ДІАГНОСТИКА ТА ЗАПОБІГАННЯ БАНКРУТСТВУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Статья

Актуальність теми. Банкрутство сільськогосподарських підприємств є наслідком глибокої системної економічної кризи. Ще 10 років тому у зв’язку із збитковістю банкрутами фактично були близько 90% всіх аграрних підприємств. Позитивні зрушення в економіці України в останні роки зумовили збільшення обсягів реалізації сільськогосподарської продукції, покращання фінансових результатів, зменшення кількості збиткових підприємств. Водночас це не може бути підставою для того, щоб стверджувати про вихід сільського господарства із кризового стану. Одержаних сільськогосподарськими підприємствами прибутків недостатньо навіть для простого відтворення виробництва; кризові явища спостерігаються практично в усіх сферах агропромислового виробництва. З огляду на це проблема запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств не лише не втрачає своєї актуальності, а й загострюється.

Питання запобігання банкрутству підприємств стало об’єктом наукового дослідження вітчизняних науковців порівняно недавно. Незважаючи на це, воно швидко набуло популярності серед учених. Зокрема, розвиток сучасних досліджень на тему розробки програм запобігання банкрутству підприємств відбувався в Україні в контексті розгляду проблем антикризового управління та санації, вирішенню яких присвячені праці І. О. Бланка, К. В. Багацької, В. О. Василенка, Н. В. Дацій, К. І. Залогіної, І. В. Зятковського, В. С. Короля, Л. О. Лігоненко, О. О. Мороз, О. Ю. Проскури, А. І. Пушкаря, О. П. Рамазанова, С. Я. Салиги, Л. С. Ситник, О. О. Терещенка, А. М. Штангрета та ін. Одним із найактуальніших напрямів дослідження в цій сфері залишається розробка ефективних методів діагностики неплатоспроможності та втрати фінансової стійкості як однієї з ключових ланок системи заходів із запобігання банкрутству підприємства. Питання оцінки кризового стану суб’єктів господарювання стали об’єктом наукових розвідок А. І. Дмитренка, М. О. Кизима, Ю. С. Копчака, Н. Я. Михаліцької. Юридичні аспекти банкрутства досліджувались Р. Г. Афанасьєвим, О. Б. Бірюковим, В. Л. Данішевською, П. Т. Гегою, Б. М. Поляковим, М. І. Тітовим та ін. Значна увага проблемам розробки програм фінансового оздоровлення, запобігання банкрутству та антикризового управління приділяється також російськими науковцями, серед яких – В. О. Барінов, А. З. Бобилева, А. С. Большаков, О. П. Жарковська, Б. Є. Бродський, Л. М. Михайлов, М. М. Кожевніков, Є. М. Коротков, Є. А Уткін та ін.

Незважаючи на досить широкий спектр наукових розробок у сфері формування системи заходів із запобігання банкрутству підприємств, на сьогодні залишаються невирішеними надзвичайно багато питань. Зокрема, потребують удосконалення теоретико-методологічні засади дослідження проблеми банкрутства, відкритим залишається питання розробки ефективних методів його діагностики. Надзвичайно низьким є рівень наукових розробок програми запобігання банкрутству власне сільськогосподарських підприємств, тоді як саме ця галузь народного господарства потребує найбільшої уваги з погляду фінансового оздоровлення й врахування особливостей та умов розвитку в сучасних умовах господарювання.

Цим і зумовлюється актуальність та практичне значення обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені відповідно до плану виконання науково-дослідних робіт Львівської державної фінансової академії в межах науково-дослідної теми «Розробка методологічних основ та критеріїв збалансованості фінансової системи України в контексті фінансової безпеки» (державний реєстраційний номер 0106U005418).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення існуючої методології діагностики банкрутства сільськогосподарських підприємств з врахуванням специфіки їх діяльності, а також обґрунтування системи заходів фінансово-економічного характеру, спрямованих на недопущення банкрутства сільськогосподарських підприємств та їх фінансове оздоровлення. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність виконання таких завдань:

визначити економічну сутність банкрутства;
систематизувати існуючі теоретико-методологічні підходи до формування програм антикризового управління на підприємстві та розробити ефективну схему прийняття рішень щодо вживання заходів із запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств залежно від глибини їх кризового стану та конкретних умов господарювання;
узагальнити зарубіжний та вітчизняний досвід діагностики банкрутства і на основі цього визначити напрями удосконалення методики діагностики кризового стану сільськогосподарських підприємств;
провести диференційовану оцінку рівня кризового стану та ймовірності банкрутства сільськогосподарських підприємств;
обґрунтувати напрями мінімізації державою ризиків банкрутства сільськогосподарських підприємств.

Об’єктом дослідження є процеси управління фінансами сільськогосподарських підприємств в умовах кризи.

Предметом дослідження є специфічні особливості зародження і розвитку загрози банкрутства, а також інструментарій діагностики кризового стану та фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів.

Для досягнення поставленої мети в роботі використано наступні методи та прийоми емпіричного та теоретичного дослідження: абстрактно-логічний, аналізу і синтезу (застосовані в процесі дослідження теоретичних аспектів банкрутства); історичний ( вивчення теоретичних аспектів формування системи із запобігання банкрутству підприємств); економіко-статистичні методи, зокрема: порівняння (рейтингова оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств), кластерний аналіз (для поділу в процесі діагностики сукупності досліджуваних підприємств на групи залежно від їх фінансового стану та встановлення меж кризових зон у кожній із груп), моделювання (для побудови регресійної логістичної моделі діагностики ймовірності банкрутства сільськогосподарських підприємств Львівської області), методи стохастичного факторного аналізу, зокрема парної кореляції (для встановлення зв’язків між досліджуваними показниками фінансового стану підприємств та визначення ключових показників-індикаторів ймовірності банкрутства), графічний (для наочного представлення статистичного матеріалу та схематичного подання деяких теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи).

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні документи, праці вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали періодичних видань та інформаційно-аналітичних бюлетнів, а також інші інформаційні джерела в мережі Інтернет. У процесі дослідження використані також статистичні матеріали Головного управління статистики Львівської області, Головного управління агропромислового розвитку ЛОДА, дані фінансової звітності сільськогосподарських підприємств Львівської області, а також результати власних спостережень автора. Обробку всіх інформаційних матеріалів здійснювали за допомогою сучасних інформаційних технологій та програм, зокрема з використанням стандартних програм Microsoft Office (Word, Excel) та програмного пакету Statistica 5.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає системному дослідженні фінансово-економічних аспектів розвитку кризових явищ у сільськогосподарських підприємствах та обґрунтуванні оптимальних способів їх фінансового оздоровлення, зокрема:

вперше:

запропоновано диференційовану оцінку рівня кризового стану сільськогосподарських підприємств на основі показника ймовірності банкрутства, розрахованого з використанням регресійної логістичної моделі, що забезпечує об’єктивну оцінку ступеня загрози банкрутства і дозволяє розробити ефективну систему заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення сільськогосподарських підприємств;

уточнено:

напрями вживання заходів із запобігання банкрутству сільськогосподарських підприємств, що передбачають максимальне врахування глибини їх кризового стану та умов господарювання;
способи мінімізації державою ризиків банкрутства сільськогосподарських підприємств, засновані на врахуванні можливих перспектив і загроз після вступу України до СОТ;

набули подальшого розвитку:

існуючі трактування економічної сутності банкрутства з врахуванням розробленої класифікації форм банкрутства та схеми розвитку кризових явищ у підприємстві;
методичні підходи до діагностики ймовірності банкрутства сільськогосподарських підприємств, які базуються на використанні системи показників-індикаторів кризового стану підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в можливості використання конкретних методів виявлення загрози банкрутства та формуванні відповідної системи заходів із нейтралізації кризових явищ на будь-якому етапі розвитку сільськогосподарського підприємства. Методичні розробки, висновки і пропозиції можуть бути використані як у практиці діяльності сільськогосподарських підприємств, так і в процесі визначення напрямів їх фінансового оздоровлення на державному рівні.

Наукові результати набули практичного використання у програмах фінансового оздоровлення СТзОВ «Зірка» Буського району Львівської області (довідка № 51 (а) від 4.02.2008 р.), а також у діяльності управлінь агропромислового розвитку Буської (довідка № 52 від 20.03.2008 р.) та Стрийської (довідка № 65 від 27.03.2008 р.) райдержадміністрацій.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження, в якій викладено авторський підхід до теоретичних положень банкрутства, здійснено діагностику ймовірності банкрутства, а також розроблено систему заходів, спрямованих на запобігання банкрутству та фінансове оздоровлення сільськогосподарських підприємств.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення та результати дослідження доповідались та були схвалені на щорічних студентсько-аспірантських наукових конференціях Львівської державної фінансової академії «Перспективні напрямки реформування фінансової системи України» (2005-2006 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції «Теория и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта, 2006 р.), Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Економіка і маркетинг в XXI сторіччі» (м. Донецьк, 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці» (м. Хмельницький, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави» (м. Кам’янець-Подільський, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Глобальна економіка як етап співробітництва країн» (м. Чернівці, 2007 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Нові обрії економічної науки» (Львів, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції» (Львів, 2007).

Публікації. Наукові результати дисертаційного дослідження опубліковані в 15 наукових статтях загальним обсягом 3,79 друк. арк, з них у фахових наукових виданнях опубліковано 6 статей загальним обсягом 1,74 друк. арк., в т. ч. чотири одноосібні статті обсягом 1,52 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 241 сторінка, основна частина – 177 сторінок. Робота містить 14 рисунків, 21 таблицю та 7 додатків. Список використаних джерел налічує 248 найменувань (23 сторінки).