Request a thesis МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ :

Актуальність теми. Орієнтація національної економіки на стратегію інноваційного розвитку, зростання конкуренції на світовому ринку інноваційної продукції, стрімкий розвиток технологій, а також тяжіння підприємств до процесів диверсифікації обумовлюють ускладнення системи управління їх фінансово-господарською діяльністю. Основою ж для створення інноваційної продукції є об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права у складі нематеріальних активів підприємств, а тому особливого значення набуває оперативне забезпечення усіх рівнів управління достовірною інформацією про їх використання.

З огляду на це стабільне функціонування підприємств, що мають у складі необоротних активів значний обсяг активів даного виду, має стратегічне значення для економіки України і потребує розроблення комплексу управлінських заходів, спрямованих на їх розвиток. До таких підприємств, де частка нематеріальних активів у структурі необоротних активів порівняно значна і має тенденцію до зростання (за останні чотири роки вона збільшилась удвічі), належать промислові підприємства. А тому зростанню їх конкурентоспроможності сприятиме ефективне використання таких об’єктів, що забезпечується раціональним управлінням на основі даних обліку і контролю. Отже, удосконалення методики та організації обліку і контролю нематеріальних активів у сучасних умовах господарювання є актуальним.

Значний внесок у дослідження теоретичних основ та методологічних аспектів даного питання здійснили такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як І. А. Бігдан, М. Т. Білуха, М. І. Бондар, Л. В. Бражна, Е. Брукінг, Ф. Ф. Бутинець, О. Б. Бутнік-Сіверський, Б. І. Валуєв, А. М. Герасимович, І. П. Житна, Є. В. Калюга, Л. М. Кіндрацька, А. М. Козирєв, Д. Колдуелл, М. В. Кужельний, А. М. Кузьмінський, Ю. А. Кузьмінський, Є. В. Мних, Б. Нідлз, О. А. Петрик, Т. В. Польова, В. С. Рудницький, В. Я. Савченко, О. В. Самборський, В. В. Сопко, А. Д. Шеремет, С. В. Шульга.

Враховуючи вагомий внесок зазначених дослідників та цінність отриманих ними результатів, критичний аналіз теорії та існуючої практики свідчить про існування низки невирішених питань, а саме: розуміння економічної сутності нематеріальних активів, розроблення науково обґрунтованої класифікації, здійснення оцінки їх справедливої вартості. Невирішені питання існують також у методиці обліку надходження нематеріальних активів через створення об’єктів права інтелектуальної власності, в інформаційному забезпеченні їх обліку, а також у тій частині амортизаційної політики підприємства, що стосується даної економічної категорії. Крім того, удосконалення потребує організація та методика контролю наявності, руху й ефективності використання нематеріальних активів.

Таким чином, неоднозначний характер теоретичних основ і методичних проблем обліку та контролю нематеріальних активів, а також існування об’єктивно обумовленої необхідності практичного їх вирішення зумовили вибір теми та основних напрямів дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень відповідає тематичному плану науково-дослідних робіт ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» як складова загальнодержавної програми досліджень за темою «Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки» (державний реєстраційний номер 0103U004766). Особисто автором у межах наукової програми були розроблені пропозиції з удосконалення методики та організації обліку і контролю нематеріальних активів на промислових підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних та обґрунтування методичних положень обліку і контролю нематеріальних активів та розроблення практичних рекомендацій щодо їх удосконалення.

Відповідно до цільової спрямованості дисертаційної роботи на дослідження поставлені такі завдання:

– дослідити економічну сутність та поглибити класифікаційні ознаки нематеріальних активів, з метою визначення характерних особливостей даної економічної категорії, що розширюють їх оцінку і визнання в обліку та контролі;

– удосконалити методику відображення в обліку операцій зі створення об’єктів права інтелектуальної власності на етапі їх розробки (дослідно-конструкторських робіт), ураховуючи ймовірність ризику і невизначеність в одержанні науково-прикладного результату та можливість їх оцінки за справедливою вартістю;

– обґрунтувати доцільність переоцінки нематеріальних активів за справедливою вартістю, щодо яких існує і не існує активний ринок та уточнити порядок визначення строку їх корисного використання з метою обрання методу розрахунку амортизації;

– здійснити уніфікацію документів первинного, поточного та підсумкового обліку нематеріальних активів, які розкривають особливості облікової номенклатури об’єкта дослідження, спрощують документообіг підприємств, підвищують інформативність та аналітичність їх обліку;

– обґрунтувати необхідність застосування ідентифікаційної експертизи нематеріальних активів, що розширює можливості здійснення моніторингу як сукупності безперервних контролюючих та діагностуючих дій за господарськими операціями з активами даного виду;

– розробити пропозиції щодо урахування впливу якісних факторів на ефективність використання нематеріальних активів, що забезпечить оптимізацію управлінських рішень, підвищить їх продуктивність та оперативність.

Об’єктом дослідження є процеси здійснення господарських операцій з нематеріальними активами, що відображаються в обліку і фінансовій звітності підприємств та підлягають контролю.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних, організаційних і практичних положень обліку та контролю операцій з нематеріальними активами промислових підприємств.

Методи дослідження, які використовуються в дисертації, ґрунтуються на діалектичному методі наукового пізнання. У процесі дослідження методики та організації обліку і контролю нематеріальних активів застосовувалися такі методичні прийоми, як аналіз і синтез (для вивчення статистичного матеріалу з проблеми, що досліджується, та розроблення класифікації нематеріальних активів), абстрагування (для визначення суттєвих і несуттєвих чинників, що впливають на методику та організацію обліку і контролю нематеріальних активів), спостереження (для дослідження стану обліку та контролю нематеріальних активів), статистичні методи дослідження та методи ненаправленого пошуку (спосіб експертних оцінок) (для проведення аналізу обсягу, стану та економічної ефективності використання нематеріальних активів). У процесі дослідження також використовувалися індукція і дедукція, розрахунково-аналітичні та інші методичні прийоми. Обробка кількісної інформації, отриманої в процесі дослідження здійснювалася за допомогою ПЕОМ з використанням пакетів Microsoft Excel.

Інформаційна база дослідження представлена роботами вітчизняних і зарубіжних учених з бухгалтерського обліку, контролю, економічного аналізу, економіки підприємств, матеріалами науково-практичних конференцій з проблем бухгалтерського обліку та контролю, нормативно-правовими документами, які регламентують бухгалтерський облік, звітність та діяльність підприємств у цілому, а також практичними матеріалами.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розроблених дисертантом рекомендаціях і пропозиціях щодо удосконалення обліку й контролю операцій з нематеріальними активами.

Основними науковими результатами, одержаними в ході дослідження і винесеними на захист, є:

уперше:

– науково обґрунтовано порівняльно-зіставну процедуру з техніко-правового забезпечення попереднього, поточного та наступного контролю нематеріальних активів підприємства, інструментом якої є ідентифікаційна експертиза (юридична, технічна, технологічна), що розширює можливості здійснення моніторингу як сукупності безперервних контролюючих та діагностуючих дій (спостереження, виявлення, коригування) за господарськими операціями з активами даного виду;

– розроблено ймовірнісну контрольно-аналітичну модель оцінки економічної ефективності використання нематеріальних активів («Важливість / Імовірність») за впливом якісних аспектів і чинників, що не підлягають формалізації, основою якої є методи ненаправленого пошуку (спосіб експертних оцінок), що допомагає оптимізувати управлінські рішення, підвищити їх продуктивність та оперативність;

удосконалено:

– методику обліку створення об’єктів права інтелектуальної власності на етапі їх розробки (дослідно-конструкторських робіт) залежно від імовірності ризику отримання негативного науково-прикладного результату та невизначеності застосування у виробництві, що дозволяє відносити здійснені прямі витрати або на капітальні інвестиції, або на витрати звітного періоду та можливості їх оцінки експертними методами у складі нематеріальних активів за справедливою (ринковою чи неринковою) вартістю, яка забезпечує достовірність та реальність фінансової звітності підприємств;

– документування операцій з нематеріальними активами, що враховує потреби у відображенні всіх активів даного виду, а не лише об’єктів права інтелектуальної власності, шляхом розроблення уніфікованих форм первинних документів з обліку їх наявності, руху й удосконалення, які розкривають особливості облікової номенклатури об’єкта дослідження, спрощують документообіг підприємств, підвищують інформативність та аналітичність їх обліку;

– організацію й методику попереднього, поточного і наступного контролю нематеріальних активів щодо регламентації порядку їх здійснення, обґрунтування змісту контрольних процедур та їх інструментів, що розкривають специфіку даної економічної категорії та забезпечують оперативність і адресність контрольних заходів;

набули подальшого розвитку:

– поглиблення економічної сутності категорії «нематеріальні активи» виділенням додаткових критеріїв (наявність майнових прав, ідентифікація від іншого майна, власний контроль як здатність забезпечення надходження економічних вигід, достовірна оцінка вартості), що розширює їх оцінку і визнання в обліку;

– уточнення класифікації нематеріальних активів за характерними ознаками: «об’єкти охорони та правомочності права власності», основною рисою якої є системний підхід до розмежування даної економічної категорії на об’єкти різних майнових прав (виділення нових, групування існуючих) та розкриття юридично забезпечених можливостей підприємства щодо права володіння, користування і розпорядження ними, що дає змогу ідентифікувати і визначати різні групи, деталізувати об’єкти активів даного виду в обліку і контролі та для складання фінансової звітності;

– запровадження експертних методів оцінки майна у разі здійснення переоцінки нематеріальних активів за справедливою вартістю, щодо яких існує і не існує активний ринок, та обґрунтування порядку визначення строку їх корисного використання, виходячи з найменшого терміну: дії майнових прав (юридичний знос), дії морального зносу або існування діяльності підприємства з метою обрання найбільш придатного методу розрахунку амортизації, що сприяють прийняттю ефективних управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації рекомендації та пропозиції, сформульовані як результат проведеного дослідження, спрямовані на збагачення практики конкретними методиками обліку і контролю нематеріальних активів, сприяють розвитку та оптимізації обліку, підвищують інформативність його даних, раціоналізують облік, надають інформацію для ефективного управління діяльністю підприємства.

Основні результати, отримані під час дисертаційного дослідження, впроваджено у практичну діяльність Головного контрольно-ревізійного управління України (Довідка № 05-16/672 від 09.07.07 р.); ЗАТ «Гамаюн», м. Кривий Ріг (Довідка № 242/12 від 20.12.2007 р.); наукового парку «Київська політехніка», м. Київ (Акт № 48/2 від 21.02.2008 р.); АНТК «Антонов», м. Київ (Довідка № 20/1756 від 26.03.2008 р.), а також використано у навчальному процесі Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час викладання курсу лекцій та проведення практичних занять з дисципліни «Аудит» (Довідка № 01-320 від 06.05.2008 р.) і ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у процесі викладання курсу лекцій та під час проведення практичних занять з дисципліни «Бухгалтерський облік» (Довідка від 12.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно проведеному науковому дослідженні, в якому викладено авторський підхід щодо вдосконалення методики та організації обліку і контролю нематеріальних активів на промислових підприємствах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження, викладені в дисертації, пройшли апробацію через обговорення й отримали позитивну оцінку науковців на Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві» (м. Тернопіль, 2006 р.), V Міжвузівській науково-практичній конференції «Економіко-управлінський та правовий аспект підприємництва в Україні» (м. Первомайськ, 2006 р.), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Становлення облікової політики в Україні» (м. Тернопіль, 2007 р.), Міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2007 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми трансформаційної економіки» (м. Кривий Ріг, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 3,67 друк. арк., із них 8 — у наукових фахових виданнях, 7 — у матеріалах вітчизняних та міжнародних науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи — 165 сторінок. Дисертація містить 31 таблицю на 30 стор., 28 рисунків на 14 стор., 16 додатків на 44 стор. Список використаних джерел налічує 153 найменування і займає 15 стор.