функціонування сільськогосподарських підприємств у контексті розвитку сільських територій Статья

Актуальність теми. Досвід високорозвинутих країн засвідчує, що розвиток аграрного сектора економіки є одним з основних чинників стабілізації соціально-економічних відносин як у регіонах, так і в країні загалом. Сьогодні проблеми регіонального розвитку набули особливої ваги. Результати опрацювання статистичної інформації засвідчують істотну нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів України, а відповідно й сільських територій, що зумовлює актуальність дослідження можливих ефективних шляхів його здійснення в нових умовах, пов’язаних із остаточним оформленням на державному рівні стратегічного курсу України на євроінтеграцію. Відповідно до вимог стандартів ЄС одним із пріоритетних напрямів розвитку України стає підвищення ефективності сільського господарства як основного чинника розвитку сільських територій. Оскільки сільськогосподарське виробництво й надалі залишається основною сферою діяльності на селі, закономірним є зростаючий інтерес учених-економістів до проблем розвитку сільськогосподарських підприємств у контексті вирішення проблеми ефективного розвитку сільських територій. Актуальність дослідження саме таких аспектів проблеми підвищується у зв’язку зі вступом України до СОТ, що об’єктивно зумовлює необхідність переміщення основної ваги у виробництві сільськогосподарської продукції із сектора господарств населення у сектор крупних сільськогосподарських підприємств.

Значний внесок у дослідження проблем розвитку сільськогосподарських підприємств у контексті розвитку сільських територій зробили вітчизняні вчені: І.Ф. Баланюк, П.С. Березівський, О.М. Бородін, М.Х. Вдовиченко, Ю.Е. Губені, Т.О. Зінчук, В.І. Куценко, А.В. Лісовий, В.В. Липчук, А.Ф. Мельник, С.І. Мельник, О.М. Могильний, О.М. Онищенко, М.К.Орлатий, Т.О. Осташко, О.І. Павлов, І.В. Прокопа, К.В. Прокопишак, В.П. Рябоконь, П.Т. Саблук, Г.В. Черевко, Л.О. Шепотько, В. В. Юрчишин та низка інших. Результати досліджень можливостей удосконалення механізму ефективного функціонування організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі економіки та їх впливу на сільські території показані в працях В.Г. Андрійчука, О.А. Бугуцького, П.І. Гайдуцького, В.Г.Галанця, П.М. Гарасима, Ф.В. Горбоноса, Т.Г. Дудара, С.Л. Дусановського, В.В. Зіновчука, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка, В.Я. Меселя-Веселяка, О.М. Шпичака та ін. Серед відомих зарубіжних учених, що займались цією проблемою, слід відзначити таких як А.Н. Антіпов, В.М. Баутін, Т.І. Заславська, А.М. Лавров, В.В. Лазовський, А.В. Мерзлов, А.В. Петріков, Н.В. Чепурних, В.В. Шайкін, І.Г. Шаяхметов та ін. Проте динамічні зміни умов життя та господарювання в сільській місцевості вимагають постійного перегляду низки концептуальних підходів до розвитку методологічних засад функціонування сільськогосподарських підприємств у контексті розвитку сільських територій. Зокрема сучасні умови невідповідності економічної, соціальної та екологічної сфер життя на селі диктують необхідність вивчення умов і обґрунтування шляхів зрівноваженого розвитку сільських територій на основі комплексного підходу до вирішення цієї проблеми з урахуванням наявності процесів зростання на селі ролі селянина як господаря, власника землі й засобів виробництва.

Сукупність невирішених проблем щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва у сільськогосподарських підприємствах як основного реального шляху розвитку сільських територій України та її регіонів зумовила вибір теми даного дисертаційного дослідження і вплинула на окреслення його мети і основних завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає напрямам науково-дослідної роботи Львівського національного аграрного університету за бюджетними темами “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки агропромислового комплексу” (номер держреєстрації 0100U002332) та “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер держреєстрації 0106U002073). Участь дисертанта у виконанні науково-дослідних робіт з бюджетної тематики відображена у звітах кафедри економіки підприємства і міжнародної економіки Львівського національного аграрного університету та полягає у розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах як чинника розвитку сільських територій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств як основного чинника розвитку сільських територій. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання в роботі таких завдань:

– поглибити зміст категорій “зрівноважений розвиток”, “сільська територія”;

– розвинути методологічні та методичні основи дослідження розвитку сільських територій з урахуванням впливу на них функціонування сільськогосподарських підприємств;

– удосконалити теоретичну сутність концепції зрівноваженого розвитку сільських територій в умовах здійснення в них економічних трансформацій;

– обґрунтувати зміст механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва як основного виду економічної діяльності сільського населення в умовах формування нових економічних взаємовідносин в аграрному секторі економіки;

– розробити шляхи підвищення економічної ролі органів місцевого самоврядування у розвитку сільських територій;

– розробити стратегію зрівноваженого розвитку сільських територій на основі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва у сільськогосподарських підприємствах з урахуванням його соціальних, економічних та екологічних аспектів.

Об’єктом дослідження виступають процеси розвитку сільських територій на основі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва у сільськогосподарських підприємствах.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні проблеми, пов’язані з процесами зрівноваженого розвитку сільських територій на основі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва у сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Головною засадою використаної у процесі проведення досліджень методології є застосування діалектичного підходу до явищ, що вивчалися. Такий підхід здійснено в ході аналізу фундаментальних положень сучасних теорій зрівноваженого розвитку сільських територій і забезпечення у них економічного відтворення в умовах обмеженості виробничих, особливо людських, ресурсів. Дослідження проблеми розвитку сільських територій на основі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва у сільськогосподарських підприємствах проведено з урахуванням конкретних економічних умов і реального стану економічної, політичної та соціальної ситуації в країні, в органічній єдності історичних аспектів явища з логікою проходження цього процесу. За допомогою методу наукової абстракції разом з методом синтезу та аналізу в ході дослідження обґрунтовано визначення сільських територій та їх зрівноваженого розвитку, вивчено і систематизовано чинники, що впливають на ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств як основи подальшого розвитку сільських територій.

Вибір конкретних наукових методів дослідження визначався потребами практичного характеру, оскільки питання функціонування сільсько-господарських підприємств у контексті розвитку сільських територій є предметом вивчення різноманітних наук – економіки, демографії, географії, права, соціології та ін. У роботі використано: системно-структурний аналіз – для дослідження і виявлення закономірностей, тенденцій та особливостей розвитку соціальної сфери на регіональному рівні; кореляційний – для визначення впливу рівня розвитку високотоварного сільськогосподарського виробництва на формування видатків із бюджетів сільських рад; економіко-статистичний – для вивчення суті та реальних наслідків трансформаційних процесів, що відбулись на селі. Монографічний метод дав змогу вивчити досвід і особливості вирішення проблеми розвитку сільських територій в окремих регіонах України та в інших країнах, а також опрацювати наукові праці вчених-економістів з питань зрівноваженого розвитку сільських територій та розвитку в них сільського господарства.

Емпіричною та фактологічною основою дослідження слугували законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області, звіти сільськогосподарських підприємств окремих районів області, праці вітчизняних і зарубіжних авторів із досліджуваної проблеми, вітчизняні та зарубіжні періодичні видання, результати соціологічного опитування, дані з мережі Inte
et.

Наукова новизна одержаних результатів, які виносяться на захист, полягає в тому, що в процесі дослідження на основі широкого і всебічного аналізу існуючих точок зору:

вперше:

– розроблено методику розрахунку інтегрального показника розвитку сільських територій, що ґрунтується на результатах системного аналізу динаміки соціально-економічних явищ та процесів, що в них відбуваються, і дозволяє ідентифікувати адміністративні райони високої, середньої та проблемної (депресивної) результативності регіональної політики з метою її вдосконалення;

удосконалено:

– теоретичні, методичні та практичні підходи до вирішення проблем розвитку сільських територій на основі підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств шляхом обґрунтування теоретико-методичних засад і практичних напрямів диверсифікації процесів сільсько-господарського виробництва, функціонування сільськогосподарських підприємств та розвитку підприємництва на селі, удосконалення процесів формування сільської соціальної інфраструктури й розвитку регіонального маркетингу та створення системи контролю за екологічним станом середовища території;

дістали подальший розвиток:

– сутність поняття “сільська територія” – у напрямі розуміння її як багатофункціональної природно-соціально-виробничої структури, складовими елементами якої є: власний ресурсний потенціал, сільський населений пункт, наявне сільське населення, місцеві громадські інституції, органи місцевого самоврядування, соціальна та виробнича інфраструктури, сільськогосподарські підприємства та інші види підприємств з виробництва, переробки продукції, торгівлі чи надання послуг, господарства населення, об’єкти рекреації тощо;

– сутність поняття “зрівноважений розвиток” – у напрямі розуміння його як екологічно, економічно та соціально збалансованого процесу розвитку сільської території на основі максимально ефективного використання наявних на цій території ресурсів і одержання від цього синергічного ефекту як бази для забезпечення підвищення добробуту сільського населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій. Останні слугують основою для подальших досліджень із проблеми розвитку сільськогосподарських підприємств у контексті розвитку сільських територій.

Результати досліджень щодо підвищення рівня ефективності виробництва сільськогосподарських підприємств і тенденцій розвитку сільських територій були прийняті для розгляду й використання у практичній діяльності Асоціації фермерів та землевласників Львівської області (довідка №29 від 14.02.2008 р.). та Асоціації фермерів та приватних землевласників Золочівського району Львівської області (довідка №7 від 31.01.2008 р.).

Пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання зайнятості сільського населення та напрямів розвитку соціальної інфраструктури села прийняті до використання у практичній роботі управлінням агропромислового розвитку Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області (довідка №38 від 06.02.2008 р.).

Результати теоретичних наукових розробок автора використовуються у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету (довідка № 01-35-01/2 від 05.02.2008 р.) під час проведення занять з курсів “Економіка підприємства” і “Потенціал підприємства”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми зрівноваженого розвитку сільських територій на основі підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок здобувача в наукових працях, які опубліковані у співавторстві, вказаний окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень викладені у звітах кафедри економіки підприємства і міжнародної економіки Львівського національного аграрного університету, постійно доповідалися на звітних науково-практичних конференціях Львівського національного аграрного університету, на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях викладачів, аспірантів і здобувачів університету. Основні положення дисертації пройшли апробацію на ІV Регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2006 р.), доповідалися на міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, зокрема, на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (м. Умань, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації” (м. Полтава, 2007 р.).

Публікації. Результати проведених дисертаційних досліджень опубліковані у 7 працях, а саме: у 5 наукових статтях у фахових виданнях та у 2 тезах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 1,94 друк. арк., з них особисто автора – 1,71 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 211 сторінок, з них 162 сторінки займає основний текст. Список використаних джерел із 253 найменувань міститься на 22 сторінках, додатки містяться на 14 сторінках, довідки про впровадження результатів дисертаційної роботи займають 5 сторінок.