деталізації та залежності від різноманітних факторів; опрацювання практичних рекомендацій щодо управління формуванням капіталу підприємств;

- економічного аналізу – для характеристики сучасного економічного стану підприємств, що досліджувались; визначення особливостей та тенденцій формування структури капіталу підприємств;

- економіко-математичне моделювання – для визначення оптимальних рішень при управлінні формуванням капіталу.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи, що виносяться на захист, полягає у тому, що:

вперше:

- з метою уточнення економічної сутності капіталу пропонується його альтернативне визначення як потенційної вартості, що через здійснення інвестицій трансформується в активи підприємства з метою розширеного відтворення;

• на основі детального аналізу факторів впливу та узгодженості дій і функцій всіх рівнів організації та управління виробництвом запропоновано концепцію збалансованого управління формуванням капіталу виноробних підприємств, що дозволить зменшити дефіцит власного і позикового капіталів і тим самим забезпечити на ринку вина міцні позиції;

• розроблено та апробовано економіко-математичну модель оптимізації структури капіталу виноробних підприємств, що дозволяє при прийняті конкретних управлінських рішень визначити раціональні обсяги власного та позикового капіталів;

удосконалено:

• наукові концепції стосовно характеристик капіталу, з посиланням на представників економічної теорії, які розглядають капітал як об’єкт економічного управління; накопичену цінність; інвестиційний та інноваційний ресурс; джерело доходу; об’єкт надання переваги у часі; об’єкт купівлі-продажу; носій фактору ризику; носій фактору ліквідності; фактор виробництва; фактор конкурентоспроможності;

• із метою отримання різнобічної інформації про сутність капіталу підприємства, розроблена класифікація капіталу, яка включає його поділ на окремі види за 18 ознаками;

• методи оптимізації структури капіталу підприємств, що можуть використовуватися для вирішення сучасних завдань управління. При чому змістовним визначено ефект від застосування відразу двох критеріїв оптимізації структури капіталу – середньозважена вартість капіталу та фінансова стійкість;

дістали подальшого розвитку:

- сукупність показників для оцінки фінансової стійкості виноробних підприємств: коефіцієнт автономії; коефіцієнт фінансового леверіджу; коефіцієнт заборгованості; коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності; коефіцієнт довгострокової заборгованості; коефіцієнт поточної заборгованості; коефіцієнт маневреності власного капіталу; коефіцієнт страхування бізнесу;

- основні стратегічні цілі формування капіталу виноробних підприємств: визначення політики управління формуванням капіталу; забезпечення мінімальної вартості капіталу; забезпечення задоволення потреб у відповідних видах активів; мінімізація рівня фінансових ризиків.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволяють запровадити і удосконалити на виноробних підприємствах процес управління структурою капіталу шляхом підбору його видів, що дозволить забезпечити оптимальну вартість при мінімальному рівні фінансових ризиків.

Результати дослідження, щодо формування оптимальної структури капіталу зараз застосовуються на підприємствах вторинного виноробства Миколаївської області: ВАТ „Зелений Гай” (Довідка №451 від 04.06.07р.), ВАТ „Радсад” (Довідка №318 від 23.08.07р.), ТОВ „Сандора” (Довідка №423 від 18.06.07р.).

Наукові результати дисертаційної роботи знайшли застосування у навчальному процесі при розробці методичного забезпечення й викладанні дисциплін на факультеті економіки, менеджменту та бізнесу Одеської національної академії харчових технологій та на факультеті економіки та підприємництва Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ „ВМУРоЛ „Україна”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, отримані результати є особистим надбанням автора. Із двох наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані тільки ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора, а саме: збір і аналіз даних, що відображають особливості управління та обґрунтування підходів щодо формування капіталу виноробних підприємств.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування повідомлені і обговорювалися здобувачем на наступних науково-практичних конференціях: науковій конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного аграрного університету (Одеса, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції „Концептуальні напрями стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (Луганськ, 2006); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції „ХХІ століття: Наука. Технологія, Освіта” (Мукачево, 2007); науковій конференції викладацького складу економічного факультету Одеської національної академії харчових технологій (Одеса, 2007); науковій конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного аграрного університету (Одеса, 2007).

Публікації. Основі результати досліджень опубліковані здобувачем у 9 наукових працях загальним обсягом 7,06 друк. арк., з яких 7 статей – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації – 204 сторінки друкованого тексту. Робота містить 44 таблиці, 7 рисунків, 11 додатків, список використаних літературних джерел складається із 201 найменування. Обсяг основного тексту дисертації становить 173 сторінки.