| summary: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано її зв’язок з науковими програмами і планами, визначено мету й завдання дослідження, його об’єкт та предмет, названо методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, представлено відомості про апробацію та публікації результатів дослідження, структуру дисертації.
У першому розділі роботи «Теоретичні аспекти проблеми особистісного розвитку майбутніх психологів у вищих навчальних закладах МВС України» розглянуто поняття «особистість» і «розвиток» та проаналізовано теорії розвитку, змін особистості; розкрито витоки та сучасний стан розробленості проблеми розвитку особистості курсантів-психологів, сформульовано вихідні положення дослідження.
Питання про детермінанти та механізми психічного розвитку особистості на протязі багатьох десятиріч є центральними у психології. Виділено групи детермінант розвитку особистості: зовнішні та внутрішні, усвідомлені та неусвідомлені, бажані й небажані для особи; хоча цей поділ є умовним, тому що одночасно діє комплекс чинників. До зовнішніх детермінант належать культурне, соціально-економічне, освітнє, професійне, сімейне середовище. Внутрішніми детермінантами є індивідуально-типологічні й власне психологічні фактори.
Численні психологічні дослідження вказують на детермінованість розвитку особистості провідним типом діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв,
С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.). Професійна діяльність, виступаючи провідним видом діяльності, детермінує психічний розвиток особистості на етапах дорослості, обумовлює розвиток і прояв професійно значущих особистісних якостей, утворень, здібностей, потреб, інтересів тощо (О.О. Євдокімова, С.Д. Максименко,
Н.В. Чепелєва та ін.). Професійну діяльність практичних психологів органів внутрішніх справ досліджували О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська, О.В. Іванова, Ю.Б. Ірхін, В.С. Медведєв, Л.І. Мороз, О.В. Романенко, О.М. Столяренко, Н.Ю. Ярема. О.В. Романенко довела існування відмінностей між особистісними якостями практичних психологів органів внутрішніх справ та іншими представниками цієї професії. О.М. Гущина встановила, що професійна діяльність психолога органів внутрішніх справ ставить особливі вимоги до особистості психолога як фахівця й офіцера, що зумовлює складність досягнення професіоналізму та особистісної самореалізації.
Особливості особистісного розвитку курсантів і студентів-психологів ВНЗ МВС України передусім зумовлені відмінностями їх статусу. Відповідно до наказів МВС України «Про затвердження Порядку проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ» від 19 травня 2011 р. № 77/462/263 та «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС» від 14 лютого 2008 р. № 62, для курсантів притаманна більш жорстка регламентація поведінки статутом та правилами внутрішнього розпорядку (проживання в казармі, поєднання навчальної та службової діяльності, постійний контроль з боку молодших командирів та курсових офіцерів, одночасні відносини підкорення і керування тощо).
Виокремлено чинники, що впливають на розвиток особистості майбутніх психологів на вузівському етапі професійного становлення: смисло-життєві орієнтації (Х.М. Дмитерко-Карабин), цінності (А.А. Фурман), мотивація (З.М. Адамська, В.М. Мицько, С.О. Ренке, Н.Є. Скулиш), когнітивні стилі (Л.Л. Жердецька), професійно значущі якості (І.А. Дружиніна, С.О. Ренке), рефлексія (Х.М. Дмитерко-Карабин, К.С. Олійник, Н.М. Фалько, Ю.Г. Шапошникова), гендерний фактор (С.О. Ренке), курс навчання (С.А. Медведєва), форма навчання (С.А. Медведєва, С.О. Ренке) та чинники професійного вигорання (А.В. Костюк), професійної дезадаптації (А.Ф. Федоренко).
Критеріями особистісного розвитку майбутніх психологів дослідники вважають аксіогенез (В.М. Мицько, А.А. Фурман), асертивність (С.А. Медведєва), професійну ідентичність (І.А. Дружиніна, О.О. Міненко), професійну свідомість (А.Г. Самойлова), самоактуалізацію (Ю.Г. Долінська), соціальну компетентність (Р.Л. Скірко), суб’єктність (З.М. Адамська), «Я-концепцію» (І.П. Андрійчук, С.О. Ренке).
Розвиток особистості майбутніх психологів у ВНЗ МВС України детермінований комплексом зовнішніх та внутрішніх умов, а саме: особливостями юнацького віку, статусом курсанта чи студента, особливостями кожного з мікроперіодів навчання, напрямом професійної підготовки.
Становлення особистості психолога ОВС насамперед залежить від розвитку особистісних та професійно важливих якостей особистості, з цієї низки можна виокремити систему цінностей, комунікативні та організаторські здібності, когнітивні процеси.
Особистість майбутнього психолога ОВС в роботі розглянуто як відкриту, динамічну систему, ціллю якої є підтримання життєздатності людини шляхом самоорганізації в єдності із середовищем.
З аналізу праць вітчизняних і зарубіжних дослідників витікає, що найважливішим критерієм особистісного розвитку є особистісна зрілість (А. Адлер, К. Гольштейн та ін.), показниками якої можуть виступати ступінь готовності до саморозвитку, усвідомлення й прийняття вимог професії до особистості і діяльності, розвиток професійної й особистісної Я-концепції, потреба у самоактуалізації і самореалізації (С.Д. Максименко, А. Маслоу, Ф. Перлз, К. Роджерс, К. Хорні та ін.). В основі всіх вказаних характеристик лежать процеси самопізнання. Гармонізація системи цінностей та самооцінки усуває помилкове уявлення про себе, формує прагнення безперервного особистісного розвитку. Тому й особистісний розвиток курсантів-психологів забезпечується активацією власних можливостей щодо самопізнання, рефлексії.
Особистісний розвиток курсантів-психологів в роботі представлено як поетапний процес переходу від нижчого на вищий рівень ціннісних орієнтацій, комунікативних і організаторських здібностей, когнітивних процесів та інших якостей особистості під час навчання у ВНЗ МВС України.
Розділ 2 «Емпіричне дослідження особливостей розвитку особистості майбутніх психологів органів внутрішніх справ в умовах вищих навчальних закладів системи МВС України» містить зміст та результати проведеного дисертантом лонгітюдного дослідження.
Теоретико-методологічним підґрунтям проведеного дослідження стали: модель особистості К.К. Платонова; модель особистості працівника В.В. Рибалки; модель особистості керівника ОВС Ю.Б. Ірхіна; модель особистості психолога ОВС О.В. Романенко; модель особистості курсанта ВНЗ МВС України (на прикладі слідчої спеціалізації) А.П. Москаленка. Виходячи з положення Г. Олпорта про те, що «за схемами двофакторної детермінації розвитку особистості стоїть діалектична взаємодія її структурних та динамічних характеристик», етапи експериментального дослідження визначено наступним чином: 1) вивчення динамічних показників розвитку особистості майбутніх психологів ОВС, а саме – динаміки становлення ціннісних орієнтацій, комунікативних та організаторських здібностей, розвитку когнітивних процесів, динаміки самооцінки; 2) вивчення структурних особливостей особистості майбутніх психологів – курсантів та студентів ВНЗ МВС України. Враховуючи також, що одним з провідних чинників успішності майбутньої професійної діяльності є успішність у навчальній діяльності (М.Й. Боришевський, Є.О. Клімов, Н.В. Кузьміна, Н.В. Чепелєва та ін.), окремий підрозділ дослідження присвячений емпіричному визначенню психологічних детермінант навчальної успішності майбутніх психологів ОВС.
У емпіричному дослідженні взяли участь: курсанти-психологи психологічного факультету та факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ, студенти-психологи Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ; курсанти факультету психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій та студенти-психологи Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ. Загальна кількість вибірки становить 266 осіб.
Дослідження динаміки системи цінностей курсантів-психологів, за методикою «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, дало можливість констатувати, що під час навчання значно підвищується прагнення самовдосконалення (з балу 8,26 на першому курсі до – 7,80 на четвертому), активного життя (з балу 10,50 на першому курсі до – 8,92 на четвертому), уміння логічно мислити й приймати обдумані рішення (з балу 10,00 на першому курсі до – 7,00 на четвертому), високі вимоги до життя та високі домагання (з балу 12,88 на першому курсі до – 9,72 на четвертому), турбота про здоров’я (з балу 3,65 на першому курсі до – 2,09 на четвертому) та сімейне життя (з балу 5,85 на першому курсі до – 4,80 на четвертому). У той же час спостерігається зниження важливості таких цінностей як терпимість до поглядів і думок інших (з балу 11,06 на першому курсі до – 11,32 на четвертому), стриманість (з балу 6,53 на першому курсі до – 10,04 на четвертому), турбота про щастя інших
(з балу 12,00 на першому курсі до – 14,76 на четвертому), менш важливими для курсантів стають гарні манери поведінки (з балу 5,59 на першому курсі до – 8,76 на четвертому).
Встановлено відмінності у динаміці ціннісних орієнтацій курсантів-психологів і студентів-психологів за період навчання у ВНЗ МВС України. У системі цінностей курсантів-психологів більш важливими стають цінності дисциплінованість
(у курсантів цінність є більш важливою за балом 9,97, ніж у студентів – 12,96, t=2,42; p<0,05), відповідальність (у курсантів цінність є більш важливою за
балом 7,76, ніж у студентів – 9,96, t=2,03; p<0,05), раціоналізм (у курсантів цінність є більш важливою за балом 7,00, ніж у студентів – 11,18, t=3,06; p<0,01), щасливе сімейне життя (у курсантів цінність є більш важливою за балом 5,85, ніж у студентів – 8,46, t=2,46; p<0,05), здоров’я (у курсантів цінність є більш важливою за балом 2,08, ніж у студентів – 4,68, t=2,19; p<0,05), у той же час зменшується важливість цінності розвиток (у курсантів цінність є менш важливою за балом 10,68, ніж у студентів – 8,52, t=2,11; p<0,05), творчість (у курсантів цінність є менш важливою за балом 15,05, ніж у студентів – 12,76, t=2,30; p<0,05), чесність (у курсантів цінність є менш важливою за балом 9,25, ніж у студентів – 6,64, t=2,20; p<0,05), чуйність
(у курсантів цінність є менш важливою за балом 11,90, ніж у студентів – 9,08, t=2,16; p<0,05), любов (у курсантів цінність є менш важливою за балом 6,24, ніж у студентів – 4,32, t=2,35; p<0,05), щастя інших (у курсантів цінність є менш важливою за балом 14,76, ніж у студентів – 11,05, t=3,09; p<0,01), життєрадісність
(у курсантів цінність є менш важливою за балом 9,04, ніж у студентів – 5,77, t=2,46; p<0,05) (табл. 1).
Дослідження динаміки комунікативних та організаторських здібностей
(за методикою «Комунікативні й організаторські здібності» (КОЗ-2) В.В. Синявського і Б.О. Федоришина) показало, що у комунікативній сфері курсантів-психологів під час навчання переважає високий рівень (за середнім балом) розвитку і спостерігається зниження показників активності, ініціативності від курсу до курсу (перший курс – 16,76 бала, другий курс – 15,60 бала, третій курс – 13,47 бала, четвертий курс – 14,44 бала; значимі відмінності виявлено між першим і другим курсами: t=2,01; p<0,05; між першим і третім: t=4,17; p<0,001; між першим і четвертим: t=3,72; p<0,001; між другим і третім: t=2,50; p<0,05).
|
