МОНЕТИЗАЦІЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ: МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сьогодні монетарна політика багато в чому зумовлює характер глобальних процесів, що мають місце в усіх сферах функціонування сучасного суспільства. Це пояснюється тим, що ефективність організації фінансових потоків у державі впливає на забезпечення потреб її громадян не меншою мірою, ніж наявність у ній тих чи інших матеріальних, трудових та природних ресурсів. Адже в разі їх обмеження чи повної відсутності завжди існує можливість при дбати їх за кордоном, утім, лише за умови, що для цього є в розпорядженні адекватний запас грошових коштів.

Грошовий обіг є, водночас, і важливою характеристикою, і модулятором стану ринкової кон’юнктури. Якщо в обігу більше грошей, ніж потребує процес виробництва, то це приводить до їх знецінення – зниження купівельної спроможності грошової одиниці. У такому разі деформується провідна економічна ланка ринкових відносин – ціновий механізм, який відображає реальні витрати виробництва. У той же час надзвичайне скорочення грошової маси викликає кризу неплатежів. Отже, умови підтримання стабільності грошової сфери економіки та її реального сектору залежать від відповідності двох факторів: рівня реальної потреби в грошових коштах для здійснення господарчої діяльності та обсягу їх фактичного надходження до обігу. Тому для економіки будь-якої держави визначення оптимальної кількості грошей, яка має знаходитися в обороті, має дуже важливе значення.

В аспекті трансформації економіки України питання ремонетизації також надзвичайно актуальне й гостро стоїть на порядку денному. Адже зростання рівня монетизації є однією з домінантних умов забезпечення вчасної та повної реалізації виробленого валового внутрішнього продукту, формування фондів загальнодержавного призначення, нарощування збережень та подальшої трансформації їх в інвестиції, розвитку фінансового ринку та банківського сектору, а також мінімізації обсягів заборгованостей суб’єктів господарювання. Саме цьому вельми важливо відстежувати трансформаційні процеси у фінансовій сфері, стимулюючи формування їхніх продуктивних конфігурацій, а також розв’язувати завдання щодо формування окремого блоку монетарного аналізу з метою управління перебудовою емісійного та трансмісійного механізмів монетарної політики.

Ступінь дослідження проблеми. Фундаментальні дослідження в галузі теорії грошей містяться в працях багатьох класиків економічної теорії, які є представниками різноманітних наукових шкіл. Серед них слід особливо виділити роботи К. Бруннера, К. Варбюртона, К. Вікселя, Ф. Грехема, Дж. Енджелла, Дж. Кейнса, Б. Клейна, Дж. Локка, Р. Лукаса, Р. Манделла, К. Маркса, А. Мелтзера, В. Петі, Ф. Пулона, Р. Селдена, Дж. Тобіна, И. Фішера, М. Фрідмена, Ф. Хайека, Л. Харріса, Р. Харрода, Дж. Хікса, Б. Шмідта та інших.

Сучасний погляд на принципи грошово-кредитної політики, який слугував методологічною основою цього дослідження, відображений у працях Д. Ван-Хуза, Л. Кідуелла, Г. Лінвуда, Р. Міллера, Ф. Мишкіна, В. Нордхауса, Д. Патінкіна, Р. Петерсона, Дж. Сакса, П. Самуельсона, Д. Стігліца, С. Фішера та інших. Утім, далеко не весь потенціал знань, накопичений зарубіжними авторами в галузі вивчення грошово-кредитних відносин, може бути беззастережно застосований в умовах трансформаційних перетворень економіки України.

У зв’язку із цим значна увага з боку провідних вітчизняних учених приділяється дослідженню характерних для перехідного періоду закономірностей грошового обігу. Питанням оптимальності обсягу та структури грошової маси в Україні присвячували свої праці А. Гальчинський, В. Геєць, Н. Гребеник, А. Гриценко, О. Дзюблюк, А. Єпіфанов, І. Жиляєв, Т. Кричевська, В. Лагутін, С. Льовочкін, В. Лисицький, І. Лютий, М. Макаренко, В. Міщенко, В. Найдьонов, С. Науменкова, П. Нікіфоров, В. Опарін, Ю. Пахомов, Н. Савлук, А. Сігайов, В. Стельмах, В. Федосов, П. Юхименко, В. Ющенко, О. Яременко та інші.

Однак, дотепер в економічній науці не існує єдиного погляду на розробку дієвих механізмів оптимізації стану національного грошово-кредитного ринку та визначення магістральних напрямків ремонетизації економіки України. Розв’язання цієї проблеми ускладнюється тим, що незавершеність процесу формування вітчизняної грошово-кредитної системи, а також наявність певних інституційних пустот, що деформують фінансово-економічний простір в Україні, значною мірою послаблюють ефекти та підвищують ризики регуляторної діяльності монетарної влади.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та історії економічної думки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна „Інституційна динаміка в умовах ринкової трансформації економіки України” (номер державної реєстрації 0107U000688).

Мета і завдання дослідження. Провідною метою дослідження є виявлення сутнісних характеристик та особливостей динаміки монетизації перехідної економіки на основі реалізації системного підходу у вивченні проблем грошового обігу, що є характерними для трансформаційного періоду.

Відповідно до сформульованої мети були поставлені такі завдання дослідження:

1) розкрити сутність та визначити форми монетизації економіки, виявити її сумісно-розділену природу;

2) обґрунтувати необхідність врахування особливостей, притаманних трансформаційній економіці, при зіставленні показників монетизації за різними країнами; представити періодизацію процесу монетизації перехідної економіки та відзначити умови, за яких гроші спроможні генерувати зміни в реальних макроекономічних показниках;

3) схарактеризувати особливості грошової пропозиції в Україні та оцінити еластичність приросту монетизації вітчизняної економіки за елементами процесу трансформації заощаджень в інвестиції з використанням удосконаленої методики розрахунку досліджуваного показника;

4) показати взаємозв’язок монетизації та інфляції в трансформаційній економіці й з’ясувати співвідношення монетарної та немонетарної природи інфляційних процесів в Україні;

5) класифікувати та систематизувати фактори монетизації економіки;

6) отримати математичну залежність, що описує динаміку монетизації в Україні та дозволяє прогнозувати її майбутній тренд;

7) визначити найбільш дієві інструменти національної монетарної політики в аспекті впливу, який вони здійснюють на монетизацію; оцінити ефективність відсоткової політики вітчизняної банківської системи та виділити магістральні напрямки грошово-кредитного регулювання у вирішенні проблеми грошового насичення економіки України.

Об’єктом дослідження є процес грошового насичення трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є сутність, зміст і фактори монетизації трансформаційної економіки.

Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність отриманих результатів дисертації забезпечується використанням адекватної методології дослідження, що містить у собі як загальнотеоретичні, так і специфічні методи. Базовими серед них є методи сходження від абстрактного до конкретного, аналізу та синтезу, дедукції та індукції.

Діалектичний метод вивчення соціально-економічних явищ використовувався в межах дослідження сутності, сумісно-розділеної природи та етапів монетизації економіки. Системно-структурний метод дозволив систематизувати та класифікувати фактори монетизації трансформаційної економіки. За допомогою функціонального моделювання та багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу отримано рівняння, яке має прогнозні властивості щодо майбутнього тренду монетизації економіки України; досліджено еластичність динаміки монетизації залежно від рівня депонування та кредитування у вітчизняній економіці.

Логіко-історичний підхід використано при формулюванні дефініції монетизації. Метод порівняльних характеристик слугував основою формування доказової бази щодо необхідності врахування особливостей, притаманних трансформаційній економіці, при зіставленні показників монетизації за різними країнами. Статистичний метод застосовано для оцінки дієвості класичних інструментів грошово-кредитного регулювання й ефективності відсоткової політики вітчизняної банківської системи в аспекті розв’язання проблеми ремонетизації економіки України.

Теоретичною основою дисертаційної роботи є праці зарубіжних та вітчизняних учених щодо проблем монетизації економіки та регуляторної діяльності органів державної влади в галузі грошово-кредитних відносин.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, дані науково-дослідних установ Національної академії наук України, законодавчі та нормативно-правові акти в галузі національної грошово-кредитної політики, а також монографії та наукові статті зарубіжних і вітчизняних авторів із питань грошового насичення економіки.

Наукова новизна отриманих результатів. Здійснене дослідження дозволило доповнити та систематизувати загальнотеоретичні уявлення про сутність, форми та етапи монетизації економіки, виявити сукупність її детермінантів та залежностей, що їх об’єднують, а також обґрунтувати комплекс заходів щодо управління динамікою монетизації трансформаційної економіки.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, такі.

І. Уперше:

1. Виявлено сумісно-розділену природу монетизації економіки, яка полягає в розділеності та інтегрованості широких монетарних агрегатів, що відображають рух і трансформацію грошових коштів в національному господарстві; проявляється в тому, що монетарні агрегати поєднують у собі різні за ступенем ліквідності, законами обігу, а також функціональним навантаженням представники вартості та поглиблюється тим, що одні й ті ж самі грошові кошти здатні водночас виконувати різні функції: слугувати і засобом нагромадження вартості, становлячи для власника депозитного рахунку капітал, і звичайним засобом обігу для одержувача кредиту.

2. Запропоновано періодизацію системоутворювального процесу монетизації, що складається з таких етапів: 1) монетизації дефіциту грошових коштів або „доганяльної” монетизації; 2) монетизації структурних зрушень, що характеризується часткою грошової маси, яка опосередковує відтворювальні процеси в офіційному секторі економіки, динамікою капітальних інвестицій, а також рівнем капіталовіддачі того чи іншого технологічного устрою; 3) монетизації соціального добробуту, що пов’язана із зростанням життєвого рівня й соціальної захищеності населення країни.

3. Кількісно виражено закономірності в динаміці монетизації трансформаційної економіки України на основі використання кореляційного та факторного аналізу й отримано регресійне рівняння, яке за допомогою латентних змінних, що агрегують у собі певний набір стандартних макроекономічних показників, дозволяє прогнозувати майбутній тренд монетизації як відгук на зміни її базових детермінант:

«Рівень монетизації економіки за агрегатом М3» = 1,238 +

+ 0,459* «Капіталогенерація господарської діяльності» +

+ 0,083* «Оптимальність керуючої активності державної влади» -

- 0,102* «Нагромаджений дефіцит грошових коштів в економіці».

ІІ. Дістали подальшого розвитку:

4. Визначення монетизації економіки як інтегрального макроекономічного поняття, що відображає представлену грошима частку вартості, створеної в економічній системі впродовж певного періоду; як поліструктурного процесу, що формує грошовий попит та пропозицію в економіці, а також як індикатора стану грошового середовища, що відбиває: 1) інституційно-зумовлені абсорбційні властивості господарської системи по відношенню до грошей, що надходять до неї; 2) відносну збалансованість товарних та грошових потоків у країні; 3) рівень розвитку та перерозподільної активності фінансового сектору держави; 4) затребуваність грошових коштів суб’єктами економіки в межах загальногосподарської кон’юнктури, що склалася, та дії принципу монетарного арбітражу; 5) ступінь довіри економічних агентів до національної валюти та до політики монетарної влади;

5. Обґрунтування щодо необхідності врахування при зіставленні рівня монетизації економіки України з аналогічними показниками в розвинених країнах таких особливостей трансформаційної економіки, як: 1) паралельна циркуляція у платіжному обороті кількох валют; 2) невисокий рівень економічної культури суб’єктів господарювання та населення в аспекті використання переваг співпраці з банківською системою; 3) недостатня прозорість бюджетно-податкової політики, що зумовлює „тінізацію” реального сектору й актуалізує операції з готівковими коштами; 4) слабка розвиненість фінансового ринку; 5) значна питома вага монопольного ціноутворення та інше;

6. Характеристика міри впливу на монетизацію економіки України елементів процесу трансформації заощаджень в інвестиції. На підставі отримання коефіцієнтів еластичності та крос-еластичності макропараметрів у ланцюжку „заощадження → депозити → кредити → монетизація” з використанням удосконаленої методики розрахунку досліджуваних показників показано, що найменшою є еластичність монетизації за строковими депозитами, у той час як заощадження економічних агентів, що становлять потенціал формування ресурсів банківської системи, а також рівень кредитування реального сектору, як інвестиційний важіль економічної трансформації, здійснюють більший і майже однаковий за силою вплив на монетизацію.

ІІІ. Удосконалено:

7. Класифікацію факторів монетизації трансформаційної економіки у напрямку розширення їхнього кола та розподілення залежно від механізму формування (інституційно-зумовлені, індивідуально-мотиваційні), сфери належності (монетарні, немонетарні), форми вияву (прямої дії, опосередкованої дії), принципу вимірюваності (кількісні, якісні), а також характеру (стимулюючі, стримуючі), стадії (первинні, вторинні) та терміну (короткострокові, довгострокові) їхнього впливу;

8. Оцінку ефективності відсоткової політики вітчизняної банківської системи в аспекті розв’язання проблеми ремонетизації економіки України шляхом визначення порогової величини банківської маржі між відсотковими ставками за депозитами та кредитами, перевищення якої відповідно до отриманої математичної залежності здатно призводити до зниження темпів зростання монетизації.

Практичне значення одержаних результатів. Ця робота є систематизованим дослідженням феномену монетизації економіки. Логіка аналізу розкриває як теоретичні, так і практичні аспекти процесу грошового насичення трансформаційної економіки.

Отримані результати виявляють сутнісні характеристики, а також найбільш узагальнені залежності в динаміці явища, що розглядається, і мають слугувати концептуальною основою:

• підвищення ефективності капіталогенеруючої діяльності національної банківської системи;

• удосконалення регуляторного інструментарію монетарної влади;

• розширення комплексу заходів щодо управління монетизацією трансформаційної економіки.

Окремі висновки та положення дисертаційної роботи можуть бути використані:

• у рамках наукових досліджень різноманітних аспектів функціонування монетарної сфери;

• у процесі розробки законодавчих та нормативно-правових актів із питань регулювання грошово-кредитних відносин;

• у вищих навчальних закладах при підготовці навчальних посібників та читанні курсів „Основи економічної теорії”, „Макроекономіка”, „Державне регулювання економіки”, „Фінанси”, „Грошовий обіг”, „Основи банківської справи”.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені автором на 5 конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень” (м. Харків, квітень 2004 р.); Міжнародних Ліберманівських читаннях „Сучасний стан і тенденції економічного розвитку в Україні” (м. Харків, листопад 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економічний розвиток України в актуальному просторі та часі” (м. Харків, жовтень 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Оптимум – 2006: дослідження та оптимізація економічних процесів” (м. Харків, листопад 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, листопад 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 9 одноосібних статей у фахових наукових виданнях загальним обсягом 6,0 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (що містять сім підрозділів), висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок, основний зміст роботи викладено на 170 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 21 таблицю, 10 графіків, 5 рисунків та 2 діаграми, які займають 19 сторінок. Список використаних джерел налічує 173 найменування на 16 сторінках.