ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ЕЛЕКТРИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми; вказано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об’єкт, предмет, мету та гіпотезу, завдання, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичну значущість дисертації; наведено дані щодо апробації, публікацій, упровадження одержаних результатів і структури дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків” – розкрито теоретичні та методологічні засади формування культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків; проаналізовано сутність і структуру культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків; обґрунтовано потенціал дисциплін природничо-математичного циклу у формуванні культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків.

На основі аналізу дефініцій науковців (А. Брушлинський, З. Калмикова, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, О. Матюшкін, І. Павлов, С. Рубінштейн, Б. Теплов, та ін.) визначено категорію “мислення” як соціально обумовлений процес відображення об’єктивної реальності, що являє собою вищий рівень людського пізнання, детермінує знання стосовно істотних якостей, зв’язків і відношень об’єктивної дійсності, виконує у процесі пізнання перехід від явища до сутності, дає непряме, складне опосередковане відображення дійсності, виходить за межі чуттєвого пізнання й дає людині змогу отримувати знання про такі якості, процеси, зв’язки, які неможливо сприйняти органами чуттів. Установлено функції, види, основні операції, особливості мислення; акцентовано увагу на його специфіці (С. Архангельський, Дж. Дьюї, М. Кларін, А. Колмогоров, П. Копнін).

Аналіз понять (Л. Веккер, Р. Немов, Ж. Піаже, Н. Подгорецька, Я. Пономарьов, Л. Столяренко, О. Тихомиров, Л. Удовенко та ін.) дав можливість визначити сутність категорії “логічне мислення”, яке діє згідно із законами логіки, завдяки чому відбувається опосередковане пізнання предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відносинах.

Аналіз трактувань науковців (Е. Баллер, Й. Гердер, В. Давидов, Л. Коган, Е. Маркарян, В. Межуєв, О. Радугін) дав можливість визначити сутність категорії “культура”, яку розуміємо як складну систему людського буття і рівень розвитку якої залежить від науки (в тому числі й технології), освіти, мистецтва, моралі, укладу життя та світогляду, характерних для певного суспільства на відповідному історичному етапі. Культура особистості є процесом нагромадження знань, досвіду і якісної реалізації їх у діяльності та поведінці.

Ґрунтуючись на аналізі наукових праць (Л. Фаткуллова, О. Халабузар), визначено основне поняття дослідження “культура логічного мислення майбутніх техніків-електриків”, яку розглядаємо як складне особистісне утворення, складову професійної культури, що полягає у глибокому усвідомленні та підпорядкуванні власного мислення правилам і законам формальної логіки; вмінні встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями дійсності та отриманою навчальною інформацією, критично мислити; відмові від шаблонних рішень; потребі самостійно висувати нові ідеї, аргументувати їх та використовувати під час кваліфікованого й усвідомленого здійснення своєї професійної діяльності згідно з посадовими компетенціями. Набуття цього інтегрального особистісного утворення зумовлює перевагу майбутніх техніків-електриків на ринку праці.

Обґрунтовано компоненти культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків, а саме: мотиваційний (виявляється у сформованості мотивації до навчання, культури; осмислення сутності логічного мислення, значення культури логічного мислення для становлення особистості; потребі у навчанні протягом життя); операційний (передбачає сформованість основних операцій мислення, логічного мислення, самостійності), емоційний (виявляється у сформованості емоційних переживань), оціночно-рефлексивний (передбачає здатність до самоаналізу, рефлексії, самовдосконалення, самооцінювання професійної культури, зокрема логічного мислення). Визначено рівні сформованості культури логічного мислення (низький, необхідний, достатній, високий) та уточнено їх зміст.

Вивчено потенціал дисциплін природничо-математичного циклу у процесі формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків. Аналіз наукових праць (І. Гордієнко-Митрофанова, М. Махмутов, О. Пєхота, О. Пометун, О. Прутченков, Г. Селевко, В. Химинець та ін.) засвідчує, що ці дисципліни забезпечують формування логіки та доказовості суджень, стислості та точності викладу своєї думки; удосконалення умінь імпровізувати, переборювати прихильність до інструкцій та вказівок, страх перед невідомим, невпевненість у собі; відкривають можливості гармонійного поєднання зі спеціальними дисциплінами, що сприяє формуванню професійної культури, зокрема культури логічного мислення. Показано необхідність поєднання ігрових, проектних, проблемних, новітніх комп’ютерних, інтерактивних технологій та самостійної роботи студентів у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу; доцільність реалізації індивідуальної, індивідуально-групової, колективної діяльності, навчання у співробітництві “студент – студент” та “викладач – студент” з метою формування культури логічного мислення.

Теоретичні основи та уявлення про сутність і структуру культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків стали ключовими напрямами для обґрунтування моделі формування культури логічного мислення у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, реалізація яких сприяла б досягненню цілей, поставлених у дослідженні.

Другий розділ – “Розробка та експериментальна перевірка моделі формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу” – присвячено обґрунтуванню структурно-функціональної моделі формування культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, доведенню її ефективності; характеристиці основних етапів і результатів дослідження.

Розроблено структурно-функціональну модель формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, яка являє собою єдність таких блоків: цільового, змістово-процесуального, результативно-оцінювального (рис. 1).

Визначено мету (забезпечення сформованості культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу) та низку завдань: мотивування студентів до опанування культури логічного мислення; спрямування навчально-виховного процесу на особистість студента як суб’єкта, носія загальнолюдських цінностей та професійного світогляду; формування й розвиток у студентів основних операцій мислення, логічного мислення, самостійності; проведення діагностики сформованості компонентів культури логічного мислення; створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату у студентських академічних групах.

Обґрунтовано методологічні засади, покладені в основу проектування структурно-функціональної моделі формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу (системний, аксіологічний, особистісно орієнтований, діяльнісний, контекстний), і загальнопедагогічні та специфічні принципи (проблемності, індивідуалізації та диференціації, професійної спрямованості, індивідуальної підтримки викладачем навчальної діяльності кожного студента, зворотного зв’язку, паритетності).

Розкрито сутність і доцільність реалізації таких педагогічних умов: наявність у студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до опанування культурою логічного мислення, врахування психологічних рис та інтелектуальних здібностей студентів, самостійна пізнавальна активність, урахування індивідуальних особливостей і рівня підготовки студентів, створення сприятливої атмосфери на заняттях, спрямованість професійної підготовки на формування культури логічного мислення як центрального компонента професійної культури у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу; актуалізація можливостей навчальних предметів для формування культури логічного мислення з урахуванням спеціальності та кваліфікації; забезпечення педагогічної підтримки культури логічного мислення в системах “студент – студент”, “студент – викладач”.