МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ МАШИНОБУДУВАННЯ) Статья

Актуальність теми дослідження. Домінантою економічного зростання промислових підприємств вважається їх прибуткова діяльність, і саме такі ознаки починає формувати національна економіка України протягом останніх років. Разом з тим, загострюються негативні тенденції прояву прибутковості, особливо в машинобудуванні, де зростання отриманого прибутку є нижчим, ніж в промисловості; при скороченні частки збиткових підприємств значно зросла величина отриманого ними збитку; зменшилися об'єми реалізованої продукції; позитивна динаміка зростання обсягів інвестицій супроводжується уповільненням темпів їх надходження в основний капітал. Тому економічною необхідністю є орієнтація системи управління прибутковістю промислового підприємства на параметри життєдієвості та конкурентоспроможності, що дозволить використовувати переваги змін зовнішнього середовища та уникнути втрат економічного потенціалу.

Існує реальна потреба в опрацюванні інноваційних підходів до оцінки прибутковості з урахуванням стратегій розвитку підприємства, типу управління та системи позиціювання на ринку; розробці та впровадженні ефективного механізму управління прибутковістю підприємства, цілеспрямованого не стільки на зростання поточних прибутків, скільки на формування і використання потенціалу прибутковості, що є визначальним для створення передумов сталого розвитку у довгостроковій перспективі і належить до пріоритетних завдань менеджменту.

Дослідженням сутності, природи виникнення прибутку та параметрів його оцінки присвячені роботи зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів: О. Бланка, А. Дайле, Б. Коласса, Е. Негашева, Д. Хана, Л. Чорної, А. Шеремета; розробки стратегії управління підприємством: І. Ансоффа, М. Войнаренка, І. Ігнатьєвої, Ф. Котлера, М. Мартиненка, В. Нижника, М. Портера; оцінки ефективності господарської діяльності за показниками прибутковості: А. Бірмана, К. Друрі, П. Са-муельсона, В. Хойєра, П. Хейне. Проблеми фінансового аналізу, прогнозування і планування фінансових результатів розглядаються в роботах багатьох українських вчених, насамперед: К. Ізмайлової, Л. Костирко, В. Мец, Є. Мниха, О. Орлова, Є. Рясних, О. Терещенка та ін. Наукові праці вчених обґрунтовують фундаментальні аспекти системи управління прибутковістю і дозволяють створювати на цих засадах її сучасні методи та інструменти.

Водночас отримані результати дають можливість проводити дослідження щодо наукового обґрунтування і розробки механізму управління прибутковістю промислового підприємства: концепції управління прибутковістю; взаємозв’язку потенціалу прибутковості зі стадіями життєвого циклу та параметрами конкурентоспроможності підприємства; інструментарію оцінки потенціалу прибутковості в контексті розвитку підприємства; стратегій та методів управління прибутковістю підприємства за параметрами динамічного середовища, які обумовили актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає основним напрямам науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету в межах наукових тем: ДР0105U000726 “Дослідження стану виробничого, соціального, економічного та рекреаційного потенціалу Хмельниччини”, де особистий внесок автора полягає у розробці підходу до оцінки стратегії прибутковості промислових підприємств на основі модифікації “золотого правила економіки підприємства”; ДР0105U007229 “Стратегія розвитку міста Хмельницького на 2006-2015 рр. і розробка механізмів її реалізації”, в якій автором розроблено механізм управління прибутковістю промислового підприємства, запропоновано напрями відновлення ефективної діяльності на основі використання потенціалу прибутковості, ДР0102U004047 “Концепція інформаційного забезпечення фінансово-інвестиційної та інноваційної діяльності”, участь в якій полягає у пропозиції оцінки прибутковості шляхом впорядкування пірамідальної структури абсолютних та матричної побудови відносних показників, ДР0106U001003 “Прогресивні стратегії та технології управління організаційними структурами підприємств та їх об’єднань”, де автором запропоновано підхід до оцінки потенціалу прибутковості підприємства на основі динамічного нормативу прибутковості в межах стратегії сталого розвитку.

Мета та основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ формування концептуальних підходів та інтерпретація прикладних аспектів розробки механізму управління прибутковістю промислового підприємства, здатного спрямовувати використання та підвищення мобілізаційних можливостей потенціалу прибутковості на створення передумов сталого розвитку підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

– провести теоретичні дослідження змісту та сутності категорії прибутковості підприємства;

– визначити систему показників прибутковості підприємства на основі концепції економічної вигоди і капіталізації вартості бізнесу;

– доповнити методику оцінки впливу економічного середовища на формування потенціалу прибутковості;

– удосконалити систему оцінки стратегії управління прибутковістю підприємства за узгодженими показниками “золотого правила економіки підприємства” та обґрунтувати вибір ключового показника прибутковості;

– визначити інструментарій оцінки мобілізаційних можливостей потенціалу прибутковості на основі прогнозних характеристик розвитку підприємства;

– розробити імітаційну модель оцінки потенціалу прибутковості машинобудівного підприємства для виявлення втрат – загроз – можливостей – переваг – вигод;

– розробити механізм управління прибутковістю машинобудівного підприємства на основі виявлених концептуально-методичних основ його формування, уточнити його складові елементи, визначити взаємодію між ними за умов розвитку ринкового середовища господарювання;

– сформувати систему прогнозування та координування у механізмі управління прибутковістю підприємства на основі формалізації критеріїв оптимізаційної стратегії (стратегічної піраміди) розвитку діяльності.

Об’єктом дослідження є процеси управління прибутковістю підприємств машинобудівної промисловості.

Предметом дослідження є система управління прибутковістю підприємства, що забезпечує використання внутрішніх можливостей зростання і досягнення конкурентних переваг на основі сформованого механізму.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи виступають концепції та підходи сучасної економічної теорії, економічного аналізу, теорії управління, Закони України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців, де обґрунтовано методичні засади інформаційного забезпечення управління прибутковістю та економічним потенціалом.

У процесі наукового дослідження використовувалися методи: теоретичного узагальнення та порівняння – для розкриття змісту і сутності категорій теорії управління прибутковістю підприємств; статистичного і графічного аналізу – для вивчення, групування, порівняння та наочного відображення емпіричних даних з метою дослідження тенденцій розвитку машинобудівних підприємств та параметрів прибутковості їх діяльності, які впливають на стратегії розвитку; системного аналізу – для розробки основних напрямів функціонування системи управління прибутковістю підприємств на основі обґрунтування вибору ключового показника прибутковості; формалізації та економічного моделювання – для розробки моделей, які дозволяють оцінити потенціал прибутковості підприємства на основі формалізації критеріїв оптимізаційної стратегії розвитку діяльності; комплексного аналізу – для розробки прикладних рекомендацій щодо реалізації стратегії оптимізації прибутковості промислових підприємств.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з економічних питань, офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України, матеріали спеціальних періодичних видань, анкетні опитування та звітно-статистичні дані машинобудівних підприємств.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає у наступному:

вперше:

– обґрунтовано інструментарій оцінки стратегічного потенціалу прибутковості підприємства за встановленням впливу ринкового оточення, виявленням внутрішніх мобілізаційних можливостей та формуванням динамічної моделі прибутковості, що дає змогу визначати перспективи підвищення потенціалу прибутковості та загальноекономічні тенденції узгодженості фінансових показників розвитку підприємства;

– розроблено механізм управління прибутковістю промислового підприємства на основі критеріїв кількісного та змістовного наповнення оцінки якості прибутковості, дефініції ключового показника і формування набору стратегій забезпечення прибутковості, що дозволяє зорієнтувати підприємство на підвищення потенціалу прибутковості.

удосконалено:

– визначення сутності категорії “прибутковість” на засадах сучасної парадигми управління виробничими економічними системами, яка поєднує аспекти конкурентоспроможності та стадії життєвого циклу підприємств;

– показники оцінки прибутковості шляхом систематизації пірамідальної структури абсолютних показників прибутковості за ітераціями: дохід – додана вартість – прибуток – чистий грошовий потік на основі концепції економічних вигод, а також матричної побудови відносних показників прибутковості за широтою концепцій прибутку, що знаходиться у чисельнику та витрат, ресурсів та капіталу, що стоїть у знаменнику матриці;

– методику SWOT–аналізу прибутковості підприємства з метою діагностики середовища формування останньої, що убезпечило розробку підходу щодо визначення потенціалу прибутковості на основі оцінки взаємозв’язку між внутрішнім потенціалом її зростання (у вигляді сильних та слабких сторін підприємства) та ринковим потенціалом її підвищення (у вигляді вигод, можливостей, загроз і втрат), обумовленого впливом факторів ринкового оточення;

– типову модель АDL/LC у напрямку її акомодації у матрицю прибутковості для позиціювання підприємства в її координатах, що уможливило встановлення об’єктивного стану і ключового показника прибутковості, формування стратегічного набору її забезпечення у складі загальної і уточнених стратегій та стратегічних альтернатив розвитку, чим через механізм управління прибутковістю підприємству надається перспективне спрямування.

набули подальшого розвитку:

– концепція формування механізму управління прибутковістю промислових підприємств за умов розвитку середовища господарювання на основі моделювання потенціалу прибутковості;

– підхід до оцінки стратегій управління прибутковістю підприємства на основі моделювання параметрів розвитку діяльності в системі узгоджених показників “золотого правила економіки підприємства”.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці методично-прикладних елементів управління прибутковістю підприємств за параметрами життєвого циклу, які фокусують імпульс розвитку, та конкурентними позиціями підприємства, які формують ринкові переваги і визначають вектор прибутковості. Застосування викладених рекомендацій дозволяє розширити можливості та забезпечити вірогідність досягнення цілей оптимізаційної стратегії розвитку підприємства, прогнозувати потоки доходів і умови їх генерування, враховувати якість, уникати невизначеності та знизити ризик, пов'язаний з їх отриманням, що знайшло практичне застосування в управлінні прибутковістю машинобудівних підприємств: ВАТ “Акціонерна компанія АДВІС” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 635 від 23.10.2006 р.), ВАТ “Темп” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 721 від 22.03.2007 р.), ВАТ “Строммашина” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 427 від 10.09.2007 р.) та ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” (акт про впровадження № 05/1932 від 19.12.2007 р.), а також у навчальному процесі Хмельницького національного університету при викладанні дисциплін “Стратегічний аналіз”, “Фінансовий аналіз”; “Економічний аналіз” (довідка про впровадження від 11.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, представлені в дисертаційній роботі, отримані автором самостійно. Із наукових публікацій, що видані у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистого дослідження здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень були викладені та схвалені на: Всеукраїнській науковій конференції “Шляхи активізації вітчизняного виробництва: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців” (25-26 травня 2001 року, м. Хмельницький); І Всеукраїнській конференції студентів і аспірантів “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні” (25-27 квітня 2002 року, м. Київ); II Міжнародній конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (6-8 грудня 2002 року, м. Донецьк); Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (18-19 травня 2004 року, м. Донецьк); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (24-25 лютого 2005 року, м. Тернопіль); I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” (30 березня 2005 р., м. Кривий Ріг), І Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (2-4 червня 2005 року, м. Луцьк).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць, з яких 13 у фахових журналах і збірниках наукових праць, внесених до переліку ВАК України, загальним обсягом 5,75 др. арк.; 7 тез доповідей загальним обсягом 0,56 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг димертації становить 252 сторінки. Робота містить 39 таблиць, в тому числі 5 – на повних сторінках, 30 рисунків, у тому числі 6 – на повних сторінках, 32 додатки на 52 сторінках, бібліографічний список із 194 найменувань на 15 сторінках.