РЕҐІОНАЛЬНА КОМПОНЕНТА ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇН




  • скачать файл:
title:
РЕҐІОНАЛЬНА КОМПОНЕНТА ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇН
Тип: article
summary:


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Домінуючою тенденцією розвитку світового господарства наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття є динамізація та збільшення масштабів глобалізації, що проявляється, з одного боку, у поглибленні взаємодії та взаємо-залежності національних економік, уніфікації та стандартизації міжнародної бізнес-діяльності, а з другого – у трансформації просторово-суб’єктної структури між-народних економічних відносин, розширенні та ускладненні взаємозв’язків і загостренні суперечностей між ключовими гравцями даних процесів. Це вимагає від суб’єктів глобальної конкуренції розроблення та реалізації інноваційних стратегій як імперативу їхньої конкурентоспроможності у геоекономічному просторі. Реґіональні чинники у системі факторів міжнародної конкурентоспроможності країн світу відіграють дедалі більшу роль, що проявляється у формуванні національних реґіонів з високим конкурентним статусом, світових міст, високотехнологічних кластерів, які власне і визначають диспозицію держав у ієрархії глобальних конкурентних відносин.

Трансформація процесу формування конкурентних переваг країн світу, а саме його зміщення з національного на субнаціональний рівень, ставить перед науковцями та політиками завдання теоретичного осмислення закономірностей впливу окремих національних реґіонів на підвищення міжнародної конкуренто-спроможності держав, а також створення ефективного механізму гармонізації реґіональних та загальнонаціональних інтересів у зовнішньоекономічній сфері, що обумовлює надзвичайну актуальність досліджуваної теми.

Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи міжнародної конкурентоспроможності національних реґіонів, форми міжреґіональної конкуренції, фактори та методики оцінки міжнародного конкурентного статусу субнаціональних утворень, моделі інноваційного територіального розвитку, а також проблеми формування ефективних реґіональних конкурентних стратегій, необхідно виділити роботи таких українських та зарубіжних вчених як: А.Андерсона, Л.Антонюк, Б.Ашейма, Я.Базилюк, І.Бегга, О.Білоруса, З.Варналія, Б.Гардінера, В.Геєця, О.Гранберга, Б.Губського, М.Долішнього, Н.Калюжнової, Р.Камані, М.Кастельса, М.Кітінга, П.Кругмана, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, Р.Мартіна, Дж.Нейсбіта, О.Нижник, К.Омае, Є.Панченка, М.Портера, А.Поручника, С.Романюка, А.Румянцева, С.Соколенка, А.Філіпенка, Р.Флориди, К.Фрімена, Т.Циганкової, В.Чужикова, О.Швиданенка, І.Школи, О.Шнипка.

Разом із тим, у науковій літературі на сьогодні недостатньо повно розкрито теоретико-методологічні засади функціонування національних реґіонів як самостійних суб’єктів глобальної конкуренції; подальшого ґрунтовного аналізу потребує практика застосування провідними країнами світу найбільш результативних моделей інноваційного територіального розвитку; удосконалення вимагають сучасні методики оцінки та бенчмаркінгу міжнародного конкурентного статусу, кластерного, інноваційного та креативного потенціалів реґіонів, а також їхнього зв’язку з процесами формування міжнародних конкурентних переваг національних економік. Окрім того, актуальною залишається проблема теоретичного обґрунтування реґіональної компоненти стратегії нарощення міжнародної конкурентоспроможності України.

Таким чином, комплексне дослідження механізму та факторів формування конкурентоспроможних субнаціональних утворень та з’ясування їхньої ролі у підвищенні міжнародного конкурентного статусу країн світу є важливим як у теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948) та “Ресурси і моделі глобального економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. В рамках тем автором особисто підготовлено розділ “Механізм формування інноваційних конкурентних переваг суб’єктів на міжнародних ринках” і розроблено рекомендації щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності реґіонів України в умовах глобального бізнес-середовища.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження на базі новітніх економічних концепцій сутності та факторів формування міжнародної конкурентоспроможності реґіонів; розкриття ключових компонентів реґіональних моделей підвищення конкурентного статусу країн, а також розроблення науково обґрунтованого механізму нарощення міжнародної конкурентоспроможності України шляхом реалізації конкурентного потенціалу її національних реґіонів.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання:

  • розкрити сучасну природу та визначити зміст категорії “міжнародна конкурентоспроможність реґіону”;

  • проаналізувати сутність і характер впливу основних інтеграційних, глобалізаційних і реґіональних процесів суспільно-економічного розвитку на зміну ієрархічних позицій національних реґіонів у системі глобальних конкурентних відносин;

  • провести порівняльний аналіз новітніх зарубіжних методик оцінки міжнародних конкурентних позицій реґіонів і розкрити систему факторів, що визначають реґіональну динаміку в глобальному економічному просторі;

  • дослідити існуючі реґіональні та локальні моделі підвищення міжнародної конкурентоспроможності країн;

  • здійснити за міжнародними методиками інтегральну оцінку інноваційної спроможності реґіонів України та визначити групу реґіонів-лідерів, які мають значний потенціал для досягнення високого конкурентного статусу;

  • оцінити міжнародні конкурентні переваги реґіональних кластерів, що функціонують на території України;

  • обґрунтувати умови та шляхи формування національних реґіональних полюсів зростання у контексті підвищення міжнародної конкурентоспроможності України.

Об’єктом дослідження є міжнародні конкурентні відносини країн в умовах глобального економічного розвитку.

Предметом дослідження є механізм впливу реґіональної компоненти на підвищення міжнародної конкурентоспроможності країн.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на використанні принципу єдності теорії та практики, прогнозування розвитку економічних процесів на основі методів наукової абстракції, загального та часткового. Методологічною основою дисертації є: історико-логічний метод (під час визначення категорії “міжнародна конкурентоспроможність реґіону” та дослідженні парадигмальних засад і класифікації теорій, які розкривають суть міжреґіональних конкурентних відносин у глобальному економічному середовищі: п.1.1, 1.2, 1.3); системно-струк-турний аналіз економічних процесів та явищ (під час систематизації концепцій інноваційного реґіонального розвитку та обґрунтування теоретичної моделі реґіональної інноваційної системи: п.1.2, 2.2); аналіз і синтез (під час оцінювання впливу реґіональних кластерів, реґіональних інноваційних систем і креативних реґіонів на конкурентний статус національних економік, а також з’ясування ролі та функціональних компетенцій ключових гравців реґіональних інноваційних систем у забезпеченні комплексної реалізації всіх стадій інноваційного процесу на мезорівні: п.2.1, 2.2, 2.3, 3.1); методи кількісного та якісного порівнянь (під час оцінювання інноваційної спроможності, кластерного, креативного потенціалів і міжнародної конкурентоспроможності реґіонів України: п.3.1, п.3.2, п.3.3); економіко-математич-ного моделювання (під час визначення впливу інноваційної спроможності національних реґіонів на конкурентоспроможність України: п.3.1); експертних оцінок та прогнозний (під час обґрунтування пріоритетних напрямів формування стратегії реґіонального розвитку України: п.3.2, п.3.3).

Джерельною та статистичною базами роботи виступають монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних учених економістів, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (ОЕСР, ООН, ЮНКТАД, Всесвітнього економічного форуму, Інституту розвитку менеджменту, Світового банку), результати наукових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень України, неурядових організацій (Рад конкурентоспроможності Росії, України та США) консалтингових компаній (Huggins Associates, ECORYS-NEI, Price Waterhouse Coopers), міжнародних проектів Гарвардської школи бізнесу (Cluster Mapping Project, European Cluster Observatory), офіційні публікації Європейської Комісії, Закони України та інші.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що в роботі на основі комплексного аналізу і осмислення сучасних теоретичних підходів щодо феномену міжнародної конкурентоспроможності реґіону проведено їх систематизацію та розкрито трансформацію парадигмальних засад глобальної реґіоналістики; визначено найбільш результативні реґіональні та локальні моделі нарощення міжнародної конкурентоспроможності національних економік і розкрито механізм їх імплементації провідними країнами світу; обґрунтовано пріоритетні напрями активізації реґіональних чинників підвищення міжнародного конкурентного статусу України.

Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше одержано:

  • розкрито еволюцію методологічних підходів щодо реґіонального конкурентного розвитку та виокремлено, за критерієм домінуючих конкурентних переваг, основні напрями генезису концепцій міжнародної конкурентоспроможності реґіону: “реґіон як виробничий майданчик” (реґіональні факторні переваги, які формуються в результаті екстенсивної експлуатації наявних природних та людських ресурсів); “реґіон як джерело збільшення прибутків” (міжнародні конкурентні переваги, які створюються внаслідок ефективного використання людського капіталу, фінансово-інвестиційних ресурсів та нематеріальних активів); “реґіон як епіцентр акумуляції знань” (інноваційні конкурентні переваги, які генеруються на основі концентрації венчурного капіталу, розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури та реалізації креативного потенціалу людського ресурсу), внаслідок чого обґрунтовано, що саме реґіони-епіцентри акумуляції знань виступають основними продуцентами високотехнологічної продукції, формують вузлові точки глобальної інноваційно-виробничої мережі та відіграють ключову роль у підвищенні міжнародного конкурентного статусу країн в умовах глобальної конкуренції;

  • дана комплексна оцінка інноваційної спроможності національних реґіонів на основі використання таких груп показників як: людські ресурси; генерування знань; трансфер технологій та інноваційна діяльність; комерціалізація інновацій, що дозволило здійснити системний аналіз ефективності основних стадій інноваційного циклу (генерування – дифузія – комерціалізація знань) і розрахувати реґіональний індекс інноваційної спроможності, за допомогою якого проведено ранжування національних реґіонів відповідно рівня їхнього інноваційного розвитку та визначено реґіони-лідери (м. Київ і Харківська область), які можуть відігравати роль полюсів інноваційного зростання в контексті підвищення міжнародної конкуренто-спроможності України;

  • визначено мережу реґіональних кластерів на території України та проведено системний аналіз їхніх міжнародних конкурентних переваг (за наступними критеріями: розмір, спеціалізація, домінування, інноваційна спроможність, експортний потенціал) на основі новітньої методики оцінки конкуренто-спроможності реґіональних кластерів Стокгольмської школи економіки, що дало автору можливість ідентифікувати 227 реґіональних кластерів та виокремити, за рівнем технологічного розвитку, 9 найбільш перспективних епіцентрів поширення інноваційних хвиль на територію всієї країни та забезпечення її економічного зростання на інноваційній основі;

удосконалено:

  • теоретичні засади реґіональних інноваційних систем за рахунок виокремлення їх конституюючих елементів (підсистеми генерування та використання знань, механізми фінансування та стимулювання науково-технічної діяльності, неурядові інституції, органи державного управління), з’ясування функціональних компетенцій ключових суб’єктів та обґрунтування визначальної ролі комплексної взаємодії між ними у динамізації інноваційних процесів на мезорівні, що дозволило розробити інтегративну модель реґіональної інноваційної системи як методологічної основи реалізації стратегій інноваційного розвитку реґіонів та підвищення міжнародної конкурентоспроможності країн;

  • систематизацію екзогенних та ендогенних факторів підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних реґіонів за рахунок їх ранжування за ступенем впливу на формування регіональних інноваційних конкурентних переваг, що дало змогу виокремити глобальні детермінанти міжнародного конкурентного статусу реґіонів (креативний потенціал, ефективність реґіональних інноваційних систем, кластеризація реґіональних економік, наявність потужних урбаністичних центрів, інтегрованість у глобальну інноваційно-виробничу мережу, інвестиційна привабливість та обсяги залучених венчурних інвестицій, рівень розвитку реґіональної інформаційно-комунікаційної інфраструктури) в умовах становлення економіки знань;

дістало подальший розвиток:

  • категоріальний ряд, який характеризує регіональні інноваційні системи, через введення у науковий обіг категорії “метрополістична інноваційна система”, під якою розуміється підсистема національної інноваційної системи, котра діє в межах мегаполісів і провідних урбаністичних центрів країни та спеціалізується на продукуванні креативних товарів (послуг), а також поглиблення дефініції “міжнародна конкурентоспроможність реґіону”, яка відрізняється від нині існуючих тим, що, по-перше, кваліфікує реґіони як самостійні суб’єкти глобальної конкуренції, по-друге, враховує не лише традиційні, а й інноваційні конкурентні переваги, по-третє, акцентує увагу на підвищенні стандартів життя населення, що сприяє нарощенню міжнародного конкурентного статусу країни;

  • адаптаційні моделі інтеграції національних реґіонів у міжнародну економічну систему (кластерні, реґіональні інноваційні системи, креативні реґіони) та механізми їх ефективної реалізації в умовах глобальних викликів (адміністративні, економічні, фінансові, інституційні);

  • комплексна характеристика передумов формування на економічній карті світу креативних реґіонів (унаслідок концентрації в їхніх межах креативного людського ресурсу, науково-технічної бази, інформаційно-комунікаційної інфраструктури, венчурного капіталу та інноваційного менеджменту), на основі чого сформульовані конкретні рекомендації щодо реалізації регіонального креативного потенціалу України.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть слугувати методологічною базою розроблення реґіональних стратегій соціально-економічного розвитку в контексті підвищення міжнародної конкурентоспроможності України.

Пропозиції автора щодо комплексної оцінки інноваційного потенціалу Київської, Житомирської, Чернігівської та Черкаської областей використано у поточній діяльності Північного реґіонального центру інноваційного розвитку Державного агентства України з інвестицій та інновацій (довідка про впровадження № 26 від 18.02.2008р.). Практичні рекомендації та висновки дисертаційної роботи, які стосувались оцінки інноваційної спроможності окремих реґіонів України були надані автором для використання Торговельно-економічною місією у складі Посольства України в республіці Австрія (довідка про впровадження №271/ТЕМ-01-07 від 23.05.08). Пропозиції автора щодо адаптації зарубіжного досвіду в сфері імплементації найбільш ефективних реґіональних моделей підвищення міжнарод-ного конкурентного статусу країн були використані також у поточній діяльності Ради конкурентоспроможності України (довідка про впровадження від 29.05.08). Результати дисертаційної роботи щодо визначення національних реґіонів, які мають найвищий інноваційний потенціал, були використані у поточній діяльності Департаменту реґіонального розвитку Міністерства економіки України (довідка про впровадження №40-24/191 від 12.05.08). Окремі результати дисертаційної роботи, які стосувались оцінки інноваційної спроможності Київської області, були використані в роботі Київської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження №2-12-135 від 05.06.08). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використано у навчальному процесі під час викладання дисциплін “Міжнародна економіка”, “Європейська інтеграція”, “Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств (організацій)” студентам факультету міжнародної економіки і менеджменту та Центру магістерської підготовки в ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (довідка про впровадження від 02.06.08).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 10 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: ІV міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень-2005” (м. Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу-2005” (м.Дніпропетровськ, 19-30 вересня 2005р.), всеукраїнській міжвузівській науковій конференції студентів та молодих науковців “Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (м. Івано-Франківськ, 16-18 листопада 2005р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Образование и наука без границ-2005” (м.Дніпропетровськ, 19-27 грудня 2005р.), ХV міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (м. Чернівці, 11-12 травня 2006р.), VI щорічній конференції Європейської академії менеджменту EURAMEnergizing European Management” (м.Осло, 16-20 травня 2006р.), ІХ міжнародній науково-практичній конференції “Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти” (м. Київ, 30 травня 2006р.), міжнародній науково-практичній конференції “На Схід та Південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору” (м.Київ, 5-7 жовтня 2006р.), міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (м.Дніпро-петровськ, 14-15 лютого 2008р.), міжнародній науково-практичній конференції “Стан та проблеми інноваційної розбудови України” (м.Дніпропетровськ, 5-8 березня 2008р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано автором самостійно та у співавторстві у 19 наукових працях, у тому числі 8 статтях у наукових фахових виданнях, з них одна у співавторстві, та 11 публікаціях у інших виданнях та збірниках матеріалів і тез доповідей міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих матеріалів, що належить особисто дисертантові, становить 10,62 д.а.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 196 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 18 рисунків на 10 сторінках і 14 таблиць на 9 сторінках та 17 додатків на 46 сторінках, список використаних джерел налічує 190 найменувань на 15 сторінках

 

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)