ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО-ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ Автореферат

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напрямку дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт та предмет, основну мету та завдання, методологічні й методичні підходи до їх вирішення. Визначено наукову новизну та практичну значущість роботи. Наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Проблема правової свідомості у сучасній юридичній психології» висвітлено основні етапи становлення теоретико-методологічних підходів до проблеми правосвідомості та професійно-правової свідомості, визначено базові уявлення сучасних науковців.

Досліджено проблеми розуміння сутнісного критерію виокремлення поняття «правосвідомість», виявлено, що тлумачення її структурного наповнення та особливостей реалізації принципово відрізняється у різних авторів, як сучасної науки, так і в історичному розрізі.

У сучасній науковій думці співіснує більше ста дефініцій поняття «правова свідомість», що, з одного боку, детермінується поліаспектністю цього явища, з іншого – вимагає визнання його системності та застосування синергетичного підходу при вивченні його розвитку. Опосередковано окремі аспекти професійно-правової свідомості, починаючи з ХІХ століття, знаходять своє відображення у наукових працях європейських, американських дослідників (Г. Гросс, Р. Познер, Г. Тох), психологів, правознавців, філософів Російської імперії (Л.Й. Петражицький, М.І. Палієнко, Б.О Кістяківський).

У подальшому спостерігається звуження самого поняття у рамках виключно форми суспільної свідомості (І.Є. Фарбер. І. Долгова, В.А. Щегорцев, О.Р. Ратинов та інші). Однак дослідження професійно-правової свідомості вимагає поєднання досягнень психологічної науки у вивченні, як свідомості особистості (К.О.Абульханова-Славська, В.М. Бехтерєв, Л.І. Божович, С.Л. Рубінштейн та інші), так і впливу права на процеси соціальної регуляції (М.І. Бобнєва).

Сучасні концепції найчастіше у найбільшій мірі актуалізують регулюючу функцію усієї системи правосвідомості (В.Л. Васильєв, В.І. Івлєв). О.В. Землянська акцентує увагу на інтра- та інтерперсональних характеристиках структури та відбивно-регулятивному призначенні правосвідомості.

Спираючись на аналіз наукових здобутків юридичної психології у розумінні досліджуваного феномену, ми визначаємо професійно-правову свідомість особистості як інтеріорізовану складну систему професійно-правових ставлень, переконань, установок та мотивів, що детермінує правозастосовну активність правника.

Визначено актуальні підходи до розуміння основних структурних компонентів досліджуваного феномену професійно-правової свідомості особистості. На основі аналізу наукових досліджень найбільш вагомих складових професійно-правової свідомості особистості (Г.Х. Єфремова, О.Р. Ратінов, І.Е. Фарбер, О.В. Кобець, Т.М. Малкова, М.Є. Черкас та інші) нами класифіковано наступні сутнісні блоки: інформаційний (охоплює правові знання, засвоєні правові норми та вимоги), емоційний (містить переживання, викликані пізнанням правової дійсності), інтерпретаційний (виражає правові оцінки, переконання, ставлення до правової дійсності), ціннісно-мотиваційний (визначає ціннісні орієнтації та мотиви у сфері правовідносин) та поведінковий (реалізується у активності індивіда, регламентованій правовими нормами).

Блоки елементів правової свідомості взаємодетерміновані і взаємопов’язані, оскільки лише у вигляді замкненого кола забезпечують функціонування усієї системи, метою якої є належний ступінь зовнішньої і внутрішньої активності особистості, що відповідає вимогам правомірної поведінки. Необхідними характеристиками професійно-правової свідомості працівників ОВС є не тільки наявність достатнього рівня розвитку зазначених елементів правосвідомості особистості, але і поглиблені структурні взаємозв’язки між ними, що забезпечують ефективну реалізацію професійної діяльності.

Проаналізовано прояви професійно-правової свідомості особистості, найбільш актуалізовані у період навчання курсантів у ВНЗ МВС як майбутніх офіцерів ОВС. Носіями правосвідомості виступають індивід, група чи суспільство у нерозривній єдності її різновидів.

На рівні специфічної соціальної групи – працівники органів внутрішніх справ – формується особливий вид професійно-правової свідомості. У своїй системі професійно-правова свідомість особистості реалізує профілактичний вплив щодо появи професійних деформацій працівників ОВС, створює умови не лише для ефективної професійної, але і для особистісної самореалізації особистості (П.П. Баранов, В.І. Барко, Д.С. Безносов, В.С. Бреднева, Ю.Б. Ірхін, В.І. Темченко та інші).

На основі набуття курсантами ВНЗ МВС систематизованих професійно-правових знань, домінантних позитивних емоцій, викликаних сприйняттям правової дійсності, формування ставлення до права як до особистісної цінності, розвиваються специфічні ціннісні орієнтації та мотиви, які визначають поведінкові елементи професійно-правової свідомості особистості та усю сукупність її проявів.

Другий розділ «Психологічні особливості професійно-правової свідомості курсантів ВНЗ МВС України» присвячений опису організації та аналізу результатів емпіричного дослідження особливостей правосвідомості курсантів вищих навчальних закладів МВС України, які дають підстави характеризувати розвиток професійного рівня їхньої правосвідомості. З метою вивчення правосвідомості курсантської молоді проведене дослідження 261 респондентів, у тому числі курсантів та слухачів магістратури Харківського національного університету внутрішніх справ та студентів двох груп порівняння (студентів Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ та ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»).

Враховуючи невідривність навчання майбутніх правників у ВНЗ системи МВС від правової освіти, а також чітку регламентацію життєдіяльності курсантів, що детермінує прояви їхньої правової активності, предметом емпіричного вивчення визначені базові психологічні складові професійно-правової свідомості особистості, об’єднані у емоційний, інтерпретаційний та ціннісно-мотиваційний блоки. У зв’язку з цим практично досліджуваним проявом професійно-правової свідомості особистості є правосприйняття, ставлення до права як системи загалом та його компонентів зокрема.

З метою визначення специфічних проявів розвитку професійно-правової свідомості курсантів сформовано дві групи порівняння: студенти юридичного напряму підготовки ВНЗ МВС (з огляду на профільну підготовку за юридичним напрямом) та студенти економічного ВНЗ (як носії буденної правосвідомості).

Крім того, прослідкувати зміни психологічних компонентів правосвідомості курсантів на етапі їхньої професіоналізації дозволяє виокремлення у кожній групі трьох підгруп за тривалістю підготовки – першого, третього та п’ятого років навчання. Оскільки термін базової підготовки курсантів у ВНЗ МВС становить чотири роки, до підгрупи п’ятого року навчання включені слухачі магістратури ВНЗ МВС (усі завершили чотирьохрічну курсантську підготовку).

Відображено відмінності психологічних компонентів правосвідомості курсантів порівняно зі студентською молоддю, не пов’язаною із сферою права. На основі емпіричного вивчення ставлення до права як провідного компоненту професійно-правової свідомості курсантів ВНЗ МВС виявлено, що розвиток професійно-правової свідомості особистості характерний для курсантів уже на етапі фахової підготовки. Специфічні прояви професійно-правової свідомості розвиваються у курсантів під впливом психологічних детермінант, пов’язаних не лише із особливою навчальною програмою, але із особливими умовами її реалізації, специфічними обставинами життєдіяльності курсантської молоді.

Виходячи із запропонованого блочного поділу компонентів професійно-правової свідомості особистості, варто відзначити, що інформаційні та, частково – на відтворюючому рівні, – інтерпретаційні елементи цієї системи, у першу чергу, закладаються шляхом правової освіти, тобто невід’ємні від провідної діяльності курсантів ВНЗ системи МВС. Поведінкові елементи професійно-правової свідомості, що виявляються на етапі правореалізації є актуальними для курсантів, які у період навчання перебувають на службі в ОВС. Особистісна причетність курсантів до правової сфери, необхідність формування індивідуальної позиції, узгодженої із внутрішніми імперативами, визначає також розвиток емоційного та ціннісно-мотиваційного блоків професійно-правової свідомості особистості.

Домінуючий вид сприйняття правової дійсності – правий реалізм, як оптимальний вид ставлення до права, – властивий більшості курсантів і студентів ВНЗ МВС України, а також переважній частині студентів економічного напряму підготовки. На відміну від обох груп порівняння, курсанти у більшій мірі заперечують фетишистське, інфантильне, скептичне і цинічне правосприйняття. Водночас виявлено необхідність превентивного впливу на розвиток професійно-правової свідомості курсантів ВНЗ МВС, пов’язана зі схильністю досліджуваних до пасивного прийняття ідеалістичного ставлення до правової дійсності та нестійким сприйняттям правового конформізму