ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ДИНАМІЧНОГО СКЛАДУ ВІТРОВОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні задачі досліджень, визначені предмет та об’єкт дослідження, показано зв’язок з науковими програмами, планами, темами, відображена наукова новизна та практична цінність отриманих результатів. Наведено дані про впровадження результатів у практику, особистий внесок аспіранта у розроблення наукових результатів, а також відомості про апробацію та публікацію основних результатів роботи.

У першому розділі виконано системний аналіз сучасного стану досліджень систем управління поновлюваними джерелами енергії. Визначено основні особливості енергодинамічних режимів паралельної роботи поновлюваних та традиційних джерел енергії. Встановлено, що під час паралельної роботи традиційного і поновлюваного джерела енергії останнє працює в одному з двох режимів:

- режим, коли поновлюване джерело енергії виробляє максимально можливу потужність, тобто коли немає жодного обмеження щодо генерації енергії;

- режим, коли поновлюване джерело має обмежену потужність, тобто коли розподільчі мережі задають графік генерації енергії.

Встановлено, що до цього часу більшість вітрових електростанцій працювали в режимі максимально можливої генерації енергії. Відповідно, алгоритми функціонування АСУ таких станцій були спрямовані на забезпечення збільшення виробітку електроенергії.

Формалізовано сучасні вимоги щодо режиму роботи вітрової електростанції які  у багатьох випадках передбачають вироблення чітко заданої кількості та виду електроенергії (саме цей режим роботи є економічно вигідним з точки зору технологічних і ресурсних затрат). Для реалізації ефективного управління такими режимами необхідно розв’язати ряд задач. Базовою є задача визначення структури вітрової електростанції з врахуванням миттєвої швидкості вітру і динаміки навантаження.

Відомі методи визначення потужності поновлювальних джерел застосовуються для одноразового визначення складу вітрових електроустановок, тобто тривале коректування числа робочих установок не передбачається. Розподіл навантаження між установками відбувається пропорційно, причому до вироблення енергії залучають усі доступні установки.

Здійснено системний аналіз засобів контролю та управління поновлюваними джерелами енергії (зокрема у вітроенергетиці), у результаті чого визначено, що останні практично не оснащені системами підтримки прийняття рішення. Залишаються проблеми прийняття рішень, пов’язані з визначенням диспетчером конкретної альтернативи (із запропонованої сукупності) при наявності інформації про стан об'єкта і системи управління, параметри критеріїв і ін. Тому актуальною є задача підвищення інтелектуального рівня автоматизованих систем диспетчерського управління – розроблення адаптивних порадників диспетчера ВЕС у вигляді системи підтримки прийняття рішень.

На основі проведеного аналізу сформульовано мету й завдання дослідження.

Другий розділ дисертації присвячено дослідженню способів формалізації опису процесу вироблення електричної енергії з врахуванням динаміки графіка навантаження та швидкості вітру.