Теорія і методика застосування професійно-орієнтованих технологій навчання майбутніх економістів у процесі фахової підготовки Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання; сформульовано концепцію та гіпотезу; представлено методи дослідження, методологічну й теоретичну засади; висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертаційної роботи; наведено результати впровадження та апробації дослідження.

У першому розділі – „Аналіз стану вивчення проблеми професійно-орієнтовних технологій навчання у вітчизняних і зарубіжних наукових дослідженнях” – на підставі вивчення наукової літератури виявлено передумови застосування професійно-орієнтованих технологій у фаховій підготовці майбутніх економістів; з’ясовано психолого-педагогічні аспекти запровадження професійно-орієнтованих технологій навчання в процес професійної підготовки майбутніх економістів; досліджено генезу поняття „технологія” в науково-педагогічних дослідженнях.

Аналіз філософсько-соціальної літератури дав підстави свідчити, що першоджерела поняття „технологія” містяться в працях античних філософів (Плутарх, Сократ, Платон, Аристотель); значного розвитку воно набуло в епохи Середньовіччя, Відродження, Просвітництва (Ф. Бекон, Я. А. Коменський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо); специфіку його „діяльнісної природи” розкрито в контексті становлення філософсько-соціологічної індустріально-технокра-тичної парадигми в першій половині XIX століття (Дж. Дьюї); остаточно підтверджено можливість використання технології в галузі освіти для формування теоретичних і практично-методичних знань та набуття професійного досвіду у ХХ столітті представниками технократизму (Т. Веблен) і постіндустріалізму (Дж. Гелбрейт). Виокремлення в контексті філософської парадигми професійно-орієнтованих технологій відбулося через визнання провідними філософами сучасності (Г. Маркузе, Д. Белл, Е. Тоффлер) вичерпаності „вузькопрофесійного підходу” в освіті, а також відклику професійної економічної освіти на соціально-економічні явища та процеси, що зумовлені змінами у виробничій сфері та становленням ринкової економіки.

Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури (Ю. Бабанський, В. Беспалько, В. Бондар, С. Гончаренко, М. Кларін, Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, І. Лернер, В. Монахов, Н. Ничкало, С. Рубінштейн, О. Савченко, М. Сибірська, В. Сластьонін, С. Смирнов, Н. Тализіна, М. Фіцула, І. Харламов, А. Хуторськой, Д. Чернілевський, В. Шадриков, І. Якиманська та ін.) дозволив обґрунтувати вибір професійно-орієнтованих технологій як провідних у фаховій підготовці майбутніх спеціалістів. Перевагу означеним технологіям надано внаслідок того, що їхнє застосування сприяє створенню сприятливих психолого-педагогічних умов для формування особистості студента в контексті становлення його як майбутнього фахівця, професійного розвитку, зміни структури навчально-професійної діяльності, системи мотивів, інтересів, прагнень, переконань; психологічної перебудови особистості студента – від професійного самовизначення до самореалізації. З’ясовано, що професійна підготовка майбутніх фахівців повинна орієнтуватися, насамперед, на випереджальні цілі освіти, висувати вимоги до модернізації змісту, технологій навчання, засобів контролю й оцінки навчально-професійних досягнень студентів. Зважаючи на це, головним є застосування професійно-орієнтованих технологій навчання, які дадуть змогу наповнювати зміст освіти фахово спрямованими знаннями, створювати ситуації включення студентів у різні види діяльності та забезпечувати формування в студентів значущих для їхньої майбутньої професійної діяльності фахових знань, умінь і якостей, сприяти системному оволодінню професією.

Вивчення ґенези поняття „технологія” в науково-педагогічних дослідженнях (А. Алексюк, В. Беспалько, С. Бєляєв, І. Богданова, А. Бляшевська, П. Бойчук, М. Віленський, П. Воловик, К. Вовк, Н. Волкова, М. Герасименко, М. Головко, М. Гриньова, В. Гузєєв, В. Євдокимов, В. Єгорова, І. Дичківська, В. Зайчук, Е. Зеєр, Г. Ковальчук, О. Колеченко, А. Нісімчук, В. Олексенко, О. Падалка, О. Пєхота, І. Прокопенко, Г. Романова, Г. Селевко, С. Сисоєва, І. Смолюк, М. Чепіль, Т. Шпак, Н. Яковець, О. Янкович) дало можливість виявити значну кількість підходів наукових шкіл й окремих науковців щодо трактування його сутності та відзначити відсутність загальноприйнятого категоріального тезаурусу в педагогіці. Здійснений теоретичний аналіз дозволив виокремити сутнісні й інструментально значущі властивості технологій, які стали підставою для їх об’єднання в кілька узагальнених груп та подання їх за відповідними ієрархічно-узагальнювальними рівнями в такій послідовності: стратегічний рівень („освітні технології”) → тактичний рівень („педагогічні технології”) → функціональний рівень („технології навчання”, „технології виховання”, „технології управління” та ін.) → операційний рівень („професійно-орієнтовані технології навчання” та ін.). Запропонований підхід дозволив визначити місце професійно-орієнтованих технологій та вважати їх різновидом технологій навчання, які, своєю чергою, належать до широкого кола педагогічних та освітніх технологій.

Представлена ієрархічно-узагальнювальна рівнева побудова технологій дала підстави стверджувати, що професійно-орієнтовані технології, ґрунтуючись на властивостях вищих за рангом технологій, мають такі характерні риси, як-от: концептуальність, системність, цілісність, алгоритмічність, керованість, інваріантність, відновлюваність, проектовність, ефективність, оптимальність, візуалізація, діагностичність, модернізація, коректированість.

У дисертації доведено, що виокремлення „професійно-орієнтованої технології навчання” в самостійне поняття надало змогу деталізувати такі її компоненти, як: мета навчання, структурно представлений зміст, певна логіка застосування методів, прийомів, засобів навчання в межах конкретної організаційної форми та способу взаємодії суб’єктів навчального процесу, визначена послідовність оцінки результатів засвоєння навчальної інформації з набором методичного інструментарію в межах конкретної форми контролю. Визначені компоненти, взаємодіючи один з одним, утворюють цілісний узгоджений процес, спрямований на досягнення результату, заради якого професійно-орієнтована технологія створюється.

У другому розділі – „Теорія і практика застосування професійно-орієнтовних технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх економістів” – розкрито сутність та особливості професійної підготовки студентів економічних спеціальностей у сучасних умовах; проаналізовано основні підходи в дослідженні професійно-орієнтованих технологій навчання сучасними науковцями; вивчено досвід застосування професійно-орієнтованих технологій навчання майбутніх економістів у вищих навчальних закладах.

У процесі дослідження проаналізовано стан професійної підготовки студентів економічних спеціальностей у теорії й практиці та виявлено, що система вищої економічної освіти не завжди спроможна підготувати компетентного фахівця та потребує відповідної модернізації з метою більш гнучкого й вчасного реагування на потреби сучасного ринку праці, урахування тенденцій конкурентного середовища, перегляду й оновлення технологій фахової підготовки економістів, актуалізації професійно спрямованих знань та формування досвіду практичної діяльності в майбутнього фахівця на етапі вузівської підготовки.

У працях провідних науковців у галузі економічної освіти (О. Аксьонова, Г. Ковальчук, А. Колот, Н. Ничкало, А. Нісімчук, О. Падалка, І. Прокопенко, С. Сисоєва, І. Смолюк, О. Шпак) зазначено, що основною метою фахової підготовки майбутніх економістів є формування професійно розвинутої особистості, підготовленої до відтворення й розвитку матеріальної та духовної культури суспільства, до гармонійного поєднання державних, суспільних, корпоративних й особистісних цілей і цінностей.

Установлено, що якість професійної підготовки майбутніх економістів підвищують модернізація та гармонізація цілей і змісту навчання, приведення їх відповідно до вимог сьогодення та врахування специфіки професійної діяльності майбутніх економістів, моделювання професійної діяльності в навчальному процесі, більш широке використання професійно спрямованих навчально-виробничих завдань і ситуацій тощо.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, власних наукових пошуків доведено, що застосування професійно-орієнтованих технологій навчання дозволить розв’язати окреслені мету й завдання фахової підготовки майбутніх економістів завдяки реалізації їхніх педагогічних можливостей та освітньо-виховного потенціалу: цільова спрямованість на результат; оновлення змісту навчання; система методів, прийомів, форм і засобів, поданих у логічній послідовності; обґрунтовані діагностичні процедури вимірювання навчальних досягнень студента; суб’єкт-суб’єктні взаємини учасників навчально-виховного процесу; спрямованість на всебічний розвиток студента; управлінсько-педагогічна діяльність викладача.

Зазначено, що перманентна еволюція технологій фахової підготовки майбутніх спеціалістів і поступовий перехід їх у статус основних, традиційних дозволяє в подальшому дослідженні окремі з них розглядати в якості базових для розроблення професійно-орієнтованих технологій, як-от: технології контекстного, проектованого, проблемного, активного, програмованого, модульного та модульно-рейтингового навчання, інформаційно-комунікаційні технології, технології розвитку критичного та діагностичного мислення, технології рефлексивного навчання (Г. Альтшуллер, С. Архангельський, В. Беспалько, Н. Борисова, М. Бухаркіна, А. Вербицький, О. Даутова, І. Захарова, Г. Ільїн, В. Карпов, М. Кларін, А. Коржуєв, О. Кучерявий, О. Крилова, І. Лернер, М. Махмутов, Є. Полат, В. Попков, І. Рассел, С. Рубінштейн, М. Скаткін, Б. Скіннер, А. Смолкін, Дж. Стіл, Н. Тализіна, С. Шацький, П. Юцявичене).

Доведено, що професійно-орієнтована технологія, яка ґрунтується на характеристиках зазначених базових технологій навчання, дозволяє розвинути не лише пізнавальні, а й професійні мотиви й інтереси майбутнього фахівця; сприяє закріпленню, поглибленню, систематизації й узагальненню знань, умінь, навичок стосовно виробничо-технічних, технологічних, організаційних й економічних ситуацій майбутньої професійної діяльності; розвиває діалектичне мислення, активізує творчі здібності майбутнього фахівця; сприяє колективній мисленнєвій і практичній роботі, формує соціальні вміння та навички взаємодії й спілкування; активізує мотиваційну сферу майбутнього фахівця; забезпечує підвищення ефективності навчання за рахунок оптимального керівництва навчальними діями студента; дозволяє адаптувати процес професійної підготовки майбутніх фахівців до мінливих умов соціального-економічного середовища; створює сприятливі умови для використання технологічних можливостей сучасних ІКТ і засобів зв’язку, пошуку й отримання інформації, розвитку пізнавальних і комунікативних здібностей, умінь швидко ухвалювати рішення в складних ситуаціях тощо; розвиває важливе для майбутніх економістів уміння продуктивної взаємодії між людьми, полегшує розуміння різних поглядів на світ тощо; активізує соціальний і професійний досвід, дозволяє забезпечити практичну спрямованість навчання.

Здійснено вивчення практичного досвіду з питань запровадження професійно-орієнтованих технологій навчання майбутніх економістів у реальну практичну діяльність вищих навчальних закладів. Виявлено, що в навчально-виховному процесі ВНЗ використання доволі великої кількості технологій часто відбувається стихійно й зумовлено або типом навчального закладу (технічний, економічний, гуманітарний тощо), або метою підготовки спеціалістів певних напрямів, або прихильністю керівників і викладачів до окремих педагогічних концепцій та ускладнюється недостатнім рівнем розроблення теоретико-методичних аспектів використання окремих технологій навчання в освіті.

З’ясовано, що у вітчизняних ВНЗ навчальний процес здебільшого побудований з використанням традиційних форм і методів навчання, що спричинено такими перевагами останніх: організаційна чіткість педагогічного процесу, постійний вплив особистості викладача; оптимальні витрати ресурсів при масовому навчанні; упорядкованість, доступність тощо. Водночас беручи до уваги підвищення вимог до фахової підготовки майбутніх економістів з боку працедавців, окремі навчальні заклади запроваджують у своїй діяльності організацію освітнього процесу на засадах, що дозволяють задовольнити підвищені вимоги ринку праці та гарантують якісну підготовки майбутнього фахівця.

Установлено, що найбільш якісну фахову підготовку майбутні економісти отримують у ВНЗ, які забезпечують наближення процесу підготовки студентів до практичної діяльності економіста сучасного підприємства та взаємозв’язок навчального матеріалу економічних дисциплін зі змістом господарської діяльності підприємств при набутті студентами знань, умінь і навичок розв’язання організаційно-управлінських і фінансово-господарських завдань; розроблення та впровадження в процес фахової підготовки майбутніх економістів широкого кола інтерактивних технологій (ділові ігри, тренінги, кейси, ігрове проектування, креативні техніки тощо); включення в навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців новітніх інформаційно-комунікаційних технологій через інфраструктуру інформаційно-комп’ютерних центрів, лабораторій, класів з локальними мережами персональних комп’ютерів, підключеними до мережі Інтернет; переорієнтацію ролі викладача вищого навчального закладу з носія навчальної інформації, її репродуктивного ретранслятора на творчого технолога-організатора навчального процесу, здатного створювати моделі фахівців, розробляти програми розвитку освітнього закладу, проектувати та впроваджувати технології професійної підготовки майбутніх фахівців.

Результати проведеного теоретичного аналізу ґенези поняття „професійно-орієнтовані технології” в теоретичному доробку науковців, виявлені особливості фахової підготовки майбутніх економістів та досвід застосування професійно-орієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах надають можливість стверджувати, що теорія й методика застосування професійно-орієнтованих технологій у процесі фахової підготовки майбутніх економістів розроблені недостатньо.

У третьому розділі – „Науково-теоретичне обґрунтування застосування професійно-орієнтовних технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх економістів” – надано характеристику концептуальних засад застосування професійно-орієнтованих технологій у фаховій підготовці студентів економічних спеціальностей; розкрито зміст лекційно-семінарських технологій, технологій активного навчання та технологій діагностики, контролю й оцінки результатів навчання майбутніх економістів; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови застосування професійно-орієнтованих технологій у фаховій підготовці студентів.

З урахуванням соціально-філософських передумов та психолого-педагогічного підґрунтя технологізації освіти, теоретико-методичних засад професійної підготовки майбутніх економістів у сучасних соціокультурних умовах, наявних підходів до вивчення професійно-орієнтованих технологій у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців розроблено концепцію застосування професійно-орієнтованих технологій навчання у фаховій підготовці студентів економічних спеціальностей. Вихідним положенням концепції дослідження стало розуміння професійно-орієнтованої технології навчання майбутніх економістів як системи форм, методів, прийомів і засобів, що спрямовані на гарантоване досягнення цілей фахової підготовки майбутніх економістів і максимально наближують її до умов професійної діяльності, забезпечуючи формування конкурентоспроможного на ринку праці фахівця.

У результаті наукового пошуку визначено та обґрунтовано структуру професійно-орієнтованої технології навчання майбутніх економістів як системну сукупність таких компонентів: цільовий компонент передбачає постановку операційних реально досяжних, точних, систематизованих і діагностичних цілей і завдань застосування професійно-орієнтованої технології з формування системи знань, умінь, навичок, необхідних у майбутній професійній діяльності, накопичення досвіду фахової діяльності студента, формування та розвинення особистісних характеристик майбутнього економіста для подальшого ефективного, економічно доцільного, творчого, суспільно корисного здійснення професійної діяльності; змістовний компонент, що кореспондується з цільовим компонентом та зумовлений низкою узагальнених функцій, завдань соціально-виробничої діяльності майбутнього економіста й вимогами до властивостей та якостей особи, яка здобула вищу економічну освіту; процесуально-діяльнісний містить сукупність методів, форм і засобів професійної підготовки майбутніх економістів і сприяє реалізації суб’єкт-суб’єктних взаємин між учасниками навчально-виховного процесу; діагностично-корегувальний передбачає здійснення контролю й оцінки ефективності застосування професійно-орієнтованої технології навчання відповідно до діагностично заданої мети та визначення комплексу заходів щодо корегування виявлених недоліків цього процесу.

Концептуальні положення застосування професійно-орієнтованих технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх економістів окреслено з огляду на принципи: системної цілісності; діагностичної, диференційованої цілеспрямованості; стимулювання й мотивації позитивного ставлення студентів до навчання; гнучкого алгоритму та варіативності навчання; професійної доцільності; синергетичної інформаційної підтримки навчання.

Доведено, що ефективне застосування теоретично обґрунтованої професійно-орієнтованої технології навчання майбутніх економістів на практиці можливе лише в умовах створення відповідного навчально-методичного середовища вищого навчального закладу, де відбувається запровадження означеної технології навчання.

Навчально-методичне середовище фахової підготовки економіста визначено як системну сукупність інтелектуальних, духовних, психо-емоційних, соціальних, матеріально-технічних, чинників вищого навчального закладу, що позитивно впливають на навчально-виховну активність майбутніх фахівців, формування їхньої особистості через системне використання відповідних професійно-орієнтованих технологій навчання.