ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, відповідно до якої сформульовано основні завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, а також розкрито наукову новизну та практичне значення й апробацію одержаних результатів.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти організації обліку праці та її оплати на сільськогосподарських підприємствах» – узагальнено теоретичні питання щодо економічної суті, мотивації та системи показників праці та її оплати у сільському господарстві, досліджена методика організації обліку оплати праці на сільськогосподарських підприємствах, а також макро- і мікрорівень нормативного регулювання обліку та контролю.

За останні роки економічне зростання в Україні та стан оплати праці зумовлює необхідність подальшого радикального реформування її системи, бо, як переконує світовий досвід, обов’язковою умовою підвищення продуктивності й ефективності праці є зростання трудової активності та підприємливості в сільськогосподарській галузі.

Аналіз статистичних даних свідчить, що рівень оплати праці в сільськогосподарському виробництві є одним із найнижчих серед галузей економіки України. Так, кількість зайнятого населення в Україні за період 2004–2012 рр. залишилася стабільною в середньому за галузями економіки. Водночас, спостерігається скорочення середньооблікової кількості найманих працівників (на 11,7 % за галузями економіки), а в сільському господарстві воно становило майже 70,1 %. Середньомісячна заробітна плата за вказаний період у сільському господарстві зросла у 17,7 раза (по галузях економіки у 13,1 раза), а її середньомісячний розмір на 33,1% нижче середнього значення за галузями економіки та на 42,2% нижче, ніж у промисловості. Дані свідчать, що при скороченні кількості працюючих, зростанні рівня мінімальної заробітної плати за аналізований період фактично відбувається лише статистичне підвищення середньомісячної заробітної плати в галузі сільського господарства з незначним реальним поліпшенням економічного забезпечення розвитку трудових ресурсів.

Нові вимоги до системи організації обліку праці повинні передбачати, щоб рівень оплати забезпечував нормальне відтворення робочої сили, збільшення прибутку за рахунок раціональної організації виробничого процесу й підвищення технічного рівня виробництва.

Систематизуючи різні підходи, автором дисертації уточнено визначення системи організації обліку праці та її оплати як сукупності первинного документування, зведеного обліку та звітності щодо всіх розрахунків із працівникам з праці та винагород за неї, які визначають: умови й порядок виплат і розміри основного заробітку; розміри тарифних ставок, окладів; доплати й надбавки компенсаційного і стимулівного характеру, премії та соціальні виплати і в сукупності розкривають рівень економічного чинника відтворення робочої сили.