РАЗВИТИЕ МЕХАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ОРГАНОВ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ И ЧЛЕНОВ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ОБЩИНЫ

summary

Основний зміст роботи

У першому розділі – «Теоретичні засади функціонування механізмів взаємодії органів місцевого самоврядування й членів територіальної громади» – досліджено й узагальнено сучасні наукові погляди щодо сутності понять «громадянське суспільство», «територіальна громада», «член територіальної громади»; визначено та систематизовано механізми взаємодії органів місцевого самоврядування й членів територіальної громади.

Аналіз показав, що у Конституції України і нормативних документах термін і поняття «громадянське суспільство» відсутні, але у науковій думці існують щонайменш два підходи до визначення цього терміну, які відрізняються колом функцій, покладених на державу. Обидва підходи спільні у тому, що «громадянське суспільство» – це штучне утворення, що є наслідком втручання в міжлюдські відносини й особливостями якого є прояви активності громадян. Характерною рисою громадянського суспільства є вільна комунікація між органами місцевого самоврядування та членами територіальної громади як в частині надання доступу до інформації, так і в частині волевиявлення стосовно рішень, що стосуються розвитку територіальної громади.

Запропоновано таке визначення: «громадянське суспільство» – це сфера самовияву, самореалізації, самоорганізації та взаємодії індивідів за умови організації суспільних відносин, яка передбачає законодавчо закріплену захищеність від регламентації та прямого втручання з боку органів державної влади та місцевого самоврядування та демократичні принципи підготовки, прийняття рішень і контролю за їх виконанням при активній участі членів територіальних громад в Україні.

Виділено критерії визначення територіальних громад, які полягають у спільному проживанні (територіальний), спільних інтересах (соціологічний), унікальних внутрішніх якостях (комплексний), діяльністю у політичній, соціально-економічній, культурно-побутовій сферах (функціонально-цільовий). Згідно з визначеними критеріями запропоновано тлумачення терміну «територіальна громада» як сукупностість осіб (включаючи юридичні особи або фізичні особи без українського громадянства), що проживають на певній території та/або мають спільні інтереси, унікальні внутрішні якості, здійснюють спільну діяльність у політичній, соціально-економічній, культурно-побутовій сферах.

Відповідно до визначення територіальної громади розширено поняття «членів територіальної громади» – це мешканці або резиденти певної території, що мають спільні господарські і політичні інтереси, виступають як фізичні чи юридичні особи і здійснюють своє право на місцеве самоврядування, на участь у процесі прийняття і реалізації рішень.

Визначено механізми взаємодії: нормативно-правовий механізм як законодавче підґрунтя здійснення взаємодії, права та обов’язки сторін; організаційний механізм як затверджений перелік дозволених форм взаємодії, економічний механізм як джерела та порядок надання фінансування формам взаємодії; інформаційний механізм як середовище обміну інформацією, що складається з рівнів інформаційної взаємодії і принципів, на яких вона базується, соціально-мотиваційний механізм як сукупність засобів, спрямованих на підвищення взаємної довіри і взаємодопомоги, стимулювання участі у взаємодії, його складають стан громадської думки та рівень готовності до співпраці та елементи, процеси й закономірності, завдяки яким потреби, інтереси й цінності громадян враховуються у діяльності органів місцевого самоврядування.

Проаналізовано такі принципи взаємодії органів місцевого самоврядування й членів територіальної громади як: соціальне партнерство; надання рівних можливостей; взаємовідповідальність і обов’язок надавати звіт; невтручання органів місцевого самоврядування у діяльність інститутів громадянського суспільства, за винятком випадків, встановлених законом; участь у прийнятті рішень та їх реалізації; інформаційна відкритість; ефективність, гнучкість і доповнено їх принципом прозорості, згідно з яким мета, форми та механізми взаємодії повинні бути зрозумілі як представникам органу місцевого самоврядування, так і членам територіальної громади, а також принципом формування позитивного іміджу органу місцевого самоврядування у громадській думці.

Узагальнено систему взаємодії органів місцевого самоврядування й членів територіальної громади (рис. 1) шляхом об’єднання принципів, механізмів та інфраструктури взаємодії, що містить імперативні (законодавчо зумовлені) і диспозитивні елементи (ті, що можливо змінювати за волею членів територіальної громади), серед яких можна виділити суб’єкти й об’єкти інфраструктури.

До суб’єктів взаємодії віднесено її учасників, до об’єктів – інституції, що цю взаємодію забезпечують, та комунікаційні засоби взаємодії органів місцевого самоврядування й членів територіальної громади. У системі взаємодії відбувається взаємний вплив принципів та механізмів взаємодії, які, в свою чергу, зумовлюють реалізацію форми взаємодії, що є також імперативними чи диспозитивними елементами. Взаємодія між органами місцевого самоврядування й членами територіальної громади відбувається за допомогою комунікаційних засобів (прямі та зворотні зв’язки) та інститутів громадянського суспільства (зворотні зв’язки), що є об’єктами її інфраструктури.