ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ В СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Статья

Актуальність теми. У системі ринкових економічних відносин сільське господарство повільніше пристосовується до підприємницького середовища через дію низки специфічних особливостей галузі, зокрема агробіологічних чинників, низької еластичності попиту, сезонності виробництва, що вимагає пошуку дієвих інструментів гнучкого пристосування можливостей підприємства до вимог ринку. Саме впровадження маркетингового підходу у практичну діяльність сільськогосподарських товаровиробників забезпечить більш оперативну адаптацію підприємств до ринкового середовища і забезпечить його конкурентоспроможність і сталий розвиток.

Зарубіжний досвід та вітчизняна практика свідчать, що маркетинг є важливим складовим елементом діяльності сільськогосподарських підприємств при їх ринковій орієнтації, що забезпечує отримання більш широких можливостей їх розвитку. Однак упровадження та застосування маркетингової концепції серед товаровиробників в Україні йде дуже повільно. Тому питання розвитку маркетингової діяльності у нинішніх умовах господарювання є надзвичайно актуальним, а з вступом України до СОТ – одним з першочергових.

Відмова від поєднання механізмів державного регулювання ринку з його саморегулівною дією за відсутності цивілізованих ринкових відносин в Україні призвели до суттєвого розбалансування аграрного ринку. Проблема полягає в тому, що формування та функціонування ринкових інституцій в країні не забезпечено адекватною нормативно-правовою базою. Зі вступом України до СОТ розвиток аграрного сектора економіки має йти інноваційним шляхом при посиленні державної підтримки функціонування агропромислового комплексу та соціальної сфери села за рахунок заходів „зеленої скриньки”, удосконалення законодавства та нормативної бази розвитку аграрного сектора, які випливають з вимог СОТ і директив ЄС. Відсутність сучасної інфраструктури аграрного ринку розглядається вітчизняними та зарубіжними фахівцями як одна з головних причин низької ефективності українського сільськогосподарського виробництва.

Теоретичним і прикладним аспектам формування системи маркетингу приділяється багато уваги в сучасній економічній літературі. Теоретико-методичним і практичним питанням розвитку маркетингу присвячені роботи Л.В. Балабанової, А.В. Войчак, А.А. Воронова, М.О. Герасимчука, С.С. Гаркавенка, М.М. Єрмошенка, А.Ф. Павленка, І.О. Спіцина, А.О Старостиної, Л.А. Стрий, а також зарубіжних авторів – Р. Кея, Дж. Ул. Колза, Ф. Котлера, Р. Моріса, Л. Роджера. Специфіка формування маркетингових відносин у сільському господарстві досліджувалася в роботах В.Г Андрійчука, Г.О. Андрусенка, О.М. Варченко, І.А Гоголя, Т.Г. Дударя, В.В. Зіновчука, С.М. Кваші, Н.М. Козуб, В.М. Колесника, О.С. Колесова, Т.М. Лозинської, П.Т Саблука, М.П. Сахацького, І.О. Соловйова, О.М. Шпичака та ін. Сформульовані в їхніх працях наукові концепції, положення, висновки і рекомендації посідають важливе місце в сучасній теорії маркетингу і дозволяють усвідомити труднощі реалізації маркетингових підходів у практичній діяльності суб’єктів господарювання аграрної сфери. Поряд із цим нині потребують негайного вирішення питання щодо розроблення механізмів ефективного збуту сільськогосподарської продукції, налагодження взаємодії суб’єктів аграрного ринку, ролі і місця маркетингової служби в сільськогосподарських підприємствах. Недостатнє вивчення цих питань та їх важливість для забезпечення ефективного розвитку національної аграрної економіки зумовили вибір теми дисертаційної роботи та дозволили окреслити основні напрямки наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за темою ”Розробка пропозицій щодо вдосконалення економічного механізму та підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу в реформованих сільськогосподарських підприємствах” (номер державної реєстрації 0107U010373), де автором розроблено комплексний підхід до формування системи маркетингової діяльності в сільськогосподарських підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методичне обґрунтування комплексу заходів з удосконалення діючої системи сільськогосподарського маркетингу для гнучкого пристосування діяльності сільськогосподарських товаровиробників до умов ринкового середовища.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

узагальнити теоретичні дослідження та уточнити сутність категорій «сільськогосподарський маркетинг», «система сільськогосподарського маркетингу» та «служба маркетингу»;
систематизувати специфічні риси сільськогосподарського виробництва в сучасних ринкових умовах господарювання та визначити їх вплив на комплекс маркетингу сільськогосподарських підприємств;
обґрунтувати основні підходи щодо формування системи маркетингу для сільськогосподарських підприємств;
виявити тенденції розвитку інфраструктури аграрного ринку та її вплив на результативність діяльності сільськогосподарських товаровиробників;
здійснити порівняльний аналіз існуючих систем збуту сільськогосподарської продукції на національному та регіональному рівні та розробити ефективну маркетингову стратегію збуту сільськогосподарської продукції, враховуючи строки її зберігання та коливання ринкових цін;
опрацювати рекомендації щодо формування організаційних засад сільськогосподарського маркетингу для підприємств різних організаційно-правових форм;
удосконалити методику та розробити систему показників оцінки ефективності функціонування структур управління сільськогосподарським маркетингом;
розробити пропозиції щодо формування взаємовигідних відносин між сільськогосподарськими підприємствами та діючими інститутами інфраструктури аграрного ринку.

Об’єктом дослідження є процес формування системи сільськогосподарського маркетингу в сучасних умовах розвитку ринкових відносин, фактори, процеси та явища, які визначають його розвиток.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і прикладних аспектів формування системи маркетингу в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичні та методичні основи дисертаційного дослідження побудовані на використанні фундаментальних положень економічної теорії та інших гуманітарних наук (маркетингу, соціології, теорії систем тощо) а також наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених з питань формування та функціонування сільськогосподарського маркетингу.

У роботі використані такі методи дослідження: діалектичний метод пізнання (дослідження процесів маркетингу в системному взаємозв’язку та взаємозалежності), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), факторний аналіз (дослідження впливу окремих факторів на ефективність маркетингової діяльності), економіко-статистичний (порівняння явищ і процесів, дослідження динаміки, встановлення взаємозалежностей, виявлення причино-наслідкових зв’язків тощо), монографічний (вивчення досвіду організації служби маркетингу в сільськогосподарських підприємствах).

Як інформаційні джерела дослідження використанні закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства аграрної політики України, офіційні матеріали Держкомстату України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних підходів до підвищення ефективності функціонування системи маркетингу в сільськогосподарських підприємствах.

Наукова новизна результатів дослідження конкретизується у таких положеннях:

уперше:

запропоновано комплексний підхід до формування і вдосконалення системи маркетингової діяльності в сільськогосподарських підприємствах шляхом розподілу підприємств за прибутковістю, врахуванням терміну реалізації продукції, цінових коливань на ринку, темпів інфляції, що дозволить суб’єктам господарювання більш ефективно використовувати ринкові можливості;
запропоновані методичні засади оцінки маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств через врахування двостороннього маркетингового ефекту за умови залучення до реалізації інструментів комплексу маркетингу суб’єктів інфраструктури ринку;

удосконалено:

підходи до формування організаційних засад управління маркетинговою діяльністю сільськогосподарських підприємств в умовах мінливого економічного розвитку через урахування їх потенційних можливостей і потреб;
теоретико-методичне обґрунтування підходів до формування системи збуту виробленої продукції при різних обсягах виробництва через розробку стратегічних моделей збуту відповідно до зовнішніх і внутрішніх факторів діяльності підприємства;

дістало подальший розвиток:

методичне забезпечення формування економічних зв’язків сільськогосподарських підприємств з різними типами організацій інфраструктури аграрного ринку на основі взаємовигідного партнерства;
обґрунтування підходів до орієнтації маркетингової діяльності сільськогосподарських товаровиробників на вимоги та можливості зовнішнього середовища.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-прикладних аспектів удосконалення сільськогосподарського маркетингу та посилення його впливу на забезпечення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Результати дисертаційного дослідження в частині обґрунтування напрямів формування ефективної системи сільськогосподарського маркетингу введено в практику діяльності ТОВ „Трайгон Фармінг Харків”, (довідка про впровадження №31/10/02-07 від 10.07.2007 р.). Пропозиції щодо розробки стратегії збуту та формування служби маркетингу прийнято для використання в сільськогосподарських підприємствах Краснокутського району Харківської області (довідка про впровадження № 11/03-638 від 12.11.2007 р.); рекомендації щодо формування ефективної взаємодії сільськогосподарських підприємств із підприємствами збуту прийнято до розгляду Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської державної адміністрації з метою використання під час розробки стратегії розвитку сільських районів на 2007-2015 рр. (довідка №08-04-153 від 8.04.08 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва при викладанні дисципліни “Маркетингові дослідження” (довідка № 1350 від 29 грудня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, отримані в процесі дисертаційного дослідження і які виносяться на захист, є особистим надбанням автора. Вони відбивають авторський підхід до розв’язання проблеми формування ефективної системи маркетингу в аграрній сфері і в сукупності сприяють розвитку теоретико-методичних положень сільськогосподарського маркетингу. Наукові статті за темою дисертаційного дослідження підготовлені автором особисто і розкривають зміст роботи. У дисертаційній роботі використані лише ті ідеї наукової праці № 7, опублікованої у співавторстві, які є особистим надбанням дисертантки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати роботи оприлюднено у формі доповідей та обговорено на міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, а саме: Науково-практичній конференції «Формування механізму регіонального управління в Україні» (м. Харків, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції «Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури» (м. Мелітополь, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2007), Міжнародному форумі молодих учених «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи», (м. Харків, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007), Міжнародному науковому конгресі Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2007).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані у 8 наукових працях, з них 7 є одноосібними, в тому числі 5 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, що належать особисто автору – 2,2 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 177 сторінках друкованого тексту. Робота містить 35 таблиць, 18 рисунків, 14 додатків на 26 сторінках. Список використаних джерел налічує 173 найменування і займає 14 сторінок.