VACANCIES AND COOPERATION

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах розвитку світової економіки міжнародні інтеграційні процеси стають визначальними і значною мірою набувають регіонального відтінку. Все більша роль у міждержавних відносинах надається регіонам. В зв’язку з цим, зростає значення транскордонного співробітництва. Такий вид співробітництва, починаючи з середини минулого століття, отримав особливе поширення у країнах Західної Європи, де вже накопичено багаторічний досвід здійснення транскордонної співпраці, спрямованої на посилення та поглиблення добросусідських взаємовідносин між територіальними общинами або органами влади. Для України, яка обрала курс зовнішньоекономічної політики в напрямку інтеграції до Європейського Союзу, транскордонне співробітництво відіграє важливу роль, так як, за умови ефективного здійснення, є рушієм економічного розвитку регіонів та спонукає до прискорення процесів конвергенції та інтеграції.

У зв’язку з наявністю в нашій державі дисбалансу загальнодержавних інтересів з інтересами населення регіонів і територіальних громад, недоліками в системі управління економікою регіонів діяльність транскордонних регіонів, яка теоретично має широкі перспективи, на практиці зводиться лише до культурно-освітньої співпраці. Для якнайповнішого використання можливостей та отримання максимальних вигод від транскордонної співпраці регіонів необхідно ретельно досліджувати транскордонне співробітництво в сучасних умовах розвитку економіки України і шукати шляхи його активізації.

Питання активізації транскордонного співробітництва регіонів у теоретичному плані вивчалося зарубіжними та вітчизняними науковцями. Зокрема, проблемам транскордонного співробітництва присвячені роботи М. Долішного, П. Бєлєнького, С. Писаренко, Н. Мікули, П. Луцишина, С. Федонюка, В. Пили, Д. Стеченка, І. Студєннікова, О. Гонти, А. Лавренчука, Я. Жалило, Т. Терещенко, В. Будкіна, В. Кириченко. Серед зарубіжних вчених, які досліджують транскордонне співробітництво, слід назвати Г. Мюрдаля, Н. Косолапова, Р. Федана, П. Ебергарда, І. Іванова, Т. Вертинську, В. Гудака, Н. Левру, А. Яроша, Ш. Пурича, С. Романова та інших. Ними обґрунтовано категоріальний апарат транскордонного співробітництва, узагальнено досвід діяльності транскордонних об’єднань країн Західної Європи, вивчено вітчизняну практику участі прикордонних регіонів у транскордонному співробітництві. Проте, аналіз економічної літератури з проблем транскордонних зв’язків свідчить про недостатнє дослідження теоретичних засад процесів активізації транскордонного співробітництва, його особливостей, відсутність методичного забезпечення оцінки результатів транскордонної співпраці та визначених шляхів активізації транскордонного співробітництва регіонів.

Зазначене обумовлює актуальність проведеного дослідження, необхідність удосконалення теоретичних та методичних засад активізації транскордонного співробітництва. Значимість проблеми обумовила вибір теми дисертаційної роботи, її основні цілі, завдання, структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету за держбюджетною темою: „Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0106U000610), у рамках якої автором запропоновано шляхи активізації транскордонного співробітництва регіонів, а також відповідно до наукового напряму Інституту регіональних досліджень НАН України в рамках наукової теми „Розробка регіональної стратегії формування та підтримки розвитку транскордонних кластерів” (номер державної реєстрації 0102U000426), де автором було розроблено процедуру запровадження кластерної моделі інноваційного розвитку транскордонного регіону як інструмента нарощення конкурентноздатності його економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних засад, методичних та концептуальних підходів до активізації транскордонного співробітництва. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- визначення ролі та місця транскордонного співробітництва в регіональному розвитку;

- систематизація факторів впливу на розвиток транскордонного співробітництва регіонів;

- дослідження рівнів реалізації транскордонного співробітництва;

- розробка методичних засад оцінки результатів транскордонної співпраці регіонів;

- аналіз та оцінка реалізації транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України;

- виявлення основних тенденцій функціонування транскордонних регіонів в Україні;

- розробка методичних рекомендацій щодо підбору мотиваційних інструментів для активізації транскордонного співробітництва регіонів;

- формування механізму забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника транскордонного співробітництва;

- розробка моделі нарощення конкурентноздатності економіки транскордонного регіону.

Об’єктом дослідження є процеси організації транскордонного співробітництва регіонів.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні підходи до активізації транскордонного співробітництва регіонів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення теорії регіонального розвитку, теорії транскордонного співробітництва, а також теорії порівняльних переваг Д. Рікардо, конкурентних переваг М. Портера, теорій мотивації А. Маслоу та К. Альдерфера, теорії життєвого циклу товару М. Познера та Р. Вернера.

У процесі дослідження використано метод індукції (при визначенні ознак регіону як учасника транскордонного співробітництва), метод ретроспективного аналізу (при вивченні інституційно-фінансової підтримки транскордонного співробітництва на всіх рівнях його реалізації), угрупування і класифікації (для систематизації факторів впливу на розвиток транскордонної співпраці), статистичний аналіз (для виявлення тенденцій розвитку транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України). Інформаційною базою дослідження слугували праці українських та зарубіжних вчених, нормативно-правові акти України, міжнародні угоди, документи Європейської Комісії та Ради Європи, статистичні дані Держкомстату України, Волинського та Чернігівського обласних управлінь статистики, аналітичні звіти управлінь зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Волинської та Чернігівської ОДА, статистичні щорічники Люблінського воєводства Республіки Польща, дані про стан соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів Білорусії та Російської Федерації суміжних з Волинською та Чернігівською областями, інформація з мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методичні і прикладні результати:

одержано вперше:

- розроблено механізм забезпечення економічної безпеки прикордонного регіону як учасника транскордонного співробітництва, який дозволить активізувати транскордонне співробітництво регіонів відповідно до регіональних та загальнодержавних інтересів.

удосконалено:

- методику аналізу та оцінки реалізації транскордонного співробітництва регіонів, яка, на відміну від існуючих, дозволяє оцінити результати транскордонної співпраці на локальному, регіональному, державному та загальноєвропейському рівнях на основі визначених цілей здійснення транскордонного співробітництва на кожному з даних рівнів, виявити сучасні тенденції розвитку транскордонної співпраці, що лягли в основу підбору шляхів активізації транскордонної взаємодії регіонів;

- методи мотивації для активізації транскордонного співробітництва регіонів, що дасть можливість забезпечити підвищення інтенсивності транскордонної взаємодії, враховуючи домінуючі потреби регіонів, що складають транскордонний регіон на відповідній стадії його розвитку на взаємовигідних засадах.

дістало подальший розвиток:

- визначення цілей здійснення транскордонного співробітництва на загальноєвропейському, державному, регіональному та локальному рівнях, що лягли в основу розробки методики аналізу та оцінки реалізації транскордонного співробітництва та вибору шляхів активізації транскордонної співпраці регіонів;

- класифікація факторів впливу на розвиток транскордонного співробітництва регіонів, що дозволило на основі узагальнення існуючого досвіду запропонувати класифікацію їх за якісними характеристиками та характером впливу, що допоможе в їх ідентифікації та визначенні пріоритетності впливу в конкретних умовах для оперативної та ефективної протидії негативному їх прояву та стимулювання позитивної дії;

- розробка пропозицій щодо застосування кластерної моделі інноваційного розвитку транскордонного регіону та процедури її запровадження в сучасних умовах, що дозволить підвищити конкурентні переваги прикордонних регіонів України з метою активізації транскордонного співробітництва та захисту внутрішнього ринку, а також підвищити конкурентні переваги транскордонного регіону для його ефективного залучення до міжнародного поділу праці.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати розвивають теорію і методику такого напряму регіоналістики, як транскордонне співробітництво. Запропоновані методичні рекомендації можуть бути використані при внесенні змін до чинного законодавства України у зв’язку з приведенням його у відповідність до норм Закону України „Про транскордонне співробітництво”; при формуванні стратегії держави у сфері транскордонних взаємовідносин; в роботі органів місцевої влади.

Наукові розробки здобувача використані Управлінням міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації в рамках діяльності Єврорегіону „Буг” (довідка № 90/1-23 від 11.02.2008 р.), а також в поточній роботі Головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 172/02-05 від 11.02.2008 р.).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Луцького державного технічного університету при викладанні та методичному забезпеченні дисциплін „Розміщення продуктивних сил”, „Міжнародні економічні відносини”, „Міжнародна економічна діяльність України”, „Економічна безпека”, „Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства”, „Теорія світової економіки” (довідка № 283-15-25 від 12.02.2008 р.), а також на факультеті міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки при викладанні курсів „Європейське транскордонне співробітництво” та „Світова економіка” (довідка № 3/400 від 12.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися й отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Образование и наука без границ–2006” (м. Дніпропетровськ, 2006); Міжнародна науково-практична конференція “Перспективи та пріоритети розвитку економіки України–2006”, (м. Луцьк, 2006); ІV Міжнародна науково-технічна конференція „Еколого-економічні проблеми Карпатського Єврорегіону „ЕЕП КЄ 2007”, (м. Івано-Франківськ, 2007); ІV Міжнародна науково-практична конференція „Європейські процеси і транскордонне співробітництво”, м. Луцьк, 2007); ІV науково-практична конференція „Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки”, (м. Луцьк, 2007); ІV Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах”, (м. Луцьк, 2007); Міжнародна науково-практична конференція „Вплив маркетингу на підвищення ефективності транскордонного економічного співробітництва з країнами-членами ЄС”, (м. Мукачево, 2007).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 14 наукових робіт загальним обсягом 5,8 д.а., з яких особисто автору належать 3,2 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 9 робіт загальним обсягом 4,4 д.а., з яких особисто автору належать 1,8 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 164 найменувань та 8 додатків. Робота викладена на 203 сторінках, з яких 160 сторінок займає основний текст, містить 18 таблиць та 10 рисунків.