ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ДІЛЬНИЧНИХ ІНСПЕКТОРІВ МВС ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛКТНИХ СИТУАЦІЙ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, представлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами, визначено об’єкт, предмет і мету, сформульовано завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практичну діяльність, наведено інформацію про публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади формування готовності майбутніх дільничних інспекторів міліції МВС України до розв’язання конфліктних ситуацій» схарактеризовано основні етапи розвитку уявлень про явище готовності до професійної діяльності; проаналізовано проблему готовності майбутніх дільничних інспекторів міліції до розв’язання конфліктів та визначено її структуру; розглянуто типологію конфліктних ситуацій у роботі працівників служби дільничних інспекторів міліції МВС України; досліджено наявний стан готовності до вирішення майбутніми ДІМ професійних конфліктів, визначено критерії та рівні її сформованості, виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх ДІМ до розв’язання конфліктних ситуацій у процесі фахової підготовки.

На основі ознайомлення із практичним аспектом діяльності ОВС проаналізовано наявні проблеми у професійній діяльності дільничних інспекторів міліції (низький рівень комунікативної компетентності, що позначається на ефективності взаємодії з громадянами; недостатня сформованість конфліктологічних умінь, необхідних для проведення профілактичної роботи з населенням, аналізу звернень громадян, розв’язання сімейно-побутових конфліктів, ефективної взаємодії з представниками громадськості).

Серед осіб, з якими доводиться працювати дільничному інспектору міліції, є особливо небезпечні, що перебувають під адміністративним наглядом, раніше засуджені, засуджені умовно, а також неблагополучні сім`ї, п`яниці, наркомани і деякі категорії психічно хворих людей. Від них можна чекати вчинення опору працівникам органів внутрішніх справ з метою скоєння протиправних дій. Стосовно кожної такої особи дільничному інспектору міліції необхідно здійснювати комплекс організаційних і профілактичних заходів. Психолого-педагогічні знання, вміння та навички є необхідним елементом діяльності дільничних інспекторів міліції, який допомагає орієнтуватись у роботі з населенням, аналізувати оперативну обстановку на адміністративній дільниці, усувати сімейно-побутові конфлікти, професійно розглядати звернення громадян, активно взаємодіяти з представниками громадськості. Діяльність дільничного інспектора міліції потребує належної психологічної підготовки, яка сприятиме підвищенню ефективної взаємодії працівника служби ДІМ з громадянами.

Розглянуто типологію конфліктних ситуацій у роботі працівників служби дільничних інспекторів міліції МВС України, яка охоплює : внутрішньоособистісний, міжособистісний, конфлікт між особистістю і групою, міжгруповий конфлікт (М. Мексон); фактичний конфлікт, випадковий (умовний), усунутий конфлікт, невірно приписаний конфлікт, латентний (прихований), хибний конфлікт (О. Олійник). Конфліктні ситуації, що виникають у підрозділах ОВС та у роботі служби ДІМ, умовно поділяють на внутрішні ‑ між начальником і підлеглими, працівниками ‑ колегами; та зовнішні ‑ між працівником міліції та громадянами, працівниками ОВС та представниками влади, інших правоохоронних структур, представниками громадських організацій тощо. За характером поведінки учасників конфлікту вирізняють природні та штучні конфлікти (О. Бандурка, В. Друзь).

На основі аналізу наукової літератури з питань конфліктів у діяльності ОВС конкретизовано зміст поняття «конфліктна ситуація у роботі дільничних інспекторів міліції» − ситуації, що виникають у процесі взаємодії працівників служби ДІМ з різними категоріями громадян та у процесі роботи в колективі. Вченими по-різному трактується поняття конфлікту: 1) як зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії. (A. Петровський, М. Ярошевський); 2) як біполярне явище ‑ протистояння двох начал, яке виявляє себе в активності сторін, спрямованій на подолання суперечності (Н. Гришина); 3) як специфічна організованість діяльності, в якій суперечність утримується в процесі вирішення конфлікту (Б. Хасан); 4) як найбільш деструктивний спосіб розвитку та завершення значущих суперечностей, які виникають у процесі соціальної взаємодії (А. Анцупов, А. Шипілов); 5) як зіткнення різноспрямованих сил (цінностей, інтересів, поглядів, цілей, позицій) суб'єктів ‑ сторін взаємодії (Г. Ложкін, Н. Пов'якель); 6) як вияв неузгодженості інтересів між двома або більшою кількістю сторін, коли кожна намагається зробити так, щоб була прийнята саме її позиція або цілі (І. Ващенко, С. Гіренко).

Зроблені висновки вказали на необхідність подальшого ґрунтовного дослідження готовності як педагогічної категорії, під якою ми розуміємо сукупність психологічних характеристик особистості, що забезпечують успішне виконання професійної діяльності, а також володіння необхідними знаннями та практичними навичками роботи у межах цієї діяльності.

Змістовно-структурний аналіз дав змогу встановити, що психолого-педагогічна категорія «готовність до розв’язання конфліктних ситуацій» є цілісною якістю особистості, яка характеризує її емоційно-вольову мобілізаційність у момент включення в ситуацію конфліктного характеру. Також цю категорію визначають як психологічне утворення, що зумовлює особливості професійної поведінки та діяльності в ситуації конфлікту (О. Анцупов, А. Шипілов). Це інтегрована якість, що охоплює сукупність конфліктологічних знань, умінь і навичок професійної діяльності, а також необхідних особистісних якостей, які сприяють попередженню міжособистісних зіткнень у різних ситуаціях професійної діяльності та належній організації діяльності служби ДІМ і кожного працівника зокрема.

Виокремлено такі компоненти готовності майбутніх ДІМ до розв’язання конфліктних ситуацій:

− мотиваційно-вольовий (сукупність мотивів, адекватних цілям і завданням службової діяльності, система особистісних емоційно-вольових характеристик, необхідних для попередження міжособистісних зіткнень у ситуаціях професійної діяльності),

− оцінно-орієнтаційний (система знань і практичних умінь, необхідних для вирішення конфліктних ситуацій у колективі та під час діяльності з охорони громадського порядку),

− операційний (сукупність умінь працівника служби ДІМ, які дозволяють здійснювати контроль за розвитком особистості й колективу в ситуації конфлікту, і навичок, що дають змогу вести переговори під час вирішення конфліктних ситуацій).

Готовність працівника ОВС України до розв’язання конфліктних ситуацій охоплює: професійну самосвідомість, ставлення до діяльності, мотиви, способи діяльності, здатність до практичної реалізації цих способів та професійно значущі якості особистості майбутнього міліціонера. Згадане психолого-педагогічне новоутворення формується значною мірою на основі позитивного ставлення фахівців до виконання своїх обов’язків, наявності відповідних рис характеру, здібностей та темпераменту, володіння необхідними знаннями, вміннями та навичками у галузі юридичної психології та конфліктології. Сформована готовність ДІМ до розв’язання конфліктних ситуацій є однією з найважливіших умов його успішної професійної діяльності.

З точки зору фахової підготовки працівників ОВС готовність до розв’язання конфліктних ситуацій має здатність розвиватися і може бути удосконалена за певних умов. Будучи стійким утворенням, готовність дає можливість досягати стабільних результатів у професійній діяльності.

З метою удосконалення підготовки курсантів до вирішення конфліктних ситуацій розроблено та визначено педагогічні умови освітнього процесу для успішного засвоєння майбутніми ДІМ необхідних знань, що забезпечать професійне розв’язання чи уникнення конфліктів у подальшій професійній діяльності. У вищому навчальному закладі МВС України необхідно створити таке навчально-виховне середовище, яке сприятиме формуванню особистості майбутнього працівника ОВС. Підґрунтям для створення такого середовища є активізація конфліктологічної підготовки у межах навчального процесу.

Педагогічними умовами, спрямованими на підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх ДІМ до розв’язання конфліктних ситуацій, є наступні:

1) формування досвіду конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, що передбачає створення комфортного соціально-педагогічного середовища, забезпечення можливостей для розвитку рефлексивного ставлення курсантів до набутих професійних знань та практичних умінь; забезпечення високого рівня психолого-педагогічної компетентності науково-педагогічного складу й курсової ланки ВНЗ МВС; посилення уваги до виховної роботи та організації дозвілля курсантів;

2) реалізація міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу з урахуванням конфліктологічної складової: ця умова передбачає збагачення змісту підготовки майбутніх ДІМ спеціальними знаннями про сутність, структуру, функції конфлікту, механізми їх попередження та розв’язання; шляхами її упровадження виступають ділові та рольові ігри, тренінги, проблемні завдання, бесіди, робота кураторів, заняття у спортивних секціях тощо;

3) забезпечення мотивації до конструктивного врегулювання й вирішення конфліктних ситуацій: використання засобів підвищення компетентності курсантів у сфері вирішення конфліктів, що сприятиме формуванню конфліктологічної готовності (мотиваційно-вольового, оцінно-орієнтаційного та операційного компонентів); використання групових форм організації навчальної діяльності майбутніх ДІМ, основою якого є принципи активності, дотримання правил групової роботи та взаємодопомоги.

Професійна підготовка курсантів має бути спрямована на оволодіння знаннями про специфіку конфліктних ситуацій у майбутній професійній діяльності, технологіями, що сприятиме ефективному розв’язанню конфліктів та формуванню вмінь застосування набутих знань з урахуванням індивідуального підходу та характеру конфлікту.

Аналіз навчально-виховного процесу ВНЗ МВС України показав, що психолого-педагогічний аспект фахової підготовки ДІМ ‑ це такий вид підготовки, який становить організований процес, спрямований на формування і розвиток у курсантів системи знань, умінь та професійно значущих навичок, що забезпечують ефективне розв’язання професійних завдань, успішне подолання труднощів під час виконання службових обов’язків тощо.

Основним змістом всіх етапів підготовки майбутніх ДІМ до розв’язання конфліктних ситуацій є побудова у курсантів образу очікуваної ситуації, схеми дій у разі виникнення конфлікту, формування установки на ефективне розв’язання професійних завдань. Це передбачає засвоєння системи знань про умови виникнення та вияву різних типів конфлікту, закономірності їх розвитку, формування вмінь, що дають можливість проводити аналіз конфліктної ситуації, діагностувати конфліктну поведінку, прогнозувати її подальший розвиток та оперативно приймати рішення щодо вибору засобів впливу на конфліктну поведінку професійного оточення.

З метою впливу на формування готовності майбутніх дільничних інспекторів міліції до розв’язання конфліктних ситуацій спеціально конструювалися і впроваджувалися у практику роботи ВНЗ МВС України педагогічні умови, які повинні забезпечувати ефективність такої підготовки.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування готовності майбутніх дільничних інспекторів міліції до розв’язання конфліктних ситуацій» проаналізовано підходи щодо удосконалення змісту практичної підготовки майбутніх дільничних інспекторів міліції до роботи з конфліктами та здійснено оцінку їх ефективності; досліджено наявний стан готовності курсантів ВНЗ МВС України до розв’язання конфліктних ситуацій, визначено критерії та рівні її сформованості.

Для розробки діагностики оцінювання вищезазначеного особистісного утворення обґрунтовано наступні критерії готовності майбутніх ДІМ до розв’язання конфліктних ситуацій у процесі фахової підготовки: мотиваційно-ціннісний (спрямований на переконання дільничних інспекторів міліції у необхідності застосування технологій розв’язання конфліктів, прагнення до розширення конфліктологічних знань); орієнтаційний (передбачає наявність знань та умінь щодо професійного розв’язання конфліктів); пізнавально-операційний (характеризується вмінням майбутнього працівника служби ДІМ виявляти власні досягнення і недоліки у розв’язанні конфліктів під час професійної діяльності).

Показниками мотиваційно-ціннісного критерію є прагнення (мотивація) курсантів до досягнення мети, вмотивованість щодо активної життєвої позиції та соціального престижу. Показниками орієнтаційного критерію виступають оцінка курсантами власного рівня конфліктності та вміння орієнтуватися у ситуації конфлікту, визначення ступеня усвідомленості індивідуальної конфліктності. Показниками пізнавально-операційного критерію обрано усвідомлення майбутніми ДІМ механізмів вирішення конфліктів, здатність до ведення переговорів та розв’язання конфліктів.

Розглянуто всі можливі варіанти (64 випадки) поєднання рівнів критеріїв готовності майбутніх ДІМ до розв’язання конфліктних ситуацій, які в комплексі дали загальну характеристику низького, середнього достатнього та високого рівнів сформованості особистісного утворення.

З метою визначення відправних положень для удосконалення підготовки майбутніх дільничних інспекторів міліції МВС України до розв’язання конфліктних ситуацій нами було проведено констатувальний експеримент. Для проведення психолого-педагогічної діагностики підібрано психологічні тести, розроблено відповідний інструментарій, бланки анкет і опитувальників.

Рівень сформованості готовності до розв’язання конфліктних ситуацій обчислювався за допомогою методу математичного моделювання. Для статистичної обробки отриманих даних було застосовано комп'ютерну програму SPSS Statistics v.17,0З та критерію Колмогорова-Смірнова. Для надійності статистичної перевірки використано W-критерій Вілкоксона (Wilcoxon test) та критерій Краскела-Уоллеса.

Під час констатувального експерименту було визначено початковий стан сформованості конфліктологічної готовності курсантів. Кількість курсантів, задіяних на етапі констатувального експерименту, склала 491 особу. Результати констатувального експерименту засвідчили, що низький рівень готовності курсантів – майбутніх ДІМ до розв’язання складає 30,6%, середній – 38, 7%, достатній – 26%, високий – 5, 4%.

Для точності експериментальної перевірки рівня сформованості готовності майбутніх ДІМ до розв’язання конфліктних ситуацій досліджено компоненти готовності через систему критеріїв (мотиваційно-ціннісного, орієнтаційного та пізнавально-операційного). Це дало підстави для удосконалення навчально-виховного процесу в контексті предмета дослідження.

У межах дослідної перевірки ефективності роботи з формування конфліктологічної готовності майбутніх дільничних інспекторів міліції було проведено формувальний експеримент. Цей етап педагогічного експерименту передбачав перевірку ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування готовності курсантів до розв’язання конфліктних ситуацій. Позитивні зміни стали можливими завдяки реалізації визначених нами педагогічних умов. Упровадження першої педагогічної умови ‑ формування досвіду конструктивного вирішення конфліктних ситуацій ‑ передбачало роз'яснення ролі конфліктологічних знань та проведенні систематичного тестування з метою формування в курсантів готовності до переговорів в умовах конфлікту, тактики поведінки у конфліктній ситуації, виявлення схильності до конфліктності тощо. Ситуації, запропоновані у діагностичних методиках, передбачали опору на особистий досвід курсанта щодо поведінки у ситуації конфлікту. Подальше формування досвіду роботи з конфліктами відбувалося у межах вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу.

Друга педагогічна умова ‑ реалізація міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу з урахуванням конфліктологічної складової ‑ була забезпечена шляхом впровадження спецкурсу «Основи професійної комунікації» (у рамках вивчення іноземної мови професійного спрямування). Програму спецкурсу було побудовано з урахуванням здобутків психології, конфліктології, ділового мовлення та службової етики працівника ОВС. Його мета – забезпечити курсантів знаннями про прийоми врегулювання конфліктів та отримання інформації в умовах напруженої ситуації. Професійно забарвлене спілкування дозволяло курсантам усвідомлювати потенціал конфліктологічної культури як складової професіоналізму майбутнього правоохоронця.

Засобами реалізації третьої педагогічної умови ‑ забезпечення мотивації до конструктивного врегулювання конфліктних ситуацій ‑ слугувало систематичне проведення позааудиторної виховної роботи, орієнтованої на усвідомлення курсантами ролі конструктивної співпраці, взаємодопомоги у професійній діяльності (тематичні бесіди про життя працівників ОВС та професійні шляхи подолання конфліктних явищ у діяльності сучасного правоохоронця, розповіді ветеранів ОВС (під час проведення кураторських годин) як приклад професіоналізму, фільми за відповідною тематикою тощо. Поступово зміцнювалися мотиви, пов'язані з майбутньою професійною діяльністю: прагнення присвятити себе служінню закону, успішно виконувати професійні обов'язки. Використання активних методів виховної роботи (тематичних бесід, дискусій, ділових та рольових ігор тощо) проводилося з урахуванням індивідуальних особливостей курсантів та особливостей їхньої майбутньої діяльності.

Після завершення формувального експерименту вивчалася динаміка рівнів сформованості готовності майбутніх дільничних інспекторів міліції МВС України до розв’язання конфліктних ситуацій. За результатами підсумкових зрізів виявлено зростання ступеня сформованості конфліктологічної готовності курсантів.

Отримані дані формувального етапу експерименту показують, що найбільші позитивні зміни відбулися в експериментальних групах на низькому (27,0%) та високому (25,7%) та в контрольних групах на низькому рівні (24,2%) та на достатньому (18,2%).