МЕТОДИ ТА ПРОГРАМНО-АПАРАТНІ ЗАСОБИ КВАНТРОННОГО ОБРОБЛЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми досліджень, встановлено мету й задачі дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичну цінність результатів досліджень, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі проведено аналіз методів і засобів оброблення зображень для систем реального часу та визначено загальні характеристики задач розпізнавання образів і їхні типи. Окреслено загальну структуру систем розпізнавання, де вказано характерні риси задач розпізнавання, напрямки та перспективність розвитку даних систем. Проведено огляд класичних підходів до розпізнавання об’єктів зображень, завдяки якому окреслено основні ознаки, по яким класифікуються об’єкти. Визначено основні інформаційні процеси та основні інформаційні методи розпізнавання зображень. Показано, що до основних недоліків класичних комп’ютеризованих систем можна віднести низьку швидкодію послідовної обробки інформації та відносно невисоку точність отриманих результатів, які заважають повній автоматизації даних систем. Тому обробка образної інформації обумовлює використання систем оброблення зображень, які побудовані за принципами оптико-електронних технологій, що здатні імітувати функції зорової системи людини, на оптичному рівні самостійно сприймати, обробляти та аналізувати відеоінформацію в реальному часі, з можливістю самоналагодження на конкретні умови експлуатації та з оптимальною апаратно-програмною реалізацією.

На основі аналізу існуючих методів та засобів оброблення графічної інформації, їх переваг та недоліків, а також пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки зроблено вибір напрямку та формулювання задач досліджень.

У другому розділі визначено та проаналізовано вихідні теоретичні положення розробки квантронних алгоритмічних та апаратних засобів, для яких вперше виявлена властивість динамічної багатофункціональності та умови досягнення максимальної швидкодії при мінімальній складності їх алгоритмічних і технічних засобів.