ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ринковий вектор розвитку національної економіки висуває нові вимоги до інформаційного забезпечення будь-якого напряму діяльності, у тому числі оцінного. У сучасній економіці оцінна діяльність є важливим інструментом регулювання відносин власності. Специфічні умови перехідного етапу розвитку економіки України суттєво впливають на вибір того чи іншого методу оцінки, обумовлюють необхідність їх адаптації до особливостей вітчизняного ринку та правильної інтерпретації результатів оцінки. З подальшою інтеграцією України до світової економічної спільноти вимоги до якості та неупередженості оцінки дедалі зростатимуть, що, відповідно, потребує нової якості інформаційного забезпечення. Рівень досконалості та достовірності обліково-аналітичного забезпечення є найважливішою умовою об’єктивності оцінки та результативності оцінних процедур, які здійснюються на його основі.

Питання методології оцінки вартості підприємства та бізнесу досліджували у своїх працях багато зарубіжних і вітчизняних учених. У теоретичному аспекті проблему вартісної оцінки підприємства глибоко вивчали такі зарубіжні автори, як П.Белл, Д.Бішоп, Ф.Еванс, Е.Едвардс, Т. Коупленд, Т. Коллер, М. Міллер, Д.Мідлтон, М.Метьюс, Ф. Модільяні, Дж. Муррін, М.Перера, Б. Райан, Д.Фрідман. Водночас слід зазначити, що в Україні дослідження із цієї проблематики є новим науковим напрямом, оскільки ринкові відносини переживають тільки етап становлення. Оцінка як вид економічної діяльності стала розвиватися в Україні та Росії лише від початку дев’яностих років. Проте сьогодні вже створено методологічну основу для практичного використання оцінки при розв’язанні різних організаційно-економічних завдань завдяки працям таких російських учених, як С.В. Валдайцев, В.В. Григор’єва, А.Г. Грязнова, Є.Б.Колбачев, В.І. Кошкін, Н.Е. Сіміонова, Г.І. Сичова, В.А. Сичев, Ф.Б. Ріполь-Сарагосі, М.А. Федотова та українських – В.Є. Воротіна, Л.І. Воротіної, О.К.Гаршиної, О.Т. Євтуха, П.В. Круша, Н.П. Лебідь, О.Г. Мендрула, О.І.Олексюк, В.А. Панкова, С.В. Поліщук, І.М. Рєпіної, Н.В. Тертичної, О.С. Федоніна.

Втім, незважаючи на різноплановість і глибину досліджень у даному напрямі, такий важливий їх аспект, як формування обліково-аналітичного забезпечення оцінки вартості підприємства, в економічній літературі ще не набув достатнього висвітлення. Проблемам оцінки як елементу методу бухгалтерського обліку присвятили наукові праці такі вітчизняні вчені, як М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф.Голов, Н.Н. Грабова, В.М. Добровський, Р.С. Коршикова, В.М. Костюченко, М.М. Коцупатрий, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, Л.Г. Ловінська, Н.М.Малюга, П.П. Німчинов, В.Г. Лінник, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, Н.М. Урбан, В.О. Шевчук. Аналітичні аспекти фінансової діагностики підприємств, що лежать в основі оцінних процедур, досліджували І.Д. Лазаришина, Є.В. Мних, І.М. Парасій-Вергуненко, М.Г. Чумаченко.

Однак такі практичні питання, як порядок та механізм застосування обліково-аналітичної інформації в процедурах оцінки, її інтерпретація з урахуванням різних користувачів та цілей оцінки, узгоджуваність стандартів оцінки зі стандартами бухгалтерського обліку, в економічній літературі практично не висвітлені. Отже, актуальність, практична значущість і недостатній рівень опрацювання та дослідження теоретичних, методичних і прикладних аспектів обліково-аналітичного забезпечення оцінки вартості підприємства зумовили вибір теми дисертаційної роботи та визначили її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у Луцькому національному технічному університеті відповідно до держбюджетної теми «Організаційно-економічний механізм управління підприємством в сучасних умовах господарювання» (реєстраційний номер 0105U000804), у межах якої автором розроблено науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення обліково-аналітичної інформації для процесу оцінки вартості діючого підприємства з урахуванням специфіки машинобудівної галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування й удосконалення теоретичних положень та розробка методики формування обліково-аналітичного забезпечення процедур оцінки вартості підприємства.

Відповідно до мети дослідження було поставлено й розв’язано такі наукові та практичні завдання:

• визначити місце, роль та завдання обліку й аналізу в процедурах оцінки вартості підприємства, обґрунтувати основні етапи формування та напрями вдосконалення інформаційного забезпечення залежно від об’єктів та цілей оцінки;

• розробити структурно-логічну модель формування обліково-аналітичного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства;

• вивчити та систематизувати основні принципи оцінки залежно від напряму дії на результат оцінки та обґрунтувати критерії і сферу їх застосування;

• удосконалити класифікацію видів оцінок, яка б ураховувала мету оцінки, види вартості та методи оцінки;

• уточнити методику розрахунку вартості чистих активів через уточнення порядку визначення вартості окремих видів активів, власного капіталу та зобов’язань;

• удосконалити методику коригування вартості запасів та механізму їх списання з балансу на основі аналізу їхньої оборотності;

• дослідити вплив облікової політики на зміну балансової вартості активів підприємства;

• розробити класифікацію аналітичних показників, що використовуються в оцінній діяльності;

• розробити методику аналізу діяльності компаній для цілей оцінки їх вартості.

Об’єктом дослідження є процеси оцінки вартості підприємств машинобудівної галузі Волинської області.

Предметом дослідження є обліково-аналітичні процедури, що забезпечують інформаційне забезпечення процесів оцінки вартості підприємства.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, загальнонаукові принципи, методи та прийоми проведення досліджень. Теоретичною основою дисертаційної роботи стали наукові досягнення класиків економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань обліку, аналізу, аудиту, оцінної діяльності.

У дисертаційній роботі використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів і способів наукового дослідження: методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції (у процесі дослідження положень сучасних економічних теорій та праць вітчизняних і зарубіжних учених щодо оцінки вартості підприємства та вартості активів); системний і логічний підходи, історичний метод і метод аналогій (у процесі дослідження характеристик підприємства як об’єкта оцінки і його активів та розробки структурно-логічної моделі формування обліково-аналітичного базису оцінки вартості підприємства); експертні методи (під час оцінки фінансового стану та його впливу на оцінку вартості підприємства); балансовий метод (для визначення вартості чистих активів підприємства); метод коефіцієнтів (для дослідження фінансової стійкості та ефективності діяльності підприємств), ряди динаміки (для дослідження тенденцій зміни окремих показників фінансового стану підприємств), середні величини (для дослідження середньогалузевих значень окремих показників діяльності підприємств машинобудівної галузі). Для обробки економічної інформації, побудови таблиць, діаграм, алгоритмів використано сучасні комп’ютерні технології та пакет прикладних програм Microsoft Excel.

Інформаційною базою роботи є офіційні статистичні дані, матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань за досліджуваною тематикою, дані річної звітності підприємств машинобудівної галузі Волинської області, результати наукових досліджень, проведених безпосередньо автором.

У написанні дисертації використано вітчизняні законодавчі акти, що регулюють оцінну діяльність в Україні, міжнародні та національні стандарти оцінки та бухгалтерського обліку і фінансової звітності; чинні методичні рекомендації Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів України щодо методики оцінки вартості майна та методики аналізу фінансової звітності, методичні рекомендації Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо оцінки вартості чистих активів підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні обліково-аналітичного базису процесу оцінки вартості підприємства.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

• розроблено структурно-логічну модель формування обліково-аналітичного забезпечення оцінки вартості підприємства. Сутність запропонованої моделі полягає в поетапному коригуванні вартості чистих активів, розрахованих за авторською методикою, на узагальнюючий показник, що враховує фінансову стійкість підприємства, його здатність до динамічного зростання, кадровий потенціал, рівень дохідності діяльності;

• запропоновано методику коригування вартості окремих видів активів способом їх уцінки або списання з балансу на основі розрахунку коефіцієнтів оборотності, що суттєво зменшує трудомісткість оцінних процедур і дає змогу наблизити їх вартість до справедливої;

удосконалено:

• класифікацію видів оцінки для формування системи аналітичних показників, що використовуються в оцінній діяльності, через доповнення її такими класифікаційними ознаками та видами оцінки: за часовим періодом; за об’єктом оцінки; за методом оцінки вартості; за формою одержаного результату; за цільовим призначенням. Використання запропонованих класифікаційних ознак дає змогу врахувати різні цілі оцінки та спрощує аналітичну інтерпретацію одержаних результатів оцінки;

• методику розрахунку вартості чистих активів через уточнення порядку визначення вартості власного капіталу, а саме, включенням до його складу різниці між доходами та витратами майбутніх періодів, що посилює точність оцінки;

• процедури аналізу фінансово-економічної стійкості й ефективності діяльності підприємства через обґрунтування системи показників, покладених в основу інтегрального коригувального коефіцієнта вартості підприємства, механізму їх узагальнення та інтерпретації. Такий підхід посилює об’єктивність оцінки на основі формалізованої бухгалтерської інформації і дозволяє використати переваги комбінування витратного (майнового) та дохідного методичних підходів оцінки вартості підприємства;

• класифікацію аналітичних показників, які використовуються в оцінній діяльності в частині ознак: за сферою використання; за інформаційними джерелами; за формою; за часовою спрямованістю; за кількістю параметрів. Урахування цих класифікаційних ознак лежить в основі наукового обґрунтування відбору аналітичних показників, визначення способів їх узагальнення та інтерпретації для цілей оцінки вартості різних об’єктів, дозволяє уникнути їх дублювання;

набули подальшого розвитку:

• систематизація основних положень облікової політики з урахуванням їх впливу на балансову вартість активів та процедури їх контролю для цілей оцінки вартості підприємства;

• класифікація принципів оцінки залежно від напряму дії на результат оцінки, що дозволяє обґрунтувати критерії і сферу їх застосування залежно від специфіки об’єкта оцінки та мети її проведення.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження сприятимуть удосконаленню обліково-аналітичного забезпечення оцінки вартості підприємства. Основні положення, запропоновані автором, можуть використовуватись у практичній діяльності та навчальному процесі.

Окремі розробки автора, які спрощують процедури оцінки вартості підприємств, знижують їх трудомісткість та суттєво підвищують об’єктивність оцінки, впроваджені в практику організацій та підприємств, котрі ведуть оцінну діяльність, що підтверджується довідками про впровадження, зокрема Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (довідка № 1138 від 19.12.2007 р.) та Міжнародною юридичною компанією „СОЛОМОН-ГРУПП” (довідка № 262 від 16.12.2007р.).

Основні положення наукового дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри обліку і аудиту Луцького національного технічного університету у процесі викладання дисциплін «Фінансовий облік», «Економічний аналіз», «Податковий облік», «Аудит» (акт про впровадження від 5.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення процедур оцінки вартості підприємства. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, визначено в переліку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати наукового дослідження доповідались автором й дістали схвалення на восьми міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу, контролю і аудиту у сфері надання послуг” (м. Тернопіль, 2005), Міжнародній конференції “Становлення та розвиток обліку, контролю та аналізу в Україні” (м. Київ, 2006 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку” (м. Тернопіль, 2006 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2006 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики XXI століття” (м. Київ, МАУП, 2006), I Міжнародній науково-практичній конференції „Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006” (м. Донецьк, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України” (м. Тернопіль, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу” (м. Луцьк, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 14 наукових працях, серед яких 6 статей – у наукових фахових виданнях (2,7 друк. арк.), 8 публікацій – у матеріалах науково-практичних конференцій (1,78 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій – 4,48 друк. арк., з яких особисто авторові належать 4,38 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 179 сторінок друкованого тексту. Робота містить 36 таблиць на 25 сторінках, 17 рисунків на 14 сторінках. Список використаних джерел налічує 172 найменування; 15 додатків на 27 сторінках.