МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДОПОМОГА В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ В УКРАЇНІ Статья

Актуальність теми дослідження. Впродовж багатьох років бідність і нерівність як в розподілі доходів, так і в доступі до базових можливостей є проблемою соціально-економічного розвитку всіх без винятку країн світу, яка в останні десятиліття, попри інтенсивний науково-технічний прогрес, набула всесвітнього масштабу та дедалі більше загострюється як на національних, так і на міжнародному рівнях. Вирішення проблеми бідності, задеклароване в Цілях Тисячоліття як глобальної мети, та досягнення соціально-орієнтованого розподілу доходів й рівного доступу до людських можливостей є нагальним завданням міжнародної спільноти, а не лише кожної окремої держави. У багатьох країнах проблема соціально-економічної нерівності та бідності набула настільки високого рівня ескалації, що її неможливо вирішити власними зусиллями через відсутність достатніх внутрішніх ресурсів для боротьби з тими чи іншими аспектами даного явища. Серед таких країн світу опинилась й Україна. Бідність в нашій державі характеризується специфічними особливостями, які притаманні лише українському суспільству, та має тенденцію до зростання, а реалізація розробленої вітчизняним урядом стратегії подолання бідності не принесла очікуваних результатів.

До вирішення багатоаспектної проблеми бідності владні структури повинні підходити комплексно, використовуючи не лише дієві внутрішні механізми підвищення рівня добробуту громадян, але й залучаючи зовнішні механізми, серед яких значну роль відіграє міжнародна економічна допомога.

Проблема соціальної нерівності й бідності як у глобальному, так і у країнному вимірі є предметом наукового інтересу та жвавих дискусій як зарубіжних, так і вітчизняних науковців вже протягом десятиліть, що свідчить про її надзвичайну актуальність.

Найвидатнішими науковцями, котрі досліджували проблему бідності, зокрема намагалися визначити чинники, які спричиняють бідність у країнах, що розвиваються, та уточнити суть бідності, дослідити підходи до вимірювання нерівності й бідності та провести емпіричну її оцінку, проаналізувати вплив економічного зростання і глобалізації на скорочення бідності та розподіл доходів, розглянути вплив соціальної нерівності в розподілі доходів і можливостей на добробут громадян як на міжнародному рівні, так і в межах національного масштабу, є О. Аріас, Арістотель, А. Аткінсон, Н. Бердсолл, О. Білорус, Ф. Бургиньон, Дж. Вульфенсон, В. Геєць, О. Гелор, Д. Доллар, С. Єрохін, Я. Жаліло, Д. Зейра, Дж. Коррес, А. Краай, С. Кузнєц, Н. Лустінг, А. Льюіс, Дж. М. Майєр, В. Мау, М. Меламед, С. Мочерний, В. Д. Нордхаус, А. Пападаскалопулос, Р. Перотті, Дж. Поліхронопулос, М. Порфененко, Дж. Е. Раух, Д. Родрік, Дж. Роулз, Дж. Сакс, Пол А. Самуельсон, А. Сен, Дж. Сорос, П. Таусенд, М. Тодаро, Н. Франклін, Ю. Шишков, Т. Шульц, та багато інших.

Причини бідності і способи її подолання в Україні, ефективність розроблених напрямків та інструментів внутрішньої та міжнародної політики досліджували такі вітчизняні вчені, як В. Адамик, А. Алексєєва, Ж. Архангельська, Ю. Архангельський, О. Берданова, В. Великий, Е. Лібанова, В. Мандибура, Ю. Мотиченко, І. Овчаренко, В. Опалько, Б. Пасхавер, О. Позняк, О. Радзієвська, А. Ревенко, Е. Румянцева, М. Семикіна, О. Сергієнко, В. Симоненко, Н. Сітнікова, О. Стожок, І. Чекан, Л. Черенько, П. Шевчук та інші.

Водночас, у науковій літературі немає інтегрованих досліджень ефективності вітчизняної стратегії подолання бідності та значення міжнародної економічної допомоги як одного із зовнішніх механізмів її реалізації, необхідних для доповнення внутрішніх ресурсів, спрямованих на усунення найбільш гострих проявів бідності в Україні та причин їх виникнення. Залишаються недостатньо відпрацьованими в теоретичному плані питання раціоналізації напрямків та інструментарію міжнародної допомоги, а також інституційного забезпечення її ефективного використання, в тому числі з врахуванням зарубіжного досвіду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу Тернопільського національного економічного університету у межах таких наукових тем: "Дослідження глобальної проблеми бідності та механізмів її розв'язання" (номер державної реєстрації 0106U006991), зокрема у підготовці розділу "Розробка теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо механізмів розв'язання глобальної проблеми бідності" та " Новітні тенденції розвитку світової економіки" (номер державної реєстрації 0107U012233), а саме у підготовці розділу "Глобальна проблема бідності та шляхи її розв'язання".

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розвиток теоретичних положень і розробка науково-практичних рекомендацій щодо раціоналізації залучення і використання міжнародної економічної допомоги як механізму реалізації стратегії подолання бідності в Україні з врахуванням світового досвіду та специфіки бідності в нашій державі.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені такі завдання:

проаналізувати теоретичні підходи до визначення сутності бідності як об'єкта міжнародних досліджень, причин її виникнення, поширення та критеріїв, за якими оцінюється бідність індивіда (домогосподарства)/країни, і на основі цього запропонувати власне трактування бідності індивіда/країни;
уточнити сутність стратегії подолання бідності як результата стратегічного програмування, сформувати систему її цілей, інструментарію, критерії ефективності та розглянути внутрішні і зовнішні механізми її реалізації;
визначити сутність міжнародної економічної допомоги, показати її значення у світовій практиці подолання бідності та сформувати критерії ефективності її залучення й використання;
виявити причини та специфічні особливості бідності в Україні; здійснити системний аналіз та оцінку результативності вітчизняної стратегії подолання бідності;
проаналізувати форми та напрямки використання міжнародної економічної допомоги з подолання бідності в Україні з метою виявлення найперспективніших її інструментів;
розробити практичні рекомендації щодо раціонального використання міжнародної фінансової і технічної допомоги як механізму реалізації стратегії подолання бідності в Україні, в тому числі сформувати напрямки удосконалення інституційного забезпечення належного використання іноземної допомоги для досягнення цілей подолання бідності в нашій державі.

Об’єктом дослідження є процес реалізації стратегії подолання бідності.

Предметом дослідження є форми й інструментарій міжнародної економічної допомоги як механізму реалізації стратегії подолання бідності.

Методи дослідження. У дисертації використані такі методи дослідження, як: системний аналіз (при аналізі причин виникнення та поширення бідності в країнах, що розвиваються, країнах з перехідною економікою та механізмів її розв'язання, в тому числі в Україні); класифікація (для систематизації теоретичних підходів до визначення суті бідності індивіда/країни й критеріїв її оцінювання; уточнення цілей подолання бідності та формування внутрішніх і зовнішніх механізмів реалізації стратегії подолання бідності; визначення сутності, інструментів та критеріїв оцінювання ефективності міжнародної економічної допомоги з подолання бідності у країні); історико-логічний (для виявлення причин й наслідків залучення міжнародної допомоги з боку США країнам Західної Європи в післявоєнний період та з метою виявлення причинно-наслідкового ланцюга бідності в Україні); компаративний аналіз (для визначення специфічних особливостей проблеми бідності в Україні порівняно з розвинутими країнами світу та формування системи внутрішніх і зовнішніх механізмів її розв'язання з врахуванням зарубіжного досвіду); статистичні (для дослідження рівня та якості життя населення в Україні; рівня та глибини бідності в нашій державі; обсягів та напрямків залучення й використання міжнародної економічної допомоги в Україні); якісний аналіз (для оцінювання ефективності розроблених заходів з подолання бідності та ефективності залучення й використання міжнародної економічної допомоги (фінансової, технічної) в межах реалізації стратегії подолання бідності в Україні).

Інформаційну базу дослідження складають офіційні дані Держкомстату України, Євростату, Світового Банку, Організації Об'єднаних Націй, Організації економічного співробітництва та розвитку, праці вітчизняних і зарубіжних вчених, спеціальні періодичні видання, інформаційні дані мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі виявлення специфіки використання міжнародних важелів зменшення бідності в Україні запропоновані нові наукові підходи і практичні заходи з підвищення ефективності залучення іноземної фінансової і технічної допомоги як одного з найдієвіших механізмів реалізації вітчизняної стратегії подолання бідності та її інституційного забезпечення. Найбільш вагомі наукові результати, отримані особисто автором у процесі дослідження, полягають у такому:

вперше:

на засадах стратегічного програмування розроблена структурна модель стратегії подолання бідності, яка включає мету і завдання, об’єктно-суб’єктну базу, критерії оцінки рівня бідності індивіда/домогосподарства, внутрішні та зовнішні механізми реалізації стратегії та критерії її ефективності, а саме: узгодженість цілей з стратегічними потребами суспільства і світовими стандартами, відповідність фактично досягнутих показників прогнозованим, чіткість та гнучкість сформульованих цілей, повнота стратегії, відповідність розробленого інструментарію реальним діям з реалізації стратегії, а також здійснена оцінка ефективності вітчизняної стратегії подолання бідності за наведеними критеріями;
запропонована модифікована модель залучення і використання міжнародної фінансової допомоги, яка включає формування вітчизняних стратегічних пріоритетів України і приведення їх у відповідність до мотивів і можливостей донорів, формування життєвого циклу проекту, підготовку необхідної документації до кожного етапу впровадження проекту, раціоналізацію схеми (каналів) руху коштів в залежності від форми допомоги (кредити, гранти тощо), контролю використання допомоги з визначенням відповідальних інституцій/осіб, зокрема обґрунтовано більшу доцільність з погляду цілеспрямованого використання наданих ресурсів проектної допомоги;
обґрунтовано пріоритетність технічної допомоги, виходячи зі специфіки проблеми бідності в Україні, яка полягає у великій частці нереалізованого людського потенціалу, та сформульовано нові підходи до її залучення, поєднаного з раціональним використанням фінансових інструментів (насамперед грантів), оскільки саме вона сприятиме інноваційному розвитку нашої держави і тим самим забезпечить суттєве скорочення бідності (зокрема за критерієм доходу) на довгострокову перспективу;

удосконалено:

систему засобів щодо підвищення якості інституційного забезпечення залучення та раціонального використання міжнародної фінансової і технічної допомоги з подолання бідності, що передбачає: трансформацію функцій державних установ як на національному, так і на регіональному рівні та підвищення кваліфікації службовців і прозорості їх діяльності, залучення інституцій «третього сектору» (недержавного), наближення інститутів освіти і охорони здоров’я як бази довгострокового добробуту громадян до світових і європейських стандартів, активізацію новітніх інституцій (інноваційних кластерів, технопарків тощо), використання системи «твінінгу» та посилення зовнішнього (з боку донорів) та внутрішнього (державного) контролю використання наданих ресурсів, реформування системи державних закупівель;

набули подальшого розвитку:

визначення сутності та ролі міжнародної допомоги в процесі реалізації стратегії подолання бідності в країні, в тому числі і в Україні, у системному зв’язку з іншими механізмами – внутрішніми (бюджетно-фіскальними та грошово-кредитними важелями, політикою соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та захисту навколишнього середовища, зовнішньоторговельною та гендерною політикою) та зовнішніми – міжнародною торговельною, кредитно-борговою та міграційною політикою;

теоретичні підходи до тлумачення бідності за різними критеріями та визначення її причин, завдяки чому констатовано необхідність застосування широкого спектру механізмів й інструментів подолання бідності, внутрішніх і зовнішніх, спрямованих на різні аспекти цього соціально-економічного явища і доведено, що стратегія подолання бідності та надання міжнародної допомоги повинна розроблятися для кожної країни індивідуально на основі дослідження причин та проявів бідності в ній;
класифікація міжнародної допомоги за кількістю суб’єктів, способом надання та інструментарієм, а також визнання переваг і недоліків кожної форми (виду) допомоги та конкретних проектів на основі запропонованих критеріїв її ефективності, до яких віднесено: ініціативність країни-реципієнта щодо розробки й імплементації стратегічно важливих проектів, спрямованих на подолання бідності у країні, узгодженість цілей подолання бідності, внутрішніх механізмів/розробленого інструментарію у країні-реципієнті з напрямками діяльності, обсягами, мотивами, інструментарієм міжнародних донорів, врахування донорами специфічних об'єктивних потреб населення та стратегічних пріоритетів країни-реципієнта у сфері подолання бідності, контроль з боку вітчизняних/зарубіжних інституцій/осіб за належним використанням міжнародної допомоги, система моніторингу результатів реалізації проектів.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в можливості застосування розроблених теоретичних та практичних підходів щодо залучення й використання міжнародної економічної допомоги в межах реалізації стратегії подолання бідності в Україні на міждержавному, державному та регіональному рівнях.

Розроблені у дисертації науково-практичні рекомендації можуть бути використані Кабінетом Міністрів України, органами місцевої влади, недержавними організаціями, міжнародними організаціями та урядами окремих країн-донорів при визначенні пріоритетних напрямків залучення іноземної допомоги та вдосконаленні інституційного забезпечення раціоналізації використання міжнародної допомоги в межах реалізації вітчизняної стратегії подолання бідності.

Отримані результати знайшли впровадження на різних рівнях, зокрема на: міждержавному і державному рівні − в Аналітичній записці і пропозиціях, що стосуються пошуку новітньої парадигми економічного розвитку постсоціалістичних країн та України (акт № 124-06/1484 від 25.09.2006 р.); регіональному рівні − при підготовці аналітичної записки й плану заходів відділом соціально-економічного захисту обласної ради профспілок Тернопільської області (довідка про впровадження № 11 від 18.01.2008 р.) та при підготовці Програми соціального та економічного розвитку Тернопільської області на 2008 р. головним управлінням праці та соціального захисту Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 01-01/206 від 21.01.2008 р.); а також при викладанні дисциплін "Міжнародна економіка", "Міжнародна економічна політика" в Тернопільському національному економічному університеті (довідка про впровадження № 126-06/357 від 26.02. 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власних розробок і розрахунків здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на 12 міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: "Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті", (м. Тернопіль, 2004 р.); "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 2005 р.); "Управління регіональним та економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції" (м. Івано-Франківськ, 2005 р.); "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 2006 р.); "Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (м. Тернопіль, 2006 р.); "Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: пошук новітньої парадигми економічного розвитку постсоціалістичних країн і Україна" (м. Ялта-Форос, 2006 р.); "Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір" (м. Маріуполь, 2006 р.); "Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2007 р.); "Економіка країн євроазіатського та африканського континентів і Україна" (м. Тернопіль, 2007 р.); "Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (м. Тернопіль, 2007 р.); "Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період" (м. Тернопіль, 2007 р.); "Інтеграція України у світовий економічний простір" (м. Тернопіль, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць (12 статей опубліковано автором одноосібно), у тому числі 7 статей у фахових виданнях і 10 статей і тез у інших виданнях і збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, загальним обсягом 5,5 д.а. (особистий внесок дисертанта − 4,3 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота загальним обсягом 255 сторінок, у тому числі 196 сторінок основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, містить список використаних джерел із 246 найменувань та 27 додатків на 38 сторінках. Дисертація ілюстрована 13 рисунками на 13 сторінках і містить 14 таблиць на 15 сторінках.