МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ СИСТЕМИ ПЕРФЕКТА ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ Автореферат

У вступі обґрунтовані актуальність та доцільність дослідження, визначені об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження, розкрита наукова новизна роботи, її теоретичне та практичне значення, вказаний зв'язок дослідження з науковими програмами та планами, подані відомості про апробацію та впровадження результатів.

У першому розділі «Латинська мова у парадигмі сучасної освіти майбутніх філологів» розглянуто історико-лінгвістичний аспект формування та становлення англійської мови за посередництва латинської; визначено місце та роль латинської мови у системі навчання майбутніх філологів; виокремлено психолого-педагогічні основи навчання латини; визначено зміст, цілі та принципи навчання майбутніх філологів граматики латинської мови.

Аналіз теоретичних мовознавчих праць дав змогу окреслити пріоритетні напрями компаративного аспекту навчання латинської мови: вплив лексики, орфографії, словотвору, граматики латинської мови на розвиток англійської мови.

Досліджуючи парадигму освіти майбутніх філологів, вдалося виділити змістові компоненти дисципліни «Латинська мова» та схарактеризувати їх реалізацію в умовах компетентнісного підходу (див. рис. 1).

Психологічні основи навчання майбутніх філологів латинської мови ґрунтуються на таких мотиваційних особистісно-пізнавальних засадах: лінгвістичні потреби, інтелектуально-емоційна вибірковість до навчальної інформації, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення. Ефективна реалізація когнітивної стратегії рецептивного оволодіння граматичним матеріалом латинської мови відбувається на основі попереднього лінгвістичного досвіду студента через «переформатування» стереотипних уявлень, впровадження міжмовних та внутрішньомовних зіставлень, осмислене запам’ятовування навчального матеріалу, виконання усвідомленої дії на основі концепції поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна), теорії діяльності (Л. Виготський, С. Рубінштейн, О. Леонтьєв) та стадій навчання пасивної граматики (Л. Щерба, І. Рахманов, Й. Берман). Успішність вивчення латинської мови філологом-першокурсником залежить від рівня шкільного засвоєння граматики рідної та англійської мови.

Навчальні функції дисципліни спрямовані на досягнення граматичних складників освітньої, практичної та розвивальної мети. Граматичний складник освітньої мети навчання майбутніх філологів полягає в опануванні граматичної системи латинської мови, її граматичних законів, фонетичних явищ із граматичним навантаженням, граматичних категорій, формально-структурних та функціонально-семантичних характеристик тощо. Граматичні знання латинської мови слугують основою для вивчення граматики сучасної англійської мови. Граматичний складник практичної мети спрямований на формування, удосконалення, закріплення рецептивних граматичних навичок та уміння читати латиномовний текст. Граматичний складник розвивальної мети передбачає розвиток когнітивної сфери майбутнього філолога через вивчення формально-логічної структури граматики латинської мови.

Поняття «граматична компетенція» як частина загальної професійної компетентності майбутніх філологів потрактована як компетенція у сфері рецептивного використання латинської граматики. Склад граматичної компетенції визначається граматичними знаннями, рецептивними граматичними навичками з їх інтегруванням в уміння читати латиномовний текст