ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах розвитку ринкових відносин в Україні однією з центральних проблем підприємств є забезпечення їх конкурентоспроможності. Збільшення конкуренції у виробництві та реалізації товарів і послуг промислового призначення, з одного боку, і зменшення платоспроможного попиту на ці товари, з іншого, створили умови, за яких конкурентоспроможність машинобудівних підприємств, як виробників засобів виробництва, стає основною передумовою розвитку підприємств усіх галузей промисловості та національної економіки в цілому. За таких умов кожна господарська одиниця зацікавлена у використанні ефективних методів управління, які забезпечують найкращі фінансові результати в порівнянні з конкурентним оточенням.
Необхідність вирішення широкого спектра практичних завдань, пов'язаних з конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств, висуває на перший план завдання вдосконалення методичного апарату її оцінювання. Аналіз наукової літератури показав недостатню опрацьованість теоретичних і методичних питань оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних підприємств. Разом з тим кількісна оцінка як результат оцінювання конкурентоспроможності є обов'язковим елементом аналітичних підсистем будь-якого господарюючого суб'єкта. Без такої оцінки всі заходи щодо підвищення конкурентоспроможності, що передбачаються підприємством, залишаться неефективними, оскільки відсутня об'єктивна основа, яка дозволяє робити висновки про стан і динаміку зміни об’єкта. Існуючі та поширені сьогодні в діяльності підприємств способи оцінювання конкурентоспроможності або основані на суб’єктивних експертних оцінках, або використовують занадто примітивні матричні схеми, або ж спрямовані на отримання інтегральних показників, розрахованих на не завжди доступній та об’єктивній інформації, що, зрештою, призводить до розробки та реалізації помилкових управлінських рішень. Тому оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних підприємств у сучасних умовах має ґрунтуватися на основі об’єктивних та доступних для аналітика показників, які відображають результати діяльності підприємства.
Викладене вище визначає актуальність науково-практичного завдання вдосконалення способів оцінювання конкурентоспроможності машинобудівних підприємств.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. При виконанні держбюджетної теми ДН-33-03 “Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки” (номер державної реєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.) за участю автора розроблено науково-методичні рекомендації щодо оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства на основі показників його фінансового стану. Вдосконалені здобувачем способи оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства з використанням факторного та кластерного аналізу використані при виконанні держбюджетної теми ДН 31-06 “Інноваційна модель сталого розвитку виробничих систем у динамічних умовах господарювання” (номер держреєстрації 0106U000291, 2006-2007 рр.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування доцільності застосування цільового підходу до оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства за результатами статистичної обробки даних про фінансовий стан підприємства порівняно з конкурентами з використанням факторного та кластерного аналізу.
Відповідно до мети дослідження були вирішені такі наукові та практичні завдання:
розглянуто можливість застосування системного, ситуативного, процесного й цільового теоретичних підходів до розуміння сутності конкурентоспроможності підприємства та її оцінювання;
проаналізовано способи оцінювання конкурентоспроможності підприємств (за товарними ознаками, матричні, способи, основані на теорії ефективної конкуренції) з метою визначення їх переваг і недоліків, а також можливості їх застосування при реалізації цільового підходу до оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства;
у межах цільового підходу обґрунтовано доцільність застосування для оцінювання конкурентоспроможності сукупності показників фінансового стану підприємства;
визначено, що для оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства за показниками фінансового стану необхідно використовувати способи статистичного аналізу даних – багатовимірний факторний аналіз і кластерний аналіз;
застосовано спосіб багатовимірного факторного аналізу за головними компонентами конкурентоспроможності з метою забезпечення формування цільової оцінки позиції підприємства щодо основних конкурентів;
використано кластерний аналіз в оцінюванні конкурентоспроможності підприємств для визначення відстані до конкурентів і розробки можливих управлінських дій щодо наближення фінансових показників підприємства до найкращих з вибраних для порівняння об’єктів;
використано розроблені рекомендації щодо використання статистичних способів оцінювання конкурентоспроможності в діяльності машинобудівних підприємств.
Об'єкт дослідження – Предмет дослідження – способи оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність способів наукового пізнання, методів, прийомів і принципів проведення досліджень. Теоретичною базою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі менеджменту, маркетингу, управління конкурентоспроможністю підприємства, економічного аналізу та економіко-математичного моделювання. Інформаційною базою послугували статистичні дані, звітність машинобудівних підприємств і результати власних досліджень.
У роботі використано системний і структурний аналіз (при визначенні теоретичних підходів до розуміння конкурентоспроможності підприємства та її оцінювання), метод узагальнення та аналогій (для визначення способів оцінювання конкурентоспроможності), методи багатовимірних статистичних досліджень (при оцінюванні конкурентоспроможності з використанням факторного та кластерного аналізу та їх удосконаленні), метод стандартизації змінних (при приведенні всіх змінних конкурентоспроможності до єдиної шкали вимірювання), методи багатовимірного кореляційного аналізу (при аналізі взаємної варіації між ознаками конкурентоспроможності та виявленні зв'язку між показниками фінансового стану підприємств і розрахунку кореляційної матриці), метод головних компонент (при відшуканні прихованих закономірностей між показниками фінансового стану та виділенні головних компонент конкурентоспроможності, виявленні й вивченні стохастичного зв'язку ознак з головними компонентами), метод обертання простору чинників (для отримання більш чіткої матриці факторних навантажень за критерієм варимаксної нормалізації), метод ієрархічного кластерного аналізу (для розбиття множини підприємств-конкурентів на задане число класів), методи графічного зображення аналітичних даних – точкові діаграми (при графічній інтерпретації матриці навантажень за найбільш значимими чинниками конкурентоспроможності та в просторі головних компонент конкурентоспроможності) та дендрограми (при зображенні результатів кластерного аналізу змінних конкурентоспроможності підприємств за фінансовими показниками на стандартизованих даних методом k-середніх).
Для статистичної обробки інформації, розрахунку проміжних і кінцевих показників конкурентоспроможності підприємств використано програмний продукт Statistica версії 6.0.437.0, розроблений StatSoft Inc.; для ранжирування підприємств за факторними навантаженнями застосовувався табличний процесор Excel стандартного додатка Мicrosoft Office .
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні теоретичних положень щодо застосування цільового підходу до оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства на основі використання статистичних способів оцінювання сукупності фінансових показників підприємств-конкурентів.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства проведене із застосуванням цільового підходу, що дозволяє розглядати його як процес визначення оцінок, які відображають економічні результати роботи підприємства порівняно з відповідними цільовими показниками конкурентів;
уточнено:
поняття “конкурентоспроможність машинобудівного підприємства”, що розглядається відповідно до цільового підходу як досягнута на певний момент часу цільова характеристика машинобудівного підприємства, яка забезпечує досягнення кращих економічних результатів, ніж у конкурентів і проявляється в сукупності його цільових показників;
сукупність показників конкурентоспроможності підприємства, основу якої за цільовим підходом складають групи показників фінансового стану підприємства, що забезпечує зіставність і цільову спрямованість отримуваних оцінок конкурентоспроможності підприємства;
удосконалено:
оцінювання конкурентоспроможності підприємств шляхом використання статистичних способів аналізу взаємозв’язків між показниками, що відображають характеристику конкурентоспроможності підприємства;
спосіб визначення цільової оцінки позиції підприємства щодо основних конкурентів завдяки використанню багатовимірного факторного аналізу за головними компонентами конкурентоспроможності, який доповнено етапами ідентифікації основних конкурентів (за напрямами діяльності), формування вхідних даних (сукупності фінансових показників), представлення результатів (ранжируваних значень факторних навантажень);
отримало подальший розвиток:
використання кластерного аналізу щодо оцінювання конкурентоспроможності підприємств за показниками фінансового стану, що дозволяє порівнювати й угруповувати підприємства, визначати відстань до конкурентів і наближати фінансові показники підприємства до найкращих з вибраних для порівняння підприємств-конкурентів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження. Запропоновані в дисертації результати та розроблені рекомендації є методичною основою оцінювання конкурентоспроможності підприємств, що здійснюється шляхом порівняння сукупності показників фінансового стану підприємств-конкурентів з використанням факторного та кластерного аналізу.
До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства за показниками фінансового стану;
оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства на основі застосування факторного та кластерного аналізу показників фінансового стану підприємств.
Результати дослідження використано в практичній діяльності машинобудівних підприємств м. Луганськ і Луганської області, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку: ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” (довідка
№ 1015/7-35 від 19.09.07 р.), ЗАТ “Стаханівський вагонобудівний завод” (довідка № 764/76-09 від 25.11.07 р).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Особистий внесок у праці, що опубліковані в співавторстві, визначено в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень повідомлені, обговорені та схвалені на II Міжнародній науково-практичної конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Луганськ, 2002 р.), наукової конференції професорсько-викладацького складу і наукових співробітників “Наука-2002” (м. Луганськ, 2002 р.), IX Міжнародній науково-практичній конференції з проблем вищої школи “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова’2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми сталого розвитку підприємства в умовах ринкової економіки” (м. Луганськ, 2004 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства” (м. Донецьк, 2006 р.), XI Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 12 наукових працях, серед яких 6 статей – у наукових журналах, 2 статті – у збірниках наукових праць, 4 публікації – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 3,5 д.а., з яких особисто автору належать 3,35 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, що викладені на 228 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 30 таблиць і 23 рисунки, які подано на 45 сторінках. Список використаних джерел із 192 найменувань уміщено на 16 сторінках, 6 додатків – на 27 сторінках.
| 
